Чи поставлена крапка в справі повернення "Укртелекому" державі

У четвер, 19 жовтня, Господарський суд Києва задовольнив позов Фонду державного майна України щодо приватизації українським бізнесменом Рінатом Ахметовим компанії "Укртелеком".

Своїм рішенням суд зобов'язав держбанк списати з рахунку ТОВ "ЕСУ", яка входить в бізнес-імперію Ахметова, вартість купленого пакету акцій, а також стягнув з товариства пеню в розмірі 2,1 млрд гривень за неналежне виконання договору купівлі продажу пакета акцій. Причини, передумови і можливі наслідки такого рішення - у матеріалі РБК-Україна.

Чергова "перемога": думка ФДМ та спецкомісії парламенту

Суд прийняв рішення розірвати договір купівлі-продажу ВАТ "Укртелеком" і повернути пакет акцій у розмірі 92, 791% статутного капіталу в державну власність і стягнути 81,9 млн. доларів пені за невиконання інвестиційних зобов'язань, заявив відразу після публікації вердикту голова Фонду держмайна України Віталій Трубаров.

"За результатами перевірки в лютому 2017 встановлено невиконання інвестиційного плану, який передбачав внесення протягом 5 років інвестиції в сумі не менше 450 млн. доларів. "Укртелеком" також не виконав пряму умова договору, що передбачає передачу телекомунікаційної мережі спеціального призначення у власність держави", - сказав Трубаров.

Глава ФДМ також зазначив, що закон про приватизацію не передбачає у разі повернення приватизованого об'єкта у державну власність інвестору ніякої компенсації за придбаний пакет акцій, дана норма була вилучена ще у 2012 році.

В коментарі РБК-Україна заступник голови спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації Павло Різаненко детальніше розповів про причини повернення "Укртелекому".

"Розумієте, там є формальні речі, а є сутнісні. Основна формальна причина в тому, що до приватизованого "Уктелекому" незаконно було підключено мережі державної спецзв'язку. В умовах приватизації значилося, що вони побудують пункти підключення і певну додаткову мережу до мережі спецзв'язку, після чого передадуть її уряду. Цього не було зроблено. Фактично, спецзв'язок - стратегічний об'єкт, опинився в приватних руках. Більше того, навіть ті роботи, які ЕСУ проводила з модернізації Укртелекому, здійснювалися за рахунок сотень мільйонів гривень з держбюджету", - сказав Різаненко.

Депутат також зазаначив, зо справа про приватизацію "Укртелекому" - один з небагатьох епізодів, за якими можна довести злочинний характер попередньої влади. "Вони зазвичай не залишали особистих слідів, а по цій угоді є підписи Миколи Азарова. По суті, під рішенням про розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах",- сказав він.

"Ще важливий момент. Крім прямого виділення коштів з держбюджету на "Укртелеком", держава, руками минулої влади, ще й надала компанії Ахметова кредити держбанків - "Ощадбанку" та банку "Укрексімбанк". Вважаю рішення позитивним, і заздалегідь відкидаю будь-яку політичну конспірологію на цей рахунок", - додав Різаненко.

Колега Різаненко по комісії - народний депутат від "Народного фронту" Ігор Лапін також очікує тривалої судової тяганини від людей Ахметова.

"Рішення суду дуже позитивне, ми у своїй комісії рекомендували правоохоронцям і судової влади звернути на це увагу ще то у 2015, то в 2015 роках. Але, припускаю, що це ще не кінець - структури Ахметова готуються до тривалих судових розглядів, в цьому немає ніяких сумнівів. Процес ще не завершений", - сказав Лапін в коментарі РБК-Україна.

Слово обвинуваченому

У компанії "ЕСУ" розповіли РБК-Україна, що не згодні з рішенням суду першої інстанції і продовжать захист права власності на акції "Укртелекому" в апеляційному суді.

