Печерський районний суд Києва давно славиться своїми неоднозначними рішеннями. Однак, якщо раніше вони найчастіше стосувалися відомих політиків або ж бізнесменів, то одне з останніх рішень печерського судді В'ячеслава Підпалого може зачепити інтереси багатьох українців. Про те, як у Печерському суді створили прецедент, при якому на будь-кого може бути оформлений шахрайський договір про позику, та на підставі чого суд може зобов'язати оплатити підроблений рахунок – детальніше РБК-Україна.
20 серпня у Печерському суді розглядався, здавалося б, нічим не примітний цивільний спір про договір позики. У підсумку слідчий суддя В'ячеслав Підпалий зобов'язав відповідача виплатити позивачу понад 56 млн грн - майже 51,6 млн самого боргу за позикою, 4,9 млн відсотків і ще 8 тис. грн судового збору.
Це рішення ще, як звичайно, може бути оскаржене в Київському апеляційному суді. Однак, вже зараз рішення судді створює небезпечний прецедент, тому що підпис відповідача під даним договором позики, з великою долею ймовірності, виявився підробленим, про що встановили одночасно три експертизи - МВС (Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр), СБУ (Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз) і Мін'юст (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз).
"Він (суддя Підпалий, - ред.) створив не просто судовий прецедент, а ціле прецедентище, що дозволяє говорити вже не стільки про прецедентне право, скільки про народження прецедентного беззаконня. І, само собою, про триваючу корупційну практику як у конкретному ключовому для країни суді, так і в українській судовій системі в цілому", - пише журналістка Яніна Соколовська, опублікувавши відповідні копії трьох експертиз.
Тепер, за її словами, ніхто з українських громадян не застрахований від того, що на нього якісь шахраї не оформили підроблений договір про позику, а потім через деякий час не зобов'яжуть його в судовому порядку виплатити їм багатомільйонну суму грошей.
Примітно, що дана схема сама по собі досить варіативна – вимоги можуть стосуватися і особистої нерухомості громадян, їх власних транспортних засобів і іншого цінного майна.
Звичайно, в Україні поки що не діє таке прецедентне право як, наприклад, у Великобританії, де навіть існує ієрархія прецедентів, згідно з якою рішення, прийняті вищестоящими судами, обов'язкові для нижчестоящих у використанні при аналогічних ситуаціях.
Втім, як зауважив з цього приводу економіст Юрій Гаврилечко, у нас судові прецеденти також офіційно визнані як джерело права. Причому в останні роки роль прецедентного права в українській юридичній практиці лише зростає, тому все частіше при вирішенні конкретних судових спорів його учасники посилаються на схожі випадки і рішення всіх, а не тільки вищих інстанцій.
Своєю чергою, Соколовська, аналізуючи вердикт Печерського суду, все ж вважає, що рішення відкриває горезвісний ящик Пандори, що дозволяє говорити вже не стільки про прецедентне право, скільки про народження прецедентного беззаконня й триваючу корупційну практику в українській судовій системі.
За інформацією РБК-Україна, колегія адвокатів України також стурбована цією ситуацією, й готує відповідне звернення на ім'я президента Володимира Зеленського, де вердикт судді Підпалого буде названий, як мінімум, небезпечним прецедентом для всього українського правосуддя, а як максимум, юридичне професійне співтовариство країни закличе владу відреагувати на дії суду і так занадто корупціогенної судової сфери.
Варто відзначити, що суддя В'ячеслав Підпалий раніше також був учасником багатьох відомих судових процесів.
Так, в перший раз він був призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п'ять років указом президента Віктора Ющенка у квітні 2006 року, в березні 2011-го постановою Верховної ради його обрали суддею Печерського суду вже безстроково.
До старту своєї суддівської кар'єри Підпалий працював помічником судді Верховного суду України, а ще раніше цей випускник Київського університету імені Тараса Шевченка працював помічником нардепа з Криму Ніни Карпачової, яка стала надалі багаторічною уповноваженою ВР з прав людини (Карпачова була українським омбудсменом рекордно довго - з 1998-го по 2012 рік, з нетривалою перервою на обрання у 2006-му до парламенту за списком Партії регіонів під почесним №2).
