За рік до парламентських виборів народні депутати готуються до того, що новий склад ЦВК змінить межі мажоритарних округів. "Нарізка" округів може як посприяти перемозі кандидата на виборах, так і звести його шанси до мінімуму. Крім того, в Раді припускають, що влада може ініціювати збільшення кількості округів, щоб завести в наступний парламент більше своїх людей. В оточенні президента це спростовують. Докладніше про те, як може змінитися структура округів і кому це вигідно - в матеріалі РБК-Україна.
В останні тижні серед народних депутатів почастішали розмови про можливий перегляд територій одномандатних мажоритарних округів перед наступними парламентськими виборами, запланованими на жовтень 2019 року.
Злободенно це питання стоїть саме для депутатів-мажоритарників, які стабільно обираються на одному і тому ж окрузі зі скликання у скликання, або які завчасно почали "обробляти" той чи інший округ з прицілом на наступні вибори в Раду.
Коригування меж одномандатних округів - прерогатива Центральної виборчої комісії. Деякі депутати-мажоритарники вважають, що влада, на яку орієнтується більшість членів ЦВК, має намір перекроїти округи під потрібних їй людей. Співрозмовники видання в парламентських групах "Воля народу" і "Відродження", які повністю складаються з мажоритарників, підтверджують вірогідність зміни меж округів, побоюючись, що нововведення торкнуться саме їх.
"Правильна" нарізка округів дійсно може посприяти перемозі тієї чи політичної сили або кандидата. У світі давно використовується технологія виборчої геометрії або географії. Її назва - "джеррімендерінг". Цей термін виник ще в 1812 році в США, коли в газеті "Бостон газетт" опублікували один із специфічно нарізаних виборчих округів штату Массачусетс на виборах в місцевий сенат у вигляді саламандри. Цей малюнок назвали "gerrymander" як поєднання прізвища тодішнього губернатора штату Елбріджа Джеррі, який підписав законопроект про утворення виборчих округів, і слова "саламандра".
Вдаючись до цієї технології, партія, що має вплив на формування виборчих округів, розподіляє межі таким чином, щоб максимальне число виборців, які голосують за опонента, були зосереджені в одному або двох округах. Тим самим забезпечується перемога в інших округах.
Або ж можна консолідувати потенційних виборців для потрібного кандидата в таких межах округу, щоб саме він переміг. І навпаки, щоб збити кандидата-опонента, його електорат можна розсіяти між двома сусідніми округами.
Після такої нарізки округи можуть формуватися з повним ігноруванням фактора географічної компактності і територіально-адміністративного поділу. Подібне сталося в Україні перед виборами у Верховну раду в 2012 році.
Є випадки, коли раніше місто чи район повністю входили до складу одного округу, але після змін шестирічної давності місто було поділено між кількома округами, і до кожного округу віднесли жителів довколишніх сіл і селищ. На цю проблему тоді вказували у громадянській мережі ОПОРА, поставивши під сумнів ефективність утворення 52 виборчих округів, які становили 20% всіх округів в країні.
Приблизно сім нарізаних округів, згідно аналізу мережі ОПОРА, утворювали анклави - території, які належать до одного округу, але оточені громадами, що перебувають у складі іншого. За оцінкою ОПОРи, 18 округів (8%) утворені невдало з географічної точки зору. За рахунок переформатування вони втратили компактність, а їхню територію розтягли до незручних для організації виборів масштабів.
У депутатському корпусі також говорять про можливість збільшення кількості округів. Як стверджує співрозмовник видання, обраний по мажоритарному округу в Івано-Франківській області, додатково може бути утворено 27 округів. Логіка тут наступна. Раз на останніх виборах в Раду в 2014 році у 27 одномандатних округах, розташованих на окупованих територіях, вибори не відбулися, отже, 27 мандатів, відведених для мажоритарників, залишаються вакантними.
Згідно з цим задумом, всі округи, розташовані на підконтрольній території Україні, переділять так, щоб можна було обрати ще 27 депутатів-мажоритарників.
