Українці вже давно звикли, що за багато послуг у поліклініках і лікарнях доводиться платити фіксовані благодійні внески. Одні громадяни незадоволені цим, інші ж готові оплачувати ефективне лікування. У Міністерстві охорони здоров'я кажуть, що з 2018 року посилять контроль за благодійними внесками в медустановах. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун вже зобов'язала лікарні звітувати про те, скільки збирають і на що витрачають внески, чотири рази на рік. У відомстві пояснюють такі заходи тим, що обсяги пожертвувань обчислюються мільйонами, а інформація про їх використанні часто недостовірна. Втім, експерти сумніваються, що ініціатива міністерства допоможе навести порядок. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
Фіксовані благодійні внески, які в лікарнях і поліклініках вимагають від пацієнтів, стали в Україні звичною справою. Якщо людина хоче потрапити на прийом до терапевта, але не прописана за місцем проживання - їй не відкривають картку, поки він не заплатить внесок. Але в кожній лікарні свої умови. Як розповіла РБК-Україна мешканка Києва Ганна, три роки тому вона хотіла потрапити на прийом до терапевта і прийшла до Центральної поліклініки Печерського району. Через відсутність реєстрації з неї зажадали внесок у розмірі 200 гривень і пообіцяли медичне обслуговування на рік. У 2016 році Анна переїхала і вирішила стати на облік у поліклініці №1 Голосіївського району Києва. До того часу дівчина вже обзавелася київською пропискою, але була як і раніше зареєстрована не за місцем проживання, а на Лівому березі столиці.
Перед тим, як потрапити до лікаря, дівчині довелося йти у відділення банку. "На цей раз не вимагали конкретну суму. Сказали заплатити, скільки можу. Я оплатила тридцять гривень і була щаслива, що оплата невелика. Правда, довелося простояти в черзі в банку", - поділилася дівчина. Ще одна мешканка столиці Оксана, розповіла РБК-Україна, що в Інституті хірургії та трансплантології імені А. А. Шалімова її матері за госпіталізацію довелося заплатити фіксований внесок у 3,5 тис. гривень. Але дівчина не скаржиться на оплату. "Її реально лікарі з того світу витягли", - поділилася вона.
Міністерство охорони здоров'я з 1 січня 2018 року бере під контроль благодійні внески в лікарнях. Відповідний указ підписала в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Медичним установам, які підпорядковуються міністерству охорони здоров'я, доведеться щоквартально здавати звіти. У них потрібно буде вказувати всі пожертвування, що надійшли як від юридичних, так і фізичних осіб. Документи про отриманя коштів будуть оприлюднюватися на офіційних сайтах поліклінік, лікарень та на сайті міністерства. Крім того, їх потрібно буде розвішувати в загальнодоступних місцях на території лікарень. Необхідність нововведення пов'язана з тим, що благодійні фонди є майже у всіх закладах охорони здоров'я, і 7 з 10 пацієнтів платять туди внески. "Обсяги благодійних пожертвувань становлять сотні мільйонів гривень, однак досі звітність фондів про зібрані кошти часто була недоступною або непрозорою", - зазначають у прес-службі МОЗ.
Директор Інституту хірургії і трансплантології імені Шалімова Олександр Усенко повідомив РБК-Україна, що підтримує введення звітності. Але детальніше прокоментувати ситуацію відмовився, пославшись на зайнятість. У самому інституті також не змогли відповісти на питання РБК-Україна, оскільки заступник директора Михайло Костильов - у відпустці.
Звітність може посилити довіру громадян до благодійних внесків, вважає головний лікар Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко. "Навіть три копійки, які надходять до лікарні, повинні бути оприбутковані. Це допомога, яку, в першу чергу, не лікарні не дають, а хворим. Я підтримую ініціативу, щоб все, що надходить, обов'язково вносилося в звіт. Щоб люди розуміли, які суми прийшли, звідки і для яких цілей", - підкреслив Риженко в коментарі РБК-Україна.
За його словами, зараз волонтери та всі ті, хто хоче надати допомогу лікарні, насторожено ставляться до грошових внесків. Люди побоюються, що кошти будуть використані не за призначенням. Тому воліють самостійно закуповувати для лікарні необхідні медикаменти, матеріали чи обладнання. Волонтери не хочуть співпрацювати з благодійним фондом, що працюють при лікарні. Як правило, вони самі збирають всі необхідні кошти, які відображаються у звітності їх волонтерських організацій. "Волонтери приходять в реанімацію, де лежать бійці АТО і пропонують, наприклад, придбати для них операційний стіл. Як правило, вони самі роблять ці покупки, а ми їх відразу ж оприбутковуємо", - розповів Риженко.
Головлікар повідомив, що в 2016 році в благодійний фонд "Лікарня ім. І. в. Мечникова" передали всього близько 700 тис. гривень. В основному, ці гроші перерахували депутати різних рангів, які хотіли допомогти пораненим бійцям АТО. Як розповів Риженко, в наслідок лікарня відзвітувала перед фондом, що гроші витратили саме на лікування військових.
Експерти вважають, що МОЗ не зможе посилити контроль за отриманням та розподілом внесків, а ця ініціатива лише "відлякує" благодійні фонди, які співпрацюють з лікарнями. В результаті, частина фондів в наступному році може розірвати договори із закладами охорони здоров'я.
