Незважаючи на гучні заяви українських чиновників про необхідність зміцнення більше двох тисяч кілометрів кордону з Російською Федерацією, а також на обіцянки тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка побудувати фортифікаційні споруди к 2018 році, кордон з країною-агресором продовжує залишатися недостатньо захищеною. Грандіозний проект "Стіна", яка, за запевненнями уряду, по суші і по морю повинна була захистити Україну від Росії, виконаний лише на 15%. Одна з причин - брак бюджетного фінансування та відсутність коштів міжнародних партнерів, на які спочатку розраховували чиновники. Друга - недобросовісні підрядники, яких правоохоронні органи підозрюють в розтраті державних коштів, виділених на облаштування українського кордону. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
Про старт великомасштабного проекту з облаштування українсько-російського кордону було оголошено ще три роки тому. "Ми розпочинаємо проект "Стіна". Це будівництво реальної державного кордону між Україною і Російською Федерацією", - заявив у вересні 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Проект передбачалося здійснити у два етапи. За словами колишнього першого заступника голови Державної прикордонної служби україни Павла Шишоліна, на першому етапі планувалося провести облаштування ділянок, що перебувають поза зони активних бойових дій, біля адміністративного кордону з Кримом і на морській ділянці біля Маріуполя, Бердянська та Генічеська.
На другому - передбачалося облаштувати кордон на дільницях у Донецькій і Луганській областях, які зараз не підконтрольні Україні.
"Стіна" передбачалася як комплекс ровів, контрольно-слідових смуг, систем оптико-електронного спостереження, веж, фортифікаційних споруд. Незважаючи на те, що роботи по облаштуванню кордону почалися ще в 2014 році, проект затвердили майже до весни 2015 року.
"У нас піар завжди біжить попереду паровоза. Дійсно, говорити про проект інженерно-технічного облаштування кордону з Росією почали ще у вересні 2014 року. Але на той час всі розрахунки по ньому були зроблені вельми умовно, - розповідає помічник голови Державної прикордонної служби Олег Слободян. - Тільки з кінця 2014 року наші фахівці разом із співробітниками проектного інституту СБУ та Міноборони протягом чотирьох місяців, пройшовшись по всій ділянці кордону, повністю підготували всю технічну документацію. Тільки тоді з'явився робочий, підкріплений цифрами і схемами, план облаштування кордону. Його винесли на розгляд Кабміну в травні 2015 року. Тоді ж він і був прийнятий урядом. Таким чином, з кінця 2014 до весни 2015 року йшла підготовча робота".
Звести Стіну планували за три роки, і до 2018му облаштувати більше двох тисяч кілометрів кордону. На ці цілі планувалося витратити понад 4,1 млрд гривень.
За словами помічника голови Держприкордонслужби, спочатку мали намір фінансувати проект з трьох джерел, у тому числі із залученням міжнародної допомоги. "Але на даний момент всі роботи за проектом здійснюються за рахунок державного бюджету. Фінансування з інших джерел не було", - каже Олег Слободян.
Втім, намірів Кабміну так і не судилося збутися. За даними Держприкордонслужби, левова частка бюджетних коштів було виділено на реалізацію проекту "Стіна" в 2015 році - 400 млн гривень або 41% від запланованих на цей рік сум. У 2016 році фінансування скоротилося в рази - до 17% від закладених в бюджеті 1,2 млрд гривень.
"Після того, як в 2015-2016 роках на "Стіну" виділялося недостатньо коштів, стало зрозуміло, що ми не встигнемо реалізувати проект до 2018 року, як це планувалося спочатку. Тому ми підготували пропозиції Кабміну, щоб перенести цей термін на 2020 рік. В кінці минулого року уряд погодився з нашими пропозиціями і прийняв поправки в план облаштування кордону", - розповідає Олег Слободян.
Але ситуація з дефіцитом коштів може повторитися і в поточному році. Спочатку в держбюджеті на 2017 рік на "Стіну" було закладено лише 200 млн гривень при необхідності 920 млн гривень. У липні Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, додатково виділивши на будівництво "Стіни" ще 300 млн гривень в цьому році.
Військовий експерт Олег Жданов упевнений, що Україна могла за останні 3,5 року повністю реалізувати проект "Стіна". "Туреччина побудувала 700 кілометрів бетонної стіни на кордоні з Сирією через півтора року. Тому і Україна могла реалізувати свій проект. А зараз ми могли б ставити питання перед європейськими партнерами про надання нам допомоги на наповнення кордону інженерно-технічними засобами розвідки, спостереження, охорони. Зараз на багатьох ділянках українсько-російської межі її фактично не існує - місцеве населення може за руку перевести будь-якого охочого через кордон", - говорить він.
