Останні ініціативи Кабінету міністрів стосовно розвитку спрощеної системи оподаткування, скорочення переліку ліцензованих видів діяльності і т.д. підприємці країни очікували дуже і дуже довго. Сьогодні частина довгоочікуваних законопроектів знаходиться на розгляді і доопрацюванні в парламенті. У тому, що незважаючи на складну політичну ситуацію, всі ці ініціативи будуть ухвалені, впевнена голова Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан. Саме за її безпосередньої участі писалися й допрацьовувалися згадані законопроекти. Про те, на що чекає сьогодні український малий та середній бізнес, а також про правила спілкування з податківцями та митниками О. Продан розповіла в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: Ви особливо виділяєте важливість спрощенки. Але через ті порушення, які допускають підприємці, що працюють по системі спрощеного оподаткування, наскільки виправдана спрощена в поточній економічній ситуації?
Оксана Продан: Думаю, що якби не спрощенка, то ми б з вами жили набагато гірше. При цій системі люди мають можливість заробляти, не побоюючись пресингу з боку державних контролюючих та фіскальних структур. Там, де загальна система оподаткування, податківці постійно застосовують пресинг, а єдиноподатники для ДПАУ - недосяжні. Тому податківці постійно і намагаються вигадати по відношенню до спрощенців то якісь заміри, то ще якісь новації, але нічого з цього не працює. Тобто, завдяки спрощеній системі малий і середній бізнес виживає, незважаючи ні на що.
Знову ж таки, статистика Олександри Кужель (зараз - голова Держкомпідприємництва), яка в 1998 р. вводила спрощену систему оподаткування. У 1998 р. було надходжень з податків 17 коп. з підприємця, поки всі були на загальній системі, а після введення спрощенки цей показник одразу піднявся до 4 грн. І ці платежі продовжують рости. Так зараз 200 грн. єдиного податку - це майже повсюдна норма.
РБК-Україна: Але вона й не настільки висока. А спрощенці, варто тільки завести розмову про підняття єдиного податку з 200 грн. до 500 грн., відразу починають протестувати, збиратимуть підписи під зверненнями, проводити мітинги.
О.П.: Що стосується підняття ставки єдиного податку, то бізнес його підтримує, у разі одночасного підняття і оборотів. А загальна система оподаткування була дуже складною в 1998 р. і зараз вона тільки ускладнилася.
РБК-Україна: Серед оподатковуваних систем в 163 країнах наша, українська, знаходиться на 161 місці.
О.П.: Так, третій з кінця. І люди, які 12 років працюють на системі єдиного податку, тепер ще гірше розбираються в загальній системі, ніж наприкінці 90-х. Тому не можна говорити, що малий бізнес зможе вести такий податковий облік. Навпаки, скасувати спрощенку, це означає закрити їх бізнес і залишити без засобів до існування. Обрізавши при цьому і надходження до держбюджету. Тому слід поліпшувати загальну систему. А цим за 11 років ніхто особливо і не займався.
РБК-Україна: Це не зовсім так. Перший проект Податкового кодексу був зареєстрований 12 років тому.
О.П.: Сьогодні два живих проекти Податкового кодексу.
РБК-Україна: Врахували автори цих проектів пропозиції Ради підприємців по спрощеній системі?
О.П.: Ми зверталися до народних депутатів, співавторам одного з проектів. Відповідей поки немає. Але ці проекти в першу чергу розглядаються в податково-митному комітеті Ради, який очолює Сергій Терьохін. При його комітеті є громадська колегія, як і при комітеті з питань регулювання Наталії Королевської. У цих комітетах ведеться робота, аналогічна нашій при Кабміні. І якщо у бізнеса буде бажання, ми можемо до профільних комітетів ВР подавати свої пропозиції. Також співавтори одного з проектів Податкового кодексу Микола Катеринчук і Ксенія Ляпіна теж ніколи не відмовлялися співпрацювати з нами.
