Оксана Сироїд: Адміністрація президента мала намір втопити Львів у смітті

- Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що погоджується передати частину повноважень Львівській обласній державній адміністрації щодо вивезення сміття, хоча Львіська міська рада має схвалити це рішення тільки за тиждень. Чи означає це, що відтепер ви та ваші колеги  - Олег Березюк і Тарас Пастух припиняють голодування?

- Що насправді запропонував намісник президента у Львівській області (голова Львівської ОДА Олег Синютка, - ред.)? Він не запропонував рішення. Він запропонував ультиматум. Він сказав, що готовий взяти опіку над побутовими відходами у Львові, але за гроші (субвенція обласному бюджету в обсязі 300 млн гривень, - ред.), підприємство (передати у тимчасове управління області комунальне підприємство "Львівспецкомунтранс", - ред.)  і умови, що ви сидітимете тихо  - не коментувати. Це своєрідний шантаж. Міський голова, як на мене, вдало це прокоментував, коли сказав, що так само з  Львовом колись робили татари, які обмежували львів’ян у доступі до води та їжі в обмін на данину.  З іншого боку, це є явка з повинною. Людина прийшла з визнанням власної вини. Адже якщо він може це зробити сьогодні, то він міг це зробити і рік назад.

- Ви сказали, що одна з умов, це "сидіти тихо". Що мається на увазі?

- Там (в пропозиції ОДА, - ред.) же написано "припинити політичні розмови". Ще й, виявляється, говорити не можна. Але фактично голова ОДА розписався в тому, що він причетний до цієї облоги, бо він міг припинити її рік назад, так само як він може припинити її сьогодні. Тому віри простим заявам ніхто немає. Якщо справді область готова взяти на себе відповідальність за обслуговування побутових відходів зі Львова, це означає, що мають бути підписані відповідні документи, і сторонами цієї угоди повинні бути не лише обласна державна адміністрація, але й уряд і бажано також Адміністрація президента. Очільник ОДА не є самостійною фігурою. Він призначається президентом. І буде робити те, що скаже йому президент. Рішення про виділення земельної ділянки під новий полігон чи сміттєпереробний завод буде затверджувати Кабінет міністрів. Тобто уряд має підтвердити свою відповідальність за майбутнє вирішення цієї проблеми. І тільки, коли буде зрозуміло, що ці рішення укладені, можемо говорити, що ми досягли результату.  Я мушу бачити ознаки того, що рішення є добросовісним. Поки що я бачу багато політичних ігор.

Фото: Оксана Сироїд впевнена, що проблема львівського сміття стала майданчиком для політичних ігор (Віталій Носач, РБК-Україна)

- На скільки мені відомо, до Адміністрації президента сьогодні (23 червня) має прибути Андрій Садовий. Він приїжджає для перемовин? І чи щось може змінитися у вашому рішенні після цих перемовин?

- Так. Передовсім Андрій Іванович приїде сюди, щоби ми могли з ним поспілкуватися. Які у нього заплановані інші зустрічі, я не знаю. (Андрій Садовий дійсно прибув до Адміністрації президента 23 червня ввечері та більше години розмовляв зі своїми колегами, які оголосили голодування. Після зустрічі він заявив, що народні депутати голодувати продовжать. Наступного дня Березюк та Пастух припинили голодування, а Сироїд госпіталізували, - ред.)

- Садовий зазначив, що лише у четвер, 29 червня, Львівська міська рада збереться, щоб проголосувати за передачу повноважень з вивозу побутових відходів до ОДА. Будете ще тиждень чекати/голодувати, поки буде схвалено таке рішення?

- Тим часом можна готувати угоду. Це процес. Потрібно підготувати документ, а сторони мають дійти згоди.

- Якщо Адміністрація президента і уряд не погодяться виступати сторонами цієї угоди, як ви на цьому наполягаєте?

- Це означатиме, що вони не мають наміру вирішувати цю проблему. Якщо, наприклад, уряд не є стороною цієї угоди, то це означає, що вивезуть відходи, які є в місті зараз, а через місяць складеться ситуація, коли очільник ОДА скаже: "Ой, немає нового полігону. Я не маю, куди вивозити. Договори на вивезення закінчилися. Немає ділянки. А це рішення тільки Кабінету міністрів".

- Але ж у заявах йшла мова про те, що повноваження по вивезенню сміття пропонують передати на два роки.

