Невелика гра. Як працює азартний бізнес в Україні після легалізації
Поки тільки чотири компанії отримали ліцензії від держави на проведення азартних ігор. Решта або зайняли вичікувальну позицію, або зовсім не бажають виходити з "тіні". Про те, що відбувається з ігровою індустрією після ухвалення закону про легалізацію та якими податками її хочуть обкласти – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Легалізація грального бізнесу була одним з перших пунктів у планах команди Володимира Зеленського після приходу до влади. Облави, влаштовані правоохоронцями в грудні 2019-го за ініціативою президента, дали недовгий ефект. Це допомогло депутатам знайти відсутні голоси для ухвалення закону в першому читанні. Але багато гральних закладів, які тоді закрили свої двері, незабаром все одно повернулися до підпільної роботи.
У липні минулого року правлячій команді вдалося прийняти закон про регулювання азартних ігор. Згідно з документом, бажаючі працювати легально повинні отримати ліцензії і платити податки в бюджет. Але ринок, який протягом десятка років перебував у "тіні", не рветься приймати умови держави. Оскільки самі умови, з одного боку, не всім вигідні. З іншого – не до кінця зрозумілі.
Рада збирається ухвалити додатковий закон про оподаткування азартних ігор і лотерей. Депутати заклали в документі деякі "поступки" для індустрії, що може підштовхнути компанії працювати легально. Хоча це далеко не єдина причина, яка змушує гральний бізнес триматися в "підпіллі".
Білі плями
Легалізація азартних ігор в Україні рухається не особливо швидкими темпами. Причин тому багато. І бюрократична тяганина. І інертність бізнесу. І прогалини, допущені з боку держави.
Наприкінці вересня Кабінет міністрів почав формувати Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Через заборону добирати працівників в нові органи, Комісія зараз працює з дуже урізаним штатом, каже її голова Іван Рудий.
КРАІЛ повинна контролювати учасників ринку і видавати їм ліцензії. Умови для їх одержання уряд затвердив лише в кінці року. Коштують ліцензії чимало. Найдешевше обійдеться дозвіл на організацію онлайн-покеру – 23,6 млн гривень. Найбільшу суму доведеться викласти за відкриття казино в столиці – понад 283 млн гривень, до того ж щорічний внесок за обладнання.
Рудий оцінює потенціал ринку в 6-7 млрд гривень надходжень до бюджету за рік.
"На лютий ми ставили план 70,2 млн гривень надходжень від ліцензій. На 25 лютого цей план був виконаний, тобто в державний бюджет ми завели таку суму коштів. На наступний місяць у мене стоїть план 150 млн гривень, з огляду на нинішню ситуацію він реальний. Більш детально прогнозувати далі зараз складно", – розповів РБК-Україна голова КРАІЛ.
За словами чиновника, зацікавленість бізнесу в легалізації дуже велика. З лютого КРАІЛ видала ліцензії чотирьом компаніям. Це "Спейсікс" (володіє брендом "Космолот"), "Геймдев", "Фьорст Елемент" і "Паріматч". Перші три отримали дозвіл на організацію онлайн-казино. "Паріматч" отримає навіть дві ліцензії – і на онлайн-казино, і на букмекерську діяльність. А ще чимало заявок від компаній комісії довелося повернути через неправильно складений пакет документів.
"Представники ринку, які отримали ліцензії на діяльність в інтернеті, вже анонсують: ми будемо легальні, ми кращі, ніж ті, хто працює нелегально, тому що ми платимо податки, ми стали суб'єктами закону та готові нести відповідальність у разі порушень. І для потенційного споживача це хороший фактор вибору", – пояснив Рудий.
Водночас органи влади та правопорядку не особливо борються з тими, хто продовжує працювати "в темну". Тому вони відчувають себе комфортно, адже за багато років пристосувалися до таких умов, вважає член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький ("Слуга народу").
"Насправді, далеко не всі поспішають легалізуватися. Ніхто не вживає заходів, щоб обмежувати діяльність "тіньовиків". Якщо б наші органи стали активно блокувати сайти онлайн-казино і рекламу, звичайно, бізнес би поспішив отримувати ліцензії. А цього не відбувається", – зазначив у розмові з РБК-Україна нардеп.
