Державна авіаційна служба пропонує запровадити нові державні збори в авіації та суттєво підвищити вже діючі. Експерти очікують зростання цін на квитки.
Державна авіаційна служба пропонує запровадити нові державні збори в авіації та суттєво підвищити вже діючі. Експерти очікують зростання цін на квитки.
Державіаслужба пропонує модернізувати умови роботи Держспецфонду фінансування загальнодержавних витрат на авіадіяльність, змінити ставки зборів до Держспецфонду, а також участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Відповідний проект постанови Кабміну оприлюднено на сайті Державіаслужби на цьому тижні. Положення про роботу Держспецфонду було ухвалено Кабміном у 1993 р., а останні правки в нього вносилися в 2000 р.
За цей час накопичилося багато неврегульованих колізій у нормативно-правовій базі, ніж почали користуватися авіаперевізники. Наприклад, з минулого року авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (МАУ Ігоря Коломойського) судиться з Державіаслужбою про необхідність сплати держзбору за кожного пасажира, що вилітає з українських аеропортів.
В одному з рішень судів за цей рік, яке винесено на користь МАУ, зазначено, що "з аналізу тексту постанови... (яким запроваджено даний держзбір) слідує, що ним теж не врегульовані періодичність, порядок сплати, переклад таких зборів у національну валюту і порядок зарахування державних зборів" в Держспецфонд.
На думку юриста "ECOVIS Бондар і Бондар" Сергія Дзюбенка, новим документом може бути знята частина цих питань. Проектом постанови Кабміну пропонується врегулювати наступні питання:
- відсутність у чинному положенні терміну та періодичності сплати зборів;
- порядку їх нарахування/сплати та визначення дати перерахунку іноземної валюти, що було особливо актуально, коли рахунок виставлявся за місяць, в якому курс долара дорівнював 8 гривень, (а за датою виставлення рахунку цей курс був набагато вищий).
При цьому чиновники залишили у проекті постанови прив'язку зборів для українських перевізників до долара. "Незважаючи на те, що вони отримують доходи в гривнях і здійснюють свою діяльність на території України", - зазначив Сергій Дзюбенко.
Він упевнений, що нові правила регулювання не вирішать проблему в цілому. "Аргумент перевізників щодо того, що розмір, порядок та строки сплати збору повинні регулюватися законом, а не підзаконним актом, так і не було враховано, що може породжувати подальші розбіжності при їх сплаті, - сказав юрист. - Ініціювання змін діючого порядку сплати зборів знімає тільки формальні прогалини законодавства, не приводячи в цілому спірну ситуацію у відповідність з нормами Конституції і Податкового кодексу".
Проектом постанови планується ввести новий держзбір з авіаційної безпеки. Пасажири будуть платити 0,5 дол. з квитка на внутрішніх рейсах і 1 дол. - на міжнародних. Вантажовідправники заплатять 1 дол. за тонну на внутрішніх перевезеннях і 5 дол. - на міжнародних.
Цей збір буде стягуватися окремо від збору за авіабезпеку, який авіакомпанії платять аеропортам.
Згідно з проектом постанови, надходження від нового держзбору будуть використовуватися Державіаслужбою на забезпечення авіабезпеки:
- фінансування загальнодержавних програм забезпечення авіаційної безпеки;
- придбання сучасних матеріалів, устаткування, зброї, обладнання і технічних засобів забезпечення авіаційної безпеки;
- фінансування підготовки авіаційного персоналу з безпеки цивільної авіації і т. д.
Цей збір, як і будь-який новий, не допоможе розвитку вітчизняного авіаринку, вважає колишній комерційний директор авіакомпанії Wizz Air Ukraine Вадим Третяк.
"Це буде додатковим тиском на бізнес", - сказав він.
Крім того, введення нового збору призведе до подорожчання авіаквитків, на ці 0,5-1 дол., упевнений Вадим Третяк.
Колишній начальник відділу авіатранспорту Міністерства інфраструктури Валентин Згурський зазначив, що введення нового держзбору з авіабезпеки обговорюється давно.
"Але, коли я ще працював у Мінінфраструктури, ми його не дуже підтримували політично, так як його введення призведе до подорожчання квитків", - пояснив Згурський.
Крім подорожчання квитків, введення цього держзбору викликає ще масу питань. "Коли і куди і хто це буде витрачати? Де обгрунтування його введення? Необхідність? Хто буде контролювати витрачання цих коштів?", - сказав колишній авіачиновник.
