Новий гравець: навіщо в Україні створюють Бюро економбезпеки і як воно буде працювати

Розмови про необхідність створення нового силового органу, який перебрав би на себе функції по розслідуванню економічних та фінансових злочинів, почалися відразу після Революції гідності.

Ще в березні 2014 року на той момент прем'єр Арсеній Яценюк доручив створити Службу фінансових розслідувань, яка б забрала у Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України повноваження розслідувати економічні злочини. Тоді з'явилося кілька концепцій роботи такого органу, але жоден з них парламент в підсумку так і не розглянув.

Джерело РБК-Україна в силових органах говорить, що кожного разу каменем спотикання ставало саме питання політичного впливу на нове відомство і його керівника. Крім того, ні МВС, ні СБУ не поспішали добровільно віддавати "ласі" економічні справи.

Вперше за багато років питання створення фінансової поліції у вигляді Бюро економічної безпеки наблизилося до фінальної точки. Восени минулого року Рада прийняла в першому читанні законопроект, розроблений у фінансовому комітеті парламенту. Вже сьогодні, 28 січня, депутати можуть ухвалити його в цілому.

Ключові правки

Що передбачає законопроект про створення БЕБ? Новий орган, як випливає з документа, буде "приймати участь в забезпеченні економічної безпеки держави". Штат Бюро складе близько 4 тисяч детективів. В основному вони будуть розслідувати ті ж злочини, які раніше вела податкова міліція. Мова йде про ухилення від сплати податків, підробку фінансових документів, порушення при виготовленні підакцизних товарів і т. д.

У деяких випадках детективи БЕБ зможуть розслідувати підслідні НАБУ злочини, як, наприклад, незаконне заволодіння держмайном і нецільове використання коштів з держбюджету. Крім того, згідно із законопроектом вводиться нова стаття Кримінального кодексу – шахрайство з ПДВ. Ці схеми також зможуть розплутувати співробітники Бюро економічної безпеки.

Податкова міліція залишиться в минулому після створення БЕБ (Фото: 15volynnews.com)

Тоді як хабарництво, шахрайство і розтрата майна з використанням службового становища підслідність БЕБ не включаються, а залишаються у віданні інших органів, в тому числі СБУ.

Заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк (фракція "Голос") вважає це логічним, враховуючи специфіку роботи Бюро. При цьому, як звернув увагу нардеп, важливо, що до другого читання в текст законопроекту внесли правку, що дозволяє передати БЕБ від СБУ повноваження по розслідуванню економічних злочинів.

"БЕБ не займається боротьбою з корупцією. Тому в частині боротьби з корупцією в СБУ як раз більше дублюються повноваження з НАБУ і ДБР. Тоді як БЕБ буде розслідувати економічні злочини. Адже у нас головна проблема навіть не в кількості органів, а в тому, що багато з них займаються одним і тим же. Через це між ними йдуть постійні конфлікти", – пояснив виданню Железняк.

Глава правоохоронного комітету Ради Денис Монастирський ("Слуга народу") називає цю правку ключовою для прийняття чи відхилення закону про БЕБ. На його думку, саме від неї залежить результат голосування.

"Частина депутатів готові голосувати за законопроект тільки з цією правкою. Якщо її ставлять на підтвердження і провалюють, то інша частина депутатів, яка готова була голосувати за закон, вже не голосує. Наскільки я розумію, ні в однієї, ні в іншої частини депутатів зараз немає 226 голосів, щоб прийняти закон", – сказав він РБК-Україна.

При цьому Монастирський впевнений, що мова в законі повинна йти не тільки про позбавлення СБУ "економічних функцій", але і взагалі права залучати оперативників Служби безпеки до силових операцій у кримінальних провадженнях, непідслідних цьому відомству. Враховуючи всі ці обставини, Монастирський не впевнений, що 28 січня закон про БЕБ буде прийнятий.

Цікаво, що законопроект про реформу Служби безпеки також стоїть у порядку денному на четвер. Протягом 2020 року парламент навіть не зміг прийняти його в першому читанні. Всі суперечки навколо нього також часто впираються в питання збереження "економічної складової" в діяльності спецслужби.

Боротьба за директора

Що змінилося при підготовці проекту про БЕБ між читаннями? Ключові правки стосуються порядку призначення директора нового силового органу. Якщо в першому варіанті документа ці повноваження перебували в руках президента, то в остаточній редакції цю функцію вирішили передати Кабінету міністрів.

Не в останню чергу на це вплинула принципова позиція Конституційного Суду. Справа в тому, що судді КСУ на прикладі НАБУ і його директора Артема Ситника розкритикували формат, коли глава держави призначає керівника правоохоронного органу. Адже, на думку конституціоналістів, в Основному законі нічого не сказано про повноваження президента призначати голів будь-яких органів, крім зазначених у чіткому переліку – міністра оборони, генпрокурора і так далі.

З огляду на це і щоб уникнути тиску на роботу БЕБ в майбутньому, вирішили передати новий орган у вертикаль уряду. Саме Кабмін за поданням прем'єра буде призначати керівника Бюро, відібраного на відкритому конкурсі.

