Податкова реформа: останні розрахунки МВФ і думки авторів альтернативних концепцій
У МВФ підрахували, як різні варіанти податкової реформи вплинуть на держбюджет
Поки МВФ не узгодить проекти податкової реформи, бюджету на 2016 р. і плану по скороченню витрат, Мінфін не готовий їх публічно обговорювати і тим більше вносити в парламент. Коли місія фонду повернеться в Україну, не можуть сказати навіть в уряді, хоча раніше розраховували на приїзд до початку листопада.
Кредитори чекають пропозицій щодо компенсаторів дефіциту бюджету при реалізації податкової реформи, й їх активно шукає Мінфін, але не всі чиновники готові відмовлятися від колишнього фінансування і йти на скорочення витрат. В той же час і оцінки бюджетної "дірки" змінюються вже в який раз: вплив урядової версії скорочується, депутатської зростає.
У Мінфіні неодноразово акцентували увагу на тому, що податкова реформа не передбачає внесення змін до кодексу. Україна отримає його нову редакцію з більш простими, менш суб'єктивними нормами, що поліпшують адміністрування і знижують корупційну складову. Проте досі ні бізнес, ні громадськість так і не мали можливості навіть потримати проект кодексу в руках, не те щоб вивчити і дати оцінку справедливої реформи. Хоча нова редакція, як стверджують в уряді, була готова ще до вересня.
МВФ традиційно бентежить "діра" в бюджеті, яка утворюється в результаті реалізації податкової реформи. Спочатку дефіцит за проектом Мінфіну оцінювався в 30 млрд грн, однак пізніше збільшився більш ніж удвічі. Місяць тому міністр фінансів Наталія Яресько вперше заговорила про те, що для збалансування бюджету необхідно скорочувати витрати. З минулого тижня цей процес в активній фазі, пройшов ряд консультацій з міністрами, була зустріч з Президентом.
Але офіційно всі сторони продовжують мовчати, публічно позицію також не висловлює ні Президент, ні прем'єр-міністр. Неофіційно, у всякому разі, в уряді говорять про скорочення витрат принаймні в чотирьох напрямках - медицина, освіта, соціальна сфера і оборона. Тільки за першими двома напрямками економія може скласти до 20 млрд грн.
Як уже повідомляло РБК-Україна, зокрема мова може йти про оптимізацію кількості шкіл, наприклад, в сільській місцевості, перегляд механізму нарахування зарплат у сфері охорони здоров'я. Фінансування армії передбачається передбачити на номінальному рівні, без прив'язки до ВВП, як раніше неодноразово просив Президент.
Конкретика по програмі скорочення витрат, як і проект Податкового кодексу, - таємниця за сімома печатками. Проект реформи чиновники отримали на узгодження виключно в друкованому вигляді. Вперше продумана "система захисту" документа, щоб мінімізувати можливість його "зливу" в публічну площину.
Кожне міністерство отримало проект з водяним знаком свого відомства. Це документ на 639 сторінках. До нього додається короткий зміст проекту у вигляді презентації. Нагадаємо, Мінфін пропонує ставки за основними податками - податок на прибуток, ПДВ, ПДФО та ЄСВ - по 20%. Крім того, з резонансних норм - скасування спецрежиму по ПДВ для аграріїв і перегляд системи спрощеного оподаткування.
Ставки акцизного податку розписані на п'ять років уперед, що передбачає передбачуваність податкової політики для бізнесу. Ставки ренти на газ в проекті передбачені на рівні, що пропонувався раніше урядом - 29% і 14% в залежності від глибини покладів, для "Укргазвидобування" і компаній, що здійснюють спільну діяльність, - 70%.
Ставка податку на нерухомість передбачена на рівні 3% від мінімальної зарплати за 1 кв. м. Його будуть платити власники квартир загальною площею більше 60 кв. м, будинків - 120 кв. м. Для всіх, хто володіє майном площею більше 300 кв. м і 500 кв. м відповідно, ставка податку становитиме 25 тис. грн.
