Посол Молдови в Україні Іон Стевіле в інтерв'ю РБК-Україна розповів про елементи придністровського сценарію на Донбасі, про практично завершену демаркацію українсько-молдовського кордону, про торгові взаємини, а також про "дружню" поведінку Росії.
Посол Молдови в Україні Іон Стевіле в інтерв'ю РБК-Україна розповів про елементи придністровського сценарію на Донбасі, про практично завершену демаркацію українсько-молдовського кордону, про торгові взаємини, а також про "дружню" поведінку Росії.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, пане посол, чи є схожість між українським Донбасом і невизнаною Придністровською Молдавською Республікою?
Іон Стевіле: Останнім часом я помітив, як часто політики, експерти і журналісти в Україні проводять паралелі між придністровським конфліктом і ситуацією, яка складається на сході України. Мабуть, для цього є певні серйозні підстави.
Напевно, мається на увазі, насамперед те, що ці конфліктні ситуації - геополітичні по своїй суті - виникли і проявилися за одним сценарієм. Ці конфлікти були інспіровані з одного імперського центру - з Москви - як інструмент протидії прагнення наших країн до утвердження своєї незалежності і реалізації наших євроінтеграційних прагнень.
Я абсолютно переконаний в тому, що якщо б не було цього згубного впливу ззовні, не було б такого гострого збройного протистояння і ми змогли б знайти рішення будь-яких протиріч у рамках демократичних політичних процесів.
Ті, хто проводить певні аналогії між конфліктами на Дністрі і на Донбасі, очевидно, мають на увазі також і загальну тенденцію, так би мовити, до заморожування цих конфліктів та їхнього спрямування у русло тривалого й непростого політичного процесу пошуку шляхів їх мирного врегулювання.
Ми уважно спостерігаємо за зусиллями української влади щодо недопущення появи "другого Придністров'я" в Україні та швидкого вирішення конфлікту на Донбасі. Ми щиро хочемо побажати нашим українським друзям успіхів у цьому напрямку.
Разом з тим, ми добре розуміємо тих, хто пильно дивиться на те, що відбувається сьогодні в Донецькій і Луганській областях, як сепаратистські проросійські сили порушують режим припинення вогню, як витісняються звідти конституційні органи державної влади, як готуються до проведення місцевих виборів за своїм сценарієм і до обрання вже в листопаді своїх керівників і своїх органів влади тощо.
Вважаю, що саме ці тенденції мають на увазі ті, хто порівнює ці два конфлікти - в Придністров'ї та на сході України.
РБК-Україна: Ви бачили закон про особливий режим місцевого самоврядування на Донбасі, який ухвалила Верховна Рада? Як Ви його оцінюєте?
Іон Стевіле: Я, звичайно, уважно прочитав цей закон, але статус дипломата не дає мені змогу давати оцінки законодавчим актам та іншим рішенням, які приймаються Верховною Радою і керівництвом України. Це повинні зробити самі українські політики, експерти, представники громадянського суспільства і сам народ України.
Ми уважно стежимо за тими гострими дебатами, які ведуться навколо цього закону, та іншими важливими рішеннями, які спрямовані на пошук шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та подолання усіх труднощів, з якими останнім часом стикаються Україна і український народ. Ми хочемо, щоб ці рішення дали позитивні результати, яких очікують в українському суспільстві.
І все-таки я дозволю собі стверджувати, що керівництво України вчинило абсолютно правильно і мудро, наприклад, коли вирішило підписати мирні угоди в Мінську і погодилося відкласти на рік дату набрання чинності положень угоди про асоціацію України з Європейським союзом щодо створення зони вільної торгівлі. Дехто розцінює ці дії як серйозні поступки Путіну, але мені здається, що ці рішення мають один надзвичайно важливий ефект: вчинивши таким чином, Президент Порошенко позбавив Президента Путіна серйозних приводів для продовження військових дій на території України.
І ще одна ремарка: мені сьогодні приємно спостерігати за тим, як український народ стає все більш згуртованим, як українці проявляють свій патріотичний дух і мобілізуються на боротьбу проти реальної зовнішньої загрози, на захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності своєї країни.
РБК-Україна: Молдова ухвалювала щось подібне щодо Придністров'я?
Іон Стевіле: Так. В липні 1992 року, після, на щастя, нетривалого збройного конфлікту на Дністрі, в результаті якого загинуло близько тисячі людей з обох сторін, керівництво Молдови, переконавшись у тому, особливо після втручання у ситуацію 14-ї російської армії, що знаходилася на той момент нелегітимно на нашій території, що військовим шляхом неможливо буде вирішити придністровський конфлікт, підписало з керівництвом Російської Федерації угоду про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова.
Відповідно до положень цієї угоди, вогонь був припинений; була створена зона безпеки - смуга вздовж річки Дністер довжиною 225 км і шириною 15-20 км, з якої повинні були бути відведені збройні формування протиборчих сторін; у цій зоні були розміщені тристоронні миротворчі сили: з боку Кишинева, Тирасполя і Російської Федерації - близько 500 осіб від кожної сторони і 10 військових спостерігачів від України, які приєдналися трохи пізніше. Як відомо, ця миротворча операція на Дністрі триває досі, але, оскільки вона не відповідає загальноприйнятим міжнародним критеріям і не сприяє процесу врегулювання конфлікту, ми наполегливо вимагаємо її трансформації в багатонаціональну місію з мандатом міжнародної організації - наприклад, ОБСЄ.
