РБК-Україна: Уряд обіцяє, що проект держбюджету на 2010 рік буде внесено до 15 вересня. Наскільки це реально?
П.Ж.: В принципі, реально, оскільки в Міністерстві фінансів залишилося пару людей які розуміються на бюджетному процесі. Написати бюджет можна, хоча, інше питання: який цей бюджет буде? З якими матеріалами він написаний? Заветований Президентом проект Бюджетного кодексу – раз, відсутність аналізу і без чітко затверджених, реалістичних макропоказників – два. Тобто, з якої позиції стартуємо 1 січня 2010р. – незрозуміло. Через це говорити про нормальний бюджет не доводиться.
До 15 вересня проект бюджету буде внесений до парламенту, але тут є великі проблеми. Проблеми не тільки в заблокованому парламенті, але й в бюджетному комітеті. Він сьогодні суттєво деградує. Більш непродуктивного бюджетного комітету за останні сім років я не пам"ятаю. Жодна логіка, жоден фаховий аналіз нікого не цікавить, ніхто ні до чого не дослухається. Бюджетний комітет зараз перетворився у фікцію. За великим рахунком, якщо їм зараз все-таки вдасться зібрати кворум "по інтересам", то члени комітету проголосують за підтримку проекту бюджету. Але в мене величезні сумніви, що цей законодавчий акт буде прийнятий в цьому році. По-перше – "загнали" держбюджет соціальними стандартами. Не зрозуміло, яку фінансову базу мають ці ініціативи, як обрахується споживчий кошик, як обрахується прожитковий мінімум, наскільки він відповідатиме мінімальній заробітній платі і пенсіям. Переконаний, якщо серйозно все обрахувати то в бюджеті таких грошей не знайдеться. Через це, знову буде "бодяга" з приводу зменшення соціальних стандартів життя. Хоча, це один варіант. Другий варіант – соціальні стандарти дійсно будуть підвищені, але вони будуть підкріплені "надутими" показниками бюджету. Насправді бюджет буде розігруватися, як передвиборча агітка, як прем"єр-міністром, так і лідером опозиції.
РБК-Україна: Але ж коаліція, говорячи про підвищення соціальних стандартів, переконує, що кошти на це можна знайти за рахунок підвищення акцизів, в тому числі на алкогольні вироби, тютюн і паливно – мастильні матеріали. В наступному році, за їх обрахунками, за рахунок цього можна отримати до 24 млрд грн.
П.Ж.: Дуже сумно, що люди, які говорять про це, не є фахівцями і не розуміють, з чого складається собівартість продукції, її конкурентноздатність. Безумовно, можна піднімати акцизи на тютюн, але до певної межі. Адже поруч з нами є країни, де акцизи на цей товар значно нижчі. Наприклад, у Придністров"ї вони нижчі у шість разів, аніж в Україні, в Росії акцизи нижчі у два рази. До останнього разу, коли на цигарки підвищували акциз, їх контрабанда була з України, на що, умовно кажучи, закривали очі, бо це, окрім прибутків вітчизняним виробникам, давало доходи в держбюджет. Тому, якщо ми зараз почнемо збільшувати акцизи, то це призведе до збільшення контрабандного товару в нашій країні в рази. Те ж саме й по алкогольним виробам. Що стосується збільшення акцизів на паливно-мастильні матеріали, то тут треба подумати і ретельно порахувати, наскільки збільшиться собівартість продукції.
Звичайно, джерела надходжень в бюджет для соцстандартів знайти необхідно, але уряд в цьому питанні не хоче відкритої розмови. Адже всі дані – засекречені. Ніхто, окрім кількох членів уряду не знає реального ВВП, скільки коштів знаходиться на рахунках Держказначейства, скільки є реальних доходів, скільки зроблено емісій. "Регіонали", наприклад, говорять, що в Держказначействі багато грошей. Наскільки знаю я, там інколи залишки по рахунку казначейству доходять до 800 млн грн. в день. Такого, за останні десять років не було. Через це, уряду необхідно дуже серйозно думати над збалансованістю видатків проекту держбюджету. Знову ж таки, можна на соцстандарти спрямувати 9,8 млрд грн., які планують витратити на Євро-2012. Бо їх освоїти за той час, який залишився – неможливо. І таких джерел для наповнення бюджету – без підняття податків і виділення коштів на соцстандарти – достатньо багато. Я застерігаю парламентарів від розмов про підняття податків під час кризи. Адже можемо зарізати курку, яка несе золоті яйця. Розподіляти гроші – кредитні, емісійні дуже легко, але треба чітко розуміти, з чого віддавати. Інакше, можемо загнати економіку в ще більшу яму. Сьогодні Рахункова палата говорить про 40% ВВП сховано в тіні. За моїми підрахунками – в тіні до 60% української економіки. Але ж підприємець не від доброго життя йде в тінь. Отже, особливо в умовах кризи, уряд і парламент, навпаки, повинні не збільшувати, а зменшувати податки, робити "податкові канікули", так, як це роблять у інших країнах. Не повісити весь тягар кризи на бізнес, а підставити своє плече для того, щоб той самий бізнес міг ті борги, в які залазить держава, потім віддати. Бо з мертвого тільки погану шкуру здерти. А якщо давати бізнесу жити, то, безумовно, через рік, через два, він з лихвою окупить ті поступки які держава зробила назустріч йому.