Транспортний податок планується стягувати з легкових автомобілів, що відповідають ряду критеріїв: включений у перелік автомобілів, середня ринкова вартість яких перевищує 1 млн грн, експлуатувався в Україні більше п'яти років. Мінекономрозвитку буде формувати такий список на підставі даних МВС.
Поки Мінфін не погодить податкову реформу і проект бюджету з скороченими витратами з МВФ, документи опубліковані не будуть. В той же час і оцінки бюджетної "дірки" змінюються вже в який раз: вплив урядової версії реформи скорочується, депутатської зростає.
У розпорядженні РБК-Україна опинився останній варіант розрахунків МВФ. Вплив реформи на бюджет у варіанті Мінфіну скорочено до 53,1 млрд грн. Саме міністерство оцінює дефіцит у 57 млрд грн. Комітетська реформа, з урахуванням оцінки МВФ, загрожує дефіцитом в 231,8 млрд грн.
Нагадаємо, депутатський законопроект, під яким підписалося 115 парламентарів з різних фракцій, крім зниження ставок податків (ПДВ з 20% до 15%, ПДФО - з 15/20% до 10%, ЄСВ - в середньому з 41% до 20%),передбачає переформатування структури ДФС, впровадження електронного кабінету платника, спрощення звітності, вдосконалення норм з трансфертного ціноутворення та системи електронного адміністрування ПДВ, запровадження інституту податкових консультантів. Крім того, передбачається стягнення податку на прибуток лише з розподіленого прибутку за ставкою 15% (зараз 18%).
РБК-Україна поговорило з ініціаторами обох варіантів податкової реформи - заступником міністра фінансів Оленою Макеєвою і головою парламентського Комітету з податкової і митної політики Ніною Южаніною.
РБК-Україна: У чому основні відмінності двох реформ?
Олена Макеєва: На перший погляд, в ставках і, як результат, у розмірі бюджетного дефіциту. А насправді - у філософії та принципах податкової реформи. Почнемо з того, що бізнес ніколи особливо не скаржився на рівень ставок податків, крім високого податкового навантаження на фонд заробітної плати. Ці дослідження ми провели ще навесні цього року. Абсолютно всі 14 індустрій, з якими ми проводили наші платформи, одноголосно відзначили, що рівень ЄСВ сильно завищений в Україні.
Всі інші переживання бізнесу більше пов'язані з високим рівнем тіньової економіки, несправедливим і нерівним оподаткуванням навіть у рамках однієї галузі, податкової диспропорцією між внеском галузі у ВВП країни в порівнянні з кількістю податкових надходжень, непрозорим адмініструванням, корупцією, несвоєчасним відшкодуванням ПДВ, штучними переплатами з податку на прибуток.
Саме ці проблеми бізнесу і стали пріоритетами для нас при розробці податкової реформи - забезпечити прості, справедливі і рівні правила для бізнесу, незалежно від сектора економіки, усунути будь-які преференції та пільги, забезпечити комплексний підхід, знизити податкове навантаження на фонд заробітної плати і гарантувати фінансову стабільність.
Ніна Южаніна: Не можу нічого сказати про деталі податкової реформи від Міністерства фінансів, оскільки до 6 листопада їх текст проекту відсутній, і на будь-які прохання комітету та окремих депутатів ознайомиться з ним, ми чуємо від Мінфіну категоричне "Ні, текст ще не готовий". Основна концепція, закладена в нашому проекті, полягає у використанні унікальної можливості України в умовах економічного спаду, де ми вже майже досягли дна, забезпечити умови для розвитку бізнесу. Ми пропонуємо зменшення ставок для детінізації економіки, спрощення адміністрування, введення мораторію на 3 роки на зміни базових елементів податків.
РБК-Україна: Чому сталося так, що з'явилися дві паралельні реформи?
