Право лікувати: МОЗ зобов'яже українських лікарів отримувати індивідуальні ліцензії

Кожному лікарю - по ліцензії

Міністерство охорони здоров'я в найближчі п'ять років має намір реформувати діючу систему атестації лікарів, замінивши її індивідуальними ліцензіями. Проект "Концепції професійного ліцензування лікарів" відомство оприлюднило на офіційному сайті. "Система атестації повинна залишитися в минулому. А замість неї - з'явиться прозора, чітка, незалежна система ліцензування, максимально доступна для пацієнта, яка буде реагувати на некомпетентність лікарів", - пояснюють у МОЗ.

Зараз в Україні для того, щоб стати лікарем, треба отримати диплом про вищу медичну освіту, спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста. Його видають атестаційні комісії при закладах та закладах післядипломної освіти, привласнюючи і підтверджуючи категорію кваліфікації медиків. Всього таких категорій три: перша, друга і вища. Вони присвоюються в залежності від стажу роботи і отриманих знань, і необхідні лікарю для кар'єрного та зарплатного зростання.

За даними МОЗ, до кінця 2017 року в медичних установах, які належать до сфери управління відомства, працювало близько 152 тис. докторів, включаючи інтернів. З них понад 70% медикам (крім інтернів) була присвоєна якась категорія з трьох. Максимальна кількість лікарів (57%) отримали вищу категорію кваліфікації. У МОЗ уточнили, що за останні три роки її присвоюють докторам все частіше. "Але кваліфікаційні категорії та якість медичної допомоги не обов'язково співвідносяться між собою. Велика кількість лікарів вищої категорії, швидше, свідчить не про високий професіоналізм, а про те, що у багатьох отримали її стаж роботи перевищує десять років. Аналогічний висновок можна зробити і про двох інших категоріях", - уточнюється в документі МОЗ.

Як отримати ліцензію лікаря

Замість присвоєння кваліфікаційних категорій чиновники пропонують лікарям отримувати ліцензії, що дають право на медичну практику, двох видів - обмежену та повну. Для того, щоб отримати повну ліцензію терміном на три роки доктор повинен буде скласти єдиний кваліфікаційний іспит "Крок 3", який дозволить оцінити рівень професійної компетенції лікаря на третьому курсі навчання у вузі і на етапі випуску з інтернатури. Після резидентури лікар повинен здати ще один іспит, що підтверджує його право на отримання повної ліцензії.

Інтернатура і резидентура - етапи післядипломної освіти лікаря. Під час інтернатури лікар ще продовжує навчання, не маючи права приймати клінічні рішення самостійно, а в резидентурі - за погодженням зі своїм керівником. Лікаря-резиденту МОЗ буде видавати обмежену ліцензію, яка дозволить йому практикувати виключно в тому закладі, де він проходить резидентуру. Всі рішення такого медика повинні бути підкріплені підписом лікаря, який має повну ліцензію. "Питання про те, який орган буде в перший раз видавати повну ліцензію, ще обговорюється. Як варіант, розглядається також, що цим органом може бути і МОЗ", - уточнила РБК-Україна радник міністра охорони здоров'я Младена Качурец.

Кожні три роки лікарі повинні будуть підтверджувати відповідність ліцензійним вимогам, і продовжувати термін дії дозволу на здійснення медичної практики. Для цього репутація лікаря і його історія діяльності будуть перевірятися, у тому числі з розглядом надійшли на доктора скарг від пацієнтів.

Одним з ключових вимог для продовження ліцензії-наявність у лікаря достатньої кількості балів "безперервного професійного розвитку" (НПР). Такі бали пропонується нараховувати медикам за участь в освітніх семінарах, тренінгах та конференціях. При цьому лікар зможе сам формувати індивідуальну освітню програму.

