Звіт Кабміну: без російського газу, але з політичними іграми

Уряд упевнений, що заслуг у секторі української енергетики у нього більш ніж достатньо. Саме про перемоги, які полягають, на думку чиновників, у відмові від імпорту російського газу, введенні економічно обґрунтованих тарифів і масштабних реформах енергоринку, кабінет Яценюка збирається відзвітувати 16 лютого перед парламентарями. Втім, в енергетиці уряду не вдалося досягти головного - деполітизації системи управління галуззю, впевнені експерти.

В енергетичному секторі Кабмін поставив перед собою амбітні цілі - вивести галузь із кризи і реформувати систему її регулювання. Згідно зі звітом, з рішенням ключових завдань, задекларованих у програмі уряду, і в коаліційній угоді кабінет Арсенія Яценюка не тільки впорався, але і добився головного - визволення української енергетики від імпорту російських енергоресурсів. У списку виконаних обіцянок пріоритетними чиновники вважають "початок реформування системи управління єдиної газотранспортної системи" , а також "перехід до ринкових тарифів на газ і електроенергію".

"Газпром" залишився без впливу

Домогтися енергетичної незалежності країни Кабміну вдалося, переважно, за рахунок фактично повної переорієнтації енергетики на роботу з європейськими газовими постачальниками. У звіті наголошується, що Україна, відмовившись від закупівлі природного газу з РФ ще у другому півріччі 2015 року, усього за 2015 рік скоротила імпорт в цьому напрямі більше, ніж на 57% - до 6,1 млрд куб. м. У теж час, в ЄС Україна збільшила закупівлі газу майже в 2 рази - до 10,3 млрд куб. м.

Свої заслуги уряд бачить і переорієнтацію поставок вугілля - в минулому році його імпорт з Росії вдалося знизити майже на 70%, - до 628 тис. т. Заміну російському паливу Україна знайшла в ПАР, всього за рік, збільшивши поставки вугілля в 2 рази - до майже 900 тис. т.

Втім, з такими успіхами Кабміну на енергетичному терені згодні далеко не всі. Експерти критикують чиновників за те, що геополітичні інтереси превалюють у вирішенні "газового питання". "Про яку енергетичної незалежності можна говорити? Адже уряд ставить питання не про те, як взагалі знизити залежність української енергетики від газу, а про те, як відмовитися саме від російського палива. В результаті тепер Україна залежить від європейських поставок", - впевнений директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

Проте, як би не критикували кабінет Яценюка, вперше за всю історію української незалежності уряду дійсно вдалося зруйнувати "диктатуру" "Газпрому" в сегменті поставок енергоресурсів.

Для порівняння, ще 10 років тому, в 2005 році, за даними НАК "Нафтогаз-Україна", країна споживала 78 млрд куб. м, з яких левова частка - 60 млрд куб. м імпортувалися з росії і Середньої Азії. В докризовому 2007-му - Україні знадобилося майже на 10 млрд куб. м менше "блакитного палива", але частка імпорту перевищувала 60%. У період з 2011 по 2013 рік, країна закуповувала 40-45 млрд куб. м газу, переважно з Росії. Вже до 2014 року загальний імпорт природного газу знизився до майже 20 млрд куб. м, з них частка російських енергоресурсів була в меншості - менше 40%.

Відмова від закупівлі газу в Росії і переорієнтація на роботу з європейськими постачальниками істотно скоротили ринок збуту "Газпрому", що не могло не відбитися на зниженні вартості палива на всьому ринку. Ще, приміром, у 2012 році, Україна платить найвищу ціну в Європі за російський газ - 432 доларів/тис. куб. м. Німеччина - на той момент найбільший імпортер російського палива - отримувала газ за ціною в 419 доларів/тис. куб. м.

Вже у другому кварталі минулого року, "Нафтогаз" повідомляв, що середньозважена ціна закупівлі газу з Європи (в пункті поставки) становила 275 доларів/тис. куб. м. "На даний момент "Нафтогаз" купує газ за ціною менше, ніж 200 доларів без урахування транспортування", - заявив у ході селекторної наради 15 січня міністр енергетики Володимир Демчишин.