До прикладу, в Івано-Франківській області замість семи округів ЦВК планує сформувати вісім, запевняє парламентарій, який побажав залишитися неназваним. Подібний сценарій також описав виданню один з мажоритарників, обраний в Києві. У столиці виборча комісія, за його словами, має намір відокремити частини 213, 214 і 215 округів і створити з цих частин ще один новий округ.
Але для такого перекроювання вже потрібно вносити зміни в законодавство, оскільки в законі про вибори народних депутатів встановлено граничну кількість одномандатних округів - 225, пояснили виданню екс-голова Комітету виборців України Олександр Черненко (нині нардеп БПП) і новообраний член ЦВК Тетяна Юзькова (екс-нардеп від "Радикальної партії Олега Ляшка") "Кількість округів встановлено законом. Центральна виборча комісія може змінити тільки межі, центри округів в межах кількості в 225 округів", - пояснив Черненко.
При цьому сама Юзькова останні розмови про перекроювання округів називає чутками, але можливість такого розвитку подій не виключає. "Що стосується перегляду меж округів, чи може в залежності від зміни чисельності населення у Центральної виборчої комісії виникнути така необхідність? Може", - уточнила Юзькова. Згідно із законодавством, одномандатні округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі.
ЦВК, виходячи з даних Державного реєстру виборців, визначає орієнтовну середню кількість виборців в одномандатних округах. При формуванні округів Центрвиборчком зобов'язаний враховувати, що відхилення кількості виборців в окрузі не може перевищувати 12% від середнього показника. Зважаючи на те, що кількість населення в країні і, відповідно, виборців з року в рік змінюється, то змінюється і кількість населення в межах того чи іншого раніше нарізаного округу.
Номери, межі та центри округів ЦВК має оприлюднити не пізніше ніж за 175 днів до дня голосування, тобто до 5 травня наступного року.
За словами співрозмовника РБК-Україна з оточення президента, "ажіотаж навколо перерізання округів безпідставний, оскільки це – стандартна процедура", яка, згідно чинного законодавства, проводиться перед кожними парламентськими виборами.
Як стверджує співрозмовник в оточенні Порошенка, поки не буде врегульовано питання з виборчою законодавчою базою, ЦВК не буде робити жодних дій щодо одномандатних округів. Адже в проекті Виборчого кодексу, прийнятого в першому читанні, передбачена зовсім інша процедура проведення виборів і формування 27 регіональних округів у загальнодержавному виборчому окрузі.
Разом з тим, джерело видання сумнівається, що Рада прийме цей Виборчий кодекс. "І якщо парламент не ухвалить кодекс або замість нього якийсь інший компромісний виборчий закон, то тоді Центрвиборчком буде зобов'язаний перед виборами восени 2019 року провести коригування округів", - пояснив співрозмовник.
У Київі, за його словами, у зв'язку із збільшенням населення необхідно додати ще три округи. Тоді як в інших регіонах через скорочення населення доведеться переглядати кордони округів, а, можливо, і скорочувати їхню кількість. ЦВК може перерізати округи також у Донецькій і Луганській областях зважаючи на активну міграцію населення через війну на Донбасі, вважає джерело. Але при цьому, як запевняє співрозмовник із президентської команди, кількість округів після перекроювання все одно залишиться колишньою – не більше 225.
У той же час один з впливових депутатів-мажоритарників, який побажав залишитися неназваним, вважає, що з допомогою ідеї про перерізання округів влада може спробувати акумулювати сили і кошти перед президентськими виборами. "Дивіться, ось можна ж сказати мажоритарникам – скидаєтеся на вибори, і ваші округи не чіпатимуть. Наприклад, з кожного по мільйону доларів і підтримка. 50 округів – це вже 50 мільйонів. А тих, хто сильно заважає, можна гарантовано прибити, позбавивши підгодованої території", - говорить співрозмовник.
"Але тут можна отримати зворотний ефект. Якщо не проявити повагу до мажоритарників, які мають високий рейтинг у себе на окрузі, то на президентських виборах земля під ногами буде горіти", - додав він.