Олена Макеєва: Риторичне питання. У минулому році відповідальним за проведення податкової реформи було призначено Міністерство економіки, ми всі добре пам'ятаємо, чим це все закінчилося. У лютому цього року Нацрада реформ визначила відповідальним за проведення податкової реформи Мінфін в особі міністра фінансів (Наталія Яресько, - ред.), яка стала лідером цільової команди. І це правильно, я вважаю, оскільки за бюджет в країні відповідає саме міністр фінансів.
У квітні ми затвердили комунікаційну стратегію, підготували детальний план з чіткими термінами, провели велику кількість зустрічей, обговорень, прорахували більше 20 різних податкових моделей. А у вересні у нас був готовий Податковий кодекс, який ми планували подавати в парламент. Ситуація змінилася 3 вересня на Нацраді реформ, присвяченій податковій реформі, коли і була представлена альтернативна податкова реформа комітету Верховної ради.
Концепції дві, а відповідальна одна - міністр фінансів. Не кожен відповідальний за реформи може похвалитися таким досвідом, і не кожному побажаєш опинитися в такій ситуації. В результаті Нацрадою було прийнято рішення створити робочу групу з доопрацювання концепції податкової реформи, і все почалося спочатку. Ми продовжили роботу в цільової команді Нацради реформ. А комітет організував роботу у своїй робочій групі з активістами, представниками мікробізнесу, де ми теж протягом одного тижня вели дискусії про податкових моделях. Рішення комітетом приймалося без нас, за закритими дверима.
Ніна Южаніна: Тому що є відмінність у філософії податкового мислення. Мінфін продовжує планування доходів бюджету, приділяючи особливу увагу домінування фіскальної функції податків. Депутати наполягають на переході до домінування стимулюючої функції податків над фіскальною, а також на нові підходи побудови системи оподаткування та адміністрування.
РБК-Україна: Яка ваша оцінка впливу на бюджет в результаті впровадження реформи?
Олена Макеєва: У цьому обидві податкові моделі схожі - бюджетний дефіцит, який треба чимось покривати. У нашому випадку це близько 60 млрд грн, у комітету - близько 220 млрд грн.
Ніна Южаніна: Реалізація ліберальної податкової реформи в цілому не матиме негативного впливу на дохідну частину бюджету. Це твердження базується на прогнозі макроекономічних показників 2016 р., рівні перерозподілу через бюджет вивільнених коштів платників податків, економії витрат бюджету від знижених податкових ставок, детінізації заробітної плати, ефект від впровадження нових електронних систем адміністрування податків.
РБК-Україна: Чим перекривати дефіцит?
Олена Макеєва: Звичайно ж, не за рахунок податків, як пропонує комітет. Треба скорочувати держвидатки, це єдиний шлях. Однак просто скорочувати, як пропонують окремі активісти, це нерозсудливість і дитячість. Скорочувати витрати потрібно тільки разом з реформами в конкретних сферах. Цим якраз і займаємося останній тиждень.
Ніна Южаніна: Повторюся, дефіциту, який перевищить 3,7% ВВП, зафіксованого в меморандумі з МВФ, не буде. Будуть тимчасові касові розриви доходів бюджету в 1 кварталі 2016 р. Їх необхідно перекрити більш ефективною системою планування видатків бюджету, оптимізацією витрат, скороченням деяких з них, неефективність яких вже підтверджена Рахунковою палатою. Я стою на засадах "жити за коштами".
РБК-Україна: Якщо розглядати окремо дві реформи, як вони позначаться на споживачі, на простих українцях, на бізнесі?
Олена Макеєва: Ми провели детальний розрахунок податкової реформи, як для громадян України з різним рівнем доходів, так і для кожного сегменту бізнесу. Для громадян очевидні переваги - це зниження податкового навантаження на зарплату, люди будуть отримувати більше грошей, незалежно від рішення роботодавця підняти зарплату і незалежно від рівня доходу. При чому багаті будуть платити велике податкове навантаження. І це справедливо. При цьому соціальні пільги будуть збережені, що дуже важливо для малозабезпеченого населення нашої країни.
