Свою думку щодо умов конкурсу на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) національного проекту «LNG-термінал», майбутнє проекту, його ризики і перспективи розповів в інтерв'ю РБК-Украіна керівник проекту Петро Мірошников.
РБК-Україна: Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів наголосив, що робота з підготовки ТЕО має бути закінчена до кінця червня цього року, на основі чого, власне, і буде розроблений бізнес-план до кінця вересня 2011 р. Але, наскільки розумію, далеко не всіх влаштовує таке обмеження строку підготовки ТЕО.
Петро Мірошников: Питання стоїть про терміни, які ми можемо відвести на підготовку ТЕО. Для нас це питання важливе, але ми не будемо його форсувати і ставити як головний аргумент скорочення термінів, тому що ми можемо втратити значно більше у підсумку.
Для нас головне - це питання якості. Тому ми будемо консультуватися і з іншими компаніями з приводу оптимального терміну, будемо шукати компроміс. Природно, компанії - потенційні учасники тендера хотіли б отримати більше часу для того, щоб виконати цю роботу. Ми у свою чергу як замовники хотіли б отримати цю роботу якомога швидше - це нормально. Але я думаю, що ми будемо шукати компроміс.
РБК-Україна: Зараз багато говориться про меморандум з Азербайджаном щодо поставок газу. Чи розглядаєте Ви можливість і поставок з альтернативних родовищ?
П.М.: Логіка створення LNG-терміналу передбачає диверсифікацію поставок. Тож, природно, що більше буде учасників цієї диверсифікованості, то менше буде ймовірність виникнення ризиків. Тому вітаються абсолютно всі пропозиції, пов'язані з постачаннями газу на майбутній термінал - і з азербайджанських родовищ, і з родовищ Чорного моря, і з Північної Африки, і з Близького Сходу.
РБК-Україна: Те, що меморандум з Азербайджаном було підписано саме напередодні круглого столу з приводу LNG-терміналу - це щасливий збіг чи так планувалось?
П.М.: Він став подарунком для всіх нас. Але це дуже велика робота, яка була проведена на дипломатичному рівні, на рівні Мінпаливуглепрому, нашого агентства. Ззовні це може виглядати як подарунок долі, але за суттю це велика праця, причому Президент особисто займався цим питанням.
Хоча, в цілому, це такий вдалий збіг. Який у певному сенсі став несподіванкою для ринку, але не для нас, бо ми приймали безпосередню участь у його підготовці.
РБК-Україна: Який оптимальний термін окупності терміналу?
П.М.: Проекти такого рівня окупаються в термін від 7 до 15 років. Причому ми будемо вести мову про «зелений тариф», це світова практика. Для залучення інвесторів ми збираємося встановити особливий тариф на період окупності за рахунок інших учасників ринку.
РБК-Україна: Мається на увазі тариф за обслуговування самого терміналу?
П.М.: Так. Існує практика, коли інвестори з урядом укладають угоду, що на термін окупності встановлюється індивідуальний тариф, а після цього тариф стає звичайним.
РБК-Україна: Чим обумовлений розмір забезпечення участі у конкурсних торгах, зазначений в «Основних положеннях з підготовки конкурсних торгів на розробку ТЕО LNG термінал», що складає 300-600 тис. грн?
П.М.: З урахуванням того, що українське законодавство передбачає взагалі участь у тендері фізичних осіб, у тому числі - приватних підприємців, то можете уявити, що може теоретично статися, якщо ми просто оголосимо тендер. Заявитися може до десяти тисяч осіб. Тобто, вищезазначена сума - це та сума, яку компанія повинна покласти на рахунок, щоб довести свої наміри. Але ця сума повертається у разі програшу.
РБК-Україна: Наскільки я знаю, на участь у конкурсі заявилось близько 30 компаній.
П.М.: На сьогодні є 34 компанії - потенційних учасників, частина з яких приїхала сюди, щоб знайти відповідь на головне питання: брати чи не брати участь у конкурсі? Але ми зустрічалися із представниками значно більшої кількості компаній, і далеко не всі з них мали фізичну можливість приїхати.
РБК-Україна: З тих, хто був присутній, можна хоча б декілька компаній назвати?
П.М.: Shell, Mitsubishi, Samsung... На нас також вийшла державна південнокорейська компанія «Когаз», що володіє всіма терміналами Кореї. Вони не змогли приїхати, оскільки тут немає їхнього представництва. Тобто, теоретично кажучи, бажаючих брати участь багато, але скільки буде брати участь фактично - ми дізнаємося, коли оголосимо тендер.
Більше того, навіть ті компанії, які отримають тендерну документацію, не обов'язково братимуть участь. Ми виділимо їм 30-45 днів на підготовку і лише після цього зможемо сказати. Але, думаю, що вибір буде складний.
РБК-Україна: Участь Shell - це гарна реклама конкурсу.
П.М.: Shell досить серйозно цікавиться цим проектом. Я не знаю, на що вони готові, але ми відчуваємо зацікавленість за кількістю запитів, які надходять. Але не тільки у Shell, є інтерес у компанії Daewoo, наприклад.
РБК-Україна: Але Shell веде в Україні розробки сухопутних родовищ.
П.М.: Очевидно, з цим і пов'язана зацікавленість, оскільки проект інфраструктурний. Це ж на все життя - не на рік, не на два.
Спілкувався Андре Саваж, спеціально для РБК-Україна