Підвищення вартості комунальних послуг в три рази для побутових споживачів змусило владу побоюватися кризи платежів. В якості превентивного заходу чиновники Мінрегіону нагадали українцям, що боржників очікують майнові санкції. Комунальники наголошують, що арешт майна - найефективніший спосіб змусити боржника розрахуватися за спожиті енергію і ресурси.
Підвищення вартості комунальних послуг в три рази для побутових споживачів змусило владу побоюватися кризи платежів. В якості превентивного заходу чиновники Мінрегіону нагадали українцям, що боржників очікують майнові санкції. Комунальники наголошують, що арешт майна - найефективніший спосіб змусити боржника розрахуватися за спожиті енергію і ресурси. Але, якщо справа дійшла до візиту судового виконавця, то у неплатника практично немає шансів відстояти свою власність, попереджають юристи. РБК-Україна розбиралося, як захиститися від комунального свавілля.
Злочин і покарання
Зростання тарифів на природний газ для населення в 3,3 рази з 1 квітня, збільшення вартості гігакалорії теплової енергії на 73% і кубометру холодної води на 55-57% з 1 травня змусило владу затурбуватися. З урахуванням зниження реальних доходів українців у січні 2015 року на 10%, девальвації гривні і зростанням інфляції, платити за послуги ЖКГ за новими цінами зможуть небагато хто.
При цьому, незважаючи на обіцянку уряду виділити на субсидування побутових споживачів 24,5 млрд грн, вже зрозуміло, що розраховувати на державну допомогу зможуть далеко не всі нужденні сім'ї. За даними Держстату, минулого року субсидій на компенсацію витрат на оплату послуг ЖКГ потребували близько 3 млн українських сімей. У травні цей показник зросте приблизно вдвічі.
У зв'язку з цим, в Мінрегіоні вирішили нагадати населенню, чим загрожує побутовим абонентам нарощування заборгованості за спожиті комунальні послуги. Зокрема, начальник управління економіки систем життєзабезпечення міністерства Наталія Хоцянівська публічно попередила українців, що законодавство передбачає "широкий спектр впливу на неплатників", і пообіцяла, що відомство ініціюватиме посилення заходів, що застосовуються до боржників.
"Передбачено стягнення в першу чергу на кошти боржника, на рухоме майно і більш того, статтею 63 закону про виконавче провадження передбачено вилучення вашої квартири, дому та вашої земельної ділянки", - сказала, зокрема Хоцянівська.
Вона також нагадала, що в минулому році в парламент був внесений урядовий законопроект №4563-а, яким передбачалося введення 0,1% пені від суми боргу, її нараховувати повинні були за кожен день прострочення. Тоді документ був знятий з розгляду, але в Мінрегіоні сподіваються повернутися до цієї ініціативи.
Причин для таких заяв у влади не так вже й багато. Населення - найбільший споживач і в цілому справний платник. За даними Мінрегіону, за 2014 рік населення сплатило 92% або 36 млрд грн від нарахованих за послуги ЖКГ сум.
Цей же показник зберігся і в січні-лютому 2015 року. При цьому в січні населення зменшило заборгованість за послуги ЖКГ порівняно з груднем минулого року майже на 12% - до 13,05 млрд дгрн (з урахуванням попередніх періодів).
Втім, в опалювальний період, як правило, споживачі нарощують заборгованість. Сьогодні обсяг боргу становить 13,28 млрд грн, при цьому левова частка в його структурі припадає на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання - близько 31% всіх неплатежів.
Борги за централізоване холодне водопостачання та утримання прибудинкових територій сумарно становлять близько 40% в структурі заборгованості. За природний газ частка неплатежів не перевищує 18%
Плата в обмін на якість
Своєчасно оплачувати комунальні послуги українців зобов'язує ст. 20 закону "Про житлово-комунальні послуги". Але за умови наявності укладеного з виконавцем послуг відповідного договору. При цьому, п. 10 ч. 3 тієї ж статті зазначено, що "у разі несвоєчасної оплати за послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню у розмірах та у строк, встановлений договором та законодавством".
