Наростаюча заборгованість юридичних осіб перед банками посилює нестабільність всього банківського сектора. А ослаблення банківського сектора спричиняє подальше падіння економіки всієї країни.
Наростаюча заборгованість юридичних осіб перед банками посилює нестабільність всього банківського сектора. А ослаблення банківського сектора спричиняє подальше падіння економіки всієї країни.
На початку вересня рейтингове агентство Standard & Poor's (S&P) віднесло банківський сектор України до групи "10" - найбільш ризикової групі. Одночасно МВФ погіршив прогнозний показник падіння економіки в Україні у 2014 р. "За відсутності компенсуючих заходів, зрослі військові витрати будуть штовхати загальний дефіцит державного бюджету України до 7,25% і 8% ВВП, у 2014 і 2015 рр. відповідно в порівнянні з 5,8% і 3,9% ВВП згідно з базовим сценарієм", - зазначили в МВФ.
Дані тенденції мають дуже тривожний характер. Адже, незважаючи на надання Україні допомоги від Фонду та інших міжнародних донорів, загальна дисфункція управління економікою у країні досягає критичних показників. І навіть зовнішні вливання можуть виявитися тільки ін'єкцією, необхідною для короткострокового виживання (поповнення ЗВР, розрахунки за імпортний газ, погашення зовнішніх боргів і пр.), а не одужання економіки. Шукати ресурси для підтримки економіки і виходу зі стану війни в мирний процес можна тільки при залученні внутрішніх ресурсів. Але тут є певні проблеми.
На прикладі банківського сектора, який, як відомо, є кровоносною системою економіки, дані проблеми очевидні. Їх, по суті, дві - дуже дорогий ресурс (гроші) і неповернення позикових коштів як фіз-, так і юрособами.
Так, за перші п'ять місяців 2014 р. заборгованість юросіб перед банками зросла майже на 50% - із 45,9 млрд грн до 69 млрд грн. Фізособи теж дали суттєвий ріст по заборгованості перед банками, збільшивши суму з 1 січня ц.р. з 18 млрд грн до 23,2 млрд грн. Головною причиною стрімкого зростання, на думку банкірів та експертів, стала стрімка девальвація гривні. І, якщо цей процес не буде приборканий, на що є певні надії у світлі зміцнення у вересні гривні, кредитні втрати банків України у 2014-2015 рр. можуть вирости до 5% (із 2,7% у 2013 р.) - такий прогноз S&P.
В червні проблемні показники банків дещо поліпшилися. "Частка простроченої заборгованості по кредитах у загальній сумі кредитів із початку року зросла на 2,4% до 10,1% станом на 01.06.2014 р. За результатами червня цей показник склав 9,9%. На нашу думку, скорочення рівня проблемної заборгованості за підсумками червня викликано продажем або списанням проблемних активів з балансів банків, а не поліпшенням якості портфелів", - сказано у звіті "Кредит-Рейтинг".
Думку, що банки штучно занижують свої проблемні показники, раніше підтверджував і аналітик МЦПД Олександр Жолудь. За його словами, необхідність формування резерву під проблемний кредит змушує банківські установи приховувати реальний рівень прострочених позик - щоб на папері банк виглядав більш адекватно. Але стрес-тести, які зараз проходять найбільші банки, вже у вересні розкриють реальні показники по проблемних кредитах. І, якщо показники виявляться гіршими, ніж банки декларують на поточному етапі, фінустановам знадобиться докапіталізація - або від України, або від акціонерів. Враховуючи, що з початку року НБУ вже влив у комерційні банки більш 100 млрд грн, закриваючи паралельно менш успішні банки, може вийти так, що на докапіталізацію з боку держави грошей не вистачить. А акціонери, судячи з даних реєстру судових рішень та розрахунків аналітиків, не прагнуть розлучатися із грошима в ім'я порятунку банків.
Однак у структурі проблемних кредитів існують і кредити, історія яких налічує роки і проблематичність яких сягає корінням ще в нульові роки цього століття. Тут банкіри, швидше, мають справу з недобросовісними позичальниками, які відтягують момент погашення боргу будь-якими доступними засобами. І єдине, що залишається банкірам, - йти до суду.
Наприклад, за даними реєстру судових рішень, не перший рік йде тяганина між комерційним банком і боржником ТОВ "Компанія "Агро-Союз", яке виступило поручителем ТОВ "Вірто-Сервіс" при отриманні ним у 2008 р. кредиту на суму 6 025 977,78 доларів. Згідно з умовами кредитного договору, під іпотечну заставу в забезпечення кредиту було передано частину Центрального універмагу м. Дніпропетровська, який знаходиться у Дніпропетровську за адресою пр. Карла Маркса, 52.
В одного з боржників - Сергія Прокаєва - за рішенням Бабушкінського райсуду Дніпропетровська стягується борг у розмірі 70 968,84 грн. Також Жовтневий районний суд Дніпропетровська вирішив на користь банку питання про стягнення боргу з Володимира Хорішка, це рішення було підтверджено і Апеляційним судом Дніпропетровської області. Обидва боржники є співвласниками холдингу "Агро-Союз". Дніпропетровський апеляційний господарський суд стягнув 57 млн грн з ТОВ "Компанія "Агро-Союз".
Крім того, в Бабушкінському райсуді слухається справа про стягнення частини Центрального універмагу м. Дніпропетровська в рахунок погашення заборгованості. Якщо банк виграє цей процес, то частина торгового центру перейде у власність фінустанови.
Зазначимо, що, на думку банківських експертів, кількість судових суперечок між банками і позичальниками перевищує кілька тисяч.
Олексій Алтинов