Недовіра і зневіра: чи зважиться Порошенко на дострокові вибори парламенту

Можливість розпуску Верховної Ради 8-го скликання, як і раніше, серйозно розглядається в команді президента Петра Порошенка. У всякому разі, у її частині, яку називають найближчим оточенням глави держави. Одним з аргументів є можлива зрада "Народного фронту" напередодні президентських виборів. Але, за словами поінформованого джерела, проти сценарію з достроковими виборами парламенту виступають західні партнери. Втім, в команді НФ вважають, що розпуску Верховної Ради не буде, тому що Порошенку не властиві різкі рухи. Більш ймовірно, що до осені буде тривати переговорний процес про створення об'єднаної партії влади. Подробиці – у колонці Сергія Щербини для РБК-Україна.

Кілька тижнів тому одразу декілька джерел РБК-Україна повідомили про те, що команди президента Петра Порошенка і "Народного фронту" все-таки дійшли рамкової домовленості про створення об'єднаного політичного проекту. Нагадаємо, ці переговори тривають з літа минулого року. В кінці 2017-го вони практично провалилися і були поставлені на паузу. Однак розмова відновилася після Нового року.

Одним з ключових питань у переговорах, в кращих традиціях української політики, став розподіл квот у новому проекті. Нещодавно, за словами джерел, було попередньо вирішено розподілити квоти наступним чином – 50% Порошенку, 30% - "Народному фронту", 20% - прем'єру Володимиру Гройсману. Таким же чином повинні бути розподілені місця в політраді партії і навіть посади керівників регіональних осередків.

Правда, у життєздатність цієї рамкової домовленості не вірить ніхто з її учасників. "Зараз в українській політиці домовленості живуть 15 хвилин. Годину живуть домовленості, написані кров'ю на стіні", - охарактеризував якось переговорний процес один з впливових політиків. З переговорами про об'єднання БПП і НФ регулярно відбувається щось подібне.

Як стверджують співрозмовники в оточенні Гроймана, спочатку домовленостями залишився незадоволений мер Києва Віталій Кличко, команда якого також повинна приєднатися до проекту. Варто нагадати, що столичний мер є головою президентської партії "Солідарність". Шматок загального ще не спеченого пирога, який має отримати Кличко, засунули в квоту Порошенка, що і стало предметом невдоволення київського мера. В об'єднаному проекті кожний з можливих учасників хоче бути трохи окремо, побоюючись нечесності партнерів. Але про це пізніше.

Інформацію про невдоволення Кличка підтвердили і співрозмовники в БПП. "У Кличка солідний рейтинг в Києві. У нього також свої стосунки і знайомства з міжнародними партнерами, зокрема, з Меркель. Ось він і не розуміє своєї ролі в цьому процесі", - сказав співрозмовник. Інше джерело в правлячій коаліції стверджує, що Кличко грає в довгу, з прицілом на президентські вибори 2024 року. І нібито саме з цими устремліннями пов'язана особлива думка київського мера.

Однак невдоволення Кличка - не головна проблема в об'єднавчому процесі. Сумнівний прогрес переговорів добре проілюстрували події, що відбулися після появи інформації про перемогу України у суперечці з "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі. Майже всі мажоритарні акціонери правлячої коаліції почали наввипередки піаритися на цій темі, хіба що не штовхаючись ліктями. Наприклад, у засіданні РНБО, скликаному президентом через загрозу газової кризи, не змогли взяти участь Гройсман і спікер Андрій Парубій. Перший якраз під час скликання РНБО полетів до Латвії, а у Парубія було пленарне засідання Верховної Ради. Особливо цікаво це виглядало на тлі недавнього проведення Гройсманом та Парубієм спільної прес-конференції одночасно з Порошенком. І так далі.

Сам Порошенко під час свого нещодавнього спілкування з пресою так і не відповів по суті на питання РБК-Україна про об'єднання правлячих партій. Президент обмежився тезою про те, що партії – не його порядок денний. Також він предметно і не прокоментував ймовірність дострокових парламентських виборів, про які активно продовжують говорити в українському політикумі.

Як уже повідомляло РБК-Україна, в лютому можливий розпуск парламенту почав активно обговорюватися у владних кабінетах. Втім, більшість поінформованих джерел сходилися на думці, що це – елемент торгу і шантажу у переговорах президента і "Народного фронту". Адже у разі розпуску парламенту і дострокових виборів рейтинг політичної сили Арсенія Яценюка та Арсена Авакова не дозволяє розраховувати на потрапляння НФ в парламент. В результаті, міністрам "Народного фронту" доведеться попрощатися з посадами, а Яценюку – з участю у владі, яка за ним зберігається неформально.