"Все залежить від того, чи є програма застосування даних засобів на благо. Якщо є - тоді одна справа. Якщо це нічим не підкріплений збір - схоже на грабіж і без того зубожілого народу. Підхід простий, типу 1 дол. навіть не помітять, раз літають, значить, гроші є", - гнівно заявив РБК-Україна заступник гендиректора з комерції онлайн-сервісу Tickets.ua Віктор Войцеховський.
Експерт авіаринку Євген Хайнацький сказав, що він не може зрозуміти логіки в необхідності введення нового держзбору. "В аеропортах стягується збір у 3-4 дол. за безпеку, який іде на купівлю та утримання тих же рамок безпеки, детекторів, зарплату працівників відділів безпеки і т. д., - пояснив Хайнацький. - На які конкретні цілі буде йти новий держзбір - незрозуміло. Якщо цей збір буде йти на утримання відділу авіаційної безпеки Державіаслужби, то, в тому числі, для цього вже передбачений збір, який авіакомпанія платить за кожного пасажира, який вилітає з українських аеропортів - 0,5-2 дол.".
Євген Хайнацький вважає, що за фактом авіакомпанії будуть вносити в ціну квитків, які є українцями сплачуються у гривні, не 1 дол., а орієнтовно 1,5-2 дол.
"Перевізники так будуть робити, щоб страхувати свої фінансові ризики від інфляційних процесів, адже квитки продаються на багато місяців вперед", - пояснив експерт.
Пропонується підвищити багато ставок, які раніше учасники авіаринку платили в Держспецфонд.
Зокрема, зараз плата за отримання сертифіката експлуатанта залежить тільки від ваги самого важкого літака в парку авіакомпанії. Наприклад, за літак злітної маси понад 60 тонн вона складає близько 6,4 тис. грн. Тобто, якщо в парку нової авіакомпанії 5 літаків, приміром, 4 по 50 тонн і 1 - 65 тонн, то вартість сертифіката становить 6,4 тис. грн.
Якщо в парку з'являється більш важкий літак, авіакомпанії необхідно сплатити різницю вартості сертифікату - в залежності від злітної маси нового літака. Якщо вводиться в парк повітряне судно з меншою масою або аналогічної вже існуючим, то нічого доплачувати не потрібно.
Але якщо новий проект постанови набуде чинності, то вартість сертифікату буде залежати від кількості літаків і злітної маси. Так, якщо в парку авіакомпанії буде п'ять літаків по 60 тонн, то ціна сертифіката складе 30 тис. грн (вартість сертифіката літака 60 тонн трохи знизиться приблизно до 6 тис. грн.).
При поповненні парку необхідно буде доплачувати вартість сертифікату - в залежності від вхідного повітряного судна, навіть якщо він менший по масі від вже експлуатованих, розповіли в Державіаслужбі.
Також істотно збільшиться вартість сертифікації типу літака. Зараз вартість такої послуги для літака до 100 тонн коштує приблизно 765 грн. У проекті постанови Кабміну його вартість збільшиться приблизно в 80 разів.
В Державіаслужбі обґрунтували таке зростання високими і тривалими витратами на відповідні послуги. Наприклад, сертифікація АН-148 проходила кілька років, стверджують у відомстві.
Крім того, зросте вартість реєстрації літака у реєстрі цивільних повітряних суден. Зараз реєстрація для української авіакомпанії становить максимум 500 грн. Проектом документа пропонується підвищити до приблизно 14 тис. грн.
Запроваджується новий державний збір за нагляд у сфері цивільної авіації - за нагляд за виконанням польотів літаків і вертольотів українських авіакомпаній в інших державах за договорами фрахту/лізингу.
Щомісячна ставка збору буде залежати від злітної маси літаків - від 0,2 дол. до 3 тис. дол. Для вертольотів вона складе 0,2 дол. до 2 тис. дол.
Це може чинити серйозний удар по українських авіакомпаніях, які експлуатують літаки за кордоном, вважає виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко.
"У авіакомпанії UM Air більше десяти таких літаків, є такі у "Хорса", також Atlasjet Ukraine поки експлуатує свої літаки в Туреччини. Виходить, що за Boeing в рік треба буде платити близько 35 тис. дол. Загалом, з кожним днем все веселіше", - резюмував Анатолій Мазуренко.