Павло Єлізаров: Телебачення і журналістика мають бути ринковими

- Скільки грошей вам потрібно для того, щоб телеканал продовжив своє існування?

- Телеканали такого типу як «NewsOne» і «112» на своє утримання витрачає близько 10 мільйонів доларів в рік. Ми розраховуємо зібрати приблизно таку ж суму, необхідну на наш розвиток і самоокупність – близько 10 млн доларів.

- У заяві про можливе закриття телеканалу ви згадали, що зверталися за допомогою до представників бізнесу. Підтримка надійшла лише від однієї людини. Назвете ім'я цієї людини і про яку суму йде мова? Чи була ця підтримка разової або на регулярній основі?

- Цей платіж був розбитий на дві частини. Одна частина вже надійшла, другу тільки планують перерахувати. Але ми поки другу частину не брали, бо не розуміємо, що буде далі з телеканалом. Якщо ми зберемо необхідну суму для роботи в 2017-му році, тільки тоді з'явиться сенс брати другий транш. В цілому ця сума становить 1 млн доларів.

- Все-таки хто ця людина – це представник бізнесу або нинішньої влади, народний депутат, олігарх?

- Це фізична особа, людина з іммігрантів, що живе за кордоном. Ми його не приховуємо, що у нас в реєстрі зазначено його дані – прізвище, ім'я та по батькові.

- У заяві телеканалу вказано, що протягом року на 3s.tv намагалися робити неолигархическое телебачення в Україні. Зараз же ви відкрито звернулися за допомогою до представників бізнесу. Ви змінили вашу концепцію щодо фінансування телеканалу і просіть допомоги у олігархів?

- Ми говоримо, що нам в рік потрібно 10 млн доларів. Якщо у нас буде 100 акціонерів, які внесуть по 500 тисяч доларів протягом п'яти років, то 10 млн доларів можуть принести 20 осіб. Тому, звичайно, ми не змінюємо свою концепцію – навіщо нам брати гроші від олігарха, з одних рук? Олігарх нам їх не дасть, тому що він постійно тероризував телеканал за ці гроші і намагався вплинути на нашу редакційну політику. А ось середній бізнес безпосередньо зацікавлений в таких речах. Якщо нам 100 чоловік дасть по півмільйона доларів, то це нам принесе 50 млн доларів. Ми можемо спокійно п'ять років виходити в ефір, говорити правду, не залежати від влади, показувати правильних людей. Канал може спокійно захищати бізнес, говорити про його проблеми, показувати нові обличчя, ті ж депутати зможуть їх потім захищати. Це реальна територія свободи. На жаль, у нас за 25 років не утворилося ринкового телебачення, яке б приносило дохід своїм власникам. У нас же всі телеканали – забезпечення іншого бізнесу!

- Коли ви говорите про правильних людей, кого ви маєте на увазі? Хто вони?

- Ми з Савіком не вибираємо людей за принципом відданості нам у ЗМІ. Адже кожен олігарх має свої інтереси. Йому треба показувати людей, які будуть захищати його інтереси в парламенті. Але у нас немає таких інтересів. Ми не створюємо свою партію, щоб вона захищала наші інтереси у Верховній Раді. Будь-яка незалежна талановита людина, яка хоче стати депутатом, повинна критикувати мають владу. Але уявіть собі, що ви олігарх, який вкладає гроші в канал. Вам цікаво запрошувати людину, яка може вас критикувати? Тому ми і говоримо, що телебачення і журналістика мають бути ринковими. У цьому випадку той, хто приходить на шоу може говорити те, що вважає за потрібне, це і є свобода слова. Вже з цих людей глядачі зможуть обирати новий парламент, в якому нові депутати зможуть голосувати за правильні закони, не написані конкретно під когось.

- Чи будете ви брати гроші за ефіри у цієї нової політичної еліти?

- Звичайно, ні. До нас подібні пропозиції регулярно надходять – когось замочити або навпаки. Немає сенсу займатися таким телебаченням, для нас, принаймні. Є боти, які намагаються знайти у нас якісь вади, пишуть що Савік – "російський агент"... Тому треба це все пояснювати в інтернет-просторі - вони пишуть, що все у нас продано. Коли таких статей виходить сотня, то люди не читають всю статтю, а лише заголовок. Багато заголовки носять тенденційний характер. Потім у людини, яка побачила тільки його, не подивившись сам ефір, створюється загальне враження про продажність ефіру з ось таких коментарів. З таким нам важко боротися.