Денис Монастирський допускає, що голосів за новий закон про БЕБ може не вистачити (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

В законопроектах, які готували в парламенті попереднього скликання, також пропонувалося підпорядкувати президенту службу, створену замість податкової міліції. Наприклад, законопроект екс-голови податкового комітету Ніни Южаниной ("Блок Петра Порошенко") у 2018 році пропонував створити Нацбюро фінбезпеки і наділити його силовими функціями. Цей момент не сподобався міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, і проект в підсумку не був прийнятий.

"Моя філософія полягає в тому, що Служба фінансових розслідувань повинна бути аналітичною службою, в якій головною зброєю повинні стати олівець, папір і комп'ютер, яка аналізує події, існуючу звітність і приймає рішення", - заявив тоді глава МВС.

У нинішній ситуації, навіть у випадку прийняття закону про БЕБ, його робота може бути заблокована ще на стадії конкурсного відбору керівника бюро. В остаточній редакції проекту зазначено, що в комісію входитимуть по три людини від РНБО та Кабінету міністрів, два від податкового комітету Ради і один – від правоохоронного.

Ярослав Железняк допускає, що такий порядок формування конкурсної комісії може заблокувати її роботу. Тим більше що подібні приклади в Україні не рідкість. Наприклад, комісії з відбору директора ДБР та голови САП не можуть похвалитися швидкістю і ефективністю роботи.

Голова профільного комітету фінансового Ради Данило Гетманцев ("Слуга народу"), навпаки, не бачить проблеми у формуванні конкурсної комісії. "У нас абсолютно конструктивна робота і в парламенті, і в комітеті. Чому ми повинні щось блокувати? До того ж у нас є більшість. Та й більшість опозиційних сил не займає якоїсь деструктивної позиції, особливо – серед представників нашого комітету", – підкреслив Гетманцев в розмові з виданням.

Зміна вивіски

Бізнес з обережністю дивиться на спроби влади створити БЕБ. В Європейській Бізнес Асоціації виступають категорично проти прийняття законопроекту Гетманцева і закликають його відкликати. "Створення цього органу в запропонованому форматі може посилити недовіру бізнесу та інвесторів до правоохоронних органів", – заявили в ЄБА.

Серед іншого, в асоціації вказують на надмірно роздутий штат детективів БЕБ і недосконалий механізм конкурсного відбору керівника Бюро. Тоді як основна претензія і побоювання у бізнесу в тому, що податкова міліція просто "змінить вивіску" і стане Бюро економічної безпеки, але не оновиться по суті.

До речі, високопоставлене джерело РБК-Україна в МВС майже впевнене, що основний кістяк БЕБ складуть саме екс-співробітники податкової міліції. "У них є специфічні знання, досвід і, що основне – зв'язки. Я думаю, що на 80% БЕБ буде складатися з колишніх податківців", – вважає співрозмовник.

Крім того, є ризик, що складнощі виникнуть і при передачі справ від податкової міліції у новий орган. Адже законом передбачено півроку для набору штату і початку функціонування БЕБ.

"Цього часу достатньо, якщо є бажання і воля, щоб створити новий орган і ліквідувати податкову міліцію", – сказав РБК-Україна Гетманцев. Він відкидає побоювання, що виникне часовий вакуум і станеться "провисання" справ через створення нового органу і ліквідацію старого.

Данило Гетманцев вважає, що півроку вистачить, що БЕБ набрав штат і почав роботу (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Але юрист "Ілляшев та партнери" Денис Ненов вказує на кілька нестиковок, які можуть призвести до серйозних наслідків. Серед іншого, як пояснив експерт, порядок вступу в силу цього документа не враховує перехідні положення закону про поліпшення інвестиційного клімату, згідно з яким виключення з Податкового кодексу розділу "Податкова міліція" відбудеться з дня набрання чинності закону про БЕБ. Іншими словами, податкова міліція втратить свої функції в день вступу в силу закону про новий орган.

На думку адвоката, це може створити ситуацію, коли певний проміжок часу жоден правоохоронний орган не матиме повноважень розслідувати фінансові злочини.

Тоді як позитив у законопроекті про створення БЕБ юрист бачить у передбаченому "фільтрі" для відкриття кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків. Як уточнив Ненов, після прийняття закону це буде можливо лише в разі, коли податкове правопорушення визначено актом документальної перевірки та іншими додатковими фактичними даними.

Денис Монастирський також бачить реальну загрозу "правового вакууму" у сфері фінансових розслідувань. "Безумовно, буде певне вікно або прірва, тому що навіть якщо буде створено БЕБ, то буде потрібен час, щоб наростити потужності і перекрити хоча б основні напрямки розслідувань", – упевнений глава правоохоронного комітету.

Серед "гальмуючих чинників" він називає і формування конкурсної комісії, переоформлення майна податкової міліції, кадровий відбір і підготовку нових співробітників. На думку Монастирського, все це займе не менше одного року і то, якщо БЕБ очолить "правильний керівник, який буде чітко розставляти пріоритети".