З того моменту, як президентським указом Головку трансформувалося в Державну фінансову інспекцію України (Держфінінспекція), пройшло більше двох років. Про завдання Держфінінспекції на 2013 р., що дала зміна вивіски на відомстві, про взаємодію з першими особами держави в інтерв'ю РБК-Україна розповів керівник Держфінінспекції, раніше - голова КРУ Петро Андрєєв.
РБК-Україна: Через два роки після реорганізації Ви можете сказати, що перетворення КРУ в Держфінінспекцію дійсно себе виправдало?
Петро Андрєєв: Справ менше не стало, хоча кількість перевірок за минулий рік у порівнянні з 2011 р. ми знизили майже на 30%. Всього за 2012 р. було проведено 9,5 тис. контрольних заходів. 8,9 тис. підприємств відвідали інспектори, з них 5,3 тис. - бюджетні установи. І на 8 тис. підприємств були встановлені фінансові порушення, збиток від яких склав 3,7 млрд грн. З них за нашої участі відшкодовано 1,9 млрд грн.
Наша функція не помінялася - наводити порядок у сфері державних фінансів. У 2012 р., в порівнянні з 2010 р., в дев'ять разів зменшилася кількість виявлених порушень, що призвели до втрат, і розкрадань - завдяки жорсткій позиції Президента і прем'єр-міністра. Адже всі фінансово-промислові групи, які бачать свій бізнес в державному бюджеті, - наші опоненти. І найстрахітливіші погрози з їх боку звучать постійно.
Загальна сума виявлених розкрадань за 2012 р. складе 0,8% від перевірених коштів. Для порівняння: коли ми робили аудит стану національної економіки за 2008, 2009 рр. та І кв. 2010 р., цей показник становив близько 8%. У 2010 р. нам вдалося його знизити до 5%, в 2011 р. - до 2,8%.
І це при загальному скороченні апарату на 30%, коли штатний розклад склало всього лише близько 5 тис. чол. Необхідно відзначити, що розмір зарплати наших службовців не змінився.
РБК-Україна: Скільки зараз отримує ревізор-інспектор?
Петро Андрєєв: Оклад провідного ревізора-інспектора складає 1500-1800 грн. Це означає, що високопрофесійна праця зрівнялась в оплаті з низькопрофесійною. І наших фахівців забирають до комерційних структур на куди більші гроші. А нам доводиться брати студентів, вчити, а через два роки вони йдуть.
РБК-Україна: І скільки коштів до бюджету повернуто до держбюджету, завдяки вашим діям, минулого року?
Петро Андрєєв: У минулому році ми відшкодували втрати держави майже на 2 млрд грн. З них 746, 5 млн грн склали кошти, повернуті до бюджетів усіх рівнів.
Крім цього, сьогодні ми працюємо з підконтрольними установами на упередження втрат держкоштів. З цією метою, коли пройшло скорочення, створили спеціальний відділ з моніторингу ризикових операцій і держзакупівель.
За результатами роботи, організованої цим підрозділом, в цілому по Україні за 2012 Випереджаючи втрат державних коштів на близько
1,7 млрд грн, за січень-лютий 2013 р. - 243 млн грн.
Відзначу, це було зроблено без виходу на об'єкт контролю - шляхом щоденного моніторингу ризикових держзакупівель за даними, розміщеними на сайті Мінекономрозвитку - «Вісник держзакупівель» і в ЗМІ. Ми попереджаємо керівників підконтрольних установ про можливі наслідки незаконних дій у сфері державних закупівель. І, як правило, керівники, отримавши таку інформацію, скасовують результати конкурсних торгів або розривають угоди і повертають незаконно перераховані державні гроші.
Також наша контрольно-ревізійна робота спрямована на ризик-орієнтований підхід. Для цього аналізуються фінансові показники підконтрольних об'єктів за три роки і розбиваються по зонах ризиків, з метою фокусування на найбільш ризикових установах. Це дозволяє оптимізувати процедуру відбору об'єктів контролю для проведення державного фінансового контролю і, відповідно, зменшити кількість контрольних заходів.
РБК-Україна: Скільки людей було притягнуто до відповідальності у минулому році внаслідок ваших перевірок?
Петро Андрєєв: У минулому році до адміністративної відповідальності притягнуто всього 23 тис. посадових осіб; до дисциплінарної відповідальності - 6 тис., до матеріальної - 1,6 тис. посадових осіб. Майже 700 осіб-порушників було звільнено із займаних посад.
За минулий рік в правоохоронні органи передано 2,7 тис. матеріалів щодо зловживань посадовими особами. За цими матеріалами порушено 1,3 тис. кримінальних справ. Крім цього, за результатами спільних перевірок з правоохоронними органами порушено ще понад 1 тис. кримінальних справ.
У 2012 р. за нашими матеріалами правоохоронні органи склали протоколів про корупцію на 245 посадових осіб.