Паралельно з цим, скажімо так, миротворчих процесом, розвивається і переговорний процес у форматі 5+2, учасники якого збираються періодично по 5-6 разів на рік для обговорення різних аспектів придністровського врегулювання. В цьому дипломатичному "рівнянні" п'ять - це Кишинів, Тирасполь і посередники - ОБСЄ, Російська Федерація та Україна, а два - це ЄС і США - зі статусом спостерігача.
На жаль, незважаючи на досить солідну політичну вагу залучених в цей механізм міжнародних гравців, з добре зрозумілих усім причин нам не вдалося досі знайти рішення головного питання конфлікту - визначення статусу Придністров'я на основі збереження суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова. Цю принципову для нас позицію ставлять під сумнів представники Придністров'я та Російської Федерації, які прагнуть просувати різні проекти з федералізації молдовської держави, здатні призвести врешті-решт до її розвалу.
В липні 2005 року, до речі, згідно з так званим "планом Ющенка", парламент Молдови ухвалив майже одностайним голосуванням закон про основні положення особливого правового статусу населених пунктів лівобережжя Дністра (Придністров'я). На жаль, цей документ, який забезпечував Придністров'ю статус широкої автономії у складі Республіки Молдова як унітарної держави, було категорично відкинуто Тирасполем.
Незважаючи на труднощі процесу придністровського врегулювання, ми і далі прагнутимемо переконати Придністров'я повернутися до складу Республіки Молдова, пропонуючи населенню цього регіону європейські цінності і стандарти: більш високий рівень життя і соціальної захищеності, більш розвинену економіку і справжню демократію, реальний захист прав людини та основних свобод тощо.
До речі, ми вирішили продовжити ще на один рік торговельні преференції, надані нам Євросоюзом ще в 2008 році, такі, якими сьогодні успішно користується і Україна. А це надзвичайно важливий фактор, враховуючи, що експорт товарів з Придністров'я на європейський ринок становить близько 30%, а разом з поставками товарів на правий берег Дністра (35%) і в Україні (10%) - це понад 75% всього зовнішньоторговельного обороту цього регіону.
Але все це, про що я розповідаю, - це специфіка конфліктної ситуації в Молдові, яка, до речі, добре знана в Україні - у державних структурах, у політичних колах, у експертному співтоваристві. Вважаю, що наш досвід і уроки придністровського врегулювання можуть бути корисними нашим українським друзям, особливо для уникнення наших помилок і прорахунків.
РБК-Україна: Як проходить демаркація та облаштування українсько-молдовського кордону? Які зараз результати?
Іон Стевіле: Ми досягли величезного прогресу в проведенні робіт з демаркації молдавсько-українського державного кордону та його облаштування. Ми практично повністю демаркували північну і південну частини кордону і значно просунулися по центральній/придністровській ділянці. Там у нас всього близько 450 км, з яких ще залишилося демаркувати десь 5-7 км. Ми раді констатувати, що наша спільна межа вже демаркована на 99%. Наші експерти працюють над заключною документацією щодо демаркації кордону. Тобто робота в цьому напрямку ведеться досить успішно, і ми впевнені, що це питання буде вирішене найближчим часом.
Ми достатньо плідно співпрацюємо з нашими українськими колегами в тристоронньому форматі - разом європейськими партнерами, з питань розвитку інтегрованого менеджменту державного кордону, облаштування і модернізація контрольно-пропускних пунктів, організації спільного контролю в деяких пунктах пропуску. У цій справі активно задіяна і місія Євросоюзу з надання допомоги на кордоні - місія EUBAM, головний офіс якої знаходиться в Одесі. Ми дуже вдячні Європейського союзу за надання фінансової та технічної підтримки для модернізації наших кордонів на основі європейських стандартів. Це особливо важливо для нас в контексті лібералізації візового режиму та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Ми будемо прагнути поліпшити взаємодію для того, щоб більш ефективно боротися з негативними явищами на нашому кордоні, тобто з нелегальною міграцією, контрабандою, транскордонною злочинністю тощо.
Останнім часом українська влада вживає заходи для посилення безпеки на кордоні. Коли я проїжджав через кордон, бачив, що були побудовані укріплення, блокпости. Риють рів, який також є своєрідною формою боротьби з контрабандою по зеленій частині кордону. Ми це вітаємо і розуміємо. Ми розглядаємо це як заходи попередження виникнення певних ризиків і загроз, які можуть виходити з Придністров'я. Сподіваємося, що це буде досить ефективно і ситуація в регіоні збережеться спокійною, без ексцесів.
РБК-Україна: Який зараз товарообіг між Україною і Молдовою? Чи вплинув якось на торгівлю конфлікт на Донбасі?