Система нарахування балів за безперервний професійний розвиток лікаря закріплено відповідною постановою уряду, яке вступило в силу в кінці березня цього року. За словами Младлены Качурец, зараз МОЗ спільно з лікарями розробляє критерії і порядок нарахування таких балів. При відсутності проблемних ситуацій у практиці і наявності достатньої кількості балів НПР ліцензія лікаря буде продовжуватися автоматично. Якщо ж балів не вистачає, то займатися медичною діяльністю лікар не зможе до тих пір, поки не набере їх необхідну кількість.

Продовжувати повні ліцензії або зупиняти термін їх дії буде окремий орган - Ліцензійний рада. Його склад із тридцяти лікарів буде стверджувати МОЗ на п'ятирічний термін. Критерії, за якими будуть обиратися члени ради, чиновники планують розробити спільно з асоціацією медиків та іноземними експертами. Останні також зможуть стати членами конкурсної комісії, яка буде відбирати членів Ліцензійної ради, а також претендувати на членство в цьому органі.

Младена Качурец розповіла РБК-Україна, що зараз розглядається кілька варіантів організації роботи ради таким чином, щоб він встигав розглядати всі ліцензійні справи. "Зараз ці пропозиції финализируются. І після того, як концепцію затвердить уряд, буде розроблений окремий законопроект, що регламентує порядок та механізм роботи Ліцензійної ради", - уточнила вона. При цьому в МОЗ планують, що після остаточного введення в країні системи ліцензування рада стане саморегулівною організацією лікарів, а членство в ній - умовою для здійснення практики.

Перехід до самостійного регулювання, за підрахунками чиновників, має відбутися орієнтовно - не раніше 2024 року. До цього часу, за словами Качурец, МОЗ необхідно розробити профільний закон "Про ліцензування лікарської професії в Україні", а з моменту його прийняття передбачено перехідний період на п'ять років. Зараз чиновники розглядають два варіанти підтвердження кваліфікації медиків - автоматично надати ліцензії всім атестованим лікарям або провести певний іспит. Втім, поки що в МОЗ не готові говорити про те, скільки коштів потрібно на реалізацію цієї реформи. За словами Качурец, фінансово-економічні розрахунки будуть готові, коли в країні буде прийнята відповідна законодавча база.

Що говорять про реформу лікарі

Медична галузь ініціативу МОЗ про заміну системи атестації професійних лицензинрованием підтримує. Лікарі кажуть, що діюча система - вкрай неефективна. "Вона влаштована таким чином, що якщо щось трапляється, вона починає виправдовувати винного і не дозволяє виявити його, - поділився з РБК-Україна директор мережі медичних клінік ilaya Олексій Шершньов. - Якщо лікарі будуть розуміти, що за помилки, які вони можуть зробити, порушивши протокол лікування, вони понесуть відповідальність, то лікарі будуть більш відповідально ставитися до лікування пацієнтів. Ліцензування підвищить рівень справедливості в медицині, а хороші лікарі тільки виграють від цього".

А лікар-консультант дитячої неврології в медцентрах Києва і Харкова Євген Кадук вважає, що "культивація працівників з категоріями призводить не до підвищення ефективності та якості їх роботи, а лише до зростання необгрунтованих витрат державного та місцевих бюджетів на виплату зарплат для таких працівників".

"По суті, лікарі проходять атестацію для підвищення категорії лише з-за того, що це дає прибавку до зарплати. Якщо б цього не було, то ніхто туди не ходив би. Я повністю підтримую, що цю систему потрібно зламати", - впевнений президент клініки "Борис" Михайло Радуцький, назвавши діючу систему атестації лікарів "повною профанацією, над якою всі сміються", а курси підвищення кваліфікації - "просто місцем для приємного проведення часу".

Крім того, лікарі сподіваються, що з введенням ліцензування лікарі зможуть навчатися сучасним методикам лікування і підвищити компетенцію до рівня визнаних міжнародних практик. "Випускники медичних вузів отримують знання, найчастіше вже застарілі. В Україні не встигають вносити навчальні плани, методики, які радять застосовувати американські і європейські асоціації лікарів. Рекомендації оновлюються раз на рік, інколи - один раз в три роки. Тому ми відстаємо за рівнем знань лікарів, у кращому випадку, на три роки, а, в гіршому випадку - з деяких дисциплін на ще більші терміни. Хочеться сподіватися, що після запровадження ліцензування ця проблема поступово зникне", - повідомила медичний директор по дорослому населенню мережі клінік "Добробут" Тетяна Анікєєва.

