Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (Нацтелерадіо) затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження), переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення. Відповідний наказ підписав голова регуляторного органу Володимир Манжосов сьогодні, 20 серпня. Як повідомляв раніше голова Національної ради, із зразків заяв вилучена графа "Мова (и), якою (ими) вестимуться передачі".
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (Нацтелерадіо) затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження), переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення. Відповідний наказ підписав голова регуляторного органу Володимир Манжосов сьогодні, 20 серпня, передає прес-служба Нацтелерадіо. Як повідомляв раніше голова Національної ради, із зразків заяв вилучена графа "Мова (и), якою (ими) вестимуться передачі".
Документи були підготовлені у зв'язку з набранням чинності закону України "Про засади державної мовної політики", а також "беручи до уваги неодноразові звернення суб'єктів господарювання".
Представників Національної ради в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язали довести до відома керівників телерадіоорганізацій інформацію про можливості переоформлення ліцензій на мовлення.
Зазначимо, що згідно зі ст. 10 закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою. Також передбачено, що мовлення на окремі регіони може проводиться на язиках національних меншин, які компактно, проживають на конкретній території; якщо мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми ( передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою; для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75% загального обсягу добового мовлення; мова (мови) програм та передач телерадіоорганізації визначається (визначаються) умовами ліцензії на мовлення.
У Законі про основи державної мовної політики, що набув чинності в силу 10 серпня, йдеться, що право на отримання інформаційного продукту ЗМІ забезпечується створенням умов для розповсюдження інформації різними мовами і вільного вибору мови для отримання інформації. "Держава сприяє виданню і розповсюдженню аудіо-та аудіовізуальних товарів, друкованих видань державною, регіональних мовах та або мовами меншин", - говориться в законі.
Згідно з документом телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами - як однією, так і кількома мовах. Обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп і визначаються самими мовниками. Трансляція аудіовізуальних творів здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин на розсуд телерадіоорганізацій. Держава також гарантує свободу прямого прийому радіо-і телепередач із сусідніх країн, які транслюються такими самими або схожими до державної мови або регіональна мова і мова меншин України мовами.
Нагадаємо, що закон про основи мовної політики в Україні набув чинності 10 серпня. Недовго думаючи, депутати рад місцевих рівнів, взяли питання про мови "на олівець" і вже встигли надати російській мові статус регіональної. Це вже зробили в Харкові. Аналогічне рішення прийняли депутати Луганської, Дніпропетровської, Херсонської, Донецької, Запорізької, Одеської областей. Також російська мова була визнана регіональною у Красному Лучі (Луганська обл.) та в Севастополі.
Тернопільська облрада, в свою чергу, не визнала дії мовного закону в регіоні. Полтавські обласна та міська ради навіть не збираються розглядати питання про введення регіональної мови, а в Херсонській області статус регіональної може отримати турецька мова.
Зазначимо також, що в Ізмаїлі міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу нарівні з російською, яка цей статус в місті отримала 15 серпня. Болгари будуть скаржитися у вищі інстанції, в тому числі Президенту Віктору Януковичу.
Закон про мови передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні на підвідомчих їм територіях мінімум 10% носіїв даних мов. На думку радника Президента України Ганни Герман, бар'єр у 10% носіїв мови може бути збільшений до 20-30%.