Але хотілося б повернутися до спрощеній системі. Парламент у першому читанні прийняв закон не Кабміну, а Ірини Акімової (міністр економіки опозиційного уряду Віктора Януковича) та Юлії Новікової. Цей закон декларативний - не можна піднімати ставки податків і інші шкідливі програми до закінчення кризи. Тобто, цей закон просто описує поточну ситуацію. Втім, і нам доводиться робити те ж саме через Кабмін, нагадувати, що закон треба виконувати.
А законопроект, внесений нами і Держкомпідприємництва, і підтриманий урядом, збільшує поріг товарообігу, піднімає рівень ставки єдиного податку. І в редакції документа, яка сьогодні лежить у ВР, враховані всі побажання бізнесу.
Єдине, до чого в цій редакції виникають питання - це зміни відносин з адміністраціями ринків. У ринків - божевільні обороти, але при цьому ринок - це група фізичних осіб, що надають послуги. І 200 грн. на місяць ставки єдиного податку - це просто смішно. При тому, що то ці гроші йдуть до місцевих бюджетів. Тому ми передбачили в законопроекті, що організацією ринку можуть займатися лише юридичні особи. Але ринки не вважають, що це справедливо. І ті, хто висловлюються проти цієї редакції закону, так чи інакше, є представниками адміністрацій ринків.
РБК-Україна: І у вашого законопроекту є шанси бути прийнятими в парламенті?
О.П.: Поки закінчиться тривалий період виборів - є.
РБК-Україна: Ви вважаєте, що закон буде прийнятий, навіть якщо коаліція переформатується під нового Президента?
О.П.: Але ж партії будуть йти на місцеві вибори. Чи, можливо, на позачергові парламентські.
РБК-Україна: І ті, й інші вибори сьогодні під великим питанням.
О.П.: Для держави погано, коли незрозуміла ситуація з виборами. Але для того, щоб провести закон, важливий для людей, через парламент - це дуже непогано.
І закон по спрощеній системі - це ж не єдиний закон, який лежить у ВР, і які прийняв Кабмін. Точніше, які прем'єр Юлія Тимошенко продавила через Кабмін. Це, зокрема, законопроект про скорочення кількості перевіряючих інстанцій фондів зарплат.
РБК-Україна: До речі Спілка роботодавців, очолюваний Юрієм Бойко, і профспілки проти того, щоб віддати ці перевірки виключно податківцям.
О.П.: Тому що і профспілки, і роботодавці мають свій інтерес у цьому питанні. Подивимося, що таке фонди. Це ж не суто державні установи, це тристоронні конгломерати, у яких по одній третині представництв належить Мінпраці, роботодавцям і профспілкам. Причому серед роботодавців тільки ті, хто знаходяться в їх Союзі з 90-х рр., Там немає нових облич. Як і з профспілок представлена тільки Федерація профспілок, інших там немає. І представники Мінпраці, роботодавців і профспілок зацікавлені в найбільших повноваженнях працівників фондів. А кожна перевірка - це зайвий стрес для бухгалтерів і, чого гріха таїти, можливість для перевіряючих щось та підзаробити. 170 грн. адміністративного штрафу, як мінімум, завжди знаходяться.
Я, як представник бізнесу, згодна з тим, що податківець на підприємстві - це погано. Тому що з ДПА приходять не допомогти, а зняти додаткові гроші. Але, оскільки ми йдемо до Європи, і у нас колись ця ситуація повинна змінитися. Сьогодні податкова завжди перевіряє видаткові статті, у тому числі - у фонди. Так навіщо дублювати ці перевірки? І ми з О.Кужель, пропонуючи скоротити кількість цих перевірок, робимо добре не тільки для бізнесу, але й для держави, що заощадить на цьому чималі гроші. А ті, хто зараз займається перевірками, нехай обслуговують пенсіонерів та безробітних.