Але відсутність законодавчо закріпленого порядку стягнення такого штрафу та його розміру не дає комунальним підприємствам-виконавцям послуг можливості реалізації цієї норми.
Також, незважаючи на те, що прямі договори з виконавцями послуг українців зобов'язує укладати закон №1198-VII, в країні, за різними даними, близько 30% споживачів, які проживають у багатоквартирному фонді (всього в Україні 240 тис. багатоквартирних будинків) мають договору з підприємствами ЖКГ.
Перехід в роботі безпосередньо ускладнений для споживачів та комунальників законодавчими колізіями, однією з яких є неможливість визначити виконавця послуг в ряді випадків.
Натомість споживач має право на отримання якісних послуг, які повинні надаватися в повному обсязі. В іншому випадку, згідно із законом, споживач може скласти акт-претензію і домогтися перерахунку за послуги ЖКГ. Згідно з урядовою постановою №630, температура гарячої води не повинна бути менше 50 градусів за Цельсієм, але не вище 75, в квартирах в опалювальний період повітря повинне нагріватися до 18 градусів, а в кутових кімнатах - до 20 градусів.
Якщо реалії не відповідають нормативам, споживач має право вимагати компенсації в розмірі до 30% від нарахованих за ці послуги сум.
Дорогою ціною
Однак, не платити навіть за неякісні послуги ЖКГ в Україні небезпечно. Згідно із законом "Про виконавче провадження", споживач-неплатник в судовому порядку може позбутися фінансових заощаджень, техніки, автомобіля і навіть житла.
Громадяни, які накопичили заборгованість, отримують поштове повідомлення від постачальника послуг про необхідність погашення. Якщо після цього абонент не уклав договір про реструктуризацію боргу, комунальне підприємство подає до суду, рішення якого направляється до державної виконавчої служби на примусове стягнення заборгованості.
Протягом трьох робочих днів державний виконавець відкриває провадження. Боржнику дається тиждень на добровільне погашення зобов'язань перед комунальниками.
В першу чергу, під удар потрапляють фінансові активи неплатника, пояснив юрист Іван Смольний, що спеціалізується на питаннях ЖКГ.
"У першу чергу, мова йде про стягнення коштів на банківських рахунках, вклади, будь-які кошти, цінні папери, валютні цінності. Якщо фінансових активів немає або їх недостатньо, звертається стягнення на будь-яке рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику, за винятком майна на яке не може бути накладено стягнення згідно із законом. В останню чергу, з деякими винятками, під стягнення потрапляють пенсія, зарплата, стипендія, соціальна допомога та інші доходи", - сказав юрист.
За його словами, держвиконавець проводить опис майна і його оцінку, згідно із затвердженою Мін'юстом методикою. "Вартість рухомого майна, що не підлягає держреєстрації, наприклад, мікрохвильовок, телевізорів, меблів, визначає виконавець - згідно з діючими ринковими цінами. Багато в чому така оцінка проходить досить суб'єктивно, оскільки іноді виконавцю складно визначити вартість, наприклад, вже не нового телевізора", - пояснив Іван Смольний.
В результаті вартість майна виходить або заниженою або завищеною.
Нерухомість, транспортні засоби, земля підлягають оцінці спеціальним суб'єктом оціночної діяльності і теж далеко не завжди співвідноситься з реальною ринковою ціною, відзначають юристи. Державний виконавець проводить опис майна боржника за місцем його знаходження.
"Враховуючи, що виконавчим службам часто ніде зберігати вилучене, вони передають описане майно боржника на відповідальне зберігання, під розписку в акті опису. Тобто, громадянин вже не може вільно розпоряджатися майном, але користуватися тимчасово може", - сказав адвокат Асоціації "Об'єднана юридична група" Антон Зубков.
