Повний нуль: українцям можна не боятися загального декларування доходів

Хто на черзі

За всю історію незалежної України п'ять президентів і численні уряди декларували необхідність введення загального декларування доходів громадян, називаючи його етапом виведення коштів з "тіні".

Пізніше в "порядок денний" потрапив питання декларування капіталів юридичних осіб. Про капітали заговорили тоді, коли стало зрозуміло, що з країни в офшори стали виводитися величезні суми та декларування підносилося як можливість повернути ці кошти або, як мінімум, зупинити їх результат з країни. Але далі розмов справа не йшла. Максимум – розроблялися законопроекти.

В цей раз про "нульову" декларацію активно заговорили після закінчення першого етапу декларування доходів і майна чиновників, депутатів, перших осіб держави. Комусь навіть здалося, що політичний клас таким чином мститься за те, що був змушений показати свої доходи, машини і предмети розкоші, після чого потрапив під шквал критики, глузування і "пролетарську ненависть".

Наступними на черзі декларування своїх доходів – чиновники 3-й і нижче категорій, а також керівники державних підприємств. Голова Національного агентства протидії корупції Корчак Наталія заявила, що подробиці другої хвилі декларування стануть відомі в 2017 році. У свою чергу заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків заявив, що електронні декларації в перспективі будуть впроваджені для всіх громадян України, як "важлива частина реформ". "Ми маємо в Україні безпрецедентний рівень публічності. Такого рівня публічності не існує ні в одній країні. Ви не побачите в інших реєстрах даних про готівкових коштах", - сказав Шимків.

В коментарі РБК-Україна Дмитро Шимків зазначив, що система "нульового" декларування не повинна мати факторів дискримінації і стосуватися тільки податкового аспекту. Ті, хто справно платив та платить податки, декларує доходи і може підтвердити походження своїх активів, можливо, можуть бути виключені з процесу. Як і пенсіонери з громадянами, які мають низький дохід. "Все це предмет дискусії. Головне, щоб конструктивний процес по створенню нормального інституту декларування не перетворився в популізм і бажання підглянути як живе сусід. Такий підхід не правильний для суспільства,- уточнює Шимків. - Мінфін, Державна фіскальна служба і парламент повинні виробити концепцію організації такого декларування, а наші донори будуть щасливі, тому що це дає довгострокову перспективу наповнення бюджету, боротьбу з ухиленням від податків і корупцією".

Варто нагадати, що, наприклад, МВФ проти проведення в Україні будь-яких амністій, в тому числі і податкових. Тому "прощення" все ж не буде, а з легалізованих доходів, швидше за все, доведеться сплатити податки.

Вільному - воля

За словами Тетяни Єфименко, президента Академії фінансового управління при Мінфіні, механізмів і законопроектів на тему "нульового декларування" за останні 10 років напрацьовано величезну кількість. У них йшлося, як про добровільне декларування, так і обов'язковому, про різних ставках оподаткування виведені з "тіні" капіталів - від 1% до 18%, про гарантії недоторканності декларантів.

"Першого і головного, чого завжди не вистачало, - це політичної волі. Позиція першої особи повинна збігатися з думкою громадськості та політичної еліти. І лідером тут повинні стати саме останні", - зазначає Єфименко.

Вона впевнена, що нині політичні еліти до цього готові, що продемонструвала готовність задекларувати своє майно і кошти. Розділяє ідею і бізнес, але саме той, який має перспективи розвитку і розраховує на доступ до фінансових джерел, у тому числі і міжнародним. А одна з умов доступу до ресурсів – повна прозорість діяльності.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає, що "нульову" декларацію вже можна запускати, але вона повинна бути добровільною. Більш того, 90% населення таку звітність не потрібно буде подавати, якщо їх рухоме і нерухоме майно, внесене в реєстри і, відповідно, це можна буде перевірити. За обсягом декларованих готівкових коштів теж можна буде домовитися, наприклад, закріпивши у законодавстві граничний межа володіння.

Наприклад, маючи "на руках" до 1 млн грн, брати участь у декларуванні буде не потрібно. "Це зніме необхідність багатьом громадянам подавати декларації", - вважає Ніна Южаніна. Після цього можна говорити про запровадження непрямих методів оцінки доходів і витрат громадян, але цей процес повинен відбуватися в автоматичному режимі, а не як зараз, наприклад, коли НАЗК тільки починає формувати процедури і механізми аналізу поданих чиновниками е-декларацій.

Співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні впевнений, що зараз не час для введення "нульовий" декларації. "Настрій народних мас не то після недавнього декларування. У людей є гостре очікування побачити, що НАБУ та інші органи будуть робити з буржуями. Поширення декларування на всіх буде розцінено як переведення "стрілок", знищення такими деклараціями трудового народу", - вважає представник Мінфіну. У свою чергу Тетяна Єфименко впевнена, що якщо легалізований дохід оподатковувати за низькою ставкою, а кошти, отримані від "обілення" будуть мати цільове призначення, наприклад, підуть на фінансування соціальної допомоги для учасників АТО, то українці цілком можуть прийняти такі умови.

Радник міністра фінансів, що курирує питання податкової системи і реформу Державної фінансової служби Яна Бугримова розповіла РБК-Україна, що декларування для всіх буде мати сенс тільки при паралельному введенні непрямих методів контролю. "У такій ситуації В теорії все працює. Податкові служби отримують точку відліку і можуть надалі виявляти факти ухилення від оподаткування шляхом співставлення задекларованих доходів та понесених витрат. Однак, це в теорії, - уточнює Бугримова. - Сьогодні ГФС знаходиться ще у стані реформування і далека від того рівня компетентності, некоррумпированости, від належного рівня оплати праці, які ми очікуємо і які необхідні для того, щоб такий механізм запрацював. Вже існуючі інструменти контролю використовуються ГФС далеко не повною мірою і приклад тому контроль за трансфертним ціноутворенням".

Заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта називає ГФС одним з найбільш корумпованих органів: "Ніби щось робиться, але результату немає. Тому й ефективність непрямих методів сумнівна, якщо немає якісного органу, який це буде робити".

А поки податкові органи ще далекі від реформування, непрямі методи можуть перетворитися в інструмент вибіркового тиску на окремих платників. Бугрімова погоджується з Южаніною, що процедура оцінки доходів і витрат повинна бути автоматичною, а це вимагає суттєвих ресурсів, у тому числі технічних, яких у ГФС сьогодні немає. "Зіставлення доходів і витрат можна забезпечити в ручному режимі. Потрібна автоматизація, робота з великим масивом інформації, вироблення системи отримання даних про витрати з багатьох джерел. У той же час, систему непрямих методів можна тестувати, наприклад, на "групах ризику"", - додає Бугримова.

Тому, в цілому, підтримуючи ідею, Мінфін скептично ставиться до можливості впровадження зазначених реформ в найближчому майбутньому. У той же час, альтернативою на даному етапі може стати валютна «нульова» декларація, як спосіб легалізації валютних інвестицій перед подальшою лібералізацією валютного законодавства. Глава ГФС Роман Насиров поки ці ідеї воліє не коментувати.

Україна вже проходила через обговорення "нульового" декларування. РБК-Україна проаналізував про те, хто, коли і що говорив про цю ініціативу за останні 11 років.