Ми сподіваємося, що в профільних комітетах законопроект буде допрацьований, тому що, з урахуванням побажань Мінпраці, ми багато чого з документа вилучили. І в результаті він вийшов не зовсім таким, як ми хотіли. Я дуже рада, що основним профільним комітетом, де розглядається цей проект, є комітет, який очолює С.Терьохін.
Ще хочемо провести через ВР закон, який скорочує кількість ліцензованих видів діяльності. З міністрами була колосальна війна навколо цього документа.
РБК-Україна: До речі, міністр економіки Богдан Данилишин, який є прихильником мінімізації державного втручання в економіку, підтримує вас?
О.П.: Так, підтримує. Данилишин дав вказівку своїм підлеглим нічого без узгодження з Радою підприємців при Кабміні не вносити на розгляд Кабміну.
РБК-Україна: А хто з міністрів найбільше чинить опір ініціативам Ради?
О.П.: У кожного свої заперечення. За зарплати проти Мінпраці, хоча Мінфін нас підтримав. За ліцензуванню Мінпраці був «за». Але ми також намагалися скасувати ліцензування природних монополістів, проти чого категорично повстали міністр ЖКГ Олексій Кучеренко і глава Мінпаливенерго Юрій Продан.
До речі, у законопроекті про контроль і нагляд ми прибираємо слова, що цей закон поширюється на перевірки, пов'язані з безпекою життєдіяльності. Тим самим ми вводимо під дію цього закону ДПАУ.
У цілому нас підтримала тільки Ю.Тимошенко, яка, зокрема, говорила: навіщо в МінАП десять інспекцій? Просто для прикладу. Хлібна, фітосанітарна і ветеринарна інспекції контролюють якість кормів. Причому, по кормах законами передбачено сертифікат якості. А в законі про якість та безпеку харчових продуктів держава гарантує тільки їх безпеку, а не якість! Якість має гарантувати виробник. А по кормах держава продовжує гарантувати і якість!
РБК-Україна: Ви вже двічі сказали, що тільки завдяки прем'єру Раді вдається проводити через Кабмін свої ініціативи. Це тому що у Вас встановилися особисті відносини з Ю.Тимошенко чи тому, що вона все-таки вийшла з бізнесу?
О.П.: Не можна зробити комусь добре, не враховуючи побажань того, для кого це робиться. Тому, бажаючи допомогти бізнесу, Юлія Володимирівна з цим бізнесом консультується, а бізнес представляє свої інтереси в Кабміні через Раду.
РБК-Україна: Наскільки часто у Вас виникають розбіжності з О.Кужель з питань бізнесу?
О.П.: Рідко і тільки з питань, коли виникають конфлікти між різними групами підприємців. Але ці питання вирішуються у спільних робочих групах самим бізнесом.
РБК-Україна: Ви вже згадали, що податкова - ворог бізнесу. До формування такого іміджу самі податківці доклали чимало сил. За яких питань у Ради з ДПАУ є взаєморозуміння, а по яких - категорично ні?
О.П.: Ми дуже добре працюємо з ДПАУ. Її голова Сергій Буряк всі питання завжди готовий вирішувати. Доказом цього є такий приклад. Вони в грудні видали наказ, яким передбачили нові правила зберігання алкоголю і тютюну, згідно з якими навіть малі точки повинні здати в ДПА копію ліцензії на торгівлю, завірену нотаріально. Зауважте, це законодавча норма, хоча ліцензії на торгівлю алкоголем і тютюном видає податкова!
РБК-Україна: І де в цій нормі здоровий глузд?
О.П.: Але ж ми знаємо, що закони і здоровий глузд не завжди дружать. І 1 січня нові правила набули чинності. До речі, цей документ висів на сайті ДПАУ, але бізнесмени зайняті своїми справами і не можуть обійняти неосяжне. А 1 січня податківці відразу ж пішли перевіряти і виписувати штрафи. Підприємці кинулися до податкових, щоб взяти довідки. Але нотаріуси то всі вихідні.