Треба сказати, що "Народний фронт" також застосовував і застосовує в переговорному процесі подібні аргументи. Зокрема, в команді Яценюка неодноразово говорили про можливість висунення альтернативних кандидатів з партій влади на президентські вибори. Серед можливих претендентів називалися сам екс-прем'єр і нинішній прем'єр Гройсман. Таке висунення здатне "відкусити" у Порошенка дорогоцінні відсотки рейтингу і розпорошити його електоральне поле. Тобто призвести до поразки на президентських виборах.

Як стало відомо РБК-Україна, питання проведення дострокових парламентських виборів, як і раніше, серйозно розглядається в команді президента. У всякому разі, у її частині, яку називають найближчим оточенням Порошенка.

За словами джерела на Банковій, одним з аргументів оточення Порошенко є можлива зрада "Народного фронту" напередодні президентських виборів. "Вони можуть піти до Тимошенко, розраховуючи врятуватися на її кораблі. Навіть якщо домовленості про загальну партію будуть укладені. І тоді справи будуть погані", - говорить співрозмовник видання.

Також у президентській команді продовжують детально прораховувати варіанти, яким чином вони можуть зібрати більше своїх депутатів у парламенті – в комунальній квартирі з політичними партнерами або при самостійному поході на вибори.

Крім того, за словами джерела в Адміністрації, проти сценарію з достроковими виборами виступають західні партнери. "Американці проти, вони хочуть стабільності. Це стримує Порошенка. А американців накручують "фронтовики", у своїх інтересах, само собою", - говорить співрозмовник.

Правда, в команді "Народного фронту" інша версія. "Це Порошенка оточення накручує піти на вибори. Головний з цього питання – Сергій Березенко. Вони не розуміють, навіщо їм НФ. Плюс вони бояться поразки Порошенко, адже якщо він програє – їм буде погано. А так вони збережуться хоч у якомусь вигляді, маючи свою фракцію", - говорить співрозмовник. Але в НФ вважають, що дострокових виборів не буде, тому що Порошенку не властиві різкі рухи.

Низка політиків, опитаних РБК-Україна, також стверджують, що швидких і чітких рішень у сформованій політичній ситуації очікувати не варто. Більш ймовірно, що переговорний процес у владі з різним ступенем інтенсивності триватиме до осені. І тягнути час зацікавлені всі сторони переговорів, але з різних причин.

Ключовою з них є недовіра. Адже фундамент системних конфліктів у владі був закладений ще на самому початку її правління. Кожен з мажоритарних акціонерів правлячої коаліції намагався в каламутній воді української політики виловити якомога більше риби для себе. Причому, як правило, намагаючись виштовхнути свого партнера.

З наближенням виборів ситуація стає ще більш нестабільною. У президентській команді не розуміють, навіщо їм ділитися з партнерами, коли вони можуть отримати більше самі. У команді "фронтовиків" підозрюють, що якщо вони підтримають Порошенка на виборах і він їх виграє, то перед парламентськими виборами в кінці 2019-го їх можуть банально "кинути".

Більше того, владні команди активно дробляться на окремі групи, які переслідують свій інтерес. В БПП це, як мінімум, найближче оточення Порошенка, група Олександра Третьякова, "УДАР" і так далі. У "Народному фронті" це, як мінімум, групи Арсенія Яценюка/Арсена Авакова, секретаря РНБО Олександра Турчинова і так далі. Більше того, представники цих груп не вважають негожим спекулювати на іноді параноїдальній недовірі політичного керівництва країни.

А найголовніше тут – сумніви, які активно проростають у владних головах. Слова "а раптом програємо" все активніше звучать в коаліції, і стосуються вони як президентських, так і парламентських виборів. Можна припустити, що ці сумніви будуть тільки прискорювати дезінтеграцію у правлячій коаліції.

Втім, без відповіді залишається і інше ключове питання – а з чим йти на вибори? Центральна ідея, як мінімум, президентської передвиборної кампанії ще не вироблена. Та й Порошенко публічно заявив, що ухвалить рішення про висунення лише перед стартом виборчої кампанії. І це ще один показник, що переговори та ухвалення конкретних рішень будуть затягуватися.