Новостворені інституції, такі як НАБУ і САП, повинні бути посилені, а не піддаватися нападкам. Тому ми сподіваємося, що Гепрокуратура зможе ефективно працювати спільно з НАБУ і САП і підтримувати їх, а не перешкоджати їхній роботі.
Нинішнього року на євроінтеграційному напрямку Україні вдалося досягти суттєвого прогресу - в червні запрацював безвізовий режим для українців, а з вересня в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію. Однак в останні тижні на адресу українського керівництва почастішали критичні заяви з боку ЄС і всі вони в основному стосуються одного питання – корупції. ЄС стурбований ситуацією навколо антикорупційних органів, затягуванням створення Антикорупційного суду і загалом ситуацією навколо боротьби з корупцією в Україні. Більше того, 1 грудня Європейська Комісія офіційно заявила, що не виплатить Україні третій транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро за невиконаних умов.
Глава представництва ЄС в Україні, посол Хюг Мінгареллі досить дипломатичний у своїх відповідях щодо конфлікту Генпрокуратури з НАБУ, ситуації з Саакашвілі і майбутньої фінансової підтримки України. Однак саме боротьба з корупцією є одним з ключових чинників при ухваленні Євросоюзом рішення про майбутню програму допомоги. Чого Євросоюз чекає від керівництва України, коли може бути виділена наступна фінансова допомога і які законопроекти в Раді турбують ЄС, Мінгареллі розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
- Як Ви оцінюєте рік, що минає, у контексті відносин Україна-ЄС? Чого вдалося досягти і які поразки?
- Відносини між Україною та ЄС суттєво посилилися в останні роки. По-перше, Україна спільно з Європейським Союзом виконує Угоду про асоціацію – це один з найбільш складних і амбітних договорів, який ЄС колись підписував з іншими партнерами. Ця угода з Україною тимчасово застосовувалося вже протягом останніх трьох років, що дозволило забезпечити політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС. Зараз, очевидно, нам необхідно помножити наші зусилля після того, як Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі 1 вересня 2017 року. Потрібно зробити все, щоб поглибити політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС.
Нам також вдалося запровадити безвізовий режим для громадян України в червні цього року, що дозволяє все більшій кількості українців відвідувати країни ЄС, а також низку інших країн – не членів Євросоюзу. І це - величезне досягнення. Всі ці досягнення дозволяють нам надавати зростаючу підтримку проведенню реформ в Україні, політичної та економічної трансформації країни. Ми підтримуємо Україну на шляху проведення реформи децентралізації, посилення громадянського суспільства, реформи судової системи, а також енергетичних реформ, "очищення" банківського сектору. До того ж ми спільно працюємо над поліпшенням бізнес-клімату, дерегуляцією, над сферою приватизації, а також докладаємо зусиль для розвитку культурних відносин між Україною та ЄС.
Роботи ще багато, але багато чого вже досягнуто.
- Якщо все ж говорити про українські реформи, то за якими напрямами у ЄС є стурбованості? Чи задоволені ви антикорупційними заходами?
- Є напрям, в якому дуже важливо подвоїти наші зусилля – це реформа сфери верховенства права. Відсутність верховенства права була величезною проблемою для України в перші роки незалежності. Після Майдану Україна впровадила кілька важливих ініціатив, але потрібно ще багато працювати в цьому напрямку. ЄС підтримує українську владу, реформаторів і громадянське суспільство на цьому шляху. Важливо, щоб боротьба з корупцією лишалася головним пріоритетом для країни.
- А як ви сприйняли останній конфлікт між Генпрокуратурою і НАБУ?
- Правоохоронні органи повинні працювати скоординовано, і дуже шкода, що відбувається те, що ми всі спостерігаємо. Звичайно ж, це не відповідає інтересам України і не сприяє її іміджу за кордоном. Друге – новостворені інституції, такі як НАБУ і САП, повинні бути підтримані і посилені, а не піддаватися нападкам. Тому ми сподіваємося, що Генпрокуратура зможе ефективно взаємодіяти з НАБУ і САП і підтримувати ці структури, а не перешкоджати їх роботі.
- Яка позиція ЄС щодо зареєстрованого БПП і НФ останнього законопроекту по НАБУ? У ньому, зокрема, йде мова про можливість звільнення глав антикорупційних відомств без результатів аудиту.
- Цей законопроект – це політична помилка і він повинен бути відкликаний. Мета керівництва країни має полягати в тому, щоб посилювати НАБУ, а не послаблювати його через прийняття таких законопроектів.
- Якою є ваша думка щодо ситуації навколо звинувачень на адресу екс-голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі?
- На нашу думку, всі політичні сили повинні мати право на те, щоб висловлювати свою точку зору і вести свою політичну діяльність. Однак політичні опоненти повинні робити це в повній відповідності з законодавством України і уникати того, що може призвести до насильства. Що стосується пана Саакашвілі, то ми сподіваємося, що з ним будуть вестися також за законом. Ми стежимо за розвитком ситуації, адже Україна – демократична держава, а значить все повинно відбуватися у відповідності з законодавством. І до речі, той факт, що суд прийняв рішення звільнити пана Саакашвілі, свідчить про те, що Україна – правова держава.