- В будь-якому разі -  потрібен полігон. Зараз потрібно укласти договори з іншими полігонами і готувати тимчасовий полігон.

- Львіська ОДА і віце-прем'єр Геннадій Зубко пропонують облаштувати його в межах міста. Садовий сказав, що так не можна.

- Це протизаконно. Насправді, це провокація з боку Кабінету міністрів та обласної адміністрації. Закон визначає певні екологічні параметри, згідно з якими можна створювати сміттєвий полігон. І Львів немає жодної ділянки, яка би дозволяла створити полігон всередині міста. Львів є дуже компактним містом. Полігон має бути щонайменше за два кілометри від зони забудови.

- Як ви для себе пояснюєте всю цю історію? Рік назад сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі. Протягом цілого року не вдавалося через ті чи інші причини знайти новий полігон. "Самопоміч" заявляла про блокування вивезення сміття. І ось через рік уряд та ОДА ідуть назустріч. Чому?

- Вони не йдуть назустріч. Вони ж далі шантажують. Вчора (22 червня, - ред.) після виступу фракції в парламенті про заяву обласної державної адміністрації, реакція уряду була, я би сказала, дуже цинічна і жорстка. На зразок: "Ви ще тут договоритеся. Ви без нас - ніхто!". Уряд не на зустріч пішов - це тиск, просто в іншій формі. Але це не має значення. Тут  йдеться не про "Самопоміч" чи міського голову, йдеться про людей. І треба, щоб проблема була вирішена. В добровільний чи напівдобровільний спосіб.

- Як зазначають львівські ЗМІ, сама фракція "Самопоміч" у Львіській міській раді була проти рішення з передачі повноважень на область. Інші фракції підтримали. Чому?

- Я не знаю деталей. Поки не можу це прокоментувати.

- Чи вважаєте ви, що на рішення ОДА та уряду вплинуло ваше голодування та голодування ваших колег – Березюка та Пастуха?

- Ми точно знаємо, що цей наш протест для уряду та ОДА є некомфортним. Ми змушуємо їх до певних дій. Але якби ці наміри були добрими, то принаймні ті люди, що причетні до прийняття рішень, намагалися би зрозуміти, поговорити, були би тут. Цього ми не спостерігаємо. Але нам це також неважливо. Важливо, щоби було кінцеве рішення. І якщо ми цьому допомагаємо, то слава Богу.

- Тобто правильно я розумію, що за увесь цей час жодних дзвінків ні від прем'єра, президента, членів уряду чи людей з Адміністрації президента не було?

-(Кивнула головою, - ред.) Я написала це публічно на Facebook, що жодного повідомлення. Це цікавий  досвід, коли всі ці люди дуже мило спілкуються в стінах парламенту, цілують ручки, обіймаються, зокрема, ті люди, що працюють в цьому будинку (Адмністрації президента, - ред.). Але коли ти тут п’ять днів під їхніми стінами, і вони про це знають, жоден з них навіть смскою не поцікавився  про стан здоров'я. Хоча би по-людськи. Я думаю, що це все, що потрібно знати про цих людей. В них нема людяності. Ні в кого з них. Один сьогодні подзвонив - похіхікав.

- Хто?

- На його сумління. Це неважливо. Але це є реакція людей. Вони не розуміють, що можна чогось прагнути по-справжньому, що можна присвятити себе чомусь, що можна чимось пожертвувати. У них це викликає іронію, насмішку. А це означає, що в людей просто нема гідності.

- Що ви взагалі за цих п’ять днів зрозуміли для себе?

- Дуже багато. Я зрозуміла, що місце під Адміністрацією президента – це не найкраще місце для кемпінгу. Хоча, тут є, звичайно, свої принади. Що дуже важливо? Насправді, дуже багато зрозуміла про людей, які нас оточують, про команду, про тих людей, які є поруч, про фракцію, про людей, яких ми маємо в своїх рядах – в партії, громадських організаціях – всіх, хто впродовж цих п’яти днів є тут постійно. Вранці, в обід, ввечері, вночі. Дуже багато зрозуміла про колег по парламенту, починаючи від реакції пані народної депутатки, яка в понеділок прекрасно зізналася в тому, що вони ініціювали і підтримали сміттєву облогу для того, щоб усунути з посади міського голову. Фантастичне було зізнання.

- Про кого ви говорите?

