Стратегія розвитку агросектора Україні передбачає максимальну підтримку з боку держави середніх фермерських господарств і реанімацію кооперативного руху. Для цього слід реформувати Аграрний фонд, створити профільний банк, а також прискорити введення цивілізованого земельного ринку. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава Мінагропроду Микола Присяжнюк.
РБК-Україна: Представники аграріїв стверджують, що необхідно зберегти пільги з ПДВ і фіксований сільгоспподаток. Мотивуючи це тим, що скасування пільги з ПДВ призведе до втрати 10 млрд грн. У той же час, в рамках взятих на себе зобов'язань щодо СОТ, Україна не може надавати пряму підтримку сільгоспвиробникам. Який вихід бачить із цієї ситуації Мінагропрод?
Микола Присяжнюк: Я завжди спираюся на позицію сільгоспвиробників і асоціацій. Це перше.
Друге - ми не повинні повторити помилки, допущені раніше. Якщо якась галузь розвивається, не потрібно починати її «общипувати», не аналізуючи, до чого це призведе.
Сьогодні, як би там не було, ми чітко розуміємо, що аграрний сектор - це платформа економічного розвитку нашої країни. АПК становить 24% у структурі нашого ВВП, динаміка зростання ВВП минулого року склала 17%. І найголовніше, що потенціал не вичерпаний. Як мінімум, ми маємо можливість - і зобов'язані - подвоїти цей потенціал.
Аграрна галузь - найпривабливіша як для національних інвесторів, так і для іноземних. І сьогодні робити необдумані кроки щодо ліквідації тих чи інших пільг не можна. Потрібно уважно економічно прорахувати.
Ми проаналізували підтримку аграрного сектора нашими сусідами, як на Сході, так і на Заході - в РФ, Білорусі, Євросоюзі, США. У нас самий низький рівень державної підтримки, навіть з урахуванням пільг. І сьогодні ще їх забирати? Я буду категорично проти. Поки у нас є потенціал для нарощування, поки є динаміка, необхідно зберегти хоча б ті умови, які на сьогоднішній день працюють.
РБК-Україна: В цьому контексті, чи не загрожує Україна повернення до практики квотування і введення мит на експорт зернових культур?
Микола Присяжнюк: Квоти та мито поки не загрожують. Але якщо ми будемо робити необдумані кроки, а ви розумієте, що таке 10 млрд вилучити з обороту і змусити сільгоспвиробника при стрімкому зростанні цін на добрива, електроенергію, паливно-мастильні матеріали вимити 10-12 млрд грн, тоді навряд чи ми зможемо посіяти і виконати програми. Тоді можуть бути і обмеження, оскільки ми можемо допустити зменшення валу виробництва сільськогосподарської продукції.
Але я б хотів, щоб сьогодні питання мит і квотування взагалі пішло у минуле. Тому що наша країна не ставить сьогодні питання продовольчої безпеки, наша країна ставить питання про присутність української сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на експортному ринку як можна в більшій кількості. Тому про мита і квоти ми повинні забути.
Сьогодні аграрії і так ущемлені - при експорті зерна не компенсується ПДВ. Цим уже порушений баланс. Можливо, були порушення, необхідно було прозоро доопрацювати механізм і не робити цього. А якщо зараз додати ще й внутрішній ПДВ, то конкуренції не буде, з'являться зловживання - і зростання валового продукту знизиться.
РБК-Україна: Мінагропрод буде ініціювати питання відновлення компенсації ПДВ?
Микола Присяжнюк: Я дуже задоволений, що прем'єр-міністр прийняв рішення створити постійно діючу робочу групу з розвитку аграрного сектора. Він очолив цю групу, раз в два тижні ми будемо проводити засідання. Думаю, дискусії дозволять знайти правильні рішення.
Я ініціював, щоб у складі цієї групи були виробничі асоціації. В асоціаціях і у великих виробників досить потужна армія економістів і фінансистів, яка може надати програму і прорахувати перспективу. І тут їх думка повинна обов'язково враховуватися.
Ми до нового року, маючи завдання і можливість в маркетинговому році проекспортовано 23 млн тонн зернових, поки що проекспортували всього 15 млн тонн. А часу дуже мало залишилося. Чому так сталося? Тому що до нового року діяли експортні мита на зерно, які пригальмували наш експорт. Ми поступилися ринок нашим сусідам, вони в перший раз за всю історію 20 років проекспортували зерна більше, ніж Україні, а у нас потенціал великий. Ось приклад необдуманих кроків, які кимось були ініційовані.
Надія, що казна наповниться, не виправдалася, надходження валюти не відбулися, сільгоспвиробник не зміг продати зерно і не отримав оборотні гроші для того, щоб отримати можливість провести весняно-польові роботи плюс великий відсоток пересіву. До сільського господарства потрібно підходити дуже виважено.
РБК-Україна: Згідно з офіційними даними, брак коштів на весняно-польові роботи складає 8,5 млрд грн - майже чверть від необхідних 36 млрд грн. За рахунок яких інструментів буде ліквідовано цей розрив?
Микола Присяжнюк: Ми тісно працюємо з Нацбанком, який веде активну роботу з комерційними банками щодо фінансування аграрного сектора. Сьогодні відбувається зниження кредитних ставок для аграрного сектора. В минулому році нам вдалося досягти зниження, потім почалося зростання, сьогодні нам знову вдалося досягти зниження ставок по кредитах.
Друге - державний бюджет може дати грошей стільки, скільки дозволяє казна. При цьому Кабінет міністрів передбачив 300 млн грн на компенсацію пересіву. Зрозуміло, що цього мало. Зрозуміло, що ми включаємо механізм отримання кредитних коштів, зрозуміло, що сьогодні крупно-товарні виробники мають можливість бути присутнім на IPO, багато залучають кредити за межами країни і сьогодні багато власників компаній - іноземні інвестори. Тут дефіциту грошей не буде.
