Дочірня компанія НАК "Нафтогаз України" наприкінці листопада-початку грудня 2020 року передала ТОВ "Профі Газ" 305 мільйонів кубометрів "спірного" газу, ринкова вартість якого на момент укладання угоди становила 1,89 мільярдів гривень із розрахунку 6206 гривень за кубічний метр.
Протягом 20 років приватні компанії безуспішно намагалися стягнути зазначений обсяг газу. Справа навіть доходила до Виконавчої служби, однак на останньому етапі все зривалося.
Наразі ж, приватна фірма "Профі Газ" вже навіть встигла його продати. Але мільярди гривень прибутку від цієї оборудки до держави не потраплять, оскільки керівництво "Укртрансгазу" таким чином "віддає" старий і забутий борг. 13 листопада 2020 року вони уклали відповідну "мирову угоду" і газ вивели у власність фірм, яких самі ж раніше називали "шахраями". Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.
Судовий спір, що тягнувся 20-ть років, керівники "Нафтогазу" закінчили за лічені місяці на користь фіктивної фірми. Газ і гроші за нього отримала ТОВ "Профі Газ" зі статутним капіталом у 2600 грн. Більше того, за останні два місяці компанія тричі змінила власників, директорів та юридичні адреси.
Анкета ТОВ "Профі Газ" (скрін з сайту You Control)
Власного газу у "Укртрансгазу" не було, тому голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв навіть особисто підписав рішення №418 від 2 листопада 2020 р., згідно з яким 305 кубометрів газу передали від "Нафтогазу" до "Укртрансгазу" як позику, саме для подальшого виведення цього ресурсу у власність "Профі Газу".
Як стала можливою ця схема виводу державного ресурсу і хто її учасники?
Наприкінці 1999 року приватне ЗАТ "Укренергозбут" передало державному підприємству "Укртрансгаз" 418 млн куб м газу для постачання до кінцевих споживачів. Держкомпанія зобов'язання не виконала – 305 млн куб м газу залишилися у газотранспортній системі.
Арбітражний суд міста Києва 12 липня 2000 року визнав, що газ належить "Укренергозбуту" і зобов'язав оператора поставити його споживачам. Держкомпанія з цим не погодилася й оскаржила рішення.
Судова тяганина тривала ще кілька років і була програшною для держкомпанії. У 2007 році "Укренергозбут" на виконання судових рішень добився відкриття виконавчого провадження. Але так і не зміг отримати свій газ, оскільки представники "Укртрансгазу" стверджували, що власного газу компанія не має, а чужий віддати не може.
На 2007 рік "Укренергозбут" вичерпав всі правові можливості і борг видавався безнадійним. Справа лежала без руху. Аж раптом все стрімко змінилося після того, як право вимоги боргу перейшло до третьої сторони – ТОВ "Фінансова компанія Фін-Інвест".
Адвокат акціонерів “Укренергозбуту” Анатолій Рекун стверджує, що це стало можливим, коли справжнього власника газу захопили рейдери. Контроль над "Укренергозбутом" було втрачено у березні 2018 року: керівник однієї з фірм-акціонерів продав 90% акцій "Укренергозбуту" громадянину Михайлюку Сергію Олександровичу. Власники вважають, що це могло бути здійснено в результаті злочинної змови тодішнього керівника із Михайлюком.
"Ціна договору складала 21 400 грн. Це за 90% акцій. А фактично за цими 21 400 гривнями ховався актив, який міг би контролювати на 2018-й рік приблизно 3 мільярда гривень", – заявив адвокат акціонерів Анатолій Рекун.
У 2018 р. всі активи "Укренергозбуту" були сконцентровані у Сергія Михайлюка. Це відображено у річній інформації емітента цінних паперів на сайті "Укренергозбуту". Михайлюк тут зазначається як бенефіціарний власник Товариств "Тувісон" та "Елді". Та вже у 2019-му кінцевим бенефіціарним власником цих компаній стає зовсім інша особа - такий собі Михайло Камінський, який одночасно є керівником компанії "Укренергозбут".
Згідно з інформацією у держреєстрі, 49-річний Камінський Михайло Аронович є жителем окупованого Донецька.Є інформація, що він і зараз перебуває на окупованій території - в місті Сніжному Донецької області.
Також виявилося, що Михайло Камінський має два паспорти, один з яких вважається загубленим або вкраденим ще в 2004 році. Йому належать кілька ФОПів та компанія "Негоком", зареєстрована на цей втрачений паспорт, що не заважає їй брати участь в державних тендерах, і навіть деякі вигравати.
"Яка тут роль Камінського? Нам відомо, що коли треба сховати людину, до якої можна пред'явити претензії, то таких людей знаходять на територіях, які не контролюються державою", – припускає адвокат Анатолій Рекун.