Іон Стевіле: Для нас Україна є одним з найважливіших традиційних зовнішньоекономічних і торговельних партнерів. Вона постійно займає третє місце по імпорту товарів і п'яте - за експортом. Обсяг товарообігу між нашими країнами в довгі роки зберігався на досить стабільному рівні. У 2008 році був встановлений рекорд - близько 1 млрд доларів.
Однак останнім часом намітився певний спад товарообігу між нашими країнами. До речі, така тенденція проявляється не тільки між нашими країнами, але і у всьому просторі СНД. І це зрозуміло чому. Думаю, що це пояснюється перш за все негативними наслідками світової економічної кризи. Очевидно, що негативний вплив на зовнішньоторговельну діяльність надали нестабільність і політичні потрясіння, через які сьогодні проходять наші країни. Ми бачимо як через конфлікт на сході України і анексію Криму товарно-транспортні потоки в тих напрямках припинилися.
Напевно, під впливом політичного тиску і торговельних обмежень, які Російська Федерація застосовує останнім часом стосовно наших країн внаслідок підписання угод про асоціацію з ЄС, нам доведеться перебудовувати зовнішньоторговельні відносини. Природним виходом з цієї ситуації було б збільшення двостороннього товарообміну між нашими країнами, а також пошуку нових ринків збуту.
У цьому сенсі Москва вже дала нам важкі уроки, коли тричі забороняла імпорт молдавських вин - основний продукт молдавського експорту на російський ринок. Перший раз в 2006, другий - в 2009 і третій у вересні минулого року. Кожен раз такі рішення приймалися з політичних мотивів.
Дивна поведінка наших "стратегічних партнерів", які вирішили покарати нас за природне прагнення до створення зони вільної торгівлі з ЄС і умов для безвізових поїздок наших громадян в європейські країни. Тобто таких самих сприятливих умов для співробітництва, які у нас давно склалися у відносинах з Російською Федерацією та іншими країнами СНД. Я думаю, що справжні мотиви такої "дружньої" поведінки всім добре зрозумілі.
РБК-Україна: Яким Ви бачите майбутнє українсько-молдавських відносин? Які пріоритетні напрями та найбільш перспективні в подальшому розвитку двосторонньої співпраці?
Іон Стевіле: Незважаючи на труднощі, з якими стикаються наші країни останнім часом, сподіваюся, тимчасовими, я дивлюся на перспективи подальшого розвитку відносин між Молдовою і Україною досить оптимістично. Для такого настрою у мене є досить серйозні підстави.
Відносини між нашими країнами традиційно будувалися на принципах добросусідства, дружби і взаємовигідного співробітництва. У важкі часи ми завжди простягали один одному руку допомоги, як це відбувається в ці дні. У наших країнах з давніх часів проживають численні діаспори, які пов'язують наші народи міцними духовними, культурними та гуманітарними зв'язками.
Що стосується пріоритетних напрямків подальшого розвитку відносин між нашими країнами, то вони є традиційними, а саме: просування політичного діалогу на всіх рівнях; поглиблення співпраці у торговельно-економічній сфері; зміцнення культурно-гуманітарних зв'язків.
Приємно констатувати, що останнім часом керівники наших країн спілкуються досить інтенсивно: на рівні глав держав, прем'єр-міністрів, керівників парламентів. Президент Молдови Ніколає Тимофті взяв участь у заходах з інавгурації нового Президента України Петра Порошенка, в цьому році молдавський прем'єр приїхав в Київ з робочими візитами двічі - у березні та жовтні; зовсім недавно в Київ приїхали два віце-прем'єр-міністра Молдови, міністр внутрішніх справ, керівник митної служби, заступник міністра закордонних справ, які зустрілися зі своїми українськими колегами, з якими провели ґрунтовні консультації з широкого кола питань двостороннього співробітництва. У найближчому майбутньому в Київ приїде заступник міністра культури Молдови.
Ми працюємо над підготовкою чергового засідання міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, яке буде проведено у Києві в першій половині наступного року, після парламентських виборів, які відбудуться в цьому році, і у вас і у нас, - в жовтні та листопаді місяці.
Впевнений, що загальний цивілізаційний вибір наших народів на користь європейської інтеграції і підписані нещодавно угоди про асоціацію Молдови та України з ЄС, в тому числі про створення зони вільної торгівлі, відкривають нові, більш широкі перспективи для подальшого розширення і поглиблення співробітництва між нашими країнами в самих різних областях. Ми будемо прагнути до більш тісної взаємодії з нашими українськими партнерами для досягнення цілей політичної асоціації та економічної інтеграції з Євросоюзом, проведення структурних реформ і модернізації наших товариств, пошуку альтернативних джерел енергії, реалізації спільних проектів з розвитку транскордонного співробітництва та освоєння, в тому числі в рамках єврорегіонів, передбачених для цих цілей спеціальних фондів та програм Євросоюзу тощо.
Як ви розумієте, сьогодні наші країни знаходяться в пошуку нової парадигми подальшого розвитку відносин співробітництва, як на Сході - з нашими традиційними партнерами, так і на Заході - з нашими новими старими друзями.
Розмовляла Ірина Голод