В кінці минулого тижня, 14 серпня, Верховна Рада прийняла законопроект № 4116а "Про внесення змін у деякі закони України щодо реформування системи управління єдиною газотранспортною системою України", яким до управління вітчизняною ГТС допускаються іноземні компанії.
Радник юридичної фірми"Кліффорд Чанс" Дмитро Федорук,
спеціально для РБК-Україна
В кінці минулого тижня, 14 серпня, Верховна Рада прийняла законопроект № 4116а "Про внесення змін у деякі закони України щодо реформування системи управління єдиною газотранспортною системою України", яким до управління вітчизняною ГТС допускаються іноземні компанії.
З чисто економічної точки зору, прийняття закону про допуск іноземних інвесторів до управління ГТС є позитивною подією. Залучення іноземного інвестора вплине на наступні основні фактори:
• Ефективність роботи ГТС. Основною причиною є те, що приватний інвестор завжди орієнтований на отримання прибутку. Таким чином, такий інвестор буде намагатися зменшити витрати і підвищити ефективність роботи ГТС, і не буде схильний до впливу зовнішніх факторів (таких як, наприклад, політична ситуація між учасниками процесу транспортуванні газу).
• Екологічні стандарти і безпека. У європейських і американських компаній, що працюють в нафтогазовому секторі, дуже серйозне ставлення до дотримання екологічних норм та правил безпеки. Почасти це викликано великими штрафами, які ці компанії платять у своїх країнах за будь-які порушення цих стандартів. В результаті, в більшості випадків внутрішні екологічні стандарти і правила безпеки компаній є набагато суворішими, ніж норми українського законодавства. До того ж, акції більшості таких компаній котируються на світових фондових біржах. Компанії намагаються уникнути будь-яких репутаційних втрат, пов'язаних з порушеннями екологічного законодавства, оскільки гучні екологічні скандали суттєво негативно впливають на ціни на їхні акції.
• Передові технології. Із залученням іноземного інвестора в України з'явиться доступ до передових технологій в управлінні процесом транспортування газу, і це може бути основним фактором у зниженні витрат на транспортування і, як наслідок, збільшення прибутку держави. Від іноземного оператора очевидно буде вимагатися здійснення серйозних інвестицій у модернізацію ГТС, і цих коштів у українського уряду на даний момент немає.
Звичайно ж, прийняття закону про допуск іноземних інвесторів до управління ГТС є тільки першим кроком у довгому процесі залучення іноземного інвестора. Тепер перед українським урядом стоїть завдання організації конкурсу таким чином, щоб привернути інтерес максимальної кількості кваліфікованих інвесторів. Для цього, як мінімум, необхідно встановити чіткі критерії для переможця конкурсу та забезпечити його прозорість (тобто, всім повинно бути очевидно, яким чином визначатиметься переможець).
Іншим важливим чинником, на який український уряд і переможець конкурсу повинні звернути увагу, є встановлення таких відносин з Газпромом, при яких Газпром був би максимально впевнений у надійності та передбачуваності роботи ГТС України на ринкових умовах і не активізував свою діяльність у пошуку альтернативних способів транспортування газу.