Справедливості заради варто відзначити, що в країні скоротився і рівень споживання газу. У своєму звіті уряд зараховує зниження обсягів використання традиційних енергоресурсів до своїх заслуг, відзначаючи, що в 2015 році країна споживала лише близько 34 млрд куб. м, тобто на 21% менше, ніж роком раніше. Однак те, що Україні потрібно менший обсяг енергоресурсів, швидше, невдача уряду, ніж досягнення: країна втратила 20% своєї економіки, а спад промвиробництва тільки в 2015 році перевищив 13%.

Разом з тим, зробивши акцент на реверсні поставки газу, уряду вдалося підготуватися до і торішньому і до нинішнього опалювальних сезонах. Так, до січня минулого року запаси газу на 17% перевищували показники 2014 року і склали близько 14 млрд куб. м, а до кінця грудня 2015 року в українських підземних сховищах акумульовано 15,3 млрд куб. м.

Вважають в Кабміні, що країна подолала і вугільний криза, що вибухнула на початку поточного опалювального сезону, коли з-за бойових дій на Донбасі стало неможливим забезпечити постачання вугілля на склади теплоенергетичних станцій. Ще в жовтні дефіцит вугілля оцінювався в більш, ніж 2 млн т. Кабмін відзвітував, що і з цією проблемою впорався - до початку 2016 року на складах теплогенеруючих підприємств акумульовано практично в 2 рази більше вугілля, ніж у січні минулого року - 2,8 млн тонн.

Забезпечити безперебійне постачання енергоресурсів уряду вдалося, в тому числі, і за рахунок залучення фінансових ресурсів". Дійсно, на закупівлю 1 млрд куб. м газу в опалювальний період уряд направив 300 млн євро, отриманих в кредит від ЄБРР. Втім, про це позику у звіті ні слова не зазначено. Чиновники згадали лише про 300 млн євро, які міжнародні банки виділили Україні для проведення модернізації магістрального газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород". Так, на ці цілі 150 млн євро ЄБРР виділив ще в грудні 2014 року, а в липні минулого року уряд підписав кредитну угоду на аналогічну суму з ЄІБ.

Провальна політика

Особливу увагу у своєму звіті Кабмін приділяє газового сектору. Досягненням чиновники вважають затверджений план реформ у цьому сегменті галузі, погоджений з Секретаріатом Енергетичного співтовариства та Світовим банком. Для того, щоб забезпечити "інтеграцію українського ринку газу з європейським, впровадити принципи вільної конкуренції та захистити права споживачів", уряд ініціював ухвалення парламентом профільного закону "Про ринок природного газу", а також початок "реформу системи корпоративного управління НАК «Нафтогаз України»".

згідно з нею, був затверджений новий статут компанії, управління НАКом було передано Міністерству економіки та розвитку торгівлі. "З метою запобігання політичного втручання в роботу НАК", планується сформувати незалежний наглядова рада, до якої можуть увійти як чиновники, так і представники бізнесу та експерти. "Зараз триває відбір 3 незалежних членів спостережної ради", - йдеться у звіті Кабміну.

Втім, незважаючи на реформи і спроби виключити політичну складову системи управління энергосектором, питання залежності галузі від "великої політики" Кабміну зняти так і не вдалося. "Використання політичних інструментів все ще превалює в системі управління енергетичною галуззю, - вважає старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. - Якщо не виключити політичну складову, складно говорити про послідовні реформи в цьому секторі. Адже зі зміною чиновників, стратегія може знову змінитися".

"Повний провал", - так охарактеризував роботу уряду в секторі енергетики Валентин Землянський. "Галузь керується, виходячи з політичних інтересів, - вважає експерт. - Прийняли закон про ринок газу, яким імплементується 3-й енергопакет, але ми ще другий енергопакет до кінця не реалізували, а також не прийнято цілий ряд підзаконних актів, які повинні забезпечити дію норм закону. На ринку як і раніше відсутня конкуренція - трейдерам для того, щоб продати газ, за законодавством, потрібно мати 50-відсотковий страховий запас і 20-відсоткову фінансову гарантію. Тобто, якщо я хочу продати, умовно, 1 млн кубометрів газу, 70% його вартості повинно бути заморожено на рахунку".

