Микола Присяжнюк: “Мораторій на продаж сільгоспземель буде знято наприкінці весни 2013 р.”
РБК-Україна: Ключові драйвери впровадження земельної реформи - Мінагрополітики та Держземагентство. Якщо говорити предметно, хто винен у тому, що земельна реформа проходить не так, як планувалося?
Микола Присяжнюк: Якщо ви чекаєте відповіді, що до нас все робили неправильно, а ми робимо все правильно - і ось у нас такі досягнення, то я цього не скажу. На кожному етапі кожен виконавець робив певну роботу. Може бути, кожен новий керівник агентства земельних ресурсів або міністерства намагався внести свої корективи, але, за великим рахунком, робота велась правильно.
Інша справа, що, можливо, її не прискорили. Але сьогодні важко судити - добре це чи погано. Якби ми завершили земельну реформу в 1995 р., може бути, було б те ж саме, що і з промисловістю. Сьогодні ми більш маємо більше здорового глузду і розуміємо, що це цінність, ресурс, який дає валовий продукт.
Зараз держава максимально спростила дозвільну систему. Терміни видачі актів, переоформлення зменшуються, витісняються корупційні посередники. Сьогодні Кабміном прийнято рішення, що оплата за всі послуги, що надаються державою, йдуть до центрального бюджету.
Будь-яке агентство, будь-яка служба не зацікавлені давати додаткові послуги, щоб формувати спецфонди. Спецфондів немає, значить, кількість послуг зменшується - і нам вдасться досягти швидкого оформлення, швидкої видачі актів, ліквідації черг та мінімізації зловживання. Формат закону підготовлений так, що ми на першому етапі мінімізуємо ризики стихійного ринку.
РБК-Україна: І який новий дедлайн завершення земельної реформи?
Микола Присяжнюк: До кінця поточного року або до кінця навесні 2013 р. повинні її завершити.
РБК-Україна: І тоді ж буде знятий мораторій?
Микола Присяжнюк: Так, мораторій буде знято. В законі є обмеження по покупцям, а в довгострокову оренду можуть брати всі. Для нашої країни це найоптимальніший варіант.
РБК-Україна: В очах практиків земельної реформи головна проблема земельної реформи - латифундисти і рейдерство. А ключова причина рейдерства - шаховий розподіл паїв.
Микола Присяжнюк: Рейдерство, швидше, небезпечне не для власника паю, а для орендаря. Коли велика компанія орендує поле і на цьому полі у вигляді шахматки з'являються два-три власника, то вони починають шантажувати орендаря. А орендар не може порушувати технологічний цикл і змушений піддаватися на тиск
Тому закон передбачає консолідацію сільськогосподарських земель: якщо 75% на поле здане в оренду, то і власники решти 25% повинні здати в оренду свої паї або отримати рівноцінні ділянки за межами поля. Але це складний механізм, який може збудити безліч протиріч. Ми запросили Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), воно надало нам проект, який ми будемо пропагувати
Зазначу, в Європі тільки 30% власників земельних паїв самі обробляють землю, решта здається в оренду. Так в Німеччині на базі громади створюється кооператив, земельні паї об'єднуються і єдиним клином здаються. Так усувається можливість рейдерства, розбивки полів.
Плюс, коли земля здається єдиним клином, є можливість здати її за високою ціною. Мені ця система подобається, і ми будемо її пропагувати. Вона більш ефективна, ніж законодавчі загороджувальні заходи. Вони можуть викликати певні труднощі й судові процеси.
РБК-Україна: Мінагропрод прораховував, який обсяг інвестицій в агросектор від внутрішніх і від зовнішніх інвесторів може очікуватися після введення цивілізованого ринку землі?
Микола Присяжнюк: Моя думка, що ринок землі більше потрібен не для інвестицій, а для власників земельних паїв.
А що дозволить збільшити обсяг інвестицій? Те, що орендар матиме можливість довгострокового контракту, наприклад, на 30 років. При наявності довгострокового контракту банк із задоволенням рефінансує під заставу власності.
Друге - це дозволить орендареві залучити кошти і вкладати їх в родючість землі. Це і є інвестиції.
І, найголовніше, це залучить інвестиції для тих фермерів, які мають у власності землю. Вони зможуть віддати її під заставу. Ми передбачаємо цим законом, що земля, передана в заставу, не може бути конфіскована. Тобто, ми виконуємо завдання Президента - не обезземелити власника.
На найближчі 7-8 років стоїть завдання подвоїти виробництво сільськогосподарської продукції. Зрозуміло, що потрібно збільшити виробництво зернових, збільшити виробництво м'ясомолочної продукції і сформувати додану вартість за рахунок переробки. Отже, потрібно подвоїти і інвестиції.