РБК-Україна: Повертаючись до питання держбюджету, який на Вашу думку, може бути його дефіцит? Міністерство фінансів прогнозує на рівні 3,97%.
П.Ж.: В принципі, Мінфін говорить те, що вимагає Міжнародний валютний фонд. Ця структура виставила свої вимоги, згідно яких, вона буде працювати з українським урядом. В тому числі – це максимальні 4% дефіциту бюджету і ВВП. Що ми маємо на сьогоднішній день: приблизно 12 млрд грн. зібрано податку на прибуток вже наперед. Ми маємо неповерненні ПДВ на рівні 14 млрд грн., тільки того, що вже перевірено і підлягає оплаті.
В цьому році уряд забрав всі кошти Нацбанку. Володимир Стельмах заявляє про доходи НБУ 900 млн грн., хочуть в цьому році 9,8 млрд грн. забрати на Євро-2012.
За перший квартал вибрали транзит за транспортування газу і сьогодні шлють в Росію листи з проханням знову наперед оплачувати вартість транспортування газу. Тобто вже сьогодні зроблений серйозний крок до того, щоб з наступного року витягнути гроші на цей рік. Зрозуміло, що при такому падінні економіки і за відсутності будь-яких кроків уряду назустріч бізнесу, говорити про якісь прогнозовані речі не доводиться. Чи є поганою емісія під час кризи? Не є. Чи є поганим, отримання кредитів під час кризи? Ні, не є. Це непогано, якщо ці кошти спрямовувати не на проїдання. Якщо їх спрямовувати в реальний сектор економіки, то ці кошти окупляться за пару років. Мені здається, що уряд сподівається на швидке закінчення світової кризи, зріст світової і української економіки. Але жодних кроків, для того, щоб це наблизити до реальності, ніхто не робить.
Якщо говорити про дефіцит бюджету, прив"язати його до дефіциту Пенсійного фонду, додати дефіцит НАК "Нафтогаз України", то вийде 90-130 млрд грн. На наступний рік прогноз робити важко, не володіючи базою, не маючи уявлення про реальні підсумки цього року. Я не хочу вести не фахову розмову. Хоча, якщо світова економіка продовжить стагнацію, думаю, Україна може отримати дефіцит бюджету до 6% ВВП.
Якщо не будуть підняті ціни на газ для населення, для теплокомуненерго, то дефіцит бюджету буде набагато більше запланованого. Якщо буде підніматися, то дефіцит буде менший на 0,5-1%. Якщо бюджет не буде прийнятий у цьому році і ми будемо у першому кварталі наступного року жити по розподілу цього року, то дефіцит бюджету буде менший. Тобто, для показників дефіциту бюджету, є як зовнішні, так і внутрішні передумови.
РБК-Україна: Якщо говорити про інфляцію, її так само важко спрогнозувати на наступний рік, як і дефіцит бюджету?
П.Ж.: Безумовно. Якщо будемо піднімати податки на паливно-мастильні матеріали, інші речі, наперед збирати податок на прибуток, то інфляція буде зростати. Якщо не буде достатньо коштів для купівлі продукції, і буде її надлишок, то ціна не буде зростати, а інфляцію можна прогнозувати достатньо невисоку. Але, думаю, що можна прогнозувати інфляцію на рівні 15-16%.
РБК-Україна: А інфляція на цей рік?
П.Ж.: Підсумкова на цей рік інфляція буде на рівні 14-15%, хоча ми й спостерігали в липні дефляцію 0,1%, подовжилась вона і в серпні. Але у вересні інфляція знову піде в рост.
РБК-Україна: Як би Ви порадили оптимізувати видаткову частину держбюджету?
