Україна офіційно припинила транспортне сполучення з ОРДЛО. Відповідне рішення за пропозицією президента Петра Порошенка затвердила Рада національної безпеки і оборони. Тим самим влада зробила у своїй політиці по відношенню до непідконтрольних територій розворот на 180 градусів. Адже раніше і президент, і прем'єр-міністр говорили про неприпустимість блокади, яка загрожувала збитками, втратою лояльності серед населення ОРДЛО і світовим засудженням. У той же час влада лише зафіксувала ситуацію, яка склалася в зоні АТО в останні місяці. З української сторони переміщення вантажів у ОРДЛО з січня активісти блокували, в авангарді цього процесу були народні депутати від "Самопомочи". У відповідь сепаратисти "націоналізували" підприємства, які платили податки в українській юрисдикції, і, в першу чергу, це підприємства корпорації СКМ Ріната Ахметова. Його менеджмент вже офіційно заявив, що більше не контролює активи, розташовані в ОРДЛО. Чому президент вирішив виконати вимогу учасників блокади, і покинуть тепер активісти свої "редути" - у матеріалі РБК-Україна.
На введення заборони переміщення вантажів з ОРДЛО керівництво країни вирішилося не відразу. Два місяці учасникам блокади перекривали залізничні та автомобільні шляхи, що ведуть на непідконтрольні території Україні. За цей час активісти встановили чотири так званих редуту: в районі селищ Кривий Торець і Бахмут, під Маріуполем і в Лисичанську, де розмістили "Штаб блокади".
До ініціативи активістів долучилися політичні партії, в першу чергу, "Самопоміч", чиї представники - народні депутати Єгор Соболєв і Семен Семенченко - увійшли в керівництво блокують, а також партія КРІП Ігоря Палиці та Ігоря Коломойського, яка направила своїх активістів на посилення блокади. Ще цілий ряд політичних сил обмежилися публічними заявами на підтримку блокади, зокрема "Свобода", "Азов" і "Батьківщина".
У той час як опозиція закликала не вести торгівлю на крові", влада всіляко критикувала блокаду. Чиновники малювали картину одна страшніша іншої.
20 лютого, на засіданні погоджувальної ради голова президентської фракції БПП Ігор Гринів заявив: "Величезні підприємства Маріуполя, Запоріжжя та інших промислових гігантів знаходяться на грані зупинки. Якщо це станеться, тисячі українців опиняться без роботи, а державний бюджет зазнає мільярдних збитків. Фракція партії "Блок Петра Порошенко" закликає колег припинити протизаконні блокування залізничного сполучення. Народ наділив вас повноваженнями, щоб ви мали можливість і важелі впливу законним способом вирішувати питання державної ваги, а не злочинним методом створювати кризу всередині України".
Через три дні, 23 лютого, перебуваючи в Харкові, прем'єр-міністр Володимир Гройсман прогнозував наступне: "Енергетична блокада може призвести до двох негативних наслідків: перше - це тепло і електроенергія. Друге - це віялові відключення електроенергії, тому що вугілля, який ми дуже добре при підготовці до зими зберегли, можемо втратити і витратити за кілька тижнів по країні. Це означає, що не буде електроенергії. Ще один важливий фактор: якщо зупиниться українська металургія, яка формує 20% валютної виручки в країну, це буде означати, що це підірве курс національної валюти в перспективі, зупиниться комплекс, в якому працюють близько 300 тисяч людей, а це відрахування в місцеві бюджети, і заробітна плата людей. Це може призвести до дуже сильних, руйнівних наслідків".
2 березня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва попередила, що "за найбільш песимістичними сценаріями продовження блокади до кінця цього року може уповільнити економічне зростання на 1,3 відсоткових пункти, тобто, до 1,5% у поточному році".
Проти блокади виступали і інші держави. 17 лютого країни G7 зробили спільну заяву, в якій, зокрема, говорилося: "Ми закликаємо всі залучені сторони піклуватися про загальне благо, і розблокувати залізні й автомобільні дороги для законної торгівлі. Ми також закликаємо українську владу створити прозору і підконтрольну структуру для поставок енергоресурсів і зміцнити впевненість у тому, що комунальні служби експлуатуються на благо суспільства. Що ще важливіше, уряду необхідно модернізувати заводи і провести важливі реформи для забезпечення довгострокової безпеки енергопостачання країни".
