В уряді знайшли тимчасове рішення, що дозволяє почати перерахунок пенсій військовим "заднім числом".
Пообіцявши майже рік тому підвищити пенсії військовим, прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав привід опонентам для публічної критики і закидів. Все тому, що в уряді не змогли вчасно внести в парламент проект закону з оновленою методикою автоматичного перерахунку пенсій для військових і силовиків. Законопроект "застряг" на погодження з профільними відомствами, чиї запити по пенсіях державний бюджет осилити поки не у змозі. Щоб не сваритися з військовими, уряд ухвалив тимчасове рішення, що дозволяє почати перерахунок пенсій ретроспективно. Докладніше про те, як влада вирішила виходити з ситуації - в матеріалі РБК-Україна.
Кабінет міністрів на засіданні в середу, 21 лютого, своїм рішенням затвердив перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, екс-співробітникам МВС і інших силових відомств.
Виплати розпочнуть проводити "заднім числом" – з 1 січня цього року. Підвищення пенсій пройде у два етапи "з урахуванням фінансових можливостей держави", сказав міністр соціальної політики Андрій Рева. На першому етапі – з січня 2018 року – в середньому пенсія для відставних військових і поліцейських збільшиться на 1,5 тисячі гривень. "По завершенню ця цифра може подвоїтися. Тобто, з 1 січня 2020 року пенсійне забезпечення силовиків виросте майже в два рази", - заявив Рева. За словами міністра, перерахунок пенсій поліцейським також передбачений нормою закону про Національну поліцію.
Підвищити пенсії військовим майже рік тому обіцяв прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який дав особисті гарантії, що перерахунок буде здійснено з січня 2018 року. "Беру на себе зобов'язання, ми внесемо новий закон про осучаснення і підвищення (пенсій, - ред.) військовим пенсіонерам. Їх близько двох мільйонів осіб. І ці люди отримають підвищення пенсій з 1 січня 2018 року", – запевняв Гройсман в травні 2017 року з трибуни Верховної Ради.
Спочатку в уряді планували підняти пенсії військовим відразу не менше ніж на 77%. За оцінками Мінсоцполітики, після старту у жовтні 2017 року пенсійної реформи середня пенсія в Україні зросла до 2448 гривень, майже зрівнявшись з середньою пенсією для військових – 2600 гривень. "Це негативна і неправильна ситуація, адже військові повинні отримувати вищу пенсію", - вважає міністр Рева.
Щоб виконати обіцянку прем'єра, до кінця минулого року потрібно було законодавчо змінити механізм перерахунку сум виплат. Цю умову уряд не виконав через те, що узгодження цих змін з іншими відомствами затягнулося. У середу, 21 лютого, Гройсман припустив, що дискусії з цього приводу можуть тривати ще місяць-два.
Перестраховуючись, глава уряду переніс дискусію в Раду національної безпеки і оборони. Втім, очікувати прийняття закону, ігноруючи відставних військових, які вже перекривають дороги в регіонах і вимагають підвищення пенсій біля стін Кабміну, в уряді не можуть. Не на користь Гройсмана грають заяви опозиційних політиків, які нагадують йому про невиконані обіцянки.
У свою чергу, Андрій Рева запевнив РБК-Україна, що його відомство підготувало законопроект в строк. "У нас дванадцять силових відомств, на яких поширюється дія цього закону. Не можна виносити законопроект, якщо немає узгодження з силовими відомствами. Значить, треба шукати варіанти, компроміси", - повідомив виданню міністр. При цьому чиновник відмовився говорити про спірні моменти законопроекту, через які затягнулося узгодження.
Незважаючи на обіцянки прем'єра, запитів від силовиків поки що більше, ніж дозволяють можливості держбюджету. "Те, що сьогодні вимагають військові пенсіонери - це плюс 43 мільярдів гривень. У нас дефіцит Пенсійного фонду 140 мільярдів вже сьогодні. Ви хочете, щоб у нас було не 140, а 184 мільярди? Ми хочемо, погубити весь Пенсійний фонд країни?", - обурювався нещодавно в парламенті Володимир Гройсман. Нагадаємо, Кабмін не може самостійно перевищити бюджетну дотацію ПФ на суму вище 141 млрд гривень, оскільки, згідно з домовленостями з МВФ, це гранично дозволений рівень на найближчі три роки.