Ще одне питання – відсутність модуля онлайн-моніторингу. За законом, на його запуск у влади є два роки. Але до тих пір, поки система не запрацює, контролювати індустрію буде проблематично, особливо онлайн-ігри.
Навіть якщо компанії хочуть працювати легально, чинний закон повною мірою не дозволяє їм це зробити, вважає голова громадської організації "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олена Мочалова. Він не задовольняє потреби наземного бізнесу, каже експерт.
"Зараз в Україні буде кілька тисяч нелегальних точок. Я впевнена, що цей тіньовий сегмент економіки ми навряд чи зможемо зараз викорінити. Бізнесу буде дешевше заплатити за "дах" тим правоохоронним структурам, які вже звикли цим займатися, ніж пройти всі кола пекла для покупки ліцензії", – пояснила вона РБК-Україна.
Одна з перепон для компаній, що працюють в офлайні – це підбір потрібного приміщення, говорить Мочалова. На цю проблему вказують і в Комісії з азартних ігор.
Із уже прийнятого закону випливає, що гральні зали і казино можна облаштувати тільки в готелях. Для автоматів вимагається рівень не менше трьох зірок. Для казино – не менше чотирьох. Класифікацію готелів повинна проводити спеціальна комісія Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ). Деякі готелі не можуть підтвердити категорію зірок, тому що ця комісія повністю не запрацювала, пояснив Рудий.
Те, що ринок запускається – це великий плюс, кажуть у "Паріматч". "Ліцензії вже видаються і Комісія може перейти до створення інших нормативно-правових актів, розробити правила соціально-відповідальної гри, правила лудоманії, опис ідентифікаційної картки гравця", – сказав виданню керівник юридичного відділу компанії Михайло Коваль.
Крім цих питань невирішеними залишаються кілька головних, зокрема, зміни податкового законодавства та сертифікація ігрового обладнання, зазначив Коваль.
"Зараз немає переліку цього обладнання. Немає і технічного регламенту, його має розробити Кабінет міністрів. Тобто потрібні зміни в податкове законодавство і прийняття норм з сертифікації", – стверджують в "Паріматч".
Щоб провести таку сертифікацію, потрібно як мінімум перевірити генератор випадкових чисел. А на це йде від трьох місяців до півтора року, пояснила Мочалова.
Якщо обладнання не проходить таку перевірку, то користувач ніяк не захищений: він буде весь час зазнавати невдачі, а бажання домогтися перемоги буде ще більше затягувати його в гру. І держава від такої "пастки" недоотримає надходження від податків. Причому така сертифікація потрібна як для наземних закладів, так і сайтів, наприклад, для онлайн-казино, каже Мочалова.
"Користувач, який грає на несертифікованому автоматі, найімовірніше, ніколи не отримає виграшу. У ньому на останньому барабані стоїть селектор і прокрутка останнього барабана ніколи не покаже повну комбінацію в лінії, тобто людина не зірве джекпот або комбінації. Це звичайна схема, за якою "чорнушники" більше десяти років працювали, і я впевнена, що продовжать працювати й надалі", – пояснила експерт.
Грошове питання
Влітку минулого року фінансовий комітет Ради вже затвердив редакцію законопроекту про оподаткування азартних ігор, яку рекомендував винести на голосування в зал. Документ пропонував встановити нульову ставку для грального бізнесу до 2024 року і знижену 5% ставку для букмекерську діяльність. Всі виграші звільнялися від оподаткування.
Все це депутати хотіли компенсувати за рахунок потрійний вартості ліцензій, яку бізнес повинен сплачувати до тих пір, поки не запрацює онлайн-моніторинг.
Але в підсумку профільний комітет вирішив все це переписати і оформити новий законопроект про податки (2713-д). По-перше, депутати запропонували прибрати оподаткування виграшів з боку гравця, якщо його приз більше 8 мінімальних зарплат (зараз 48 тисяч гривень).
