Банківська система України за останні два роки неабияк "порідшала" в результаті чистки, яку влаштував Національний банк. Зі 180 банків, зареєстрованих до початку 2014 року, на сьогодні кількість діючих банків зменшилася до 109, а у стані ліквідації перебувають 68 банків. В НБУ пояснюють, що настільки болючі заходи були вимушеними заради порятунку та оздоровлення системи.
Банківська система України за останні два роки неабияк "порідшала" в результаті чистки, яку влаштував Національний банк. Зі 180 банків, зареєстрованих до початку 2014 року, на сьогодні кількість діючих банків зменшилася до 109, а у стані ліквідації перебувають 68 банків. В НБУ пояснюють, що настільки болючі заходи були вимушеними заради порятунку та оздоровлення системи.
У той же час, міцним "здоров'ям" банки особливо похвалитися не можуть. Вони досі знаходяться в глибоких збитках (- 66,6 млрд грн за підсумками 2015 року і - 11,5 млрд грн за 4 місяці 2016 року), частка простроченої заборгованості продовжує збільшуватися (з 13,5% на 1 січня 2015 року до 23,5% на 1 травня 2016 року), а достатність регулятивного капіталу (один з основних показників, який відображає здатність банку розрахуватися за своїми зобов'язаннями) залишається на найнижчому за минулі 10 років рівні.
Проблеми в українських банках загострилися ще з приходом 2014 року. Фінансова система постраждала не тільки від політичної нестабільності, але і від уповільнення темпів економічного зростання і поглиблення рецесії.
Першим негативним трендом стало прискорення відтоку вкладів. Так, за 1 півріччя 2014 року обсяг коштів у банках скоротився майже на 12 млрд грн або на 2%, у т. ч. фізичних осіб – на 13 млрд грн або на 3% (навіть з урахуванням тих коштів, які заходили в банки в цей період). Всього ж банківська система за 2014 рік втратила "чистими" 126 млрд грн депозитів. Причому, ці дані озвучила сама Гонтарєва.
Крім того, з січня 2014 року розпочалася повзуча девальвація гривні (частково її підігрівало збільшення готівки поза банками), і вже до літа національна валюта знецінилася на 50%, а курс досяг 12-12,4 грн/дол. Це, в свою чергу, спровокувало новий сплеск непогашення кредитів, і падіння якості кредитних портфелів банків.
Наприклад, якщо на початок 2014 року частка резервів під знецінення кредитів становила близько 15% від виданих банками позик, то за рік цей показник зріс до 22%. Говорячи простою мовою, чим вище цей резерв – тим вище ризик неповернення кредиту. До того ж, ускладнюючим фактором було те, що понад 40% у банківських портфелях становили саме валютні позики.
"Як результат, в якості протидії кризової ситуації Нацбанк вибрав значне скорочення числа банків, серед яких виявилося чимало конвертаційних центрів. Таким чином, регулятор активно боровся зі спекуляціями, і намагався підтримати котирування гривні", - пояснює аналітик компанії "Альпарі" Антон Козюра.
"Конвертами" зайнявся ще Степан Кубів, який зайняв посаду голови НБУ після Євромайдану. Саме Кубів в березні 2014 року повідомив про виявленні 12 банків, "тіньовий" оборот яких за 2013 рік склав 142 млрд грн.
Однак це було лише початком плачевних для фінсектора подій, оскільки основна хвиля догляду банків припала на другу половину 2014-го і на 2015-й рік. І ось у цей період Національний банк дійсно посприяв догляду багатьох установ. Нехай і побічно.
Різні обмеження, введені НБУ, допомагали знизити тиск на валютний ринок, хоч частково припинити відтік капіталу за кордон, збільшити запас ліквідності (її обсяг, за її словами, до початку 2016 року досяг 100 млрд грн). Разом з тим, ці ж заходи погіршили стан багатьох банків, практично повністю зупинили кредитування, призвели до зростання збитків і падіння доходів, що й обернулося банкрутствами.
"Багато банків постраждали саме через те, що в їх портфелях виявилося занадто багато позичальників, які не платять свідомо. І тут скоріше важлива робота в законодавчому та виконавчому плані, оскільки на даний момент механізми захисту прав кредиторів в Україні просто не працюють", - коментує Вадим Березовик, голова правління "Вектор Банку".
Є питання до того, за яким принципом виділялася фінансова підтримка Національним банком. Наприклад, станом на 1 червня 2016 року обсяг заборгованості по кредитах рефінансування банків-банкрутів перевищує 53 млрд грн. Фактично, це гроші, "влиті" в порожнечу – банки, які все одно виявилися неплатоспроможними.
Виникають сумніви щодо стрес-тестів, які ще з літа 2014 року проводить НБУ за ініціативою Міжнародного валютного фонду. Завдання тестування – виявити найбільш слабкі фінустанови, яким потрібна докапіталізація. Але картина не виглядає достатньо прозорою і об'єктивною. Хоча б тому, що повні дані стрес-тестів НБУ жодного разу не оприлюднив. Тому немає реального розуміння глибини проблем у системі, а також доцільності такої масштабної "зачистки".
Це ж стосується і випадків, коли банки позбавляються ліцензій з суб'єктивних причин. Наприклад, внаслідок непрозорої структури власності, або приналежності до "олігархічних кланів". "Після того, як НБУ заявив, що йому зрозумілі і відомі власники всіх комерційних банків, факти виведення банків з ринку через непрозорої структури акціонерів виглядають підозріло", - вважає колишній член Ради НБУ Василь Горбаль.
Експерти кажуть, що український банківський ринок сьогодні повторює історію деяких країн Азії кінця 90-х. "У період азіатської кризи 1997-1998 років девальвація місцевих валют і активне очищення банківської системи з паралельною докапіталізацію банків, що залишилися, заклали фундамент конкурентності азіатських товарів, одужання системи і стійкості економічного зростання. Тоді і зараз на таких діях наполягав МВФ. Тому можна сказати, що очищення банківської системи було визначено, і виступало умовою одужання", - пояснює Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.
З іншого боку, дії НБУ багато в чому схожі з фіскальною політикою Польщі. На польському ринку працює близько півсотні банків, що значно звужує їх вплив на валютний ринок. "Як показує досвід Польщі, така стратегія виправдана – злотий досить спокійно переносить хвилювання на світових фінансових майданчиках. Однак необхідно підвищення контролю з боку Нацбанку і вкрай бажано зниження корупції, ніж Україна похвалитися поки що не може", - міркує Антон Козюра.
Плюс до всього, не потрібно забувати, що відхід банків спричиняє вкрай негативний соціальний ефект, оскільки система гарантування просто не може взяти на себе всі ризики. "Лякає обсяг коштів не тільки фізичних, але і юридичних осіб у банках, виведених з ринку. Це гроші реального сектору економіки. І коли ми маємо 20 млрд доларів потенційних втрат і транш в 1,7 млрд, які ми можемо отримати від МВФ - це незіставні речі", - каже Василь Горбаль.
Правда, ще навесні нинішнього року Валерія Гонтарєва заявила, що чистка банківської системи практично завершена, і санкції будуть стосуватися переважно невеликих банків. Крім того, глава НБУ розраховує, що вже в 2017 році банківська система вийде на операційний прибуток.
Звичайно, такі слова вселяють оптимізм. Але для банків першочергове завдання – залишитися на ринку, вибратися зі збитків і повернути довіру вкладників.