За нашим з О Кужель проханням С. Буряк дав команду зупинити всі перевірки по цій нормі. Вони підготували зміни до наказу. А Держкомпідприємництва паралельно підготував зміни до закону, щоб вилучити норму про нотаріальне посвідчення копії ліцензії.
У минулому році у нас була велика робота з приводу роз'яснень ДПАУ. Не секрет, що податківці люблять своїми листами роз'яснювати, що і як робити. А потім на підставі цих листів податківці приходять, складають акти і донараховують побори тим підприємцям, які будують свою роботу не на основі листів, але виключно законодавчих норм - коли роз'яснення ДПАУ йдуть врозріз з вимогами законодавства. А ці листи в суді оскаржити нереально.
Ми попросили зробити узагальнені офіційні роз'яснення щодо листів, затверджені наказом, який буде мати юридичну силу і який можна буде оскаржити в суді. Ми створили робочі групи з представників бізнесу, які розробили пропозиції по різних групах листів. Ці напрацювання були передані С. Буряку. Те розписав ці пропозиції по своїм заступникам. І конструктивну відповідь ми отримали тільки від Сергія Лекаря (заступник голови ДПАУ з питань оподаткування фізосіб). Інші відповіді були в ключі: «Ми згодні, треба робити, будемо робити ...»
РБК-Україна: За суттю - відписки.
О.П.: Після цих відписок ми звернулися до Ю. Тимошенко і сьогодні діє постанова Кабміну №86 від 27 січня ц.р. про те, що всі контролюючі органи повинні видавати тільки офіційні роз'яснення, а існуючі привести у відповідність до норм чинного законодавства. Ось така у нас конструктивна робота з ДПАУ (сміється).
Але коли податківці перевищують свої повноваження і нам скаржаться підприємці, то, на жаль, в ручному режимі, але проблеми, як правило, вирішуються.
РБК-Україна: Саме так - в ручному управлінні. Через нього і роздуті штати у міністерствах і відомствах, і безперервне зростання всього бюрократичного апарата. І одним з найпотужніших інструментів ручного управління в нашій країні є ПДВ. Чи потрібен цей податок?
О.П.: У 2005 р. я була учасником наради з Ю. Тимошенко (під час її перебування прем'єр-міністром в перший раз) з приводу скасування ПДВ. Якби була моя воля, я б скасувала цей податок. За даними ДМСУ, в 2009 р. 88% надходжень по ПДВ дала Держмитниця - це асбурд.
А ще є показник, який я використовую при захисті спрощенців. Частина виробників стверджують, що поки є єдиний податок, вони не зможуть нормально працювати. Мовляв, єдиноподатники імпортують товари, з якими місцеві виробники не в змозі конкурувати. Але єдиноподатники-імпортери при імпорті завжди сплачують ПДВ та не мають при цьому права кредиту, як імпортери, які працюють на загальній системі. Тому імпортери на єдиному податку - не найбільше зло для виробників.
Більше того, коли не повертається ПДВ, то цей податок лягає додатковим пресом у вигляді податку на прибуток - без права взаємозаліку з ПДВ. Тому експорт, на жаль, не вигідний.
РБК-Україна: Якщо говорити про розширення податкової бази, як Ви ставитеся до пропозиції ввести податок на нерухомість?
О.П.: Податок на нерухомість з фізосіб - підтримую. А з підприємницьких структур - ні. Якщо фізособа може містити більше 150 кв. м або 400 кв. м, згідно з наявними законопроектів, на одну людину, то за це варто платити - як і в усьому світі.
РБК-Україна: Тут ми мимоволі торкаємося питання податку на розкіш, який деякі депутати безуспішно намагалися провести через парламент.