- Тобто, ви стверджуєте, що ніхто ніколи не платив за участь у програмах телеканалу і ток-шоу Савіка Шустера?

- Я питанням управління тут займаюся вже три роки. Я нашим акціонерам завжди говорив: «Хлопці! Прийдіть купіть місце, а після цього я вам поверну в два рази більше грошей!» І за три роки до мене жоден не звернувся. Я вам особисто пропоную купити місце у нас в студії – я вам поверну в два рази більше.

- Грошей від клубу 3s.tv, куди, за вашими даними, в який вступило близько 20 000 чоловік вистачило тільки на доставку сигналу до глядача через супутник та кабель. Чому цей маркетинговий хід провалився і чи є майбутнє в Україні у подібних механізмів?

- Ми трохи випереджаємо час. Якби ми з такою пропозицією вийдемо через 3-4 роки, то народ буде більш підготовленим. Якщо б з 8 мільйонів наших глядачів хоча б половина купили клубні картки, то ми б мали 400 млн грн, що забезпечило б роботу телеканалу на кілька років. Але наше суспільство поки до такого не готове. Все одно - це модель майбутнього. Але поразкою це вважати не можна, тому що ми зібрали близько 5 млн грн.

- В липні на телеканалі говорили про плани продати 49% акцій 3s.tv за 49 млн доларів, у тому числі і міжнародним телекомпаніям. Які-небудь міжнародні телекомпанії або бізнесмени зацікавилися цією пропозицією?

- З міжнародними телеканалами ми не змогли просунутися в переговорах – ми навіть не приступили особливо до них. Це пояснюється ще тим, що у нас немає необхідного запасу міцності. Якщо ми знаходимо всередині країни фінансову підтримку та канал і далі продовжує працювати, то звичайно, можна приступати до міжнародних переговорів. У той же час, в Україні ми ведемо багато переговорів. Нам кажуть, що розуміють нас, але фізично гроші внесла одна людина. Я вважаю, що у середнього бізнесу поки що присутній страх. У нас законодавство "сіре" і бізнес знаходиться в "сірому" сегменті. Бізнес не може почувати себе спокійно, що він заплатив податок і на цьому все. Завжди може хтось прийти і щось знайти, як у нас на телеканалі - були перевірки, завели кримінальні справи. Тільки ми можемо про це говорити публічно, а бізнес не може цього робити. Тому коли людина заявляє, що він встає поруч з нами, то у нього з'являються проблеми.

- Влітку Савік безпосередньо звернувся в ефірі свого ток-шоу до президента Порошенко та генпрокурора Луценка із заявою про тиск на студію. Формами тиску були названі заборона на роботу самого Шустера в Україні, а також перевірки і суди з податкової. Тиснула ще якимось чином на телеканал нинішня влада, наприклад, чи були дзвінки з Адміністрації президента?

- Ні, все залишається в тому ж стані, як і раніше. У Савіка досі немає дозволу на роботу в Україні. Ми спочатку виграли суди по цій справі в першій і в другій інстанції. Але служба зайнятості подала касацію. Тобто, його дозвіл на роботу залишається в підвішеному положенні. Я не розумію навіщо це треба було робити, тому чим це закінчиться – теж важко сказати. Що стосується податкових перевірок, то на нас відкрили дві кримінальні справи. Ми подали в суд на рішення податкової про перевірку, справа поки знаходиться в першій інстанції.

- Ви постійно говорите про тиск на вас з боку влади. Що саме вона «продавлює»?

- Я думаю, вони хочуть отримати контроль над ефіром – хочуть вказувати кого брати або не брати, про що говорити на програмах.

- Савік Шустер вже заявив, що залишається працювати в Україні. Чи плануєте і далі випускати ток-шоу «Шустер Live»? Надійшли вам вже пропозиції від інших телеканалів на закупівлю саме цієї вашої програми?

- Ні, до нас ніхто ще не дзвонив і не подзвонить. Причина все та ж – ніякої олігархічний канал не хоче сваритися з владою. Якщо хтось буде готовий нам платити за «Шустер Live», то ми будемо її робити і продавати. Але проблема у потенційних покупців залишається одна – не можна буде впливати на нашу редакційну політику.