Конституційний Суд визна, що указ про призначення Артема Ситника директором НАБУ не відповідає Основному закону. Це рішення може мати значні юридичні і політичні наслідки. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Подання в КСУ проти призначення Ситника головою Національного антикорупційного бюро України було подано ще 20 травня. Його підписав 51 депутат Верховної ради. Зокрема, члени президентської фракції "Слуга народу" Сергій Бабак, Олександр Дубінський, Данило Гетманцев, Юрій Корявченков та інші. До них приєдналися депутати від ОПЗЖ, в тому числі Віктор Медведчук і Ілля Ківа.
Парламентарії оскаржували конституційність указу п'ятого президента Петра Порошенка від 16 квітня 2015 року. У документі йшлося про призначення за результатами відкритого конкурсного відбору першого директора НАБУ Артема Ситника. Депутати зазначили, що таке право президента не вказано в Конституції.
Точніше – посади голови Антикорупційного бюро немає у списку чиновників, яких призначає президент. Водночас там прописані, наприклад, генеральний прокурор, посли, члени Вищої ради правосуддя і командування Збройних сил. Директора НАБУ в цьому переліку немає.
Прийшовши до влади команда Зеленського хотіла виправити цю юридичну колізію. Під час роботи парламенту в "турборежимі" був розроблений відповідний законопроект. Передбачалося, що до Основного закону будуть внесені доповнення, що стосуються повноважень призначати та звільняти директора НАБУ і главу Держбюро розслідувань.
Цю ініціативу Зеленського Конституційний Суд "зарубав" ще в грудні 2019 року. Він вирішив, що закріплення в Конституції такого права президента неможливо, бо воно "завуальовано порушує" баланс влади в країні. Судді порахували, що так як за виконавчу владу в Україні відповідає Кабінет міністрів, то він повинен призначати голів таких органів виконавчої влади як НАБУ та ДБР.
Саме це рішення суду взяли на озброєння депутати на чолі з Дубінським. У травні вони попросили КСУ визнати таким, що суперечить Конституції, призначення Ситника указом президента.
"Оспорюваний указ є проявом кричущого правового нігілізму з боку президента України", – додали парламентарії, які підписалися під конституційним поданням.
Через три місяці Конституційний Суд повністю задовольнив подання депутатів. Текст рішення був опублікований ввечері п'ятниці 28 серпня. Суд зазначив, що за всіма ознаками НАБУ – це орган виконавчої влади, а значить повинно підкорятися урядові, а не президентові.
Також в Основному законі прямо вказано, що керівників органів виконавчої влади призначає Кабмін за поданням прем'єр-міністра. Так що КСУ дійшов висновку, що призначення президентом керівника Антикорупційного бюро призведе до розбалансування системи стримувань і противаг.
Також, на думку суду, це призведе до фактичної зміни форми державного правління. У той же час, Конституційний суд окремо зазначив, що неконституційність призначення Ситника не впливає на правові відносини, які виникли після його призначення. Тобто загрози справам, які розслідує НАБУ, немає.
Суддя КСУ Ігор Сліденко пояснив РБК-Україна, що всі акти Конституційного суду мають тільки перспективну дію, тобто працюють виключно "на майбутнє". Вони, за дуже рідкісними винятками, не несуть ніяких наслідків для минулих подій. Ці винятки пов'язані тільки з конституційними скаргами.
"Тому дії пана Ситника на його посаді були абсолютно законними, і сумніватися в цьому немає ніяких підстав", – підкреслив суддя.
Окремо Сліденко зупинився на питанні про те, чи вважається директор НАБУ звільненим з посади, якщо його призначення визнано неконституційним.
"Визнання указу неконституційним не означає, що пан Ситник звільнений. На мою думку, необхідно здійснити певні дії для того, щоб він позбувся своєї посади. КСУ – це не той суд, який може когось звільнити або відновити на посаді", – заявив він.
Сліденко підкреслив, що юридична громадськість давно говорила про серйозну проблему з конституційністю призначення керівника НАБУ. "Всі в Україні прекрасно розуміли, що ця історія абсолютно неконституційна з самого початку", – додав суддя КСУ.
Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив виданню, що зараз немає механізму призначення нового директора НАБУ замість Артема Ситника.