- Президент України заявив про прагнення України до "чотирьом спілок"(енергетична, цифрова, митна і асоціація з Шенгеном). Яку з цих цілей ви вважаєте реалістичною?
- Україна вже є стороною Договору про енергетичне співтовариство. Це означає, що наша велика мета – сприяти поступовій інтеграції енергоринку України до ринку ЄС. Україна може чудово скористатися цими можливостями і зробити свій внесок у розвиток Енергетичного союзу. Але для цього вашій країні потрібно поглибити реформи у сфері енергетики. Повинні бути адаптовані регуляторні рамки, необхідно якомога швидше забезпечити дієздатність регулятора в цій сфері, а також продовжувати роботу в сфері енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії.
- Якщо говорити про Шенгенську зону...
- Сьогодні ще передчасно говорити про асоціацію України з Шенгенською зоною.
- А спільний Митний союз?
- Європейська Комісія почала думати над тим, як у співпраці з нашими українськими партнерами провести техніко-економічне обґрунтування по приводу Митного союзу.
Проте сьогодні найголовніше – розвиток поглибленої та всеохопної ЗВТ. Це наш пріоритет в роботі з українськими колегами.
- Тобто, як і в питанні Шенгенської зони, говорити про це поки передчасно...
- Коли буде проведено техніко-економічне обґрунтування цього питання, ми побачимо результат.
- Якою є Ваша думка щодо так званого законопроекту "Купуй українське". Цим документом пропонується надавати преференції під час держзакупівель українським виробникам, причому навіть якщо їхні послуги будуть коштувати дорожче імпортних компаній. Як в ЄС ставляться до такої ініціативи?
- Цей законопроект порушує взяті Україною зобов'язання як в рамках ЗВТ з ЄС, так і СОТ. Він також послаблює створену в Україні систему державних закупівель Prozorro. Це буде коштувати великих коштів державному та місцевому бюджетам і ускладнить участь малих і середніх підприємств в системі держзакупівель. Ми сподіваємося, що цей законопроект не дійде до другого читання.
- І ще про один законопроект – щодо реінтеграції Донбасу. З нього прибрали всі згадки про Мінські угоди. Чи потрібно його приймати в такому вигляді парламенту, як ви вважаєте?
- По-перше, ми продовжуємо вважати, що Мінські угоди повинні бути підтримані і повністю виконані. Ми не бачимо ніяких інших альтернатив, які могли б розглядатися для виконання політичного рішення. По-друге, ми вважаємо, що це в інтересах України розробляти політику, яка буде брати до уваги потреби населення на неконтрольованих територіях. А значить, Україні слід докладати зусиль, щоб відкрити нові КПВВ на лінії розмежування, спростити процедури її перетину і зробити все можливе, щоб українці, які там проживають, мали спрощені можливості потрапити на контрольовані території для отримання пенсій та соцвиплат. Також важливо забезпечити всі умови для безперешкодного доступу спостерігачів СММ ОБСЄ до всієї території України, аж до кордону з РФ.
- Продовжуючи тему Донбасу, ви вірите в можливість введення туди миротворчої місії ООН?
- Це питання належить до компетенції Ради безпеки ООН. Ми цей процес не коментуємо.
- Коли Євросоюз може прийняти рішення про нову програму макрофінансової допомоги Україні?
- Україна звернулася до ЄС із запитом надати нову макрофінансову допомогу. Тепер Єврокомісія повинна оцінити потреби у зовнішньому фінансуванні для України і на основі результатів цієї оцінки ми приймемо рішення про те, чи є сенс у розробці нової програми підтримки. Якщо Єврокомісія отримає позитивні результати цієї оцінки, вона подасть відповідні пропозиції в Європарламент і Європейську Раду. Тобто, поки немає рішення про нову програму макрофінансової допомоги.
- Скільки часу може зайняти ця оцінка?
- Кілька місяців.
- Чи залежить це рішення європейської сторони від співпраці України з МВФ?
- Співпраця України з МВФ – одна з умов, яка буде пов'язана з можливою програмою макрофінансової допомоги ЄС.
- А як в ЄС сприйняли той факт, що Україна не виконала всі умови для отримання траншу в 600 млн євро?
- Україна повинна була виконати 21 умову, а виконала 17 з них. 4 умови залишилися, тому Єврокомісія не змогла прийняти позитивне рішення про надання третього і останнього траншу. (4 умови: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній – ред.)
- Чи будуть ці 4 умови включені в можливу нову програму ЄС?
- Я не можу відповісти на це питання, адже це предмет обговорення між Єврокомісією та українською стороною. Ми сподіваємося, що ці умови в будь-якому випадку будуть виконані, адже це в інтересах України. Але я поки не можу стверджувати, що вони будуть включені в нову програму макрофінансової допомоги.
- Які ваші очікування від співпраці України з ЄС у наступному році?
- Ми сподіваємося, що Україна зможе продовжити нинішню динаміку реформ у політичній, соціальній та економічній сферах. Сподіваємося, що ми разом з українськими партнерами зможемо забезпечити ефективне виконання Угоди про асоціацію, в тому числі в частині ЗВТ. І безумовно, я сподіваюся, що покращиться благополуччя значної частини населення України. Адже ми знаємо, що сьогодні умови життя більшості людей дуже складні