Поки керівництво України спостерігало і критикувало перекривають транспортне сполучення з ОРДЛО активістів, лідери сепаратистів ДНР і ЛНР Олександр Захарченко та Ігор Плотницький скористалися цією ситуацією і оголосили про "націоналізацію" підприємств, які платять податки в бюджет України. 1 березня вони заявили, що 43 таких активу переходять під їх управління. Половина підприємств зі списку бойовиків належать СКМ Ріната Ахметова. Крім того, лідери сепаратистів оголосили, що зі свого боку також влаштовують блокаду транспортного сполучення з Україною.
Президент Петро Порошенко спочатку спробував вплинути на сепаратистів через Володимира Путіна. 15 лютого, через кілька днів після того, як бойовики оголосили про намір націоналізувати" залишилися на їх території активи українського бізнесу, він зв'язався зі своїм російським колегою. За офіційною інформацією два президенти обговорили питання обміну полоненими і загострення в зоні АТО. У той же час співрозмовники РБК-Україна в команді Порошенко підтверджують, що крім цього президент намагався домогтися від Путіна гарантій того, щоб бойовики відмовляться від "націоналізації". Але змінити ситуацію не вдалося.
Тоді Петро Порошенко зайшов з іншого боку - він запропонував західним партнерам ввести додаткові санкції щодо компаній, які будуть купувати продукцію "націоналізованих" бойовиками підприємств. Зокрема, про перспективу введення додаткових санкцій президент поговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. "Якщо продукція з вкрадених підприємств почне поставлятися в РФ, ми будемо вимагати введення санкцій відносно цих підприємств РФ", - заявив вчора ввечері в інтерв'ю українським телеканалам Петро Порошенко.
Після цього президент зайнявся проблемою блокади на українському рівні. У минулу суботу, 11 березня, він разом з главою МВС Арсеном Аваковим зустрівся з лідером "Самопомочи" Андрієм Садовим. Але переконати мера Львова відмовитися від блокади не вдалося.
Увечері 12 березня співробітники СБУ та Національної поліції розігнали блокуючих в районі Кривого Торця. У відповідь "Штаб блокади" провів мітинг на Майдані незалежності. Мітинги на підтримку блокади пройшли у Львові, Чернівцях та Луцьку. Ситуація почала загострюватися. В ніч на 15 березня силовики зіткнулися з активістами в районі Слов'янська. В результаті бійки з участю, в тому числі, позафракційного депутата Володимира Парасюка, постраждало кілька правоохоронців. Джерела в БПП кажуть, що відео з Парасюком, який нападає на поліцейських, і, у всіх сенсах - наїжджає на них, стало останньою краплею для президента Петра Порошенка.
15 березня, в 11.00, президент зібрав екстрене засідання РНБО, на якому запропонував прийняти рішення про заборону переміщення вантажів у ОРДЛО. "Пропоную Раді національної безпеки і оборони прийняти рішення про тимчасову повної зупинки транспортного - і не тільки залізничного - повідомлення з окупованою територією. Воно буде діяти до тих пір, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва, - заявив президент. - Рішення, яке ми сьогодні з вами повинні прийняти, непростий. Але, крім іншого, воно продиктоване необхідністю запобігти дестабілізацію ситуації в країні, яку розхитують політикани, нашим бажанням не допустити громадського протистояння, необхідність припинити втягування обласних і міських рад на ті питання, які не стосуються їх компетенції, розхитують політичну ситуацію в країні".
Місяць тому глава держави говорив зовсім інше. 16 лютого, так само, на засіданні РНБО він заявив: "Я хочу підкреслити, що вони блокують не ОРДО і ОРЛО. І не їм створюють проблеми. Вони блокують Україну, вони блокують нашу боротьбу за відновлення територіальної цілісності, і, власне кажучи, це і є основна мета. Тому що є тверда моя позиція, є тверда позиція нашої команди - виключно політико-дипломатичним шляхом ми повинні повернути ці території України, і абсолютно інша, помилкова позиція політиканів, які кажуть, що треба відрізати цю територію і де-факто подарувати її. Ще раз підкреслюю: не ви ці землі збирали, і не вам їх відрізати".