"Мова йде про указ не нормативного характеру. Указ – це акт застосування. Той указ, яким Ситник був призначений, фактично і так виконав свою роль, місію, він не є актом, який може далі діяти... Якщо визнали указ неконституційним, то наступний його (президента, – ред.) указ про призначення когось на посаду директора НАБУ буде теж неконституційним в перспективі", – зазначив представник глави держави.
Водночас він підкреслив, що для виправлення механізму призначення директора НАБУ потрібні законодавчі зміни. "Що з цим робити, до кінця не зрозуміло. Питань більше ніж відповідей", – резюмував юрист.
При цьому він зазначив, що рішення КСУ не несе загрози справам, які розслідує НАБУ. "Ні, загрози справам немає. Усі дії, вчинені директором НАБУ до сьогоднішнього дня, будуть вважатися легітимними і конституційними. Рішення КСУ не має ретроспективної дії", – заявив Веніславський.
Один з авторів конституційного подання, депутат від "СН" Максим Бужанський заявив РБК-Україна, що з сьогоднішнього дня Ситник не може бути директором НАБУ.
"Сьогоднішнє рішення КСУ означає, що Ситник не може більше виконувати обов'язки директора НАБУ, це означає, що всі його дії на посту директора НАБУ з моменту публікації рішення КСУ будуть незаконними", - сказав парламентарій.
У той же час Бужанський зазначив, що "Ситник повинен написати заяву про складання повноважень" і це єдиний на даний момент законний вихід. У разі його відмови і продовження роботи на посаді голови бюро, на думку депутат від "СН", щодо Ситника правоохоронці зобов'язані будуть почати кримінальне провадження. Крім того, депутат упевнений, що цю ситуацію повинен законодавчо врегулювати парламент.
Перший заступник голови комітету Верховної ради з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин пояснив РБК-Україна, що Ситник продовжує обіймати свою посаду на законних підставах. Мовляв, незважаючи на рішення Конституційного суду звільнити голову НАБУ може тільки президент Володимир Зеленський.
"Ситник цілком легітимний директор НАБУ до того моменту поки указ про його відставку не буде підписаний президентом Зеленським. Конституційний суд не має повноважень його звільнити. Він може визнати, що певний акт відповідає Конституції чи ні і запропонувати якісь рішення, щоб цю помилку виправити", – уточнив депутат.
Член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова зазначила, що таке рішення було ухвалене "вперше в історії України". За її словами, раніше КСУ залишав без розгляду скарги на укази президента про персональне призначення.
"Такого не було за всі роки незалежності. Тому що є певна колізія: такі укази втрачають силу у той самий момент, коли людина вступає на посаду. Тобто, коли Ситник став директором НАБУ, указ про його призначення втратив свою дію. Його неможливо було оскаржувати. Тому раніше всі подібні подання залишалися без розгляду", – пояснила нардеп.
Юрчишин додав, що на даний момент тільки президент Володимир Зеленський може звільнити директора НАБУ: "Як він буде виконувати рішення КСУ поки не зрозуміло. Або він зразу звільнить Ситника або він запропонує зміни в закон, а до моменту їх прийняття залишить Ситника на посаді. Це повністю в його повноваженнях, так що м'яч на полі Зеленського".
Перший заступник директора НАБУ Гізо Углава в коментарі виданню заявив, що його керівник залишається легітимним директором антикорупційного органу. "Ми вважаємо, що рішення (КСУ, – ред.) не має зворотну силу. Щоб звільнити Артема Сергійовича, потрібен указ президента. Але якщо він не має право призначати, значить і не має права звільняти", – сказав він.
В останній тиждень серпня керівництво двох ключових антикорупційних органів України САП і НАБУ опинилася під ударом. Так, 21-го числа без пояснення причини достроково завершив свою каденцію голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Заяву він написав за власним бажанням.
"Ніхто не вічний", – так напередодні прокоментував цю подію Ситник. І ось вже сам директор НАБУ "завис" на межі звільнення після гучного рішення КСУ. Незалежно від того, як буде вирішено це питання, депутати профільних комітетів Ради вважають, що ці події неминуче викличуть питання у міжнародних партнерів України. І відповіді на них є тільки у президента Зеленського.