- Про багатьох.. Моя колега по президії  (віце-спікер Ірина Геращенко, - ред.) - прекрасна людина, яка не бачить в цій історії нічого, окрім приводу для насмішок. Феєричні пости (у Facebook, - ред.) все сказали про цю людину. Проте, дуже цінними були ті колеги-депутати, які не побоялися, не посоромилися і щиро приходили, переживали, були поруч. І також цікаві ті, хто не прийшли і нічого не сказали.

Про уряд і Адміністрацію - це просто фантастичні пізнання. Я зрозуміла, що фактично ми не маємо держави через те, що люди, які очолюють державу, не ідентифікують себе з нею. Для них цінності – це щось інше. Вони не мають нічого спільного з людьми. Президент всюди каже: "Це мій народ". А у Львові це не твій народ? А люди під стінами Адміністрації - це не твій народ? Це чий народ? Саме тому, в нас нема до цього часу повноцінної держави. Коли твої колеги по політичній професії вдаються до акцій протесту, а все, на що ти та твої опричники спроможні, це на ігнорування або знецінення…

- Кого ви тут за ці п’ять дні вбачили з відомих людей, які прямували до Адміністрації президента? 

- Майже нікого. Не було президента (президент перебував з візитом в США і Бельгії, - ред.) , тому і не було багато людей. Більшість із них заходить через інші ворота – або з Шовковичної, або Лютеранської (вулиць, - ред.). Було декілька депутатів. Ще робити рекламу усім депутатам, які ходили в Адміністрацію і навіть не віталися?!

Фото: Оксана Сироїд впевнена, що якби під АП голодувала вся фракція "Самопоміч" проблема зі сміттям все одно б не вирішилася швидко (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чому тут немає всієї фракції "Самопоміч"? Чому підтримали голодування Олега Березюка двоє його колег, а не вся фракція?

- Тут є вся фракція. Але вони тут по черзі. Суть не в кількості. Якби сиділо під Адміністрацією 26 депутатів, і до них би ніхто не вийшов, то що би змінилося? Чи ви вважаєте, що кількість тут би вплинула на реакцію? Кількість  не вплинула б. Якщо в цих людей немає людяності, то вони не зреагують на голодування чи то трьох, чи то 26, чи то тисячі. Тим більше, що потрібно працювати. В нас справді є багато роботи.

- Президент очевидно повернувся…

- Так, штандарт є. Все гаразд.

- Але зворотнього зв'язку від президента досі нема?

- Так, немає ніякого фідбеку. Хоча він зараз на робочому місці.

- Звідки ви це знаєте?

- Інформація з надійних джерел.

- Що, за даними надійних джерел, думає президент про все це?

- Думаю, що президент не має позитивних емоцій стосовно цього. Але мені важко сказати. Коли зустрінете президента, можете в нього запитати. Я, чесно кажучи, не дбаю, що з цього приводу думає президент.

- Так, вас навпаки має турбувати, що він думає робити. Чи покличе на зустріч…

- Я не хочу, щоб він мене кликав. Я не хочу туди йти. Я була в цьому кабінеті не один раз. Я там нічого доброго не почула. Жодного разу.

- А що недоброго чули?

- Багато. Мені нема чого туди йти. Я не прийшла сюди для того, аби зустрітися з президентом. А для того, аби він прийняв ті рішення, які він мусить прийняти, і крім нього ніхто не прийме. Тому що якщо президент через своїх опричників пороздавав команди завалити Львів сміттям, тільки він може повернути цю ситуацію у зворотній бік. У нас деспотична держава. Ми маємо одного деспота. В нього є купа повноважень, які він не реалізовує. Він не може призначити ЦВК (ЦВК призначає парламент за поданням президента, - ред.), голову НБУ.

Які там ще є вакансії? Він не може зробити тих речей, які залежать від нього. Він не може війною командувати! Це його головна функція, як верховного головнокомандувача, командувати війною. Що означає "командувати війною"? Це означає, що не речник АТО має виходити з брифінгом і розказувати, що наші хлопці, до прикладу, зазнали 18 обстрілів, стільки поранених, стільки загиблих.

 Ні! Це президент, верховний головнокомандувач, має виходити і казати, від кого Україна зазнає цих обстрілів, хто ці люди, хто ці загиблі. Ми що знаємо прізвища наших героїв? Ми не знаємо жодного. Ми знаємо "Гіві" і "Моторолу", але не знаємо нікого з наших. Це насправді відповідальність верховного головнокомандувача. Але він своїх функцій не виконує. Командувати війною він не хоче. Тому що він не хоче нести за неї відповідальність. А от чужими руками сміття у Львові тримати, це, звичайно, ми можемо. І казати "я не я, і хата не моя".

