На відміну від Росії, яка оплачує своє вторгнення в Україну з просідаючого під вантажем міжнародних санкцій бюджету, в українській армії всенародна і загальносвітова підтримка.
З 24 лютого Україна залучила $12,7 млрд зовнішньої допомоги, а до кінця року сума досягне $27 млрд. Однак, ми не можемо використовувати гранти і кредити на війну. Для цього є спеціальна військова допомога.
За даними Kiel Institute, її реально надають 26 країн. Більше всіх США – вже надали про $2,44 млрд з $6,37 млрд. Польща обіцяла і дала $1,8 млрд. Великобританія – 91% з $1,1 млрд. ЄС як організація виділила 2,5 млрд євро. Решта країн на 1 липня консолідовано допомогли нам $3,24 млрд, що відповідають витратам на ЗСУ за місяць.
Тому левову частку проблем, пов'язаних із забезпеченням армії всім необхідним, ми вирішуємо власними силами.
У 2014 році в Україні народився потужний волонтерський рух, який навчився надавати ефективну адресну допомогу військам. До нього приєдналися корпоративні благодійні фонди, в тому числі створені задовго до війни і перепрофільовані під поточні потреби.
Екстремальна ситуація змусила навіть неповороткий держапарат діяти оперативно – швидко з'явилися відомчі БФ і державні спецрахунки для донатів.
Саме завдяки звільненій від бюрократії ініціативі мас Україні вдається йти до перемоги при значно менших, ніж у ворога, витратах – 4,3 млрд грн на день у нас проти 14,6 млрд грн. ($400 млн за курсом Нацбанку) у них.
Багатоступеневу систему національної благодійності умовно можна розділити на кілька блоків.
Буквально наступного дня після вторгнення НБУ відкрив два спецрахунки: один для ЗСУ, другий для допомоги постраждалим (під егідою Мінсоцполітики).
В середньому на спецрахунок для армії щотижня надходить 90 млн грн; на гуманітарний — 20 млн грн. Всього на 8 серпня Збройним силам через Нацбанк задонатили 20 млрд грн. Мінсоцполітики значно менше.
27 лютого в додатку "Дія" була запущена послуга "Допомога армії". Вона дозволяла в кілька кліків скинути гроші найбільшому військовому БФ"Повернись живим". Багато в чому завдяки цьому, фонд вийшов в лідери зборів – на 13 серпня він отримав 4 млрд грн пожертвувань.
Зараз через "Дію" можна задонатити на президентську фандрейзингову платформу United24, кошти якої розподіляються за трьома напрямками – оборона і розмінування, медична допомога, відновлення зруйнованої інфраструктури.
Крім United24, існує велика мережа відомчих і муніципальних БФ. Як приклад, можна назвати Гуманітарний штаб Києва під керівництвом заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського. Він приймає пожертви через фонд "Майбутній Київ" potreby.kyivcity.gov.ua
Мініінтеграції Ірини Верещук працює з "Фондом милосердя та здоров'я" (дочірня структура УГС): наприклад, купили "швидку" для бійців 5-го окремого штурмового полку Сухопутних військ України.
Борці з корупцією з НАЗК, крім перевірки декларацій чиновників, завозять каски і броніки через власний БФ "ШтабUA".
Волонтерські рухи з'явилися в момент анексії Криму Росією. А з початком АТО люди почали масово перераховувати гроші ініціативним групам допомоги військовослужбовцям і добровольцям.
Айтішник Віталія Дейнега закуповував броніки для 80-ї десантно-штурмової бригади, на яких було написано "Повернись живим". Так виник найбільший благодійний фонд, який у 2021 році очолив колишній морський піхотинець Тарас Чмут.
Тарас Чмут (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Миколаївський підприємець Юрія Бірюков допомагав 79-й десантній-штурмовій бригаді. Звідси виріс популярний у 2014-2016 рр. проект "Крила Фенікса". Там же в Миколаєві починався "Народний проект" Давида Арахамії: сьогодні це волонтерська платформа, де, серед іншого, збирають кошти на бойові дрони для наступу на Херсон.
"Армія SOS" Юрія Касьянова стартувала з постачання їжею і спальниками 2-го батальйону Нацгвардії й "Донбас". Зараз вона спеціалізується на системі вогневого ураження "Кропива", БПЛА і радіорозвідки.
Сергій Притула особисто волонтерив з 2014 року, а свій фонд, відомий нашумілим збором на "народним Байрактар", створив у 2020 році. Координатором став Роман Синицин з колись відомого "Народного тилу" Георгія Туки.
Сергій Притула (фото: facebook.com/serhiyprytula)
18-річна доброволець Уда Яна Зінкевич зіткнулася з проблемою порятунку поранених на передовій і створила влітку 2014-го окремий медичний батальйон "Госпітальєри". Перші навички тактичної медицини частина добровольців-парамедиків отримували в нині забутому Patriot Defence Уляни Супрун.