Хай би там як, 15 квітня 2019 року між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "ФК "Фін-Інвест" укладено договір про відступлення права вимоги боргу з "Укртрансгазу". Договір буде визнаний недійсним постановою Північного апеляційного господарського суду у справі від 28.05.2020 № 910/12125/19.
"Коли не було можливості цю оборудку прокрутити, то її відклали на потім. А коли така можливість з’явилася, – чи юристи "Укртрансгазу" і "Нафтогазу" не могли захищати інтереси ефективно, чи з причини того, що це була проста корупція , – до неї повернулися", – припускає співголова Фонду ефективних стратегій Дмитро Марунич.
У січні 2020 року "Фін-Інвест" домоглася рішення суду, яким змінюється спосіб і порядок стягнення боргу. Тобто, замість здійснення поставки природного газу на користь третіх осіб – стягнення з АТ "Укртрансгаз" грошових коштів в розмірі 2,3 млрд грн. Майно та рахунки "Укртрансгазу" арештовують і навіть списують з них 226 млн грн на користь "Фін-Інвесту".
Спершу "Укртрансгаз" віддавати багатомільйонний борг невідомій компанії відмовлявся. І навіть звертався з заявою до ДБР та НАБУ. А спільні дії "Укренергозбуту" та "Фін-Інвесту" в "Нафтогазі" назвали "такими, що можуть мати ознаки шахрайства".
12 березня "Укртрансгазу" вдається через суд розблокувати рахунки. Держкомпанія запевнила, що "докладе максимум зусиль для повернення незаконно списаних коштів".
Втім, позиція керівників "Нафтогазу" щодо цього боргу дещо змінилася – вчорашнім "шахраям" вирішили віддати "спірний" газ.
Просто віддати газ або гроші "Фін-Інвесту" було проблематичним. Вище вже зазначено, що в травні 2020 року первинна угоду про переуступку боргу від "Укренергозбуту" до "Фін-Інвесту" була скасована в суді. Підставою для визнання недійсним договору вказано відсутність у ТОВ "ФК "Фін-Інвест" ліцензії на здійснення діяльності із постачання природного газу.
Як результат, у справу було залучено іншу фірму – "Профі Газ", – яка раніше не мала жодного стосунку до справи. Зате згідно даних держреєстру, керівником "Фін-Інвесту" є такий собі Руслан Балабан, який до листопада 2018-го року був директором іншої компанії – "Максі капітал груп", - після чого на цій посаді його змінив Євгеній Джангірян – син віце-президента федерації регбі України Георгія Джангіряна. В свою чергу, Євгеній Джангірян став одним з директорів у довгій вервечці номінальних власників і керівників "Профі Газ".
"Фін-інвест" і "Профі Газ" зареєстровані за однією адресою - Київ, Проспект Перемоги 49/2. Це територія колишнього заводу "Більшовик".
22 квітня 2020 року на фірму ТОВ "Профі Газ" була отримана ліцензія НКРЕКП з постачання природного газу.
25 червня 2020 року захоплене рейдерами "Укренергозбут" відступило всі права вимоги до "Укртрансгазу" на користь ТОВ "Профі Газ". Наскільки можна зрозуміти, відступлення права вимоги відбулось на безкоштовній основі.
Учасники ринка, які слідкують за розвитком подій довкола цієї оборудки, припускають, що мирова угода на користь приватних компаній відбулася за участі київського бізнесмена Ігоря Воронова.
Деякі факти підтверджують це припущення. На момент виконання угоди і отримання газу бенефіціаром фірми "Профі Газ" став Олександр Ємельянов. Він також виявився власником ТОВ "Будсвітгрупа". Ця фірма має київський номер телефону 206-84-16, яким раніше користувався Ігор Олексійович Воронов у статусі фізичної особи-підприємця.
Цим самим номером телефону зараз користується ФОП Воронова Тетяна Олегівна – дружина бізнесмена Ігоря Воронова, більш відома як телеведуча Тетяна Рамус.
І цей самий номер телефону залишила в реєстрі ТОВ “Газенергія”, що входить до групи “Смарт-Холдинг” Вадима Новинського. З 2006 по 2011 директором цієї фірми був Воронов Євгеній Олексійович, брат Ігоря Воронова.
Ігор Воронов раніше працював на газовому ринку, пише "Економічна правда". Він був співвласником компанії "Укргазвидобуток". У 2012 році частку Воронова викупив уже згаданий "Смарт-холдинг" Вадима Новинського. На кілька років Воронов відійшов від газового бізнесу, але, схоже, повернувся у нього останніми роками. На початку 2019 року ЗМІ повідомляли, що фірми, до яких Воронов мав стосунок, на позаконкурсній основі отримали ліцензії на розробку газових родовищ.
Є і інший взаємозв'язок з мировою угодою. Як пише "Чесно", брати Ігор і Євгеній Воронови також були причетні до захоплення землі по вулиці Стрітенська, 10/1 – в буферній зоні Софії Київської, яка є охоронною зоною об’єкта культурної спадщини. Фірма “Євроофісбуд”, яка заволоділа цією ділянкою, була записана на брата Воронова – Євгена.