Першим найвідомішим випадком Підпалого на його вже суддівському терені стало підписання ним у 2007-му рішення про обшук у квартирі Юрія Луценка в рамках кримінальної справи про зловживання Луценко службовим становищем на посаді глави МВС у 2005-2006 роках.
У листопаді 2014-го суддя Підпалий зняв арешт з рахунків колишнього першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, на яких знаходилося 200 млн грн. Підставою для зняття арешту з рахунків в постанові суду було зазначено, що Арбузову нібито просто не було повідомлено про підозру.
Фото: В'ячеслав Підпалий (УНІАН)
Після публічного скандалу Генпрокуратура домоглася повторного арешту майна Арбузова, а щодо Підпалого Вища кваліфікаційна комісія суддів відкрила дисциплінарне провадження. При цьому з березня 2015 року по лютий 2016-го ця дисциплінарна справа призначалася дев'ять разів.
Крім цього, саме постановою слідчого судді Печерського суду Підпалого сім'ї екс-міністра аграрної політики і продовольства Миколі Присяжнюку (входив у близьке оточення Януковича – так звану "сім'ю") повернули кошти, вилучені при обшуку за місцем проживання сестри Присяжнюка. А саме: 1,7 млн доларів, 9 тис. євро і 1,25 млн грн. Якраз на ці кошти було накладено арешт у ході досудового розслідування кримінального провадження, передбаченої ч. 5 ст. 191 КК України ("привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах").
Крім того, ряд рішень Підпалого і зовсім ставали підставою для подальшої юридичної атаки однієї з зацікавлених сторін. І найбільш яскравим його таким рішенням став вердикт розірвати договір особистого поручительства бізнесмена Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку, який полягав перед націоналізацією банку між Коломойським і Нацбанком.
У квітні 2019-го саме Підпалий прийняв дане рішення про розірвання договору особистої поруки. За даними НБУ, у 2015 році Коломойський, який на той момент був співвласником ПриватБанку, уклав з Нацбанком договори особистого поручительства про погашення п'яти кредитів рефінансування ПриватБанку, отриманих у 2008-2014 роках.
Фактично він взяв на себе особисті зобов'язання по погашенню заборгованості банку перед НБУ, яка на сьогодні становить 9,2 млрд грн.
Як стверджують в НБУ, щоб уникнути відповідальності Коломойський у вересні 2017-го звернувся до суду для того, щоб розірвати договори поруки. Саме рішення судді Підпалого Коломойський потім використовував як головний аргумент для зупинки позову НБУ у Швейцарському суді.
У лютому вже поточного року суддя Підпалий зобов'язав державний ПриватБанк компенсувати шести компаніям сім'ї Суркісів гроші, які у 2012-2014 роках вони розмістили на рахунках кіпрської філії банку, а також відсотки, які повинні були нараховуватися за умов депозитних договорів.
Крім того, саме Підпалий постановив дозволити Генпрокуратурі отримувати інформації про телефонні трафіки двох відомих журналісток: Наталії Седлецької з програми "Схеми" і Христина Бердинських з видання "Новое время".
ГПУ у 2018-му шукала докази того, що глава НАБУ Артем Ситник нібито відкрив таємницю слідства цим журналісткам, розповівши про деталі розслідування незаконного збагачення екс-прокурора АТО Костянтина Кулика.
В результаті даного судового рішення українські прокурори тоді отримали доступ до телефонних розмов журналісток.
Разом з тим Європейський суд з прав людини визнав, що цей вердикт може мати незворотний негативний ефект і зобов'язав утриматися отримувати ці дані. Правозахисники та медійники як всередині України, так і за її межами назвали рішення судді відвертим наступом на свободу слова і втручанням в діяльність журналістів.