"Враховуючи характер претензій Фонду державного майна та їх зв'язок з діями попередніх власників "Укртелекому", ТОВ "ЕСУ" вважає необхідним досягнення розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов'язань. Рішення суду першої інстанції не вплине на операційну роботу компанії. Також буде продовжена найбільша в історії України модернізація компанії при партнерстві з "China Development Bank", - говорять в "ЕСУ".

У компанії також розповіли, що Комісія Фонду держмайна неодноразово перевіряла і підтверджувала виконання відповідних приватизаційних зобов'язань, за винятком останньої перевірки яка пройшла з помітним порушенням термінів (з травня по лютий 2016 2017) і в результаті якої не було досягнуто згоди щодо підтвердження виконання декількох з більш ніж 50 приватизаційних зобов'язань

Соратники Ріната Ахметова в парламенті коментувати ситуацію з поверненням "Укртелекому" в держвласність відмовилися, мотивуючи це тим, що не бачили рішення суду. При цьому орієнтовані на Ахметова депутати "Опозиційного блоку" в коментарі РБК-Україна поспішили запевнити, що в будь-якому випадку не бачать політичного підґрунтя тут. Красномовніше інших висловився Олександр Вілкул. "Чому я повинен коментувати те, що відбувається з компаніями, до яких не маю ніякого відношення", - по-діловому відповів він.

Відзначимо, що зовсім недавно, 5 жовтня той же Господарський суд Києва відтермінував на рік виплату компанією ЕСУ, 851 млн гривень заборгованості "Укртелекому" перед "Ощадбанком" за облігаціями. У водночас, суд відмовив у стягненні з відповідача 35,8 млн грн пені за прострочення виконання зобов'язань за номінальною вартістю облігацій.

Питання, що залишились по справі "Укртелекому": 1) як довго буде тривати оскарження юристами Ахметова рішення суду, яке передбачає, що на цей час компанія не може повністю перейти у держвласність; 2) не ляжуть борги компанії після "націоналізації" в черговий раз на плечі платників податків; 3) планує уряд повторну приватизацію "Укртелекому".

Сумнівна вигода: думка експерта

Перспективу повернення "Укртелекому" в держвласність прокоментував для РБК-Україна керівник аналітичного відділу "Concorde Capital" Олександр Паращій:

- "Укртелеком" - прибуткова компанія, але вона точно не коштує тих грошей, які за нього заплатили в перший раз. Глава ФДМ Віталій Трубаров вчора сказав, що держава не зобов'язана нічого компенсувати. Він це пояснює тим, що в 2012 році були відповідні зміни в законодавство. Але ми повинні розуміти, що приватизація відбулася в 2011 році, тому умови, які ніби як інвестор не виконав, були підписані в 2011 році. Тому я не впевнений, що коректно застосовувати до неї норми закону, які були прийняті пізніше. Можливо, це буде козирем при апеляції для юристів "ЕСУ". Як мінімум, в міжнародних судах шанси у них є, так як умови були змінені після операції.

"Укртелеком" не варто сьогодні 10,6 млрд. Гривень, які були за нього заплачені. Продати його державі за такою ціною точно не вийде. Адже абонентна база стаціонарної телефонії значно зменшилася. Крім того, так як держава продала, а потім відібрало актив у приватного інвестора, це значно знижує нашу інвестиційну привабливість. Іноземні інвестори не ділять владу на минулу і нинішню, і оцінюють рішення України однаково, не ділячи на періоди.

Ще момент: акції "Укртелекому" в заставі у державних банків. Сума акцій перевищує 4 мільярди гривень. У разі "націоналізації" навряд чи хтось буде повертати ці гроші, а це значить величезний удар по державним банкам - їх доведеться докапіталізувати.

Рішення Господарського суду - це лише перша інстанція. Якщо буде апеляція, яку вже обіцяли юристи "ЕСУ", то рішення не вступить в силу. Це дає час нинішнього інвестору вивести активи, та й взагалі зробити все, що завгодно, щоб в разі остаточного рішення на користь України, країна отримала б дуже сумнівну вигоду.