Азарт в законі: як буде працювати гральний бізнес в Україні

Верховна рада готується легалізувати азартні ігри. В опозиції виступають проти цієї законодавчої ініціативи і всіляко намагаються заблокувати документ. Які правила для грального бізнесу хоче ввести парламент і коли вони запрацюють – в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада минулого тижня почала розглядати в другому читанні законопроект про легалізацію азартних ігор – казино, гральних автоматів і ставок. Після того як в середині січня депутати підтримали проект за основу, до нього надійшло майже 3,5 тисячі поправок. Приблизно половину з них – 1800 – профільний фінансовий комітет врахував.

За регламентом, кожну з цих поправок народні депутати можуть ставити на підтвердження. Причому будь-який депутат, а не тільки автор поправки. За рахунок цього розгляд документа в залі розтягнувся на тижні.

"Зараз опозиція використовує цю прогалину в регламенті. Якщо поправку ставлять на підтвердження, за неї мають проголосувати мінімум 226 депутатів, щоби вона була врахованою в редакції до другого читання. Таким чином ми вже розглянули 300 поправок, залишилося півтори тисячі", – пояснила РБК-Україна заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Проти легалізації виступили "Опозиційна платформа – За життя" і "Батьківщина". У фракції Юлії Тимошенко наполягають, що це питання потрібно виносити на референдум. В "Батьківщині" не приховують, що намагаються максимально застопорити розгляд документа, ставлячи на підтвердження чи не всі поправки, які схвалив комітет.

"З одного боку, це банальне затягування. А з іншого боку, вони щей намагаються змінити редакцію закону й розбалансувати документ. У такий спосіб уже кілька поправок, схвалених комітетом, під час підтвердження не набрали необхідної кількості голосів у залі", – зазначила Кравчук.

За її словами, в парламенті є достатньо голосів, щоби ухвалити закон в цілому. Все впирається в поправки і час. У депутатів залишилася один пленарний тиждень перед тим, як вони підуть на літні канікули.

У "Слузі народу" сподіваються, що їм вдасться переконати опозицію не блокувати закон про гральний бізнес і завершити його розгляд наступного тижня. В іншому випадку – парламенту напевно доведеться збиратися на позачергові засідання, щоб голосувати за інші питання. Наприклад, про зміни до Виборчого кодексу і нові межі районів, які потрібно розглянути до початку кампанії до місцевих виборів.

Підпільна імперія

У 2009 році парламент заборонив усі види азартних ігор, крім лотерей. Не бажаючи "ховати" свій бізнес, багато учасників ринку продовжили працювати завдяки зв'язкам у владних кабінетах і протекції силовиків. Але їхні грошові обороти йшли повз бюджету, опинившись у тіні від держави.

Користуючись законодавчими лазівками, з 2012 року власники гральних закладів і сайтів купували дозволи на роботу у одного з трьох ліцензованих державою лотерейних операторів. За цими субліцензіями казино, зали з автоматами, букмекерські контори та онлайн-ставки формально ставали лотереями.

У вересні минулого року президент Володимир Зеленський доручив уряду і Верховній раді виправити цю ситуацію. Розглядати законопроект про легалізацію азартних ігор у версії Кабміну депутати не захотіли, вирішивши розробити свій власний документ.

Великі бенефіціари галузі також не залишилися осторонь, намагаючись пролобіювати максимально вигідні для себе умови. Включилися в процес і готельєри, які бажають розмістити казино і автомати в своїх готелях. Але інтереси сторін не завжди збігалися.

Влада довго готувалася до легалізації грального бізнесу (фото: pixabay com)

Оператори лотерей скаржилися, що текст законопроекту в першій редакції дає більше преференцій букмекерам. Це визнавали й у фінансовому комітеті, який готував документ до розгляду в залі Ради. Через пошук компромісу між усіма "гравцями" ринку процес прийняття закону затягнувся. На початку червня комітет затвердив фінальну редакцію закону.

Один із членів фінансового комітету Мар'ян Заблоцький (СН) зазначив, що остаточний варіант документа став більш збалансованим.

"Для букмекерів ми прибрали таке поняття як ставки на віртуальні події. Тобто букмекери тепер будуть справжніми букмекерами. А під виглядом лотерей тепер будуть працювати тільки класичні лотереї. Хоча для власників готелів залишилися досить тепличні умови", – розповів РБК-Україна парламентар.

До речі, один із радників Офісу президента щодо легалізації азартних ігор Борис Баум – раніше працював у групі VS Energy, у якої в Україні є мережа готелів. А частина "слуг народу", які входять у фінансовий комітет, за інформацією видання, орієнтується на іншого бізнесмена і власника готелів Іллю Павлюка.

