У цьому році Україна не змогла зберегти свою територіальну цілісність. При цьому влада звинувачує в події тільки північного сусіда, абсолютно не помічаючи розсадників сепаратизму у себе під носом.
Олександр Мазур
У цьому році Україна не змогла зберегти свою територіальну цілісність. При цьому влада звинувачує в події тільки північного сусіда, абсолютно не помічаючи розсадників сепаратизму у себе під носом.
Представники української влади по-різному трактують "територіальну цілісність", "федералізацію" і "децентралізацію влади". Навіть Ангела Меркель під час свого серпневого візиту заявила, що "федералізація" в Німеччині та Україні розуміється по-різному.
"Якщо ми говоримо по-німецьки про федералізацію, в Україні це розуміється інакше. Це може зашкодити незалежності України. Те, що у нас розуміється під федералізацією, в Україні називається децентралізацією", - підкреслила Меркель.
Те, що багато політиків, а також представники місцевої влади вже практично цілий рік, хоча далеко і не перший, спекулюють на темі децентралізації/федералізації, підтверджує і експерт Центру євроатлантичної інтеграції Тарас Жовтенко.
"Просто в цьому році - це чи не основний політичний тренд. Так, є люди, які стверджують, що якби офіційний Київ раніше пішов на децентралізацію влади, то у складі України зараз були би і Крим, і східні регіони, на даний момент контрольовані представниками так званих "республік" ДНР і ЛНР", - говорить він.
Нагадаємо, що перша серйозна сепаратистська ластівка прилетіла в Україну з Сєвєродонецька 28 листопада 2004 р. Тоді в цьому місті Луганської області відбувся з'їзд депутатів та державних службовців різних рівнів східних, південних і деяких інших областей України. Під час нього у виступах керівників державних адміністрацій, голів обласних рад, народних депутатів україни лунали заклики щодо порушення суверенітету, територіальної цілісності України, її розколу та утворення окремих територіальних об'єднань.
Після цього словосполучення "з'їзд в Сєвєродонецьку", "федералізація" і "сепаратизм" стали в Україні мало не синонімами. При цьому в СБУ постійно говорили про те, що подібного вони більше ніколи не допустять і навіть створювали спеціальну групу, основним завданням якої було недопущення подібних сепаратистських проявів (була створена напередодні другого з'їзду в Сєвєродонецьку, який відбувся 1 березня 2008 р. - прим. ред.).
Можна було б говорити, що це справи минулих днів, якби не та ситуація, яка склалася в Україні в цьому році. Наприклад, все в тому ж Сєвєродонецьку в травні пройшов "референдум" про федералізацію Луганської області та її вступ у Митний союз з РФ як окремої територіальної одиниці.
Але лише у вересні Генпрокуратура заявила про порушення кримінальної справи проти організаторів цього "референдуму". А, наприклад, висловлювання про федералізацію, що прозвучали з вуст лідера КПУ Петра Симоненка, послужили приводом для заборони комуністичної партії.
У той же час далеко не до всіх носіїв ідей "сепаратизму і федералізації" представники нинішньої влади налаштовані так само радикально. Чергові бродіння в головах чиновників викликав закон про особливий статус Донбасу.
"Дійсно, є ті, хто наполягає, що надати свободу потрібно не тільки тим, хто "відколовся", а всім. І звучить це з вуст, в першу чергу, так званих народних мерів. Тобто тих, хто вже заробив певний імідж у своєму регіоні", - підтверджує Жовтенко.
В першу чергу можна згадати про висловлювання губернатора Дніпропетровської області, українського олігарха Ігоря Коломойського. Так, під час спілкування з російським пранкером "Лексусом", який представлявся "лідером Новоросії" Павлом Губарєвим, пан Коломойський неодноразово говорив про те, що готовий всіляко підтримувати терористів. Також він обіцяв допомогти на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року провести в парламент нового скликання депутатів-сепаратистів і навіть вивісити прапор Дніпропетровської народної республіки. Про це свідчать численні відео, викладені пранкером в мережу.
Відео: Коломойський готовий створити у себе "Дніпропетровську народну республіку"
На думку Тараса Жовтенко, тим самим олігарх, фактично, зізнався в тому, що він також хоче особливого статусу для ввіреного йому регіону. "Однак це далеко не перше подібне визнання. Критикуючи закон про особливий статус Донбасу, мер Львова Андрій Садовий, також говорив про те, що вже давно бореться за розширення повноважень для українських міст і сіл. І навіть бачив це однією з ключових завдань для підконтрольної йому партії "Самодопомога", - додав експерт.
У той же час голова групи польських експертів-радників з питань реформи самоврядування і децентралізації в Україні, колишній мер Варшави Марцін Свєнціцький, говорить про те, що децентралізація не є кроком до сепаратизму. Однак додає, що Україна повинна сама прописувати відповідні закони і проводити реформи щодо демонополізації влади.
"Ми могли тільки пояснювати польські закони, розповідати, як вони працюють, але ми не можемо написати закони для України. Ми не збиралися самі писати закони, але ми хотіли якомога ширше показати польський досвід", - пояснює він.
Ну а поки цього не сталося, вітчизняні правоохоронці не можуть знайти відмінностей між сепаратистами і реформаторами. Або точніше сказати, вішають необхідний ярлик, ділячи політиків і чиновників за принципом: "угодний - не угодний".
"Але якщо перша особа нашої держави і далі буде пропускати повз вуха подібні заяви губернаторів і мерів, то це буде вкрай небезпечно. Причому не так для самого Президента, скільки для українців і України, яка на увазі несформованого громадянського суспільства ризикує стати другою Югославією і бути роздробленою на маленькі анклави з власними царьками", - резюмував Жовтенко.