Для бізнесу ми пропонуємо абсолютно рівні і справедливі, прості і зрозумілі податкові правила, що дозволить ринку, галузі розвиватися за рахунок інновацій, нових продуктів і сервісів, а не за рахунок податкової оптимізації, дроблення бізнесу на СПД та податкового шахрайства. Крім того, ми усунули всі існуючі колізії у податковому кодексі, максимально спростили правила, а слідом спростимо і звітність.
Скорочення штату ДФС вже в цьому році досягне 30%, удвічі зменшено кількість податкових інспекцій - це те, що ми робимо сьогодні і без податкової реформи. Для приватних підприємців ми пропонуємо списання 80% доходів до складу витрат без ведення бухгалтерського обліку, без складання первинних документів і без контролю з боку ДФС. Податкове навантаження буде підніматися лише у тих, хто заробляє понад 20 тис. грн на місяць, для зовсім маленького бізнесу податкове навантаження суттєво знизиться.
Ніна Южаніна: Я можу оцінити тільки наш проект, так як тексту від Мінфіну немає. Для роботодавців ми пропонуємо створення публічного реєстру відшкодування ПДВ, чіткого повернення податку. Бізнес просить максимальної автоматизації процесів - ми заклали норму про створення електронного кабінету платника. Це дозволить здійснювати онлайн-облік платежів, авансів, переплат, дасть можливість управляти податковим боргом.
Наш законопроект передбачає зниження ставки ЄСВ до 20%. Фізичним особам, громадянам закладаємо можливість для збільшення реальних доходів і купівельної спроможності шляхом скорочення ставки податку на доходи фізосіб до 10%, скасування ЄСВ, який утримується із зарплати, зниження ПДВ до 15%. Крім того, припускаємо введення нової системи податкових знижок, які будуть застосовуватися з урахуванням всіх доходів сім'ї.
РБК-Україна: На який компроміс ви готові?
Олена Макеєва: На мій погляд, компроміс буде знайти дуже складно, оскільки в основу податкової реформи закладені абсолютно різні принципи. Як я вже сказала, наша податкова модель передбачає зростання дефіциту бюджету, що неприпустимо в ситуації хиткою фінансової стабільності. Мені теж більше подобається ставка податку 10%, ніж 20%. Однак погодьтеся, що в ситуації фінансової нестабільності, галопуючої інфляції і девальвації національної валюти, ставка податку вже не грає ніякої ролі.
Ніна Южаніна: Для визначення компромісу спочатку необхідно всім разом сісти за стіл переговорів. Але, на жаль, поки що міністр фінансів ухиляється від такого відкритого діалогу для проведення податкової реформи в країні. Парламент готовий до розгляду всіх конструктивних пропозицій від Мінфіну, які сприятимуть створенню сприятливих податкових умов для розвитку бізнесу в Україні.
РБК-Україна: Ваші прогнози, що в результаті буде? Чий варіант може бути прийнятий?
Олена Макеєва: Ми можемо говорити багато гарних слів, писати незліченна кількість красномовних постів в соцмережах, проте здоровий глузд переможе. Грузія, на яку часто посилаються наші колеги, проводила реформу в кілька етапів і знижувала податкове навантаження поступово, протягом 4-5 років. До речі, ми теж пропонуємо об'єднати ПДФО та ЄСВ з 1 січня 2018 року.
Хочеться бути оптимістом. Чим складніше переговорний процес, тим більше надій на те, що в кінці буде прийнято правильне рішення. Правильне рішення для громадян, для бізнесу і для країни.
Ніна Южаніна: Голоси народу і бізнесу будуть почуті урядом та Мінфіном. Відбудеться консолідація суспільства навколо знайденого компромісного варіанту податкової реформи, яка стане визначальним стимулом для розвитку економіки України.
