як Петро Порошенко та Арсеній Яценюк опинилися разом в епіцентрі історичних подій

Європарламент, переважною більшістю голосів підтримав рішення про надання Україні безвізового режиму. Цю новину президент Петро Порошенко отримав під час 10-го Київського безпекового форуму. РБК-Україна голова держави заявив, що не бачить більше ніяких перешкод для того, аби це рішення пройшло наступні етапи - затвердження на Раді ЄС, підписання президентом Європарламенту Антоніо Таяні та представником головуючої у ЄС країни (наразі це Мальта).

Окрім безвізу рішення, яке разом з українськими очільниками святкували учасники форуму, президент, прем'єри (їх було декілька та на любий зовнішньополітичний смак) обговорили теми більш суворі: війну та політику по відношенню до Росії. Про це, а також про те, що думає стосовно своєї участі в майбутньої президентської кампанії Арсеній Яценюк - у матеріалі РБК-Україна.

 

Візи відправляються в небуття

- У нас все буде добре з безвізом, - каже віце-прем'єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе кореспонденту РБК-Україна за десять хвилин до початку Десятого Київського безпекового форуму, організатором якого є Фонд Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

З датою організатори підгадали, так само як із часом виступу президента Петра Порошенко. До того ж, поки він не почав, та учасники форуму сходилися до зали готеля Fairmont Grand Hotel, тема безвізу була не такою популярную, як після заяви президента. Коли в кулуарах з'явився міністр закордонних справ Павло Клімкін, то він почав розповідати про Мінський процес і про зустріч в рамках нормандського формату представників лідерів чотирьох держав. Від цієї зустрічі не слід очікувати прогресу, казав Клімкін.

- Я від неї особливого прориву не очікую. Зокрема, в логіці "дорожньої карти". Я дуже добре згадую, як ми сіли під час Мюнхенської конференції (17-19 лютого 2017 року, - ред.) з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції і намагалися якимось чином притиснути Лаврова, щоб він хоча б почав розмову щодо "дорожньої карти". Він не був готовий навіть почати розмову, - згадував міністр.

Пан Клімкін не брехав, Лавров тоді дійсно не дався, чим дуже розлютив очільника українського МЗС.

- Хто зараз може довіряти Росії? От мене те, що відбулося в Сирії, вразило не просто, як політика. Воно мене вразило по-людськи, емоційно. Коли застосовується хімічна зброя, а це реально злочин проти людяності, ви бачили, яке вчора було обговорення в Раді безпеки ООН (Росія заблокувала резолюцію щодо засудження застосування хімічної зброї в Сирії, - ред.), - додає Клімкін.

В цей час Девід Ідс, ведучий BBC, якій модерував дискусію, запросив гостей та журналістів зайняти місця в залі. У п’ять хвилин по дванадцятій в залі з'являється Петро Порошенко в компанії п’яти прем’єр-міністрів - чинного українського - Володимира Гройсмана, колишнього українського - Арсенія Яценюка та голів урядів Литви, Латвії та Естонії.

- Символічно те, що саме через годину Європейський парламент буде голосувати за безвізовий режим для України. Я абсолютно впевнений, що це відбудеться. А через декілька тижнів буде рішення Ради Європейського Союзу, - заявив Порошенко під час виступу.

Але мова йшла не тільки про безвіз. Більш говорили про Росію, агресію, виклики для Європи. Самим емоційним виявився прем'єр Литви - він єдиний серед балтийських лідерів говорив "від себе" та без папірця.

- Для мене Україна - це країна, яка змусила переглянути погляди про те, що зараз агресія неможлива, але зараз цих ілюзій не залишилося, - зазначив Саулюс Скверняліс. -Україна - країна, яка перебуває на рубежі протистояння демократичного світу і світу минулого. Ми думали, що це минуле зникло, але ні, той світ минулого досі присутній.

Чекати цілу годину не довелось. Вже менше ніж за 50 хвилин Порошенко перепросив Яценюка, який якраз почав свій виступ, що був вимушений зупинити його монолог, та повідомив про позитивне рішення Європарламенту.