- "Самопоміч" постійно каже, що блокування вивозу сміття зі Львова, блокування виділення території під полігон відбувається через дії Адміністрації президента. Всі постійно вимагали від вас якихось фактів і доказів. Садовий нещодавно оприлюднив копії листів з більш ніж 200 відмовами від міськрад прийняти львівські тверді побутові відходи. Але назвіть якісь факти, які би говорили що це відбувається з вини Адміністрації президента. Можливо, були розмови, де люди з Адміністрації чи уряду підтверджували, що це роблять вони?

- А ви уявляєте собі ситуацію, що вийде президент і скаже: "Це я зробив. Я підпалив. Я блокував"? Він це зробить? А хто це зробить? Може, прем’єр-міністр? То невже ви думаєте, що є докази, які можна помацати? Юридичними документами це ніхто не підкріпляв. Але сам підпал сміттєзвалища стався в переддень голосування за Конституцію (в частині судової реформи, - ред.). Ми про це говорили вже не один раз. І для того, щоб зробити фракцію "Самопоміч" більш згідливою у голосуванні. Цього не сталося. Після того, як гасили пожежу і загинули люди, тоді власне почався цей чорний піар.

Коли почали блокувати вивезення сміття… Закрили Грибовицьке сміттєзвалище - Львову   не було, куди вивозити побутові відходи. Тоді пішла перша хвиля атаки на міського голову і блокування міста. Коли я зустрілася з одним із ідеологів цього сценарію в парламенті і кажу йому: "А вам не соромно топтатися на кістках – після загибелі людей робити такий піар?". Він каже: "Цим було гріх не скористатися". Це вам не доказ? Так само, я мала розмову з одним з міністрів. Я йому сказала: "Ви ж бачитесь з президентом, принаймні частіше, ніж я. Він мені не довіряє. Може, вам довіряє. Спробуйте донести, що не можна тиранити ціле місто. Це ж фактично взяти в облогу своїх власних людей. І це до добра не приведе жодного правителя". На що він мені відповів: "Ця людина захоплюється тим, що вона робить, і мріє про те, щоби це місто втопилося в смітті. І бажано, аби ще хтось загинув. І тоді він приїде на білому коні і буде всіх рятувати". Так само тут, в цьому приміщенні (в Адміністрації президента, - ред.) нам натякали неодноразово ще під час більш гарячої ситуації, коли ми ще спілкувалися в надії знайти порозуміння, як розв’язати цю кризу, ще біля року назад. Нам же пропонували: "А може погасимо? В обмін на лояльність. А ми вам не будемо робити сміття". Це я насправді дала вам образну, збірну фразу. Це озвучувалося в різний спосіб і в різних обставинах впродовж певного часу.

Це був прожитий певний період в цьому форматі "А може погасимо?". І коли він не спрацював, ситуація погіршилася. Нам пропонували обміняти свободу на сміття.

- В чому мала полягати ця несвобода?

- Голосувати, любити, не критикувати, нічого не заперечувати, з усім погоджуватися.

- Повертатися в коаліцію?

-Це ж не настільки важливо. Подивіться на "Опоблок". Хіба він в коаліції? Але я переконана, що в них є прекрасна угода з Банковою.

- Окрім того, що "припинять топити в смітті", ще щось пропонували?

-А хіба цього замало?

- Можливо, виділити якісь кошти на будівництво заводу з утилізації сміття?

- Ні! Тільки сміття. Свобода в обмін на сміття.

- Все ж назвіть факти, що блокування вивезення сміття відбувалося за замовленням Банкової?

- Я не була свідком, коли голова Адміністрації, чи заступники голови обдзвонювали міських голів з вимогою не приймати сміття зі Львова. Але я знаю це від міських голів. І той факт, що є майже 500 звернень, а серед них понад 200 відмов та 250 залишилися без відповіді взагалі, і лише дев'ять селищ  відважилися підтвердити.  Проте їм дуже швидко подзвонили і сказали, щоб вони припинили це. Інакше в них будуть ті  самі проблеми.

Наприклад, Київ приймав тверді побутові відходи зі Львова, поки міського голову (Віталія Кличка, - ред.) не викликали і не пояснили йому, що він, крім того що є мером, ще й голова міської адміністрації. І то все може погано для нього скінчитися.