О.П.: Для мене податок на розкіш - це щось примарне. Велика квартира - це розкіш? Наявність діамантів - це розкіш? І як їх оподатковувати? Яхту ще якось можна обкласти податком, якщо вона зареєстрована в Україні, а не в іноземному порту. Мені здається, податок на розкіш - це PR. А податок на нерухомість - необхідний.
У Києві великий дефіцит з житлом. При цьому велика кількість здається чи простоює. Коли ж буде податок введений на нерухомість, то її господар повинен платити за надлишкові квадратні метри.
Але для підприємців не слід вводити цей податок. Тому що для них нерухомість - це спосіб заробітку грошей, з яких сплачуються податки. А підприємства і так сплачують земельний податок.
Адже малий і середній бізнес - це основа середнього класу. Я відношу сюди і інтелігенцію, але багато представників інтелігенції з цим не згодні.
РБК-Україна: Ви вважаєте, що в Україні є середній клас?
О.П.: Есть. Колись Ігор Юхновський проводив круглий стіл по середньому класу. Звучали різні позиції. У тому числі, що в країні немає середнього класу. Я не вважаю, що в Україні є тільки багаті та бідні, багато і тих, хто успішно забезпечує існування себе, свою родину і створює робочі місця.
РБК-Україна: Середній клас - це, безумовно, певний рівень доходів. Але це також і ступінь інтеграції за ознакою зацікавленості в певній фіскальній і соціальній політиці, вміння об'єднуватися в громадські формування, щоб захищати свої інтереси перед обличчям держави. Середній клас - це стабілізатор, який не дозволяє політичному та фінансово-промислового істеблішменту здійснювати різкі небажані руху. У нас, незважаючи на наявність множинних асоціація й об'єднань, ця здатність підприємців знаходиться в зародковому стані.
О.П.: Середній клас - це люди, які можуть і хочуть саморозвиватися. Наші люди не так давно стали середнім класом. І поки не встигли розвинутися до розуміння, що від них дуже багато залежить.
Чому середній клас, основою якого є малий та середній бізнес, вважається «поганим» електоратом? Тому що бізнес аналізує і приймає продумані рішення, на які нереально вплинути порожніми обіцянками або пакетами з гречкою.
РБК-Україна: Повертаємося до питань бізнесу. Наскільки сьогодні критична для вітчизняного малого та середнього підприємця проблема авансових податкових платежів?
О.П.: Сьогодні - не така важка, як у минулому році, коли все, що могли заплатити авансом, заплатили. Є законопроект І.Акімової, прийнятий в першому читанні, яким аванси узаконюються. Це, як і спроба дати Держмитниці право на оперативно-розшукову діяльність (ОРД) у проекті Ігоря Калетника - показники того, що готується грунт під майбутню діяльність.
РБК-Україна: Авансові платежі - поза законом. Тим не менше, з часів Миколи Азарова, першого віце-прем'єра в Кабміні Віктора Януковича в 2002-2004 рр., ці платежі застосовувалися і застосовуються.
О.П.: Хочу сказати, що мої підприємства, на яких я працювала і економістом, і директором, ніколи аванси не платили. Навіть у законопроекті І. Акімової аванси розглядаються як добровільні платежі. Вилучати кошти з обороту для авансових платежів підприємцю є сенс тільки тоді, коли в нього є якісь особисті відносини з податковим інспектором. І це завжди ознака якихось корупційних відносин. Це тема для податкової міліції.
РБК-Україна: Але відбиранням авансових платежів займаються саме підрозділи ДПАУ! А ми вже говорили про заплутаність нашого податкового законодавства, при якому майже на кожного бізнесмена можна щось накопати і змусити його до цих добровільних платежів.
О.П.: Якщо це так - то підприємець щось порушив і пішов на домовленості з податковою. В іншому випадку йому треба йти до суду. При всій порочності нашої судової системи, якщо ти маєш рацію - у тебе є всі шанси виграти. Хай не в суді першої інстанції, але в апеляції або Вищому господарському суді України.