РБК-Україна: А що стосується дрібних товаровиробників?
Микола Присяжнюк: А от з дрібними - питання. Зараз ми розглядаємо питання по середній ланці - фермерам та КСП. Потрібно забезпечити їх дешевими кредитними коштами. Тому ми пропагуємо створення Банку реконструкції та розвитку або Зембанку для аграріїв.
Я хочу, щоб Аграрний фонд (АФ) був перетворений у фінансовий інструмент, який міг би на безвідсотковій основі видавати кредити під заставу зерна, форварда - для поповнення оборотних коштів при пікових навантаженнях фінансових у аграріїв.
Що відбувалося раніше? Аграрій не встигав ще провести збиральну кампанію, а вже потрібно було вести посівну. При цьому прийнятної для нього на ринку ціни не було - комерсанти знижували ціни і йшло оббирання селян. У минулому і позаминулому році ми за рахунок АФ виходили на форвард, диктували ціну. І в 2011 р., коли був рекордний урожай, ціна не просіла - і середня ланка, що не має фінансового запасу, протрималося.
Ми будемо орієнтуватися на фермера - середнього виробника. Це дозволить нам зберігати стабільну ціну на внутрішньому ринку.
РБК-Україна: Як розподілені 300 млн грн, виділені на пересівання озимих зернових?
Микола Присяжнюк: Вони не розподілені. Згідно з постановою, до 20 квітня всі підприємства, які постраждали від того, що озимі загинули взимку або не зійшли восени, подають заявки. Ці заявки підтверджуються на рівні районів, інспекцій і комісій. Далі заявка надходить до міністерства і в автоматичному режимі, в залежності від кількості заявленого, ми ці 300 млн грн розподіляємо.
Ми відкриваємо окрему безкоштовну телефонну лінію, а також будемо публікувати інформацію на сайтах і в газетах, хто і скільки отримав з цих грошей. Оскільки в аграрному секторі склалася ситуація зі зловживанням з дотаціями, сьогодні наша задача провести прозорий розподіл грошей і в той же час максимально спрощене.
РБК-Україна: Микола Азаров неодноразово піднімав питання підтримки та розвитку фермерсько-кооперативного руху. Зрозуміло, що великі агрохолдинги в змозі самі забезпечувати себе. Що, крім зернових форвардів АФ, міністерство зробило і планує зробити для підтримки дрібного товаровиробника?
Микола Присяжнюк: У нас є три групи виробників сільськогосподарської продукції. Це селяни, які мають свої присадибні городи і невеликі паї. Вони виробляють і м'ясо, і молоко, і овочі, і фрукти. Тут у нас вже є бачення - створення виробничих та заготівельних кооперативів, залучення УкрКоопСпілки. Цим виробникам потрібно, щоб заготівельник сказав: що, коли і за якою ціною він у них купить. Для цього ми будуємо вертикаль оптових ринків і заготівельних систем.
Друга група - фермер і середній виробник. Це середній клас, без якого не можуть існувати здорова економіка і повноцінне суспільство. Для них діють пільги по ПДВ та єдиному податку. Але я не можу, не маю права змусити фермера, у якого 100-200 га, купити дорогий комбайн, який ніколи не окупиться. Тому ми ініціюємо на рівні бізнесу і держави створення механізованих загонів з надання послуг. Також, базуючись на наукових дослідженнях, ми рекомендуємо техніку, яка оптимальна для невеликого фермерського господарства.
Плюс - кредитування. Склалася думка, що аграрний сектор, особливо середній клас, ніколи не повертає кредитів. Так от, з аналізу всіх галузей, найвищий відсоток повернення кредитів в аграріїв - 97%.
РБК-Україна: Ринок сільгоспземель в Україну так і не введений і, схоже, не буде введений і в 2013 р. У чому ключова системна проблема, крім кадастру, зрозуміло, який, за наявною інформацією, вже давно готовий?
Микола Присяжнюк: На паперових носіях кадастр вже є, на електронних - поетапно вводимо. Зараз йдуть експерименти у Вінницькій та Київській областях.
Але кадастр - це така система, яка постійно вимагає удосконалення. Тому що будь-які зміни, будь-яка купівля-продаж - це процес доповнення кадастру. Якщо зараз ми говоримо тільки про географічне розміщення ділянки, то завтра ми будемо говорити про її родючість, післязавтра - про природні корисні копалини, далі - про наземні споруди.
Що стосується ринку землі, Президент чітко поставив завдання, щоб реформа була підтримана суспільством, в першу чергу - сільгоспвиробниками, власниками земельних паїв. У суспільстві поширена думка, що завершення земельної реформи призведе до розпродажу землі. Зрозуміло чим це викликано.
По-перше, негативні наслідки приватизації промисловості дали свій відбиток. По-друге, є острах того, що останнє національне надбання - земля - може бути продано іноземцям. Плюс природний історичний нюанс: земля для українця - щось святе.
Хоча відсутність повноцінного ринку - це гальмо у фінансуванні і розвитку аграрного сектора. Зокрема, ми не даємо можливість використовувати власнику земельного паю своє конституційне право володіти своєю власністю повноцінно.
До того ж є колізія - понад 2,5 млн га землі перебувають у незрозумілому стані: власники паїв померли, а спадкоємців немає. Але поки ми не досягнемо соціального схвалення і розуміння, будемо постійно питання земельної реформи пояснювати і визначати.
Спілкувалась Діана Роженцова
Закінчення інтерв'ю читайте тут