- Чим?

- Президент може звільнити голову міської адміністрації моментально, а в Києві ж нема повноцінного місцевого самоврядування. Міський голова немає жодних повноважень. Якщо він не є головою міськадміністрації, то він майже немає повноважень.

- Хто конкретно дзвонив?

- За інформацією міських голів, цим опікується заступник голови адміністрації, який відповідає за регіони (Віталій Ковальчук, - ред.). Але знову ж таки я там не була присутня. Зовсім недавно була оприлюднена інформація про чоловіка (Леоніда Лейку, - ред.), який має приватний полігон у Покровську, і погодився приймати побутові відходи. Від нього вимагали не приймати відходи. А він погодився. То після того отримав погрози, потрапив в лікарню і сказав, що більше ніколи нічого нікому не скаже. Щоб ви розуміли рівень тиску. Це навіть не міський голова, а людина, яка робить приватний бізнес.

- Як часто на Банковій чи в уряді проходили зустрічі, де спілкувались на тему вирішення питання сміття у Львові?

- Дуже багато. Таких зустрічей було, мабуть, сотні. В різних форматах.

- А з президентом?

- І з президентом були розмови. Скільки з ним було зустрічей, я не знаю. Рік минув. Але точно про це з ним говорив Андрій Іванович (Садовий, - ред.) і не один раз. І Олег Романович (Березюк, - ред.).

- І ви можете відкрито казати, що сам Петро Порошенко говорив, що в обмін на свободу припинить блокування?

- Цього я не знаю. Я там не була (сміється, - ред.).

- А що Березюк і Садовий розповідали?

- Те, що казав їм Петро Олексійович, тільки вони можуть  сказати. Я цього вам сказати не можу.

- Чому ви такі обережні? Ви ж можете довіряти вашим колегам?

- Я колегам дуже довіряю. Але я розумію, що завжди інформація важлива з перших уст. Я можу гарантувати тільки те, що сама чула. І про це я вам відкрито говорю.

- Ми спостерігаємо особливе загострення протягом останніх двох місяців. Протягом цього часу Садовий був у Києві? Спілкувався з президентом?

- Мені це невідомо. Мені здається, що ні. Від кількості розмов Андрія Івановича з Петром Олексійовичем, на жаль, ця ситуація не змінюється. Тому що Андрій Іванович бачить людей, а Петро Олексійович бачить рейтинги. Розумієте, в чому відмінність? Він, коли бачить Андрія Івановича, бачить конкурента. Андрій Іванович на нього дивиться як на главу держави, поважаючи його як президента, а той на нього дивиться як на конкурента, якого потрібно знищити.

- Тобто ви кажете, що взаємозв’язок простий – вся ситуація у Львові – це боротьба з конкурентом?

- Насправді, це триєдина боротьба. Це боротьба з парламентською політичною силою, яка є неслухняною. І це дуже дратує президента, бо він звик домовлятися. Треба кілька голосів докупити в "Опозиційному блоці"? Нема проблем! І що з того, що це кровавий режим? Яка різниця?

Найбільшою проблемою є ціннісна і цивілізаційна конкуренція. Що таке Львів? Це приклад успіху, який створився на основі інших цінностей. Львів став успішним не через те, що мер з кимось дружив чи не дружив, що він отримував якісь преференції від влади – він ніколи цього не мав. Справа в тому, що львів'яни були готові до самоврядування. Вони навчилися будувати своє місто. Мер чи міська рада – це також продукти містян. Бо ті люди ж не з космосу прилетіли. Їх обирали там, у Львові. Ці ж люди вибрали мера (Садового, - ред.) третій раз і вибрали його не просто так. І коли наша колега з парламентської трибуни так істерично каже про те, що знищується найкраще центральноєвропейське місто, то вона чомусь не каже, хто зробив це місто таким прекрасним, привабливим  і для українців і для світу. Львів розвивався і в основі цього розвитку була свобода. І через те, що там тієї свободи так багато, воно само по собі є носієм загрози для нинішнього режиму. Це є зіткнення цивілізацій, коли свобода зіткнулася з тиранією. І тиранія не хоче цю свободу ні визнати, ні прийняти.

- Ви сказали, що одним із факторів було бажання знищити конкурента. Як ви оцінюєте, вдалося знищити Садового?

