У серпні поточного року в агропромисловій групі "Креатив" змінилися акціонери. Разом з відмінними виробничими активами нові власники отримали банківські борги на сотні мільйонів доларів. Як вони зібралися "розрулювати" проблеми з банками? На сьогоднішній день саме в цьому головне питання. За відповідями РБК-Україна звернулася до керуючого акціонера компанії Рисбека Токтомушева.
У серпні поточного року в агропромисловій групі "Креатив" змінилися акціонери. Разом з відмінними виробничими активами нові власники отримали банківські борги на сотні мільйонів доларів. Як вони зібралися "розрулювати" проблеми з банками? На сьогоднішній день саме в цьому головне питання. За відповідями РБК-Україна звернулася до керуючого акціонера компанії Рисбека Токтомушева.
РБК-Україна: Навіщо ви купили бізнес з такими великими боргами? Адже виходить, що ви купили компанію з негативним капіталом.
Рисбек Токтомушев: Після покупки ми зробили стандартні речі: вкачали поточну ліквідність, зрізали витрати і запустили виробництво. Далі ми маємо намір робити не менш стандартні речі: реструктуризувати борги, вкачати робочий капітал і стабілізувати позиції компанії на ринку.
А потім, через кілька років, ми збираємося продати компанію профільному інвесторові, що теж цілком стандартно. Ось навіщо ми купили цей бізнес. Так, великі борги та реструктуризація попереду складна.
РБК-Україна: Скільки "Креатив" винен банкам?
Рисбек Токтомушев: Банкам компанія винна близько 660 млн дол. США. З цього обсягу боргів близько 125 млн доларів США повинні перейти до колишніх власників "Креативу" (сім'я Березкіних). Інші 535 млн доларів США нам доведеться реструктуризувати.
РБК-Україна: Ви вважаєте реальним реструктуризувати такий величезний борг?
Рисбек Токтомушев: А яка альтернатива? Банкрутство? Яких би втрат не зазнали банки при реструктуризації, в разі банкрутства вони втратять ще більше. А низка банків взагалі нічого не отримає. Згоден, що борг великий.
Більш того, борг непропорційно великий. І на ситуацію потрібно дивитися, у тому числі, в контексті історії виникнення такого непропорційно великого боргу. Хочу зробити акцент саме на непропорційності розміру боргу реальної прибутковості компанії.
РБК-Україна: Що ви маєте на увазі під непропорційністю?
Рисбек Токтомушев: Маю на увазі, що банки видали компанії набагато більше грошей, ніж компанія була в змозі коли-небудь віддати. Кажучи просто, не без участі банків успішна виробнича компанія переродилася в кредитну піраміду, яка може жити тільки за рахунок постійних нових кредитів.
Моя особиста думка така, що "Креатив" був кредитною пірамідою вже кілька років. Кілька років тому "Креатив" переродився з виробничої компанії у фінансову піраміду. Нам продовжувати кредитну піраміду ніякого резону немає.
Нам потрібен звичайний виробничий бізнес. Тому ми починаємо болісний процес перетворення компанії з кредитної піраміди назад в нормальний виробничий бізнес.
РБК-Україна: Ви говорите, що виробнича компанія перетворилася в кредитну піраміду. А як так вийшло?
Рисбек Токтомушев: Нормальна компанія бере такий кредит, який може обслужити і потім віддати за рахунок свого доходу. Компанія-піраміда - це зовсім інша бізнес-модель. Компанія-піраміда живе не тільки і не стільки за рахунок свого профільного доходу, скільки за рахунок банківських кредитів.
Профільний дохід використовується для виправдання отримання нових кредитів. Причому, за законами жанру, дохід, звичайно ж, завищується. І кредити компанія-піраміда обслуговує і віддає не стільки за рахунок доходу, скільки за рахунок нових кредитів. Чому з'являються компанії-піраміди? Напевно, тому, що власники і менеджери компанії хочуть отримувати більше грошей, а банки хочуть більше грошей видавати в кредит.
Взагалі це досить поширене явище. І банкіри, і позичальники відриваються від реальності. Банкіри кредитують компанію-піраміду у відриві від її реальної прибутковості. Піраміди ґрунтуються на ілюзорному сприйнятті фінансових подій. У позичальника річка кредитних грошей створює ілюзію успішного бізнесу.
У банкіра річка процентних платежів створює ілюзію успішного кредитування. Начебто всі задоволені. Але рано чи пізно кредитна піраміда вичерпує себе, тобто падає.
РБК-Україна: Коли, на ваш погляд, "Креатив" став кредитної пірамідою?