РБК-Україна: Все-таки, наскільки великі у поточному році суми авансів?
О.П.: Я знаю, що це відбувається. Але точних даних і цифр у мене немає - хто як домовиться. У мене з даного питання більше інформації з преси. Бізнес - не скаржиться. Кожен дає так, як вважає за потрібне. Я підкреслюю, що як би підприємець ні домовлявся з податківцем, як би не платив аванси - бізнес це не врятує ні від позапланових перевірок, ні від штрафів.
РБК-Україна: Ви згадали в одному ряду з законодавчою ініціативою за авансовими платежами і ініціативу з надання ОРД Держмитниці. На цьому праві наполягали всі глави Держмитниці і наполягає сьогоднішній її голова Андрій Макаренко. Валерій Хорошковський навіть говорив, що в Європі немає права ОРД тільки в української та албанської митниць. Чому Рада підприємців проти ОРД для Держмитниці?
О.П.: А ніхто не говорив в Держмитниці, скільки структур у європейських країнах борються з контрабандою? У нас - прикордонники, ДПАУ, СБУ та МВС. Так давайте заберемо відповідні права у СБУ і МВС - і нехай Держмитниця бореться з контрабандою. В іншому випадку, нам будуть потрібні чергові бюджетні вливання в нові підрозділи і пр.
Крім того, є два види контрабанди - обхідними шляхами і через митницю. Сьогодні митниця пропускає цю контрабанду, а завтра буде з нею боротися? Може бути тільки гірше, як з ОБЕП, який по всій країні проводить перевірки, а ми нічого не можемо з цим зробити, оскільки у ОБЕП є право на ОРД. І те ж буде з митниками.
Сьогодні А.Макаренко готовий провести круглий стіл з бізнесом щодо необхідності надання ОРД митним органам. Я вважаю, що коли вже надавати митним органам право на ОРД, то потрібно переглядати це ж право у інших правоохоронних органів. А в законопроекті І. Калєтніка нічого такого й близько немає.
РБК-Україна: Ви згодні з думкою, що митники - це і є головні контрабандисти?
О.П.: Якщо говорити про контрабанду, яка йде через пункти пропуску, то вона, як правило, без участі митника неможлива. Можна, хіба що, провозити важкі метали, які дорого коштують чи золото, наприклад. А великі обсяги не можуть в'їхати без узгодження з кимось, хто сидить на пункті пропуску. Приклад - мобільні телефони. У 2007 або 2008 році в країну ввозилися мобільні телефони вагою по 0,5 кг.
Звичайно, є моменти, які неможливо відловити. Але багато чого видно навіть просто за декларацією.
РБК-Україна: Чи говорив Вам А. Макаренко, коли на митниці буде створено єдине вікно?
О.П.: На більшості митних пунктів пропуску таке єдине вікно є. Це кімната, в якій сидять всі митні чиновники.
При цьому є постанова Кабміну від 13 квітня 2005 р. № 269, яка передбачає, що в пунктах пропуску перевізник віддає документи митнику, митниця самостійно проводить ці документи через всі служби, після чого митний чиновник віддає ці документи перевізнику. Але ця постанова не виконується.
Точно так само, як спільним наказом всіх контролюючих органів від 2005 р. чітко і щохвилини регламентовано час проходження машини через пункт пропуску. Але СБУ цей наказ не стосується, тому наказ є тільки на папері і виконується він тільки для тих, хто знає про нього і наполягає на його виконанні.
Тому я завжди кажу: підприємець повинен займатися освітою себе. Коли підприємець освічений, знає свої права - а держава його і так обов'язків навчить, - то той же податківець не буде з ним зв'язуватися і намагатися провести незаконні рішення. Тоді й бізнесом легше займатися, і свої інтереси відстоювати.
Спілкувався Антон Подлуцький