- Арсенію Петровичу, я прошу пробачення. Щойно надійшла новина. 521 голос в Європейському парламенті за безвізовий режим з Україною. Я вітаю Арсенія Петровича, я вітаю Володимира Борисовича, Саулюс, я вітаю тебе, Юрі (прем’єр Естонії Юрі Ратас, - ред.). Вітаю всіх, хто до цього доклав максимум зусиль, - сказав президент та схопився з місця, аби обійняти та потиснути руку Яценюку, Гройсману та балтийським прем'єрам.

Коли президент вітав колишнього прем’єра в око кинулось, що на обох однакові червоно-чорні краватки. Єдина різниця, що у Яценюка краватка була у товсту полоску, а президента - тоненьку.

- Тільки шампанського не вистачає, - сказав хтось з гостей в залі.

Шампанське було потім, але не для усіх, а для тих, хто мав таку привілею потрапити до кімнат, які були відведені для спілкування окремо Арсенію Яценюку та Петру Порошенко.

Слід зауважити, що рішення Європарламенту ще не означає, що Україна вже отримала безвізовий режим з ЄС. Далі посли країн ЄС повинні повторно підтримати прийняте рішення і внести його до порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ. Після цього своє "так" повинна сказати Рада ЄС. Там голосування відбувається за принципом кваліфікованої більшості - для згоди потрібні голоси як мінімум 55% країн-членів ЄС, які представляють як мінімум 65% населення. Своє рішення міністри ухвалять вже після президентських виборів у Франції, другий тур яких пройде 7 травня. Після цього рішення підписують президент Європарламенту і представник головуючої у ЄС країни, наразі це Мальта. Слід зауважити, що у ЗМІ неодноразово з'являлася інформація, що саме на прохання Франції, схвалення остаточного рішення по безвізу було перенесено на період по завершенню виборів, аби це не призвело до електоральних втрат.

- Результати виборів у Франції можуть вплинути на рішення Ради ЄС? - запитало РБК-Україна у президента Петра Порошенко.

- Я думаю, що ні, бо ми маємо тверду політичну позицію, - відповів президент.

- А паспорт біометричний маєте? - продовжує РБК-Україна. Справа в тому, що рішення про безвіз відкриє двері в ЄС тільки володарям біометричних паспортів.

- Я маю біометричний паспорт за номером "один". Це було тоді, коли ми започаткували їх видачу, - вдоволено нагадав президент та заявив, що відтепер уряд працюватиме над прискоренням видачі біометричних паспортів, аби пересічні українці не відчували незручностей.

Незручності були. Якщо ви вчора вирішили би розпочати процедуру отримання біометричних паспортів, то зробити ви це не змогли би.

Має біометричний паспорт і прем’єр Володимир Гройсман. Каже, зробив ще минулого року. А от його попередник Арсеній Яценюк тільки збирається оформити документ нового зразка. "Виготовлю. Не мав часу", - пояснює він кореспонденту РБК-Україна.

- Арсенію Петровичу, у вас з президентом схожі краватки. Співпало так чи домовились?, -запитую в Яценюка.

- Я не знав, що в президента така сама краватка. У нас різні, - каже екс-прем'єр.

- До речі, як вам проводити форум не будучи головою уряду?

- Минулого разу він проходив якраз в день, коли я подав у відставку. Це вже в мене традиція, - трохи іронічно говорить Яценюк.

- Будете порушувати традицію?

- Звичайно. The time will come ("час прийде", - ред.), - відповів він сміючись.

- До чого? Президенства чи знову прем’єрства?

- Who knows… ("хто зна…", - ред.), - каже він.

- До речі, а що робить Ляшко серед списку спікерів вашого форуму (лідер РПЛ прийме участь на сесії "Нескінченна війна - вічна стратегія Росії")? - продовжую.

- Він до мене звернувся. Сказав, що хоче займатися міжнародним позиціонуванням. Я вважаю, що винен йому. В найскладніші часи мого прем’єрства він мене виручав.

- Які це часи? Схвалення бюджету?

- І бюджету в тому числі, - каже Яценюк та йде.

Війна й нині там

Та перш ніж настала "безвізова" ейфорія президент та прем’єри встигли обговорити і безпекові питання. Всі, як один, акцентували увагу на загрозах з боку північного сусіда - Росії, не виконанні нею Мінських угод, важливості підтримки України Європою, санкціях та реформах. Прогрес щодо останніх Україна має продемонструвати вже цієї осені на полях саміту "Східного партнерства".