Незадовільною вважають експерти роботу Кабміну і у формуванні ефективної регуляторної бази, хоча і відзначають, що оцінювати дії уряду рано. "Досі немає закону про національному регуляторі (НКРЭКУ - ред.), відповідно, це не дозволяє вивести його з під ручного режиму. Також вже не перший рік не можуть прийняти закон, що регулює ринок електроенергетики. Зрозуміло, прийняття законів - завдання парламенту, але розробити якісні законодавчі ініціативи Кабміну також ніщо не заважає, - уточнив РБК-Україна Денис Саква. - Хоча стратегічний напрям обрано правильний. "Про ринок газу" працює лише 2 місяці. Це дуже невеликий термін, щоб говорити про результати. Думаю, уряд зробив адекватний крок у вирішенні наболілого тарифного питання - вдалося поліпшити окупність енергоресурсів, знизити рівень недофінансування побутових абонентів, незважаючи на те, що це проблемне соціальне питання".

Разом з тим, самі чиновники в оцінці своїх підходів в реалізації тарифної політики залишилися небагатослівні. У звіті уряд лише відзначило, що перехід до ринкових тарифів на газ і електроенергію вже здійснено. Згадали в кабінеті Яценюка виключно про введення граничних роздрібних цін на газ для населення, встановлені з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року, не торкаючись тарифоутворення в інших сегментах галузі.

Енергетики поставили оцінку

Впевнені в Кабміні, що триває реформування сектору ЖКГ. Суть реформи - у прийнятті закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "забезпечення економічно обґрунтованих тарифів на послуги ЖКГ", виплата компенсації різниці в тарифах і введення перерахунку вартості послуги централізованого опалення з урахуванням температури навколишнього середовища. Реформа в ЖКГ, в дійсності, жалюгідного фінансового-економічного стану сектора не скасовує. Сумарні збитки підприємств ЖКГ становлять понад 12 млрд гривень за підсумками 2015 року, а борги теплоенергетичних компаній за газ становлять близько 20 млрд гривень.

Очевидно, що енергетики успіхи Кабміну не оцінили і приводів для високих оцінок діяльності уряду не знайшли. "Стало тільки гірше. Все, що робить Кабмін Яценюка - зміцнює і без того монопольне становище НАК "Нафтогазу" на ринку. Нас, теплоенергетиків, свідомо заганяють у борги - держава не розраховується з нами з тарифної різниці, а нам за борги того ж уряду НАК нараховує штрафи і пеню. Ми зверталися і до прем'єра, і до президента - марно", - поскаржився президент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" (об'єднує найбільші теплогенеруючі підприємства) Арсентій Блащук.

За його словами, тарифи на теплову енергію, встановлені галузевим регулятором, все ще не можна назвати економічно обґрунтованими. "По побутовим споживачам тариф покриває витрати на генерацію і постачання тепла на 89%, а по бюджетним установам - на 92%. За нашими розрахунками, різниця в тарифах становить 3 млрд гривень", - уточнив Блащук.

"Практично нічого не зроблено для забезпечення стабільної роботи теплоенерго та водоканалів. Штрафи та пені цих підприємств перед енергопостачальними організаціями в рази перевищують фактичні борги. У той же час, населення не платить за прострочення оплати комунальних послуг", - зазначила керівник житлово-комунальних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

За її словами, незважаючи на те, що реформа у сфері управління багатоквартирним житлофондом розпочато, уряд досі не прийняв цілий ряд необхідних підзаконних актів. "Немає постанови Кабміну про порядок списання багатоквартирних будинків з балансу колишніх балансоутримувачів. Деякі міста, які саботують реформу, формально "прикриваються" причиною відсутності підзаконного акту, щоб не передавати технічну документацію на будинок ОСББ. Не прийнято найважливішого документа, без якого неможливо завершити реформу закону про внесення змін до ЗУ "ПРО ЖКП" (1581-д). Проблема в тому, щоб цей закон запрацював, потрібно ще близько 20-ти підзаконних актів", - підкреслила експерт.

Примітно, що, оцінюючи роботу уряду, офіційно критикувати діяльність Міненерго і його голови Володимира Демчишина учасники ринку і експерти відмовилися. Анонімно енергетики кажуть, що "міністр, під виглядом деолігархізації галузі, зосередився лише на війні з енергохолдингом ДТЕК Ріната Ахметова". Сам Володимир Демчишин не став коментувати РБК-Україна результати своєї роботи у галузі, пославшись на те, що має намір надати повний звіт депутатів профільного комітету парламенту вже у п'ятницю, 5 лютого.