У чому президент послідовний, так це в тому, кого він звинувачує в блокаді. Насамперед, мова йде про Андрія Садовому і його "Самопомочи". "Гуляй-поле в зоні АТО створила політична сила, яку ми вважали демократичної, ліберальної і реформаторської. Взяли і зробили - нечесно і непорядно по відношенню до країни. Хіба годиться таким ось чином відволікати увагу від провалів свого лідера, який за два з половиною мерських строку не зміг вирішити гострого питання комунального і буквально засипав сміттям красиве європейське місто України?", - обурювався на засіданні РНБО Порошенко.
У "списку політиканів" також знаходиться і "Батьківщина", лідер якої Юлія Тимошенко, 13 березня заявила: "Наша команда - партія "Батьківщина" - повністю підтримує блокаду торгівлі на крові. Підтримує і вимагає від парламенту провести публічну розмову на цю тему, прийняти закон про окупованих територіях, як пропонує "Самопоміч". І "Батьківщині", і "Самопомочи" держава, за словами його голови, "виставить рахунок" за понесені збитки, які, знову ж таки, за словами президента, "влетять Україні в копієчку".
"Про який збиток мова?! Адже Порошенко продовжує блокаду, - обурено прокоментував РБК-Україна заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв заяву президента. - Більше того, він заявляє, що блокада буде не тільки залізнична, а і звичайних шляхів сполучення. Якщо б були збитки, то за логікою сьогоднішнього засідання РНБО повинне було закінчитися тим, що ми відкриваємо торгівлю з окупованими територіями і далі будемо заробляти - п'ять сімей в Україні - на цьому. А вийшло ж навпаки! Тобто після того, як півтора місяці нас годували розповідями про збитки, тепер приймається рішення про перекриття, нарешті адміністративних меж".
"Президент ніяк не може зрозуміти, що йому треба воювати з Путіним, а не з "Самопомиччю", - заявив РБК-Україна заступник голови фракції "Самопомоч" Єгор Соболєв. - Підприємства в Донецьку і Луганську захопив Путін і поставлені їм окупаційні адміністрації. Ми лише допомогли припинити торгівлю, яка давала їм нові сили для нападів і, під прикриттям війни, дозволяла тому ж Ахметову заробляти великі гроші. Якщо Порошенко був у частці, і він засмучений, що ця частка пропала, то що я можу зробити?"
Остаточне рішення, за підсумками засідання РНБО, повідомив секретар Радбезу Олександр Турчинов: тимчасово, до виконання перших двох пунктів Мінських угод (тобто до встановлення на Донбасі режиму тиші та відводу сторонами важких озброєнь), а також до повернення в українську юрисдикцію захоплених сепаратистами підприємств переміщення вантажів через лінію розмежування буде припинено
Цікаво, що бойовики, які раніше оголосили про блокаду переміщення вантажів виставили української влади фактично схожі вимоги. Сьогодні Олександр Захарченко з так званої ДНР заявив, що блокада пересування вантажів з боку сепаратистів буде продовжуватися, поки Київ не виконає свої зобов'язання Мінськими угодами, насамперед, їх політичну частину.
Своїм рішенням РНБО лише зафіксувало реальну ситуацію з переміщенням вантажів через лінію розмежування на Донбасі. Заборона на переміщення вантажів ситуацію не змінить, але повинен допомогти владі прибрати "редути" активістів, адже фактично влада виконала їх вимогу і тепер за тим, щоб у ОРДЛО не йшли українські товари, повинні будуть стежити правоохоронці.