Але, незважаючи на те, що медики згодні з необхідністю реформи, концепція її проведення вже викликає нарікання. "Я нічого хорошого не бачу в тому, яким чином намагаються зламати діючу систему. Для початку потрібно прийняти всі необхідні протоколи лікування, створити незалежні асоціації за лікарськими спеціальностями, які брали б участь у ліцензуванні, а також повинні бути чітко прописані правила ліцензування", - упевнений Радуцький.

"МОЗ України, виступаючи з ініціативою запровадження ліцензування лікарів, намагається побудувати "потьомкінські села". Те, що вони пропонують, називається сертифікацією, і вона вже існує в Україні. Кожен лікар після закінчення вузу отримує сертифікат лікаря-спеціаліста. По суті, назвати сертифікат ліцензією багато розуму не треба", - обурився заступник голови комітету Верховної ради з питань охорони здоров'я, президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій. На його думку, ліцензування лікарів має належати до компетенції не МОЗ, а виключно самоврядних організацій.

Нова система не зможе заробити в нашій країні, впевнений Мусій, поки в Україні не прийнятий закон про саморегулівної організації лікарів: "З неба впаде ця організація? Яке право має МОЗ вирішувати, що Ліцензійний рада стане частиною самоврядної організації? Це - узурпація влади!". Депутат також розповів виданню, що на розгляді профільного комітету Ради зараз знаходиться проект закону про лікарське самоврядування. За його словами, "за основу цього документу взято відповідний закон Польщі, а також досвід роботи самоврядних організацій в Україні, зокрема адвокатури".

Крім проблем організаційних і управлінських, існує ризик дефіциту висококваліфікованих кадрів. Тетяна Анікєєва пояснила, що зараз у багатьох лікарів, які досягли похилого віку або працюють у сільській місцевості, швидше за все, недостатньо знань для надання медичної допомоги на рівні сучасної науки.

Згідно з її досвіду роботи з лікарями, якщо в Україні при видачі ліцензій будуть встановлені жорсткі вимоги до професійних знань, то близько 60% докторів можуть не отримати ліцензію. "Тому в деяких регіонах може не виявитися лікарів, які будуть мати право надавати медичну допомогу. Цю проблему можна вирішити, наприклад, проведенням виїзних тематичних курсів, онлайн конференцій, які можна буде проводити протягом п'ятирічного перехідного періоду, - уточнила Анікєєва. - Я б не сказала, що низький рівень знань у лікарів склався з-за того, що вони не хочуть додатково навчатися. Найчастіше у лікарів просто немає вільного часу для цього". До того ж, державні і комунальні клініки не мотивують лікарів вчитися, вважає експерт.

Викликає у медиків питання і кратність підтвердження ліцензії раз у три роки. На думку Євгена Кадука оптимальний термін - не частіше ніж раз на п'ять років: "У принципі, якщо підтверджувати ліцензію навіть раз в 10 років, то істотно на галузі в нашій країні це не позначиться".

При цьому, паралельно з ліцензуванням, необхідно ввести в країні та обов'язкове страхування професійної відповідальності лікарів, говорить Михайло Радуций. "Це потрібно для того, щоб лікар розумів, що за його спиною стоїть страхова компанія, яка буде відстоювати його права. В Україні часто складно довести вчинив лікар помилку, через яку його можуть позбавити права займатися лікарською діяльністю після запровадження ліцензування. Щоб не спрацьовував "фактор кумівства", в цивілізованих країнах сідають за стіл дві страхові компанії, що представляють інтереси лікаря і пацієнта, і вирішують, чи була зроблена помилка, і хто винен у тій чи іншій ситуації. Зараз іде перекіс у бік пацієнтів - це може призвести до того, що в нашу професію більше ніхто не захоче йти", - упевнений він.