Надають перевагу автомобілям
Якщо борг неплатника не перевищує розміру трьох мінімальних зарплат (3654 грн), а майна недостатньо для погашення боргу, то виконавець має право накласти стягнення на доходи боржника без згоди останнього, уточнив Смольний. "Якщо сума боргу перевищує цей обсяг, то стягнення накладається тільки за згодою боржника, якщо у того є рухоме або нерухоме майно", - пояснив юрист.
Позбутися квартири, будинку або земельної ділянки споживач-боржник може, якщо сума заборгованості перевищує розмір 10 мінімальних зарплат (10218 грн). Це правило діє навіть, якщо це єдине житло неплатника.
Але вкрай проблематично провести відчуження квартири або іншої нерухомості, якщо в ній прописані неповнолітні діти, інваліди, ветерани війни, або якщо майно знаходиться в заставі у банку, підкреслив юрист компанії "Ільяшев і партнери" Дмитро Шемелин. За його словами, в основному виконавці вважають за краще накладати стягнення на фінансові активи боржників або рухоме майно, наприклад, автомобілі.
"Такими стягненнями, як відчуження у неплатника холодильника, меблів, телевізора і мікрохвильовки ніхто не займається. Таке майно вкрай складно потім реалізувати на аукціоні. Крім того, витрати на оцінку перевищать тимчасові і фінансові витрати на роботу виконавця. Не варто забувати, що у виконавчій службі ведуться одночасно десятки справ і, зрозуміло, пріоритетними для виконавців є справи зі значними сумами боргу", - сказав РБК-Україна юрист.
Виконавчі служби будуть зазіхати на нерухоме майно споживача-боржника тільки у крайньому випадку, упевнений і адвокат Антон Зубков. "Найчастіше виконавці накладають арешт на рухоме майно, наприклад, автомобіль.
Однак, з його оцінкою склалася двояка ситуація. Цим займається спеціальний орган при Мін'юсті. З одного боку, це дозволяє уникнути зловживань з боку приватних оцінювачів. З іншого боку, зловживання з боку держструктури не виключені", - сказав юрист.
За його словами, найчастіше боржник навіть не знає, що така оцінка була проведена.
Також не поспішають повідомити виконавці і про арешт майна, нагадав Дмитро Шемелин. Нерідкі випадки, коли нерухомість або автомобіль боржника перебуває під арештом 2-3 роки, а громадянин дізнається про це лише тоді, коли має намір продати своє майно.
Крім того, за словами юриста, законодавство дозволяє заборонити виїзд за кордон боржнику. Для цього виконавці інформують прикордонників і неплатників "просто повертають назад прямо в аеропорту або на кордоні".
В один момент
Втім, стягнення заборгованості через суд і арешт майна самі комунальники вважають одним з найбільш ефективних методів боротьби з неплатниками. За останні два роки рейди з відчуження автомобілів пройшли у Запоріжжі, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську.
"В 100% випадків, після накладення арешту на авто, споживачі повністю погашають заборгованість одним платежем, в найкоротші терміни. Практика арешту авто є найефективнішим методом боротьби з боржниками. Деякі роками накопичують заборгованість і розраховуються за неї в один момент", - сказав РБК-Україна начальник відділу зв'язків з громадськістю ДП "Криворізька теплоцентраль" Дмитро Дудніченко (опалює 6 шахт, 9 ГЗК і побутових абонентів).
За його словами, за останні два роки разом з виконавчою службою підприємство провело арешти 28 автомобілів споживачів-боржників. Середня вартість арештованого автомобіля становила 65 тис. грн, а середня заборгованість споживача 3,2 тис. грн.
"Щоб отримати рішення суду і запустити механізм виконавчого провадження, населенню не треба накопичувати величезні борги. Достатньо кількох тисяч заборгованості для того, щоб ми змусили населення розрахуватися", - повідомив РБК-Україна на правах анонімності директор одного з найбільших водоканалів країни.