Обмежившись поетапним підвищенням пенсій військовим, уряду в 2018 році буде потрібно близько 7,2 млрд гривень, пояснив Андрій Рева. У 2019 році витрати зростуть ще більше. Підвищення пенсій, за його словами, торкнеться 533 тисяч осіб з числа колишніх військових і силовиків. Джерелом коштів для зростання пенсій, за словами міністра, будуть виключно гроші Пенсійного фонду. "Це не витрати бюджету держави, це видатки бюджету Пенсійного фонду. Інакше, навіщо ми проводимо реформу у сфері оплати праці, боремося з тіньовою економікою? Для того, щоб збільшити надходження до Пенсійного фонду. Ми не просимо гроші в держбюджеті. Їх ніхто не дасть, їх немає", - додав Рева.
"Все в рамках бюджету", - лаконічно підтвердив слова свого колеги міністр фінансів Олександр Данилюк. Співрозмовники РБК-Україна в Мінфіні уточнили, що бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік затверджено з профіцитом в 7,8 млрд гривень, які будуть спрямовані на підвищення пенсій військовим.
Втім, профіцит, на який розраховують у Мінфіні, є таким тільки на папері. Ця сума - 7,8 млрд гривень - планований залишок власних коштів ПФ на кінець року. Але потрібно пам'ятати, що з передбачених на 2018 рік майже 354 млрд гривень доходів Пенсійного фонду близько 139 млрд гривень надійде у вигляді прямої дотації з держбюджету. І якщо темпи надходжень Єдиного соціального внеску знизяться, існує ризик того, що дотації ПФ з держбюджету все ж доведеться збільшувати. Втім, в уряді цей варіант виключають, вказуючи на все ще високу динаміку ЄСВ і нагадують, що це питання не вдасться вирішити без погодження з МВФ.
У минулому році на рахунки Держказначейства надійшло майже 181 млрд гривень ЄСВ, що на 37% більше, ніж роком раніше. Таке стрімке зростання пояснюється дворазовим збільшенням мінімальної зарплати у 2017 році - до 3200 гривень. За рахунок підвищення "мінімалки" виросла база відрахувань соціального внеску. Левова частка ЄСВ йде в Пенсійний фонд, менша частина - в інші соцфонди.
У цьому році уряд також розраховує на високі темпи зростання надходжень до ПФ. За даними ПФ, його власні надходження - переважно за рахунок ЄСВ - в минулому році склали близько 159 млрд гривень, що на 42% більше, ніж в 2016 році. У цьому році Кабмін затвердив бюджет ПФ з власними доходами від ЄСВ у розмірі 208,2 млрд гривень, що на 31% більше, ніж було отримано у 2017 році. Це говорить про те, що Кабмін розраховує на прискорене зростання і детінізацію фонду оплати праці, в той час як мінімальна зарплата зросла лише на 16% - 3723 гривні.
Без нових компенсаторів для Пенсійного фонду уряд не втримає дотації з держбюджету на рівні 139 млрд гривень, враховуючи додаткові витрати після підвищення пенсій військовослужбовцям, вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова. "У Пенсійного фонду вже є проблеми з ліквідністю. Вони брали в січні для виплата пенсій 10,2 мільярдів гривень позики з державного бюджету, повернули її до кінця місяця. Сьогодні обсяг позики у них становить 6,7 мільярдів гривень, - пояснила експерт виданню. - З поточним виконанням зобов'язань все досить складно. Боюся, що вони можуть не вкластися в динаміку зростання фонду заробітної плати".
Щоб збільшити надходження ЄСВ, за словами Галини Третьякової, уряд і парламент можуть піти на підняття граничної суми, з якої справляється єдиний соцвнесок. З цього року ця сума обмежена 15 мінімальними зарплатами - 55,8 тисяч гривень. У минулому році цей показник розраховувався як сума 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - трохи більше 44 тисяч гривень.
Ще один перевірений урядом Гройсмана спосіб збільшити відрахування ЄСВ - чергове підвищення мінімальної зарплати. Перед прийняттям держбюджету на 2018 рік уряд розглядав можливість підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень, але відклав цю ідею як мінімум до підведення результатів першого кварталу.