Нові правила гри

У документі передбачені нові правила для всіх видів азартних ігор: класичних лотерей, беттінгу, казино, покеру та автоматів. Для кожного з них знадобляться окремі ліцензії. Росіянам заборонено володіти цим бізнесом або організовувати ігри на території України.

В лотереях заборонять використовувати відеолотерейні термінали (VLT). Це апарати, які приймають електронні ставки на результат відеоігри, далі – миттєвий виграш або програш. Принцип їхньої дії як у лото. Але після того як у 2012 році їх дозволили використовувати для проведення лотерей, під виглядом VLT стали масово встановлювати звичайні ігрові автомати.

Друга умова для лотерей – заборона на організацію лотерей "тото" – ставок на випадкові події. Під їхнім виглядом часто працювали букмекери. Також не можна буде використовувати для лото все інше обладнання для візуалізації та проводити розіграші, що нагадують азартну гру.

Ігрові автомати можна буде розміщувати в готелях рівня не менше трьох зірок. Казино – тільки в п'ятизіркових готелях і спеціальних гральних зонах, які створюються за рішенням Кабміну. Букмекерські точки, як і автомати, можуть працювати в трьох-, чотирьох-, п'ятизіркових готелях, а також на іподромах.

Казино зможуть працювати тільки в спеціальних зонах або 5-зіркових готелях (фото: pixabay com)

Саме приміщення ще має схвалити комісія з регулювання азартних ігор і лотерей. Це спеціальний уповноважений орган, який буде контролювати учасників ринку з боку держави. Він же буде видавати ліцензії на ведення грального бізнесу та обладнання.

До складу комісії з регулювання увійдуть сім чоловік – один голова і шість членів. Відбирати їх буде конкурсна комісія, сформована Кабміном.

Її функції розкритикували в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАПК). У відомстві висловили зауваження щодо неясності з процедурою отримання ліцензії і невідповідності запропонованого Радою документа іншим чинним законам.

Ще одна важлива функція уповноваженого органу – онлайн-моніторинг усіх фінансових операцій на ринку. Організатори ігор будуть зобов'язані передавати дані про ставки та виграші в державну систему онлайн-моніторингу в режимі реального часу.

На її запуск у комісії з регулювання є два роки. Ще шість місяців дається бізнесу, щоб підключитися до цієї онлайн-системі. Тобто моніторинг може повноцінно запрацювати через два з половиною роки.

Варто зазначити, що цей контроль не дуже влаштовував представників букмекерських компаній. Але без онлайн-системи бізнес отримає "спокусу" приховувати інформацію про свої реальні обороти. Компенсувати ці ризики депутати вирішили за рахунок вартості ліцензій.

Ціна питання

У законопроекті передбачено, що ліцензія на один сайт онлайн-казино обійдеться в 200 тисяч доларів у рік. Але до запуску моніторингу за неї доведеться викласти втричі більше.

Те ж стосується і букмекерської діяльності. Після запуску онлайн-системи вартість ліцензії (включає інтернет + пункти) складе мільйон доларів на рік, до запуску – три. Крім ліцензії на діяльність, букмекери зобов'язані платити до держбюджету ще по 500 доларів на місяць за кожен наземний пункт, ця сума не змінюється.

Для залів з ігровими автоматами ліцензія (включає 250 одиниць обладнання) складе 250 тисяч доларів в рік. Ця вартість фіксована – як до, так і після запуску моніторингу. На відміну від ліцензії, яку власник салону мусить додатково оплачувати за кожен автомат.

До того, як запрацює онлайн-система, розцінка на одну машину складе 300 доларів в місяць, після – 100. Ще одна умова – дозволяється використовувати автомати, випущені не раніше 2019 року.

Гральні автомати теж стануть легальними (фото: pixabay com)

Плата за ліцензії на всі інші ігри не змінюється. Для казино вона складе мільйон доларів на рік. У Києві ліцензія обійдеться дорожче – 2 млн доларів. За кожний гральний стіл із рулеткою доведеться доплатити ще 30 тисяч доларів у рік, без рулетки – удвічі менше. Якщо інвестор побудує п'ятизірковий готель і захоче організувати там казино, держава надасть йому ліцензію на десять років безплатно.

Дозвіл на сайт з онлайн-покером обійдеться у 200 тисяч доларів. Покерні столи можна розміщувати тільки на базі казино. Тоді як покерні турніри трактуються в законі як спортивна гра і відносяться до прерогативи Мінспорту.

Ціна ліцензії для лотерей складе 500 тисяч доларів на рік. Їхня кількість обмежена – максимум три, причому видавати їх будуть на підставі конкурсу.

Кошти від ліцензій депутати хочуть спрямувати на підтримку медицини, спорту, культури, освіти й науки. Половина надходжень від ліцензій на наземне казино і ігрові автомати підуть до місцевих бюджетів.