За легалізацією захоплення землі, схоже, стоїть той самий суддя Господарського суду Києва Сергій Балац, котрий схвалив мирову угоду щодо газу. У висновку Громадської ради доброчесності, котра в 2017-у році досліджувала відповідність Балаца критеріям професійної етики, вказано, що саме Балац спільно з іншими суддями дозволив це землевідведення поблизу Софійського собору у Києві для подальшої забудови.
5 серпня 2020 року генеральний директор АТ "Укртрансгаз" несподівано йде у відставку. З 6 серпня тимчасово здійснювати повноваження генерального директора АТ "Укртрансгаз" приходить перший заступник голови "Нафтогазу" Сергій Перелома.
Звичайно, не можна стверджувати, що ця зміна керівника "Укртрансгазу" відбулася саме задля проведення описуваної тут оборудки. І, напевно, є випадковим збігом, що Сергій Перелома був фігурантом в двох гучних справах НАБУ. І навіть потрапляв під арешт.
Але вже у вересні керівнику "Нафтогаза" Коболєву надійшов лист за підписом Сергія Переломи з пропозицією розглянути на загальних зборах акціонерів АТ "Укртрансгаз" питання укладення мирової угоди між "Укртрансгазом", "Укренергозбутом", "Фін-Інвестом" та "Профі Газом", та виділити задля цього 305 мільйонів кубометрів газу в якості позики від НАК "Нафтогаз". Як відомо, Андрій Коболєв не відмовив.
Згоду на мирову угоду дали, а рішення про виділення газу для оборудки Коболєв підписав особисто. Швидкості ухвалення рішень керівниками "Нафтогазу" в цій історії можна позаздрити.
13 листопада 2020 року суддя Господарського суду міста Києва Сергій Балац затвердив "мирову угоду" між дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Укртрансгаз" та ЗАТ "Укренергозбут" і двома ТОВками – "Фінансовою компанією Фін-інвест" і "Профі Газ".
За цією угодою "Фін-Інвест" мав повернути 226 млн грн. "Укртрансгаз" передав фірмі ТОВ "Профі Газ" 305 мільйонів кубометрів державного газу, ринкова вартість якого на момент укладання угоди становила 1,89 мільярдів гривень.
"Суд має з’ясувати, наскільки є підтверджені повноваження сторін, наскільки укладенні мирової угоди є саме добровільним волевиявленням. І якщо в суду були якісь сумніви щодо того, на кого здійснюється тиск або хтось укладає явно не вигідну для себе мирову угоду, то, звичайно, суд мав би не затверджувати таку угоду", – пояснює експерт Центру протидії корупції Олена Щербан.
Однак суддя Сергій Балац не помітив ні рейдерського захоплення, ні фіктивних фірм, ні збитків для державної компанії. Раніше цей суддя передавав під забудову територію Пейзажної Алеї, Садиби Мурашка, сквери по вулиці Гончара. У 2013 році саме суддя Сергій Балац дозволив забудову буферної зони Софії Київської по вулиці Олеся Гончара, 17-23 на порушення Настанови до Конвенції ЮНЕСКО про охорону культурної спадщини.
Саме через це рішення суддя Балац згодом провалив тест на доброчесність, не пройшовши до складу Верховного суду, куди подавався в 2017 р. Проаналізувавши інформацію щодо Сергія Балаца Громадська рада доброчесності у висновку від 1 травня 2017 р. зазначила, що "виявила дані, які вказують на ухвалення сумнівних судових рішень, невідповідність способу життя задекларованим доходам, а відтак, не мають нічого спільного з критеріями доброчесності та професійної етики".
Щойно "мирова угода" вступила в силу, як "Профі Газ" отримала від "Укртрансгазу" весь обсяг державного палива.
З 27 листопада по 10 грудня 2020 "Профі Газ" продала 295 мільйонів кубометрів газу з 305 млн куб.м безкоштовно отриманих від НАК "Нафтогазу", на загальну суму 1 мільярд 683 мільйонів гривень семи компаніям:
Народний депутат Олексій Кучеренко впевнений: газ цим фірмам могли реалізувати з суттєвим дисконтом, аби якомога швидше отримати гроші.
Кучеренко переконаний, що на схему за участі керівництва "Нафтогазу" та Андрія Коболєва мають звернути увагу правоохоронні органи.
"Оборудки між НАК "Нафтогаз", "Укртрансгазом" і учасниками цієї схеми, через яку виймаються з держави величезні гроші, мають стати предметом дуже ретельного розслідування. І я готовий звертатися щодо цього через систему депутатських запитів та вимагати створення тимчасової слідчої комісії", – каже депутат.
Чи зверне НАБУ увагу на нові рішення знайомого для них Сергія Переломи? Питання поки залишається відкритим.