- Я не хочу про це говорити. Мене ця тема взагалі не хвилює. Це нехай собі оцінюють політологи, політтехнологи, соціологи.

- Але до виборів залишилося не так уже багато – два роки?

- Це також не важливо. Якщо люди наступного разу виберуть тих самих людей, це означає, що їх влаштовує тиранія, диктатура. Я ж не можу на це впливати. Я насправді не хочу бути маргінальною опозицією в тиранічній державі. Я хочу, щоб ми стали вільною державою, де будуть нормальні політичні партії - не одна, а багато. Де буде нормальний процес прийняття рішень, президент, уряд, парламент. Це те, чого я хочу. Тому рейтинги не мають до цього жодного стосунку.

- Але у багатьох існує думка, що тим, що Садовий дав згоду передати частину повноважень на область, він "прогнувся" перед владою.

- Кожен думає в міру своєї розбещеності. Ті, хто думає про рейтинги, мабуть, для них це слабкість. Ті, хто думає про людей, розуміють, що це є сила. Коли є можливість вирішити проблему, з якою ти борешся, коли тобі пропонують її вирішення, не прийняти це – вибачте, це тоді не чесно. Якраз міський голова вчинив абсолютно чесно. Він турбувався про людей від самого початку. І він прийняв рішення на користь людей. Так, може, він не матиме повноважень по вивезенню відходів, може, за це доведеться платити, передати комунальне підприємство, але людям від цього ж буде краще. Проте чи буде людям від цього краще - ми ще не знаємо.

- З четверга, 22 червня, з міста почали вивозити сміття. Чи є якийсь відгук зі Львова, чи дійсно це відбувається?

- Поки що це не відчутно. Насправді зараз вивозять, але дуже мало порівняно з тим, скільки накопичилося сміття. Потрібно вивозити в день на багато більше, аби це було відчутно.

- Також "Самопоміч" неодноразово зауважувала, що на рівні уряду заблоковано реалізацію проекту з будівництва заводу з утилізації відходів. Прем’єр Гройсман заявляє, що жодних блокувань нема. Хто бреше?

- Гроші і далі заблоковані. Це гроші Європейського інвестиційного банку на будівництво сміттєпереробного заводу і на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Гроші надійшли ще 6 лютого минулого року.

- Що пояснює уряд?

- Уряд каже, що він не блокує. Просто щось там процедурно.

- Зважаючи на те, що Садовий віддає частину своїх повноважень на область, то це питання можуть розблокувати?

- Я думаю, що там хлопці ще дуже добре зароблять. Тому що, якщо це повноваження перейде до обласної державної адміністрації, вочевидь, ОДА захочуть передати і кошти на будівництво сміттєпереробного заводу. 70 мільйонів доларів підуть "на розпил в Адміністрацію" (ОДА, - ред.).

- Чому за рік Садовий не зміг вирішити ситуацію з виділенням території під полігон?

- Тому що ця територія в розпорядженні ОДА. Це державна земля. Обласна адміністрація виконувала накази Адміністрації президента. А Адміністрація президента мала намір втопити Львів у смітті. Ось вам причина.

- Але Львівська ОДА каже, що Садовий не звертався за ділянками.

- Вони робили вигляд, що пропонували ділянки. Таких ситуацій було декілька. Голова ОДА сказав, що можна подивитися десяток варіантів. Але по кожному маршруту були відправлені наймані протестувальники, і куди б не під’їжджали люди з міської ради для того, щоб подивитися ділянку, там вже були організовані проплачені протести. Після того, як приїхав Володимир Борисович, а він так пишається, що допомагав Львову, він сказав "негайно виділити ділянку". Голова ОДА назвав варіант просто так, не перевіривши його на придатність для полігону. З'ясувалося, що ділянка не придатна, щоб її використовувати під сміття. Це були "танці з бубнами" протягом цілого року. Всі вдавали вигляд, що допомагали, але так надопомагалися, що завалили місто сміттям.

Це ж не проблема тільки Львова. Нещодавно на останнє засідання уряду приїхав голова ОДА з Херсону. Він каже, що має ту ж саму проблему. Йому закрили сміттєзвалище, немає куди вивозити сміття. Але ніхто про це не знає, правда? Сміттєзвалища горять всюди. Нещодавно горіло  під Києвом, Харковом, горіло в Чернігові. Сміттєзвалища горять, бо ними ніхто добре не управляє. Але знають тільки про Львів.