Рисбек Токтомушев: Думаю, що до 2011-12 року "Креатив" був нормальною компанією. Але судячи з внутрішньої фінансової документації, останні роки два "Креатив" був відвертою кредитної пірамідою. До речі, не думаю, що це було великим секретом для банків. У банкірів була вся інформація, щоб розуміти, з чим вони мають справу насправді. Хоча це моя особиста думка, що банківські кредитори "Креативу" можуть не поділяти.
РБК-Україна: Але борги все одно доведеться віддавати...
Рисбек Токтомушев: Ми не говоримо, що боргів немає. Але ми говоримо про те, що при реструктуризації слід враховувати, що банкіри кредитували кредитну піраміду, і вони повинні це розуміти. Розумієте, банкіри на "Креативі" як би влаштували для себе казино і грали там кілька років. Тепер, коли казино закрилося, банкіри вимагають виграш. Але в казино буває і програш.
Моя думка така, що якщо банкіри видавали високо ризиковані кредити, то не треба дивуватися і обурюватися, коли банкам пропонують ці кредити реструктуризувати. Тим більше, що деякі з виданих кредитів у мене як у колишнього банкіра викликають принаймні здивування.
Я розумію, що банкіри хотіли більше кредитувати і більше заробляти. Але коли кредити видаються без урахування реальної прибутковості компанії та/або без застав, то неминучим результатом такого безтурботного кредитування завжди є та чи інша форма реструктуризації. Така реальність.
РБК-Україна: На що "Креатив" витрачав отримані кредитні ресурси?
Рисбек Токтомушев: На будівництво виробничих потужностей, на оборотку, на обслуговування інших кредитів. Доля частини грошей нам поки що незрозуміла. Розбираємося.
РБК-Україна: Ви говорили про завищення реального доходу "Креативу". Наскільки суттєвими були спотворення?
Рисбек Токтомушев: За моїми оцінками, показник EBIDTA завищувався регулярно і часом більш ніж в два рази. Також спотворювався цілий ряд інших показників, таких як обсяг запасів сировини і продукції, дебіторка і кредиторка.
Кажучи просто, історична фінансова звітність "Креативу" за кілька останніх періодів була "мальована". І це підтвердили наші аудитори. За нашою заявою вже відкрито кримінальне провадження у зв'язку з фальсифікацією історичної фінансової звітності, яка подавалася, в тому числі, в банки.
До речі, ми розіслали банкам звіти наших аудиторів. Звичайно, у звітах багато неприємних для банкірів речей. Адже там показана реальна картина. І звичайно виникає питання, чому або навіщо банкіри все це час кредитували піраміду з підмальованою прибутковістю. На заході махінації з фінансовою звітністю - це серйозний кримінальний злочин.
РБК-Україна: Яка позиція банків?
Рисбек Токтомушев: Ми маємо справу з двома основними групами банків: наших держбанків (Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк) та іноземні банки (включаючи банки з іноземним капіталом). Основна сума боргу припадає на держбанки і з ними ми знаходимося в більш або менш конструктивному діалозі.
Ми усвідомлюємо, що домогтися списання частини боргу у держбанків дуже складно і треба працювати більше над іншими інструментами реструктуризації. Тим більше, що у держбанків хороші застави та гарне покриття. З іноземними банками у нас відносини складніші. Ряд іноземних банків почали судові процеси проти "Креативу". Але особливість їх становища в тому, що кредити іноземних банків з переважно незабезпечені, тобто, без застав.
До речі, слід зазначити, що у випадку з "Креативом" українські держбанки вели набагато більш грамотну кредитну політику, ніж банки з іноземним капіталом. На відміну від наших держбанків, банкіри з банків з іноземним капіталом чомусь йшли на вкрай ризиковані речі. Але в будь-якому випадку, нам доведеться домовлятися з усіма.
РБК-Україна: Як ви вважаєте, яких умов реструктуризації вам вдасться домогтися?
Рисбек Токтомушев: Не хочу поки загадувати і прогнозувати. Реструктуризація - це спосіб зберегти компанію. Ми хочемо зберегти заводи і виробничий колектив. З нашим приходом в історії компанії період мальованої бухгалтерії і річки кредитних грошей закінчився. Куди поділися ці гроші ми будемо розбиратися.
Хто малював фінансову звітність, ми теж будемо розбиратися. Зараз не хочу давати ніяких оцінок. Тим більше, що для нас набагато важливіше майбутнє компанії, ніж її минуле.
Розмовляв Павло Круглов