На думку колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, - автора ідеї будівництва "Стіни" на кордоні з Росією - цей проект спочатку не передбачався як основний інструмент захисту від країни-агресора. "Але в той же час інженерні заходи важливі для окремих аспектів захисту кордону: уповільнення і подорожчання можливого настання наземних військ агресора; протидії проникненню нелегального автотранспорту і мігрантів, диверсантів, терористів і злочинців. Саме для боротьби з нелегальною міграцією та тероризмом зведені відомі прикордонні стіни в США (на кордоні з Мексикою) та Ізраїлі (на кордоні з палестинськими територіями)", - повідомив він РБК-Україна.
За підрахунками Яценюка, середня вартість повного облаштування одного кілометра кордону становить 2,7 млн гривень. Це майже в 38 разів дешевше вартості стіни на кордоні США з Мексикою. "Сьогодні слідом за Україною щодо аналогічного проекту інженерно-технічне облаштування кордону з РФ почали наші сусіди в НАТО - Балтійські держави і Норвегія", - уточнив Арсеній Яценюк.
Але навіть виділені на проект мізерні кошти з держбюджету могли бути використані з порушенням законів. Генеральна прокуратура і Служба безпеки виявили схему розтрати та привласнення в 2016-2017 роках бюджетних коштів на суму понад 100 млн гривень при виконанні робіт по будівництву "Стіни". Деталі розслідування відомства відмовилися розголошувати.
Зацікавилося цільовим використанням цих грошей і Національне антикорупційне бюро. У НАБУ виданню повідомили, що з березня минулого року детективи бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати грошових коштів держбюджету, виділених на облаштування кордону.
"Проведено шість судових експертиз. Детективи безпосередньо виїжджають на кордон із залученням експертів здійснюють огляд ділянок для об'єктивної оцінки фактичного обсягу виконаних робіт, зіставлення їх з даними, які містяться в актах прийому-передачі виконаних роботах", - пояснили РБК-Україна в Бюро. Поки підозри ще нікому не були вручені. Інші подробиці справи НАБУ повідомити відмовилися, пославшись на таємницю слідства.
Але деякі деталі розслідування детективів Бюро все ж можна знайти в Єдиному держреєстрі судових рішень. Зокрема, в документації одного з судових справ зазначено, що НАБУ встановлені три компанії - "Чернігівський облавтодор", "Будцентр Витязь" та "Агентство захисту інформації". Ці фірми, отримавши від Держприкордонслужби кошти на реалізацію проекту "Стіна", перерахували їх компанії "Кит-Трейд", яка повинна була виконувати роботи по облаштуванню кордону.
Але слідство не змогло встановити фактичне місцезнаходження "Кит-Трейд" і документально підтвердити факт виконання робіт. Однак НАБУ вдалося дізнатися, що частина коштів, які надходили на рахунок цієї фірми, в розмірі близько 4 млн гривень були зняті готівкою директором цієї компанії. Ще частина була перерахована на рахунки інших підприємств з ознаками фіктивності.
Слідство встановило, що в "Кит-Трейд" працює тільки один працівник - директор. Тобто, об'єктивно виконати роботи по облаштуванню кордону компанія не могла. "Це дає підстави вважати, що ТОВ "Кит-Трейд" є фіктивним підприємством і будь-яких робіт з облаштування державного кордону не виконувала", - йдеться у судових документах.
Слідство також встановило, що якась особа, ім'я якої не називається, за фінансову винагороду видала іншому громадянину довіреність на здійснення діяльності від свого обличчя. "Про діяльність ТОВ "Кит-Трейд" їй нічого не відомо, вона працює прибиральницею, таке підприємство їй не знайоме і повноваження керівника ТОВ "Кит-Трейд" вона не здійснювала. Печатки підприємства не було, у квітні 2015 року видала довіреність незнайомому чоловікові на здійснення дій від свого імені, за що отримала 500 гривень", - зазначено в ухвалі суду.
У Держприкордонслужбі кажуть, що співробітники відомства не отримували від правоохоронних органів жодних підозр. За словами Олега Слободяна, велика частина робіт, які виконуються генпідрядниками і субпідрядниками, Держприкордонслужбою ще не прийняті, навіть за 2015 і 2016 роки. "Виникають питання щодо якості проведених робіт, термінами їх реалізації. Ми самі піднімали ці питання, в тому числі перед військовою прокуратурою з приводу недобросовісності тих чи інших підрядників, - розповів він РБК-Україна. - До прикладу, така ситуація була по вишках на харківському ділянці, де вони були встановлені неправильно, з порушенням технічних правил. Така ж проблема була на чернігівському дільниці. Ми бачимо ці проблеми і на них реагуємо".