Попри зміну влади, методи тиску силовиків і незаконні схеми вилучення грошей з цифрової індустрії не змінюються.
Навіть з появою ще в грудні 2014 року ради бізнес-омбудсмена, а також ряду інших антикорупційних органів, представники бізнесу, як і раніше заявляють, що системних поліпшень у взаємодії з фіскальними, контролюючими та правоохоронними структурами не відчувається. І все це на тлі риторики про дерегуляцію, поліпшення інвестиційного клімату і верховенство права, а також – прийняття прогресивних законів і обіцянок влади звільнити бізнес від постійних перевірок.
Про те, як ця ситуація впливає на ІТ-компанії і що може допомогти бізнесу захистити себе – в матеріалі РБК-Україна.
Ще у 2012-му структурі Служба безпеки України заснували Департамент з кібербезпеки, який тут же накрив обшуками Zfort Group, GlobalLogic, ВОЛЯ-Кабель, Ланет, Divan TV, Скайнет, Nic UA, Steep Host, Luxoft, Intego, розробника ігор Lucky Labs, KM Core та інші.
У період з 2012 по 2016 рр. під тиском опинилися як мінімум 79 компаній у сфері IT.
За цей час силові структури завдали чималої матеріальної шкоди компаніям. Зокрема, представники міжнародної групи IT-компаній LuckyLabs заявляли про 40 млн доларів втрат IT-галузі від перевірок силових структур.
Приводи обшуків різні — від підозр у підробці документів, до фіскальних махінацій. У 2017 році, після обіцянок вирішити питання з неправомірними обшуками і вимаганням, у СБУ почали проводити обшуки під новим гаслом — в рамках "протидії кіберагресії РФ".
Софт з російським кодом дав безумовне право блокувати роботу будь-якої компанії. Під цим приводом з 2017-го ще близько 30 великих гравців галузі опинилися під тиском: YouControl, SоftMap, провайдер Wnet, найбільша інвестиційна компанія Dragon Capital, та ін. і це тільки ті справи, які набули резонансу.
За чинним законодавством слідчий під час обшуку може вилучати все, що вважатиме за потрібне. Більшість справ навіть не доходить до суду. Докази також часто гіпотетичні, або надумані. Служба безпеки потім могла запросто спростовувати свої ж самі звинувачення, як було у випадку з ПО "Стаханивець".
Як відомо, в січні 2019 року представники Служби безпеки України визнали в ході судового розгляду безпідставність публічних звинувачень начальником Апарату голови СБУ Олександром Ткачуком дніпропетровського розробника комп'ютерної програми "Стаханивець" Михайла Яхимовича у співпраці з Федеральною службою безпеки (ФСБ) Російської Федерації
Примітно, що в рамках цієї справи СБУ проводила обшук в офісі інвестиційної компанії Dragon Capital, яка нібито дозволяла контролювати комп'ютери з Російської Федерації. Інвестиційний фонд використав дану програму на своїх комп'ютерах, через що потрапив у поле зору силовиків.
У цілому ж проблема для айтішників полягає в тому, що слідча процедура розтягнута в часі. Поки серверне обладнання перебуває у правоохоронців, компанії зазнають величезних збитків.
Навіть після закриття кримінального провадження доводиться судитися за повернення майна. Наприклад, під час обшуків у менеджменту YouControl були вилучені як офісні, так і власні ноутбуки, планшети, документи, телефони, понад 100 одиниць оргтехніки. Правоохоронці забрали всю готівку співробітників, їх батьків і родичів. "Попри судове постанову, нічого повернуто так і не було", — повідомили в компанії.
За підсумком компанія досить швидко відновила роботу, але було завдано шкоди, за оцінками YouControl, у розмірі 3 млн грн. Крім того, були зірвані важливі угоди, завдана репутаційних збитків через розповсюдження неправдивої інформації про компанію.