П.Ж.: По-перше, продовжується рекапіталізація банків, продовжується рефінансування… Я б порадив Національному банку зв"язати рефінансування банків з фінансуванням реального сектору економіки. Друге – НБУ заявив, що вони взагалі збираються відмовитися від валютного кредитування. Я вважаю, що насправді Нацбанк тут перегинає палицю. Якщо він введе цю постанову в дію, то це буде помилка, адже у всьому світі держава допомагає економіці, а ми перекладаємо цю всю біду на неї. Нацбанк такими кроками ще більше приб"є українську економіку. Йому треба перестати друкувати гроші. На сьогоднішній день облігацій внутрішньодержавної позики випущено на суму, близько 39 млрд грн. З них 15 млрд грн. монетизовано, 24 млрд грн. збираються монетизувати. Якщо продовжиться друк емісійних грошей, зрозуміло, що валютні коливання будуть достатньо серйозними. Це також відноситься до макропоказників і до того, як себе буде почувати економіка, наскільки буде наповнюватися бюджет і наскільки ми зможемо здійснювати видатки.
Питання з приводу підняття цін на газ. Уряд повинен дотувати лише незахищені верстви населення. Якщо зараз газ для промисловості, в середньому коштує 2,5-2,6 тис. грн., на кожну тисячу кубометрів, то дотації держави для теплокомуненерго складають приблизно 1 тис. грн. Потрібна реальна єдина ціна на газ для всіх – і для теплокомуненерго, і для промисловості, і для населення. А дотувати – лише соціально незахищених. Тоді, за рахунок тих, хто зможе платити за газ і тепло, підприємства стануть прибуткові, сплатять податки, які підуть для незахищених верств населення, а ми не будемо брати кошти з інших доходів бюджету, дотуючи всіх. Це також оптимізація видатків в цьому напрямку. Ми маємо переглянути пільги. В нас їх більш, ніж достатньо. За різними оцінками, 30-40% населення України мають пільги, незалежно від їх соціального статусу. Міністри, депутати, прокурорський склад, вищі міліцейські чини, суддівський корпус – всі вони мають надзвичайно багато пільг. Їх скорочення теж дозволить оптимізувати бюджетні видатки.
Ще одне питання – це регуляторна політика. Якщо ми будемо так зарегульовувати політику, то в нас на одного раба сім прорабів лишиться. Ми повинні перейти з дозвільної до заявочної системи функціонування бізнесу. Ми повинні перестати давати галузеві пільги. Я не думаю, що на сьогоднішній день якась з галузей потребує дотацій – давайте краще збільшувати зарплати. Якщо б Міністерство фінансів вийшло б з цими даними, і показало українському народові цю лібералізацію, то, переконаний, суспільство це б сприйняло. Тоді б ми отримали збалансований бюджет.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте нові зміни до Бюджетного кодексу?
П.Ж.: Нині діючий Бюджетний кодекс писався на грантові кошти. Зрозуміло, що його потрібно приймати не під вибори, не під якусь особистість, а під те, щоб державні фінанси зберігалися і розподілялися по формулі, яка б враховувала достатньо багато речей. Я абсолютно згоден з тими зауваженнями, які висловив Президент до нової редакції Бюджетного кодексу. Більш того, науково-експертне управління при Верховній Раді, яке не можна звинуватити у заангажованості, на 90% підтримало Президента і наголосило, що його зауваження є конституційними, зрозумілими і правильними. Через це нова редакція бюджетного кодексу є PR-акцією, а зовсім не тим, чим він мав би насправді бути – фінансовою Конституцією держави.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, наскільки продуктивною є діяльність голови НБУ Володимира Стельмаха на своїй посаді?
П.Ж.: НБУ вже давно веде не зовсім адекватну політику. Питань до голови і правління Нацбанку дуже багато. Почнемо з того, що Нацбанк не зумів проконтролювати рівень пропорції українських і іноземних банків. Ми маємо майже половину іноземних банків на теренах України. Нацбанк проявив беззубість, коли дозволив видавати споживчі кредити в іноземній валюті. Це неправильно по відношенню до національної валюти. Також НБУ проявив беззубість, коли обвалився Промінвестбанк – перший, який потрібно було б націоналізувати. Ще одне питання – непрозоре і незрозуміле рефінансування. За великим рахунком, відповідь на це питання повинні дати правоохоронні органи. Нацбанк, на окрики то однієї, то іншої сторони стає в стойку. То друкуємо, то не друкуємо гроші. Але насправді незалежної політики НБУ на чолі з паном Стельмахом, не проводить. В цій частині, Ющенко і Тимошенко мають вину розділити на двох, адже вони відстоювали свої політичні позиції, а не державницькі інтереси. Частину вини на себе повинен взяти і Стельмах, адже він теж проводив, подекуди абсолютно непродуману політику. Через це, НБУ, разом з головою, не виконує на сьогоднішній день тих функцій, які покладені на них Конституцією.