Держави-члени Ради Європи (РЄ) мають розпочати розгляд питання енергетичної безпеки в Європі, щоб не зазнавати кризи у цій галузі і не стати об'єктом або інструментом політичного тиску. Про це йдеться у прийнятій на сесії ПАРЄ 23 січня Резолюції і Рекомендації щодо загрози використання постачань енергоносіїв як інструменту політичного тиску. У роботі сесії також бере участь постійна делегація Верховної Ради України, повідомляє сьогодні прес-служба ВР.
Залежність від енергоносіїв, на думку доповідачів, постійно зростає. За їх словами, в Європі попит на енергоносії, велику частину яких складають нафта і газ, продовжує збільшуватися і повинен досягти майже 60% до 2030 р. З огляду на те, що більшість європейських країн мають обмежені власні енергетичні ресурси, це збільшення попиту неминуче призведе до збільшення залежності по відношенню до імпорту нафти і газу.
Учасники сесії підкреслили, що Асамблея, яка виступає за прозорість цін, верховенство права і демократію у країнах–членах РЄ, стурбовані будь-якою можливістю спроби використання постачань енергії для політичного тиску. У цьому контексті доповідачі відзначали ситуацію навколо газових постачань з Росії до України і транзиту енергоносія територією України на початку 2006 р. На їх думку, проблема і зараз не втратила актуальність, оскільки аналогічна ситуація виникла між РФ і Білоруссю в кінці 2006 – початку 2007 р.
Разом з тим, у ході сесії ПАРЄ лунали думки щодо проблеми дефіциту енергоресурсів в деяких країнах, внаслідок чого вони стають залежними від постачання енергоносіїв з РФ. Отже, на думку парламентаріїв, заради забезпечення енергобезпеки, європейські країни повинні розвивати використання альтернативних енергоресурсів без загрози для екології.
Крім того, доповідачі Асамблеї висловили переконання у необхідності ратифікації державами-членами РЄ Угоди щодо Енергетичної Хартії і доопрацювання Протоколу щодо транзиту Енергетичної Хартії.
У той же час, у тексті Резолюції наголошується: "Асамблея стурбована тим, що ринок газу в Російській Федерації сильно монополізований Газпромом. Вона вважає, що в інтересах усіх держав-членів Ради Європи домогтися відкритості газової транспортної системи для національної конкуренції, що дозволило б гарантувати здійснення достатніх інвестицій як у виробництво, так і в транспортування газу з метою забезпечення національних інтересів та виконання зобовязань у сфері експортування".
На підтримку резолюції проголосували дві треті представників парламентів 46 європейських країн.
Коментуючи питання загрози використання енергетичних постачань як інструмент політичного тиску, заступник керівника Постійної делегації України, член політичного комітету ПАРЄ (опікується цими питаннями) Григорій Немиря відзначив, що "для України воно має безпосереднє відношення", і невипадково, що у тексті Резолюції згадується Україна.
Окрема згадка стосувалася України, Молдови, Грузії і Білорусі, як країн, які більше всього залежать від постачань енергоносіїв з РФ, і які "постраждали, коли використовувалися як засіб політичного тиску".
На думку Г.Немирі, у цьому сенсі ухвалення Резолюції і Рекомендації ПАРЄ є дуже позитивним для України. Депутат пояснив, що це стосується декількох питань. По-перше - це принципи вибудови енергетичної безпеки в Європі в цілому. Йдеться, "про конкурентність і демонополізацію, прозорість ціни на енергоносії, стабільність і передбачуваність постачань енергії. Власне, вимагання прозорості ціни - це те, що важливо для України в першу чергу". Другий важливий момент, закріплений у Резолюції, це "необхідність диверсифікації і постачання енергоджерел". При цьому український політик позитивно оцінив той факт, що альтернативний шлях постачання енергоносіїв з регіону Каспія пролягає через Грузію, Чорне море і Україну. У Резолюції, підкреслив Г.Немиря, було надано політичну підтримку такому проекту.
Разом з тим член Постійної делегації українського парламенту звернув увагу на те, що "у Резолюції наголошується на необхідності вироблення загальної енергетичної політики в Європі". Г.Немиря повідомив, що цього року Україна почне переговори щодо підписання нової посиленої угоди між Україною і ЄС, частиною якої буде питання енергетичної безпеки.
Пояснюючи юридичний статус прийнятої Резолюції і Рекомендації, Г.Немиря відзначив: "Це авторитетна думка Парламентської асамблеї Ради Європи. Оскільки Парламентська асамблея і Рада Європи, як така, покликані сприяти утвердженню демократії, верховенства права і прав людини, - це чіткий консолідований сигнал того, що питання постачання енергоносіїв не є просто питанням ринку, або економічних відносин. І будь-яка загроза використання постачання енергоносіїв як засобу політичного тиску не є прийнятною у сучасній демократичній Європі".