РБК-Україна: І наскільки реальна держпрограма «Зерно України» щодо виходу до 2017 р. на виробництво 80 млн тонн зернових? Деякі експерти успішний урожай 2011 р. вважають більше аномалією, ніж закономірністю.
Микола Присяжнюк: Якщо ми подивимося по динаміці, останні 10 років відбувається приріст обсягу виробництва зернових - на рівні 3-5 млн тонн на рік. Питання, наскільки можливо наростити виробництво, більше до аграрної науки. Зараз йде пересів - і дуже важливо пересіяти правильними культурами, щоб вони дали хороший урожай, що, в свою чергу, призведе до збереження валу і зростанню прибутковості. Зазначу, що в світі продовольче і фуражне зерно практично вирівнялися в ціні.
Також ми нарощуємо обсяг виробництва кукурудзи, плануємо збільшити її посіви, у зв'язку з пересівом, на 1 млн га. А врожайність кукурудзи набагато вище, ніж у пшениці, ячменю та жита. При цьому, ціна кукурудзи майже така ж, як і пшениці. Тому, впевнений, ми зможемо зберегти нам вал виробництва зернових.
РБК-Україна: Який останній актуальний прогноз по валу зернових в поточному році?
Микола Присяжнюк: Я завжди намагаюся піти від прогнозу, можу тільки констатувати прогнози, які дають вчені та іноземні аналітики. Прогноз коливається в межах 43-50 млн тонн. І він може змінюватися.
Доведено, що, через відсутність потрібної кількості зернозбиральної техніки, відсутності технічного переоснащення, в поле залишається від 7 до 9 млн тонн. А 7 млн тонн зернових - це 1,5-2 млрд дол. Нехай хто-небудь скаже, яка галузь може сьогодні забезпечити такий приріст? При цьому, в 2010 р. експорт дав 10 млрд дол., в 2011 р. - 13,5 млрд дол. Ми наростили експортний потенціал, незважаючи на квоти і обмеження.
РБК-Україна: У країні, як і раніше існує колосальна нестача елеваторів і портових потужностей, залишилася проблема логістики. Навіть якщо і будуть зібрані великі врожаї, що з ними далі робити?
Микола Присяжнюк: Що стосується логістики та елеваторів, тут, мені здається, бізнес сам спрацює. Агентству земельних ресурсів дано завдання спростити систему і терміни виділення землі під будівництво елеваторів. Ми розглядаємо можливість не змінювати цільового призначення земель сільгосппризначення під сільгоспоб'єктами.
Необхідно скоротити до мінімуму кількість дозволів на будівництво та терміни їх отримання. А сьогодні інвестори йдуть із задоволенням в будівництво логістики.
Ще не вистачає залізничних вагонів, не встигаємо з елеваторами і сушками по кукурудзі. У 2009 р. виробили 7 млн тонн кукурудзи, в 2010 р. - 13 млн тонн, а в 2011 р. - вже 23 млн тонн. Зрозуміло, що будівельні потужності за цим не встигають.
Але за темпами та географії будівництва елеваторів ми досить спокійні. Думаю, за 2-3 роки потрібну кількість елеваторів буде.
РБК-Україна: А що стосується портових потужностей?
Микола Присяжнюк: Портові потужності - це питання. Багато хто говорить, що зерно потрібно переробляти всередині країни, створювати додану вартість. Я згоден з цим, але ми повинні розуміти, що саме зерно від нас чекає світовий ринок.
Ми повинні враховувати, що ринок конкурентний і не безконтрольний. І якщо ми не будемо давати ринку зерно, ніхто нас нікуди не пустить. Ми вже маємо прецеденти по молоку, по сиру, по цукру. І ми не можемо сьогодні конкурентно вийти на глобальний ринок з яловичиною або цукром.
Але світовий ринок вимагає зерно, тому нам потрібні портові потужності. Ми працюємо з Міністерством інфраструктури, є складнощі, але портові елеватори поки справляються. Їх потужність - близько 3 млн тонн на місяць.
Головне вузьке місце поточного року - залізничний транспорт.
РБК-Україна: А те, що порти йдуть у приватні руки?
Микола Присяжнюк: Це питання не до мене. Але я не думаю, що приватна структура буде працювати гірше державної. Наша задача - забезпечити послугу і перевалку, щоб постійно йшло відвантаження, обсяг добового відвантаження на корабель відповідав вимогам світовим стандартам, а зернотрейдер не потерпав від збитків через простій кораблів.
Спілкувалась Діана Роженцова