Схожа ситуація була і з компаніями, що обслуговують iBox, яким доводиться судитися за повернення майна. Цим згодом зацікавилися в Управлінні з розслідування злочинів, скоєних співробітниками правоохоронних органів і у сфері правосуддя Центрального апарату Державного бюро розслідувань. Результатом стало провадження № 62019000000001226 від 05.08.2019 відповідно до ч. 1 ст. 365 КК України.
За словами екс-співробітника СБУ, спеціаліста з кібербезпеки Микити Книша, починаючи з 2014-го року СБУ використовувала істотний тиск на бізнес, зокрема на операторів мобільного зв'язку, IT-компанії, які розробляли продукти для росіян. Але якщо тоді це можна було обґрунтувати антитерористичною діяльністю, згодом цим стали нерідко прикриватися для створення тиску на бізнес.
"Багато обшуків робили в IT-компаніях. Більшість з них у ЗМІ не потрапляли. Наприклад, у нас була ситуація — вибух в пабі. Чоловік приніс вибухівку, і вона вибухнула. А він — співробітник IT-компанії з білою зарплатою під 140 000 грн. Ми беремо санкцію суду, заходимо в IT-компанію", — розповідає Книш.
Втім, після зміни влади у 2019-му, змінилися не лише гасла, але й вся вертикаль СБУ.
Начальником департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ став полковник Микола Кулєшов. Менше, ніж через рік його змінив Олексій Корнійчук. Одну з ключових ролей у департаменті також грають заступники начальника. Довгий час цю посаду займає Артем Шило.
Примітно, що за період служби в департаменті, мати Шило помітно поліпшила матеріальний стан на декілька земельних ділянок і будинок, а дружина і батько — на кілька іномарок. Основні покупки припали якраз на 2016-2019 роки. Декларація самого Артема Шило, як і інших працівників департаменту, у відкритому доступі відсутні, оскільки співробітники СБУ мають право не розголошувати особисті дані.
В кінці 2020-го в Комітеті ВРУ з питань цифрової трансформації заявили, що у 2021 році Україна створить нові правила для IT бізнесу. Головна мета — збільшити вплив ІТ на ВВП країни до 10%, створити східноєвропейський IT-хаб і підвищити інвестиційну привабливість для іноземного капіталу.
За минулий рік обсяг українського IT-експорту перевищив 5 млрд дол — 8,3% від всієї зовнішньоекономічної активності. Це вдвічі більше, ніж Україна заробила на "газовій трубі" — 2,43 млрд дол. З щорічним приростом у 20% експорт IT-послуг вже у наступному році обжене металургійну промисловість.
Але для того, щоб зберегти тенденцію зростання влади, потрібно в терміновому порядку вирішити питання безпеки капіталу. У рейтингу сприятливості для бізнесу від Світового Банку Україна посіла 64-е місце за підсумками 2019-го.
Для порівняння — Росія зі своєю агресивною політикою займає 28-е місце. Індекс інвестиційної привабливості України становить 2,4 пункту з п'яти можливих. Очевидно, що корупційне навантаження та схеми позначаються на інвестиціях.
Як мінімум, прийняти законопроект № 2740,, який Верховна рада зареєструвала ще в січні минулого року, але так і не винесла на розгляд. Він вносить зміни в Кримінальний кодекс, і фактично робить неробочою схему тиску на IT.
По-перше, закон вводить кримінальну відповідальність для правоохоронців у випадку перевищення повноважень або псування майна.
По-друге, більш чітко описує, що є доказом у цифрової індустрії, що можна вилучати, а що є персональна власність. Крім цього, якщо слідчому потрібна інформація з сервера або носія, її просто будуть копіювати, не вилучаючи обладнання. Зараз правоохоронці можуть забрати навіть особисті речі, без всякої відповідальності.
Для остаточного вирішення проблеми потрібна політична воля і кадрові зміни у зв'язці з системним зрушенням. А питання корупції час вирішувати кримінальними справами. Без цього український IT може перейти в режим міграції. І країна втратить величезні перспективи, про які так багато говорять усвладі.