РБК-Україна: Які результати перевірки Держрезерву?
Петро Андрєєв: Після часткової перевірки в 2010-2011 рр. була змінена майже половина посадових осіб. Створена система внутрішнього фінансового контролю, оскільки її відсутність вело до розкрадань.
Ця вимога ЄС - створення органів контролю у всіх органах центральної влади з метою попередження розкрадань. У всіх центральних органах влади, до речі, такі підрозділи вже створені. А зараз ми їх допомагаємо створювати в регіонах. Розроблено методику, етика контролерів, є вся нормативна база - і це гарна підмога в роботі держуправлінців.
У другому кварталі запланована комплексна ревізія Держрезерву.
РБК-Україна: А формування тарифів ви контролюєте?
Петро Андрєєв: Тільки в ході оперативних заходів. Або за запитом місцевих органів влади - за комунальними тарифами, наприклад. Часто витратами комунальники вважають те, чого немає. Так, втрати в мережах водопостачання сягають 40%, а постачальники води це списують на витрати. При такому підході ні на що і ніколи не вистачить коштів.
Зрештою, настав час зайнятися реформуванням радянських ЖЕКів, закінчити приватизацію житла, дати громадянам право самим визначати собі постачальників послуг. Приватизували квартири - а інше простір будинку залишилося нічиїм. Це треба виправити і як можна швидше.
РБК-Україна: Чи будете перевіряти підсумки великої приватизації?
Петро Андрєєв: Так, на 2013 р. ми включили цю перевірку собі в план, подали на Кабмін. Маємо намір повністю провести ревізію ФДМУ, дати оцінку приватизації та проведенню конкурсів. Враховуючи, що робота на випередження дала хороші результати, ми і тут плануємо застосувати дану методику.
Плюс право, дане керівниками держави чолі Держфінінспекції на участь всіх засіданнях Кабміну і попередній аудит документів, дозволяє нам вже зараз працювати на попередження. Всі проекти нормативних документів зараз обов'язково проходять попередній аудит Держфінінспекції.
РБК-Україна: Оборонку перевіряли?
Петро Андрєєв: За 2006-2012 рр. встановлено більше 6,5 млрд грн фінансових порушень. Але це результат комплексної роботи з правоохоронними органами.
РБК-Україна: Ви відчуваєте підтримку Президента?
Петро Андрєєв: Коли я проходив у нього співбесіду, то він сказав, що моє завдання - навести порядок у державних фінансах. Віктор Янукович гарантував мені, що ніхто з чиновників не буде тиснути, дзвонити і пр. І за три роки жодного такого дзвінка нам не було. Така ж позиція у прем'єр-міністра Миколи Азарова.
Але, на жаль, навіть за такої підтримки, ще залишається ряд проблем.
Я говорив, що якщо ми проінформували орган управління, а там нічого не роблять, чиновники продовжують працювати - і з року в рік ми встановлюємо одні і ті ж порушення, одними і тими ж особами, то такі горе-керівники, з нашої точки зору, автоматично стають співучасниками злочину. Інакше ми порядок не наведемо ніколи.
У разі виявлення фактів невиконання посадовими особами своїх прямих обов'язків, держава в односторонньому порядку повинно розривати контракти з такими чиновниками. Для цього треба внести зміни до закону про держслужбу. Тоді ми зможемо очистити ряди держслужбовців від таких людей.
І до нас уже звертаються співробітники багатьох відомств, скаржаться, що їх змушують підписати якісь документи, з проханням перевірити ці документи на предмет відповідності законодавству. І вже на цьому етапі ми запобігаємо злочину. Чиновники вже не хочуть брати на себе відповідальність за чиїсь ініціативи.
РБК-Україна: І багато звернень?
Петро Андрєєв: У тому числі - від громадян. Хоч це й виходить за рамки наших функціональних обов'язків. Був випадок, коли з пенсіонера вимагали відкат за перерахунок пенсії. Була проведена відповідна перевірка, винні - звільнені.
РБК-Україна: За Родовід Банком було виявлено 22 млрд грн розкрадань. Скільки повернуто?
Петро Андрєєв: Ми відновили активів майже на 4 млрд грн. Анулювали договори, занижують вартість активів, багато кредитних угод було розірвано. Це дозволило врятувати ситуацію. Але розслідування у кримінальній справі продовжується в правоохоронних органах.
У 2010 р. рішеннями судів нас відсторонили від перевірок банків, оскільки у нас немає допуску до банківської таємниці. Ми зверталися в НБУ, в парламент. Поки безуспішно. Сьогодні навіть Кабмін за нашої допомоги не може перевірити банки, в яких є власником - для цього треба внести зміни у відповідні закони. Комерційні банки нехай регулятор перевіряє, а держбанки - повинні бути під нашою юрисдикцією.
РБК-Україна: Ви згадували про взаємодію з главою Кабміну. Наскільки часто ви зустрічаєтеся Миколою Азаровим?