- Захід має визнати, що тепер безпека в Україні визначає безпеку в Європі і в усій трансатлантичній спільноті. Альянс з Україною має стати відповіддю. Від цього посилиться сам Захід. Надання Україні сучасного устаткування, включаючи радіоелектронне обладнання та радарні системи буде інвестицією в нашу спільну безпеку, а не лише безпеку України. Сьогодні ми боремося не лише за незалежність України, а й майбутнє вільного світу, - вкотре нагадав у своєму виступі Петро Порошенко. - Україні потрібен свій "план Маршала". Такий самий план, який допомагав відновити Європу з попелу Другої світової війни. Ми сподіваємося, що європейські країни стануть поруч з Україною.

Пізніше представник парламенту та колишній прем’єр Литви Андрюс Кубілюс пояснив РБК-Україна, що мається на увазі під "планом Маршала", про який згадав Порошенко: "Це ще говорила Наталя Яресько (колишній міністр фінансів України, - ред.), - 25 мільярдів на п’ять років. Інші експерти кажуть - 5 мільярдів на один рік". За його словами, поки "український план Маршала" розглядається як ідея на рівні Європейської народної партії. Головне - наразі немає розуміння, хто виділятиме ці гроші Україні. "Це будуть донори. Будемо шукати", - додав Кубілюс.

У своїх виступах прем’єри Балтійських країн ні про який український "План Маршала" не говорили. Проте запевнили, що ніколи не визнають анексію Криму та ще раз підтвердили, що санкції щодо Росії залишатимуться до повного виконання Мінських угод.

Згадали учасники і про перспективи приєднання України до НАТО. Так, Арсеній Яценюк пропонує розробити новий формат відносин с Альянсом, назвавши його "НАТО плюс". "Я розумію, що зараз немає політичної волі швидко прийняти Україну в Альянс, але повинна бути політична воля, щоби збройні сили країн-членів НАТО і Збройні сили України були на одному рівні підготовки, говорили однією мовою і оборонялися однією зброєю, - заявив Яценюк. - Формат "НАТО+" повинен передбачати, що збройні сили тих країн, які входять в цей формат, є повністю взаємопов’язані і взаємоефективні разом з країнами-членами НАТО. Ми повинні повністю відповідати всім стандартам Збройних сил країн-членів НАТО".

За словами колишнього міністра закордонних справ Володимира Огризка, країни Прибалтики розглядають Україну як спосіб захисту власної безпеки. Але проблема в тому, що не всі європейські партнери розуміють, що Росію не можливо примусити поважати міжнародне право. "З Росією не можна домовитися. Це та країна, яка не розуміє нормальну цивілізовану мову. Це треба прийняти як доконаний факт і не тішити себе зайвими ілюзіями. Ні нам, ні нашим західним партнерам. Бо, на превеликий жаль, ще досі в багатьох столицях чомусь вірять в те, що Росію можна повернути до поваги міжнародного права", - каже Огризко.

Та нещодавнє розміщення Росією ракетних комплексів "Іскандер" в Калінінградській області примушує задуматись не тільки країни Прибалтики, а й всю Європу про зростання військової загрози з боку Росії. Хоча голова Фонду Демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна вважає, що Прибалтиці не загрожує військова агресія з боку Росії. І прерогативою наших прибалтійських партнерів є їхнє членство в НАТО "Що стосується цих жестів Росії, це просто чергове залякування. Це як ведмідь, який поки що трішки ричить. Але це не означає, що він нападе. Я все ж таки не думаю, що Росія буде зараз на когось нападати. Тому що НАТО буде змушене втрутитися. Адже країни Прибалтики - члени НАТО", - пояснює експерт.

Та попри підтримку і розуміння ситуації, в якій опинилася Україна у зв’язку з військовою агресією Росії, наші прибалтійські партнери дали зрозуміти, що Європа чекає не тільки захисту свого східного кордону, але й реального поступу в реформах, і навіть викликали Україну "на килим".

"Менш ніж через три місяці Естонія розпочинає головувати в ЄС. Спільно з головою Європейської Ради ми запланували наступний саміт "Східного партнерства", який відбудеться 24 листопада в Брюсселі. Це хороша можливість для лідерів України представити там результати ваших реформ і посилити нашу співпрацю", - наголосив прем’єр Естонії Юрі Ратас.

Скоріш за все, відвідати його можна буде, прибувши в Брюсель без шенгенської візи.