Президент міжнародного благодійного фонду "Здоров'я українського народу" Сергій Сошинський уточнив РБК-Україна, що багато благодійні організації змушені відображати у своїх звітах не зовсім достовірну інформацію. Причому, це стосується фондів різної спрямованості, а не тільки тих, які працюють з медустановами. Наприклад, деякі фонди побоюються, що їх можуть позбавити статусу некомерційної організації з-за занадто великих грошових надходжень.
До того ж, для складання звітів потрібні додаткові ресурси. Хоча, слід зазначити, що великі фонди частіше подають звітність, ніж невеликі організації. Сошинський зазначив, що фонди укладають договори з медичними установами, але самі вони не підпорядковуються Міністерству охорони здоров'я. Тому фонди не зобов'язані звітувати перед МОЗ, це будуть робити головлікарі. Але лікарні можуть вимагати звітність у фондів, а якщо ті ліки завозять без відповідних дозволів, то не будуть зацікавлені у звітності. За словами Сергія Сошинского, лікарні і раніше подавали звітність в обласні управління охорони здоров'я про всіх засобах, отриманих не з бюджету, в тому числі і про благодійні внески. І якщо раніше прозорості в документації не було, то немає гарантій, що ситуація різко зміниться після того, як набуде чинності наказ МОЗ. Тим більше, що санкції за недостовірну інформацію не передбачені.
За благодійні пожертви лікарні закуповують дороге устаткування і надають пацієнтам послуги, на які немає грошей в бюджеті. Ці внески в лікарнях виникли як компенсаторний механізм, адже держава може профінансувати лікарні та поліклініки лише на 30-40%, відзначає головний експерт медичної групи "Реанімаційного пакету реформ" Зоряна Черненко. Вона уточнила, що багато фонди сумлінно розпоряджаються отриманими грошима, хоча і зловживання теж бувають. Зазвичай, у великих містах кошти витрачають прозоро, адже там існує жорсткий громадський контроль. Але в регіонах бували випадки, коли гроші з благодійного фонду присвоювалися медичними працівниками. "У великих містах ми бачимо, що в лікарнях є відремонтовані відділення й поверхи. У невеликих населених пунктах благодійні внески рідко позначаються на зовнішньому вигляді лікарень чи їх оснащення", - підкреслила експерт.
Вона вважає, що нецільове використання благодійних внесків, багато в чому наслідок правової безграмотності українців. Адже громадяни, які оплачують їх, рідко контролюють, куди потім направляють їх гроші. "Це право благодійника: якщо людина заплатила внесок на медикаменти, він може прийти з чеком і вимагати звіт, як витратили гроші. Якби громадяни користувалися цим правом, у нас було б менше зловживань", - резюмувала Черненко.
Президент міжнародного благодійного фонду "Здоров'я українського народу" Сергій Сошинський зазначає, що якщо в лікарні діє фіксований благодійний внесок за певні медпослуги, наприклад, операції, це не порушує закон. Правда, з етичної точки зору лікарі не повинні просити з пацієнтів грошей. Але ж кошти людина платить не в лікарню, а в благодійний фонд, який з нею співпрацює. Потім їх використовують на його лікування. У той же час, фонд має право витратити до 20% внеску на свою життєдіяльність: оренду займаного приміщення, оплату комунальних послуг, офісну техніку. "Людина може заплатити, наприклад, тисячу гривень, а на його лікування витратять всього вісімсот. Адже фондів теж потрібно якось існувати", - підкреслив Сошинський. За його словами, у західних країнах, у тому числі США, крім медичної страховки також існують додаткові фіксовані внески. Їх оплачують ті пацієнти, які хочуть отримати більш високу якість лікування або обстеження.
За словами Сергій Риженко, завдяки допомозі благодійників, лікарня отримує дороге обладнання, на яке немає грошей в бюджеті. Наприклад, лікарні Мечникова дарували обладнання посольства Литви та Туреччини. Крім того, за гроші вкладників одного з українських банків був куплений томограф за 10 млн гривень. Банк організував акцію, в рамках якої з кожної покупки його клієнтів відраховували якісь копійки. В результаті вдалося зібрати таку велику суму. Як зазначив Риженко, всі ці покупки не проходили через БФ "Лікарня ім. І. В. Мечникова".
Однією з найбільших українських благодійних організацій, які співпрацюють з лікарнями, можна назвати "Лікарняну касу Житомирської області". В організації є близько двохсот тисяч осіб, що сплачують щомісячні внески за 49 гривень. Хворий, що перебуває в касі, має право на оплату амбулаторного лікування, необхідних медикаментів і витратних матеріалів. Крім того, організація закуповує необхідні ліки та матеріали для медзакладів області.
Як розповів РБК-Україна виконавчий директор "Лікарняної каси Житомирської області" Володимир Мишкивский, в минулому році вдалося зібрати 50 млн гривень внесків. Понад 40 млн витратили на лікування всіх нужденних членів організації. Ще 14% внесків пішли на господарські потреби організації оплату оренди приміщень фонду, комунальних послуг, придбання офісної техніки.
У кожній лікарні, з якою співпрацює Лікарняна каса, працюють її лікарі-представники. Вони стежать за цільовим використанням коштів. Замовляють необхідні ліки та матеріали самі лікарні, а організація виділяє на них гроші. Мишкивский зазначив, що організація також проводить аудит, щоб вартість закуповуваних медикаментів відповідала ринковій, а продукція мала сертифікати якості. "Ми дивимося, які є цінові пропозиції на ці медикаменти. Якщо у одного постачальника ліки коштує п'ять гривень, а іншого сім або десять, то їх будуть брати там, де дешевше", - резюмував Мишкивский.