На момент вторгнення ситуація в сегменті недержавних військових фондів радикально змінилася, в порівнянні з 2014-2015 рр.багато БФ зникли. Безумовним лідером став "Повернись живим" – це вже багатопрофільна корпорація, з ліцензією на закупівлю будь-якого озброєння.
Зберегли свої позиції "Госпітальєри". Активізувалися авторські проекти Романа Доніка, Наталії Юсупової, Діани Макарової, Маші Єфросиніної. "Корпорація монстрів" Катерини Кожевнікової переорієнтувалася з допомоги лікарням на закупівлю пікапів і броників. У волонтерство подалися багато політиків і селебрітіс. Всі вони орієнтовані в основному на адресну допомогу і гуманітарку.
За даними Європейської бізнес асоціації, через 100 днів війни продовжували системно допомагати армії 57% компаній, з них 19% – продукцією, 15% надають послуги, 6% – засобами захисту/оборони, 4% – медикаментами. Ще 12% підтримують своїх співробітників, які приєдналися до лав захисників країни.
Традиційно благодійниками є всі найбільші фінансово-промислові групи і завсідники списку Forbes. Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Олександр і Галина Гереги, Юрій Косюк, Костянтин Жеваго та інші навперебій рапортують про те, скільки і чого корисного їх БФ закупили для армії. Закупівлями техніки для ЗСУ через Персональний фонд Петро Порошенко та БФ" Справа громад "займається Юрій Бірюков з "Фенікса".
За межами "вищої ліги" бізнесу небагато корпоративних БФ заповнили нішу цільової допомоги ЗСУ. Розуміючи, що доставкою на передову, потрібно займатися предметно. А справа ця клопітка і витратна. Можливо, тому нових корпоративних фондів народилося набагато менше, ніж прогнозували експерти.
З більш-менш помітних можна назвати створену партнерами холдингу TECHIIA однойменну "Фундацію течія", а також запущений у квітні власний БФ інвесткомпанії BGV, пов'язаної з АТБ і Геннадієм Буткевичем.
Ще одна характерна деталь – на відміну від волонтерських проектів, корпоративні БФ намагаються зосередитися на вузькому переліку позицій. Скажімо, Гуманітарний штаб "Інтерпайпу" (окремий від інших фондів Пінчука) передає ЗСУ техніку та запчастини. Як безпосередньо, так і через місцевий БФ "Відродження регіону". БФ імені Олексія Ставніцера (TIS) займається специфічною темою екіпіровки жінок-військовослужбовців. Правда, броніки й каски вони теж закуповують.
Благодійний стартап KOLO – ініціатива СЕО "Київстару", "Планети Кіно", Bolt та ін. Теж працює сегментарно – він спеціалізується на доставці середніх партій шоломів, бронежилетів, супутникових телефонів, квадрокоптерів і тепловізорів в гарячі точки (Миколаїв, Харків, раніше – в Маріуполь).
Ще один цікавий кейс – Favbet Foundation. Цей фонд створений за ініціативою засновника компанії Favbet Андрія Матюхи у 2020 році для підтримки ініціатив у сфері освіти, спорту і перепрофільованого, як і інші, для допомоги армії і постраждалому населенню. З "невійськових проектів" у них – евакуація з окупованих територій кількох сотень людей і центр для біженців в Загребі.
Передача автомобіля військовим від Favbet Foundation (фото: facebook.com)
Favbet Foundation побудував свою роботу в концепції свого роду "супермаркету допомоги", поставляючи в різні підрозділи і регіони широкий спектр номенклатури "під запит" – позашляховики, дрони, цифрові мобільні радіостанції, портативні зарядні пристрої.
Такий підхід дозволяє оперативно і точково заповнювати "прогалини" в спорядженні наших захисників, що не роблять великі фонди, не кажучи вже про держсегмент. Просто тому, що вони давно не працюють "в роздріб", а виконують заявки на поставку необхідного великими партіями.
"Підігнати автомобіль" зазвичай є завданням для невеликих волонтерських груп. Але всі вони залежать від збору пожертвувань. Чому терміни доставки на передову затягуються. І може вийти, що до моменту, коли кошти зібрані і вантаж готовий до відправки, оперативна ситуація змінилася і доїхати до адресата через запеклих бойових дій вже неможливо.
Характерно, що більшість компаній вважали за краще не тягнути вантаж благодійності поодинці, а об'єднатися в пули, в основному галузеві. Це стосується як середнього і невеликого бізнесу, на кшталт львівських айтішників Crunch і Staffing Partner фонд, що створили Donate.in.ua, так і великих компаній.
Найбільше об'єднання бізнесу з початку війни – Help Ukraine: спільне дітище Андрія Ставніцера, Владислава Чечоткіна з "Розетки", співвласників "Нової Пошти" Володимира Поперешнюка і Fozzi Володимира Костельмана та ін. По суті, це великий складський центр для акумуляції вантажів, адресованих ЗСУ, МОЗ та Мінінтеграції: ці відомства і займаються їх розподілом.