Петро Андрєєв: Досить часто - і з Миколою Яновичем, і з Віктором Федоровичем. З Президентом - майже кожен місяць. Він заслуховує наші звіти. Ряд порушень ми змогли запобігти тільки завдяки втручанню Президента і прем'єра. А з Миколою Яновичем бачимося до трьох разів на тиждень і завдяки спільній роботі в кінці минулого року вирішили питання щодо заборгованостей зарплат.
Нашу роботу ускладнює необхідність попереднього повідомлення тих, кого ми перевіряємо, про свій візит. Ніби говоримо: «Паліть документи». Так було при перевірці «Укравтодору» в Херсоні та Миколаєві, коли були знищені саме ті документи, які були нам необхідні. Прокуратура вже встановить - чи був там підпал.
Або компанія пропустила через себе сотні мільйонів. Ми за 10 днів сповіщаємо про перевірку, а компанія одразу перепродується підставній особі - така історія була в Івано-Франківську.
Можна говорити про демократію, але наша служба покликана захищати інтереси людей, інтереси бюджету.
РБК-Україна: З портами розібралися?
Петро Андрєєв: Так, але по Одеському порту ситуація не змінилася - приватні офшорні компанії продовжують орендувати всі гідротехнічні споруди, портові крани. Як результат, всі вантажопотоки йдуть через ці компанії. А від держкомпанії залишилася одна вивіска.
І тут знову питання до чиновників: коли укладали контракт з керівником порту, не бачили, що там написано? Як і фінплани по портам затверджувалися не до серпня попереднього року, а в серпні поточного року - як це робили в уряді Юлії Тимошенко. Як можна при такому затвердження фінплану перевірити роботу порту? І чому керівник держпідприємства взагалі працює без фінплану? При тому, що часто це - підприємства-монополісти, що дають до 40% надходжень у дохідну частину держбюджету. Який дохід вони дадуть без фінансового плану?
РБК-Україна: Ви говорите про це Президенту?
Петро Андрєєв: Звичайно. Проводяться навіть спеціальні засідання Кабміну. Але все це через нерви, а такі питання повинні вирішуватися автоматично.
РБК-Україна: Вам потрібно більше повноважень, щоб ККД роботи Держфінінспекції був більш високим?
Петро Андрєєв: Потрібно автоматичні прийняття рішень і більше раптовості. Як у Донецьку було - приїхали перевіряти, а нам тикають папірець, що всі розпущені на два місяці і нас не чекають.
Ніде в світі контролюючі органи не попереджають про своїх перевірках за 10 днів. У Франції, наприклад, фінінспектор приходить на підприємство, вимагає документи. І якщо за 15 хвилин вони не надані, він складає акт про перешкоджання в роботі інспектора - і прокурор порушує кримінальну справу.
А якщо буде кримінальне переслідування за перешкоджання в нашій роботі, то ситуація різко зміниться. З моєї точки зору, потрібна кримінальна відповідальність із позбавленням права обіймати посадові пости.
РБК-Україна: У Вас були ініціативи щодо скорочення бюджетних програм?
Петро Андрєєв: Питання оптимізації кількості бюджетних програм ми регулярно піднімаємо за результатами проведених контрольних заходів.
Як контролюючий орган ми чітко розуміємо обмеженість «державного гаманця» - держбюджету. А, відповідно, і важливість цільового та ефективного використання бюджетних ресурсів.
У свій час наша Служба виходила з ініціативами скорочення, оптимізації кількості бюджетних програм. Наприклад, в 2010 і 2011 рр. ми пропонували скоротити шляхом об'єднання в середньому близько 60 бюджетних програм. Йшлося про програми, однакових за своєю суттю, але розпорошених між кількома виконавцями - міністерствами і відомствами, за якими відсутній належний контроль та координація по їх виконанню.
Наприклад, програма по закриттю шахт. Коли ми вийшли на перевірку, виявили, що шахта закривається протягом останніх 10 років, а гроші виділяються і виділяються. І що цікаво: за документами шахта закрита, а наші працівники приходять і виявляють, що вона працює. Йде видобуток вугілля, його відвантаження. При цьому в планах Міненерговугілля цієї шахти немає, але гроші на її ліквідацію виділяються.
Або шахта затоплена, а на неї закуповують технологічне обладнання. Але при перевірці виявляється, що і обладнання немає. Запитуємо: «Де?». «Потонув», - відповідають. І таких прикладів - колосальна кількість по всіх галузях.
Чи почуто наші ініціативи? Вважаю, що так. Держбюджети на 2012 та 2013 рр. стали тому підтвердженням, кількість бюджетних програм у 2012 р., в порівнянні з 2011 р., скоротилося на 340 одиниць.
Така тенденція простежується і в 2013 р. - кількість бюджетних програм складає 559, що на 17 менше, ніж у 2012 р.
Спілкувався Олексій Біловол