А Дмитро Дудніченко пояснив: "Арешт автомобіля - лише один з методів боротьби з боргами. Спільно з виконавчими службами проводяться рейди, в ході яких накладається арешт на нерухоме майно боржника та побутову техніку. Проводяться збори з мешканцями будинків в їх дворах, ведеться роз'яснювальна робота. Підприємством також розроблена і впроваджена соціальна реклама з метою інформування людей про необхідність оплати послуг".
Втім, комунальні теплоенергетики та представники водоканалів скаржаться, що і до підвищення тарифів платіжна дисципліна побутових споживачів істотно відрізняється від явно завищених показників Держстату. За словами співбесідників РБК-Україна, в середньому українці сплачують не більше 65-70% від нарахованих за спожиті енергію і ресурси суми.
Діватися нікуди
Якщо справа дійшла до опису майна для примусового стягнення, захищатися боржнику буде вкрай складно. "Відповідне рішення суду оскаржити буде непросто. Звичайно, це можливо, якщо виконавець здійснював неправомірні дії, порушував процедуру, не представився, не надав необхідні документи. Тоді можна юридично створити максимум перешкод для виконавця, але таке малоймовірно", - зазначив Дмитро Шемелин.
"Законодавство про виконавче провадження на сьогоднішній день відшліфоване таким чином, що з нього зняті всі бар'єри і законодавчі колізії, які раніше дозволяли перешкоджати діям виконавців, - стверджує Антон Зубков. - Якщо з моменту інформування боржника він не з'явився в суді, не подав на реструктуризацію, то, швидше за все, його через виконавчу службу примусять до виплати боргу. Не відкривати двері виконавцю, ховатися - неефективні методи, оскільки рано чи пізно доведеться платити".
Втім, іноді неплатники починають боротьбу з судовими виконавцями незаконними методами. Наприклад, як тільки виконавець відкриває провадження, він подає запит до податкової, ДАІ, міграційної служби.
"Найпростіший спосіб уникнути проблем, якщо ви накопичили значний борг, знятися з реєстрації, і виїхати на час", - пояснив РБК-Україна на правах анонімності представник однієї з найбільших юридичних фірм.
За словами Івана Смольного, у зв'язку з підвищенням тарифів на послуги ЖКГ в зоні ризику знаходяться люди з середнім рівнем доходу понад 4 тис. грн на місяць і мешканці приватних будинків, що опалюються газом.
"Незаможні громадяни з доходом у 2-3 тис. отримують субсидію - і будуть отримувати її в подальшому. Людям з середнім доходом вище 4 тис. грн, розмір субсидій для яких буде незначним, доведеться вибирати - або заплатити за ЖКП, або, наприклад, купити продукти", - сказав експерт.
Юристи рекомендують споживачам, яким складно буде платити за новими тарифами, стежити за сумою боргу і намагатися не перевищувати межу в три і особливо 10 мінімальних зарплат.
"Якщо немає претензій до якості послуг, але є борги, необхідно постаратися укласти договір реструктуризації. Крім того, потрібно уважно дивитися, які документи і повідомлення ви отримуєте поштою. Якщо це повідомлення про отримання рекомендованого листа з суду, то лист, швидше за все, містить судовий наказ, і у вас є лише 10 днів з моменту його отримання, щоб оскаржити наказ. В іншому випадку, наказ вступить в силу і перетворитися у виконавчий документ для примусового стягнення", - зазначив пан Смольний.
Українцям радять "обрости паперами", - актами-претензіями, листами, заявами, які підтверджують, що споживач отримує неякісні послуги або не в повному обсязі. Тоді оскаржити судові накази або рішення буде значно легше.
"Своєчасне звернення за професійною юридичною допомогою, найчастіше, просто необхідно. На жаль, практика показує, що недобросовісні кредитори використовують відсутність спеціальних знань у споживачів, неякісне суддівство та неналежну роботу виконавчої служби у своїх інтересах", - резюмував Іван Смольний.