Потенційні роботодавці, користуючись літніми канікулами, пропонують неповнолітнім роботу, пов'язану з розклеюванням, роздачею оголошень, рекламної інформації, проведення соціальних опитувань. У подібних оголошеннях на роботи вік бажаного працівника вказується від 15 років, а то і взагалі значення віком не надається. Багато хто з потенційних роботодавців не звертає уваги на те, що невірно сформульоване оголошення про роботу може бути причиною порушення трудового законодавства при прийомі на роботу неповнолітнього.
Потенційні роботодавці, користуючись літніми канікулами, пропонують неповнолітнім роботу, пов'язану з розклеюванням, роздачею оголошень, рекламної інформації, проведення соціальних опитувань. У подібних оголошеннях на роботи вік бажаного працівника вказується від 15 років, а то і взагалі значення віком не надається. Багато хто з потенційних роботодавців не звертає уваги на те, що невірно сформульоване оголошення про роботу може бути причиною порушення трудового законодавства при прийомі на роботу неповнолітнього.
У свій час, ратифікувавши конвенцію Міжнародної організації праці № 138 «Про мінімальний вік для прийняття на роботу», Україна прийняла на себе зобов'язання здійснювати національну політику для забезпечення ефективної ліквідації дитячої праці та зменшення мінімального віку для прийняття на роботу до рівня, який відповідає найбільш повному фізичному і розумовому розвитку підлітків.
Міжнародна організація праці рекомендує приймати на роботу з 18 років і тільки після консультацій із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників. Національне законодавство може передбачати можливість працевлаштування з 16 років за умови, отримання підлітком достатнього рівня спеціального навчання або професійної підготовки.
В Україні основним документом, в якому визначаються права неповнолітніх, норми виробітку, оплата праці та надання відпустки є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП), а саме - глава VIII.
Цей нормативно-правовий акт передбачає, що з 16 років підліток може бути прийнятий на роботу. Згідно з положеннями КЗпП, як виняток, допускається працевлаштування осіб, які досягли 15 років тільки за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює.
При цьому, робота жодним чином не повинна бути важкою, з шкідливими або небезпечними умовами праці. Роботи, пов'язані виключно з підйомом або переміщенням важких речей неповнолітніми особами, також заборонені.
Перед працевлаштуванням неповнолітні в обов'язковому порядку повинні пройти медогляд. Без його проходження роботодавець не має права наймати неповнолітнього претендента.
Для підготовки молоді до продуктивної праці, учень загальноосвітньої школи, професійно-технічного училища або середнього спеціального навчального закладу, який досяг 14 років, у вільний від навчання час також може бути працевлаштований для виконання легкої роботи, яка не робить шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання. Згода одного з батьків або особи, яка їх замінює також обов'язково.
Приймаючи на роботу, підлітка роботодавець повинен пам'ятати, що законодавство передбачає укладення трудового договору з неповнолітніми особами в письмовій формі. Також роботодавцю в обов'язковому порядку необхідно вести облік працевлаштованих неповнолітніх осіб.
Залучення неповнолітніх осіб до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні - незаконно.
Працевлаштовувати неповнолітніх осіб необхідно дуже грамотно, не допускаючи ні найменшого порушення трудового законодавства. Так, порушення правил працевлаштування неповнолітніх осіб може бути кваліфіковано як грубе порушення трудового законодавства, і спричинити за собою притягнення посадової особи такого роботодавця до кримінальної відповідальності за ст. 172 Кримінального кодексу України (штраф від 50 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади, або заборона на заняття певною діяльністю до п'яти років, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців).
Валерія Гудій, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери», спеціально для РБК-Україна