Що зміниться для гравців

У документі є кілька норм, які стосуються і самих гравців. По-перше – вікове обмеження. Для лотерей – не менше 18 років. Для азартних ігор – казино, автоматів і ставок – від 21 року. Їхню особу мають перевіряти на вході до закладу або під час авторизації на сайті.

По-друге, створюється спеціальних реєстр людей, яким заборонено грати. Людина зможе сама подати заяву, щоб її внесли до реєстру, або ж це можуть зробити її родичі. Така норма має, насамперед, захистити лудоманів і людей, схильних до залежності.

По-третє, гральним закладам та інтернет-ресурсам забороняється приймати ставки в кредит або розстрочку.

На думку першого заступника голови профільного комітету Ради Ярослава Железняка ("Голос"), сам законопроект до другого читання був доопрацьований у плані боротьби з лудоманією. Але паралельно деякі норми, навпаки, погіршили якість закону.

"Наприклад, у першому читанні була норма про те, що якщо казино впустило людину-лудомана і він програв якусь суму, то казино зобов'язане його сім'ї компенсувати програш у десятикратному розмірі. Це б точно змусило задуматися багато гральних закладів перш ніж впускати людину, що страждає залежністю. Але ця норма була по-тихому виключена. І таких прикладів багато. Наприклад – про відстань 500 метрів до шкіл і дитячих садків", – пояснив нардеп.

Під час розгляду закону в залі "Голосу" вдалося повернути обидві ці норми. Вони поставили на підтвердження поправки, якими скасовувалися умови про компенсацію та дистанції. І парламент їх провалив. Хоча автори закону можуть наполягти знову повернутися до цих норм безпосередньо перед голосуванням за документ.

Крім того, в опозиційних фракціях пропонували обмежити розташування гральних закладів тільки п'ятизірковими готелями. Інакше це буде тільки сприяти лудоманії, переконані в опозиції. Глава фінансового комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу") з таким аргументом незгодний. Він підкреслив, що, згідно з нормами закону, кількість гральних автоматів у порівнянні з тим, скільки їх є зараз на нелегальному ринку, зменшиться у 20 разів.

"Однією з цілей законопроекту є підтримка розвитку готельного господарства в нашій державі. У нас дуже мало готелів, дуже мало якісних готелів. Якщо б ми говорили лише про п'ятизіркові готелі, ми б залишили без стимулів для розвитку готелі трьох і чотирьох зірок, які передбачені для середнього класу, для звичайного споживача. Це було б неправильно", – заявив парламентар журналістам.

Фінансовий ефект

Гетманцев розповів РБК-Україна, що купівля ліцензій принесе державі приблизно 4,5 млрд гривень в рік. Наповнювати бюджет планують і за рахунок оподаткування грального бізнесу. Воно буде регулюватися окремим законопроектом, над якими зараз працює профільний комітет, уточнив депутат.

Тому оцінити фінансовий ефект від легалізації в профільному комітеті поки не можуть. За словами Ярослава Железняка, загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки продовжить працювати нелегально. І, по-друге, яким буде ефект від оподаткування.

"Податок на GGR – на валовий дохід грального закладу – буде впроваджений тільки тоді, коли буде система моніторингу. Поки цієї системи не буде, то і цього податку може не існувати. Відповідно, і надходжень зараз буде менше", – пояснив РБК-Україна Железняк.

Його колега по комітету Мар'ян Заблоцький пояснив, що насправді в Податковий кодекс ще у 2016 році включили норми про ставки податку з грального бізнесу. Але їх потрібно переглядати, особливо в частині оподаткування виграшів, уточнив парламентар. Він зазначив, що ця система в перспективі створює нові "діри" у державному бюджеті.

"Будь-який гральний бізнес не буде працювати "в білу", якщо виплата гравцям – наприклад, з лотерейного квитка – оподатковується ставкою ПДФО. Уявіть, що ви робите ставку тисячу гривень на перемогу у матчі "Реал Мадрида". Якщо він перемагає, ви, наприклад, отримаєте 1100 гривень, тобто плюс 100 гривень зверху. За чинним Податковим кодексом, з 1100 гривень держава забере 18%. Так ви отримаєте навіть менше, ніж ви поставили", – пояснив виданню Заблоцький.

За словами депутата, спочатку державі доведеться йти на "поблажки" в частині податків для грального бізнесу.

"Ми просто сподіваємося, що деякий час – рік-два – ми хоча б цивілізуємо ринок. Адже зараз ми його фактично виводимо з глибокої тіні. Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти їх усіма податками буде проблематично. Хоча лотереї будуть платити податки відразу, тому що традиційний лотерейний бізнес не був нелегальним", – розповів Заблоцький.