Одне з перших завдань для влади, яке президент Володимир Зеленський озвучив на початку своєї каденції, стосувалося захисту іноземних інвестицій.
Дійсно, ця проблема для України не нова і стосується вона, в тому числі, однієї з найбільш зростаючих і розвиваються сфер – IT-індустрії.
Але, як показав досвід останніх двох років, ситуація не тільки не покращилася, а, скоріше, навпаки, ще більш посилилася. Недавня новина про те, що мільярдна IT-компанія Playtika закриває офіс в Дніпрі, лише підтверджує ці побоювання. За даними РБК-Україна, частині співробітників компанії було запропоновано або переїхати до Румунії, або шукати собі інше місце роботи.
Попри гучні заяви влади, надмірний інтерес правоохоронців до IT-компаній лише зростає. Так, в лютому 2020 кіберполіція провела ряд обшуків в офісах рекламних агентств за підозрою в роботі з піратськими онлайн-кінотеатрами.
За даними AIN.UA, правоохоронці вели слідчі дії в офісі компанії MGID, а також в офісі компанії Adwise (велика рекламна мережа в СНД-регіоні).
У червні 2021 року Державна фіскальна служба (ДФС) повідомила про обшуки в офісі комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ)". Це компанія забезпечує роботу єдиного електронного квитка Kyiv Smart Card, міського сервісу онлайн-оплати комунальних послуг, оплати паркування та штрафі тощо.
У вересні 2021 ДФС прийшла з обшуками вже в київський офіс компанії Gamingtec. Це розробник платформ для побудови казино або беттінга, також компанія надає платіжні рішення, маркетингові інструменти і технічну підтримку. Зараз на платформі Gamingtec побудовано понад 3000 ігор. Компанія зареєстрована в Лондоні, але має великий центр розробки в Києві
Дістається і компаніям, які займаються онлайн-торгівлею. У березні 2019 року після обшуків та вилучення товарів податківцями був закритий великий інтернет-магазин Repka.ua. Власники довели неправомірність звинувачень, весь товар їм повернули, проте компанію це вже не врятувало. Ця ситуація якраз і підтверджує тезу про те, що вести "білий" бізнес в Україні не тільки не рентабельно, а й часом загрожує необґрунтованим кримінальним переслідуванням.
Поряд з цим, з'являються повідомлення, що великі західні компанії уникають Україну. Так, американський розробник розумних дверних дзвінків Ring (належить Amazon) змінив назву свого українського офісу на Squad і почав видаляти згадки про зв'язки українського офісу з американським інтернет-гігантом.
За даними ЗМІ, Amazon вирішив відсторонитися від України після скандалу з витоком персональних даних. Втім, є й інша версія – Amazon спочатку ще при покупці Ring не був упевнений в Україні.
Буквально днями, компанія DAXX у своєму звіті про привабливість різних країн з точки зору IT-аутсорсингу за 2021 рік назвала Україну №1 IT-офшором у Східній Європі і кращим у світі для найму програмістів. Головна причина – велика кількість висококваліфікованих фахівців і низький рівень оплати.
Однак дуже скоро такий стан речей може змінитися.
Найчастіше IT-фахівці на аутсорсі для ведення діяльності реєструють ФОП (фізособа підприємець). Згідно з відкритими даними, в Україні за підсумками 2020 налічувалося понад 212 тисяч IT-фахівців – ФОП. Це на 16% більше, ніж роком раніше. IT-послуги входять в топ-3 статті українського експорту в США, а в цілому експорт комп'ютерних послуг з України в 2020 році склав понад 5 млрд дол.
Не дивно, що українська влада задумалася над тим, як отримати додаткові податки з цієї сфери – з цією метою вже розроблений спеціальний податкової режим для IT-індустрії "Дія City". Одна з ключових новел цього режиму-введення обмежень для роботи ФОП.
!Міжнародні компанії часто незадоволені поширеною в Україні практикою залучення ФОП на роботу. Для українців така система працевлаштуванн – прийнятна, але для деяких міжнародних компаній – ні, тому що вони вважають систему ФОП – сірою", — аргументував таку позицію екс-міністр економіки Тимофій Милованов.
Втім, такі пояснення виглядають дещо слабо на тлі зростаючих обсягів експорту IT-послуг і кількості IT-фахівців-ФОП в країні.
Проте, попри ритику з боку IT-індустрії народні депутати зберегли в законопроекті №5376, який описує податковий режим для "Дія Сity", суттєві обмеження для ФОП:
Обмеження повною мірою запрацюють з 2025 року.
Документ ще не прийнятий, але його друга редакція вже опублікована на сайті Верховної ради. До слова, документ був оприлюднений наступного дня, після того, як DAXX опублікувала свій рейтинг.
При цьому на тлі введення обмежень для ФОП наша держава, на відміну від розвинених країн, не робить нічого, щоб допомагати IT-галузі розвиватися.
Наприклад, в деяких країнах Європи та Азії – Німеччина, Швейцарія, Естонія, Гонконг, Сінгапур, Південна Корея — для розвитку технологій створили прозоре юридичне і бізнес-поле і впровадили систему податкових пільг. В Індії, Ірландії, на Кіпрі ввели податкове стимулювання-урядову підтримку компаній, що роблять значний внесок у розвиток індустрії. В результаті в цих країнах з'явилися Парки високих технологій. У нас поки про такий підхід мови не йде.
Та й сам процес цифровізації України просувається вкрай повільними темпами. В першу чергу, тому, що у самих ТОП-чиновників немає розуміння необхідності цього процесу. А низький рівень зарплат в держсекторі не сприяє залученню в державні структури висококваліфікованих IT-фахівців.
Крім того, з боку держави відсутня системна підтримка вузів, які готують технічних фахівців, а також подальша координація випускників.
Сьогодні державні вузи не встигають повноцінно адаптувати навчальні програми під стрімко розвиваються технології. Як результат, випускники з базовою освітою виявляються не готові повноцінно починати свою кар'єру. В результаті IT-компаніям часто доводиться брати стажистів і вже на місці доучувати їх.
Як бачимо, ситуація для IT-індустрії в Україні останнім часом складається не кращим чином: до тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів додаються податкові обмеження, що створює грунт для нових "сірих" схем і відкатів. У підсумку спочатку озвучена владою ідея про поліпшення інвестклімату розбивається об реалії українського формату ведення бізнесу.
Як наслідок, багато IT-компаній сьогодні всерйоз замислюються про те, щоб вийти з України. Але в той час, як велика частина учасників IT-ринку намагається донести свою позицію до влади, веде діалог на всіх рівнях, щоб зберегти за Україною високі позиції у світовій IT-індустрії, деякі, як, наприклад, Playtika, які вже вирішили почати скорочувати свою присутність в Україні. І якщо ситуація не зміниться, слідом за Playtika релокацією своїх офісів займуться і інші компанії.