Проте особливо розраховувати на те, що "Самопомочь" відмовиться від блокади, повірить владі і покине зайняті рубежі не доводиться. "Ми не управляємо хлопцями в такому режимі. Ми по телефону домовимося, що не робимо ніяких оцінок поки не вивчимо документ. Я думаю, будемо пропонувати хлопцям, якщо рішення справжнє, контролювати його виконання. Ніхто, краще ветеранів, організовували і брали участь у цій блокаді, не проконтролює, заблоковані, чи за рішенням РНБО, залізні й автомобільні дороги, - каже Єгор Соболєв. - Я думаю, що ми будемо докладати багато зусиль, щоб контролювати виконання цього рішення. Після цього у нас з'явиться інша задача - Рада нацбезпеки прийняв тимчасову заборону, а ми пропонуємо системне врегулювання цієї проблеми в парламенті, для цього треба прийняти закон про окуповані території, який встановлює повну законодавчу заборону всієї торгівлі, за винятком продажу продуктів, товарів першої необхідності для громадян на окупованих територіях і поставок туди, під контролем міжнародних організацій, гуманітарної допомоги"
Розходяться думки і в політичній оцінці рішення РНБО. З одного боку, можна припустити, що Порошенко продемонстрував слабкість, злякавшись бродять по Києву невідомих озброєних людей, які, не зупини їх обіцянками виконати їх вимоги щодо блокади, могли б прийти не тільки під офіс Ріната Ахметова або Ощадбанку. З іншого, це рішення можна сприймати як сильний хід президента, який прислухався до найгучнішою частини суспільства і поступився амбіціями, визнавши правильність їх доводів.
Допомогло рішення РНБО Рінату Ахметову? Тут теж немає однозначної відповіді. З одного боку, ввівши блокаду вже на офіційному рівні, чинна влада, президент визнали, що не змогли допомогти Рінату Ахметову вирішити проблеми з його активами у ОРДЛО. З іншого боку, Порошенко готовий заступитися за них на міжнародному рівні. "Якщо продукція з вкрадених підприємств почне поставлятися в РФ - ми будемо вимагати введення санкцій відносно цих підприємств РФ", - заявив вчора ввечері в інтерв'ю українським телеканалам глава держави.
Схоже, Рінат Ахметов і сам працює над вирішенням питання з втратою частини активів. Так, мільярдер помирився з партнерами по "Опозиційного блоку" Сергієм Льовочкіним і Юрієм Бойко. "У понеділок на засіданні фракції ми досягли взаєморозуміння з усіх питань і тепер єдині, як ніколи", - сказав Льовочкін РБК-Україна. Нагадаємо, конфлікт всередині ПРО розпочався на початку цього року, після того, як частина депутатів цієї фракції, які орієнтуються на Ахметова, відмовилися підтримувати пропозицію Льовочкіна і Бойка домагатися дострокових виборів парламенту.
РБК-Україна повідомляло, що, за однією з версій, саме те, що Ахметов виступив проти перевиборів і спричинило невдоволення Кремля, яке виразилося у "націоналізації" його активів сепаратистами. Перевибори Ради потрібні Кремлю, щоб змусити Україну виконувати свої зобов'язання в рамках "Мінська", адже нинішній склад Ради не готовий прийняти закон про місцеві вибори в ОРДЛО і призначити дату виборів, поки Росія не забезпечить безпеку їх проведення, в першу чергу, виведе свої війська з Донбасу. У команді президента упевнені, що крім роботи з проведення перевиборів Ради, в Кремлі хочуть, щоб Ахметов відмовився від фінансування партій "Народний фронт" і РПЛ, які забезпечують президенту хистку більшість у чинному складі парламенту.
Але, навіть якщо Ахметов тепер погодиться на перевибори, проблеми з його активами це не вирішить. Адже за офіційної заборони переміщення вантажів з території ОРДЛО він не зможе поставляти свою продукцію в Україну. Крім того, Петро Порошенко, який виступає проти перевиборів Верховної Ради, може зі свого боку створити серйозні проблеми активів Ахметова в Україні.
У свою чергу, для президента зміна позиції Ахметова з питання перевиборів буде означати необхідність пошуку способу цементування парламентської більшості, не вдаючись до голосів депутатів, які орієнтуються на донецького мільярдера. Адже нинішні рейтинги БПП і союзного йому "Народного фронту" не дозволяють президентові розраховувати, що в новому складі Ради в нього буде лояльна коаліція депутатів, яка розділяє його погляди на Мінський процес.