По-друге, документ виключає норму про потрійну вартість ліцензії для компаній. По-третє, крім податку на прибуток підприємства, вони мають сплачувати ще й податок на дохід (на валовий гральний дохід). Мова йде про GGR – різницю між ставками та виграшами.
Ставку цього податку пропонується зробити єдиною для всіх видів грального бізнесу – 10% від валового грального доходу. Але так ставка податку для букмекерів і казино знижується з 18% до 10% від валового доходу. А для операторів лотерей – з 30% до 10%. Одностайності з цього приводу в комітеті немає.
"Особисто я таке рішення не підтримав і проголосував проти. Вважаю неправильним, що ми настільки знижуємо податки на гральний бізнес. Зокрема, на лотереї. По суті податок складе 3-5% від лотерейного квитка. Це занадто мало і несправедливо, на мій погляд", – пояснив член фінансового комітету Мар'ян Заблоцький.
Деякі члени комітету звинуватили його голову Данила Гетманцева (СН) у тому, що він нібито просуває лобістське рішення на користь певних учасників ринку. Гетманцев володів акціями одного з операторів лотереї, компанії МСЛ. Сам він визнавав у себе наявність конфлікту інтересів у питанні грального бізнесу і тому не брав участі в роботі над законопроектом про азартні ігри.
Звинувачення колег по комітету Гетманцев заперечує. За його словами, механізм єдиної ставки оподаткування – навпаки, простий і прозорий. Цієї позиції дотримується і голова КРАІЛ Іван Рудий. Занадто високі ставки можуть просто "задушити" гральний бізнес і відбити будь-яке бажання працювати легально, пояснив Гетманцев.
"Ми не винаходимо велосипед – ми робимо так, як в інших країнах світу. Там такий податок теж є. Ми зробили його простим – це єдина ставка для всіх видів грального бізнесу. Хоча були лобісти, які навіть на комітеті вимагали для певних видів ігор збільшити, а інших, навпаки, звільнити. Але ми не пішли на це", – сказав виданню глава фінансового комітету.
За його словами, об'єм ставки в законопроекті можна ще обговорити і переглянути до другого читання. Але він наполягає, що вона має бути для різних видів грального бізнесу однаковою.
"Вона має бути єдиною, а не так, як у сьогоднішньому законі: для лотерей 30%, для ігрових автоматів 10%, але з доходу, що взагалі робило неможливим проведення цього виду діяльності, для інших – 18%. А чому така різниця у відсотках? Тому що якийсь лобіст більш впливовий, а якийсь ні? Якщо Рада вирішить, що ця ставка має бути для всіх 30%, я погоджуся", – сказав Гетманцев.
Втім, такі "поступки" можуть не влаштувати багатьох мажоритарників, вважає Заблоцький. Справа в тому, що виплати соцеконому на округи прив'язані до надходжень від грального бізнесу.
"Принаймні з того, що я бачив у нашому чаті фракції, багато наших депутатів виступили проти зниження податків. Думаю, буде непросто переконати Верховну раду, що це правильно в нинішній ситуації", – припустив нардеп.
Рада збиралася розглянути цей документ на останньому пленарному тижні. Але ні в четвер, ні в п'ятницю він так і не потрапив до залу. Коли парламент візьметься за нього, у профільному комітеті поки відповісти не можуть.
***
Відсутність чітких правил і відповідальності – дві основні проблеми, які гальмують легалізацію ринку азартних ігор. З боку держави є чимало "прорахунків" і недопрацювань, які потрібно виправляти.
З іншого боку, якщо не буде "батога" – навряд чи всі представники ринку вишикуються в чергу за ліцензіями. Які б привабливі умови не створювала держава. Поки влада не почне прикривати "нелегалів", то і легалізація буде йти повільними темпами.
Ще один фактор, який може пожвавити цей процес – конкуренція. Компанії, які отримали ліцензію на діяльність, будуть самі зацікавлені в тому, щоб сірий ринок зник. Ті ж, хто захоче залишатися "в підпіллі", можуть не витримати натиску з боку ліцензованих конкурентів. І тут справа не тільки в кращих умовах або обладнанні, але і у відповідальності перед клієнтом.