Податок на прибуток може війтив історію: що уряд має намір змінити у Податковому кодексі 

"Нарешті це сталося. Нарешті вносимо на обговорення дуже важливий проект реформ, реформ адміністрування податкової системи",- радів президент Петро Порошенко, відкриваючи засідання Нацради реформ. Ще на початку літа прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Міністерству фінансів почати роботу над податковими змінами і взяти за основу підготовлений у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики ліберальний законопроект №3357.

 

Проект практично був готовий до кінця серпня. Ще місяць він допрацьовувався, і ось: на початку жовтня його затвердив Кабмін. Але до парламенту документ так і не був переданий, тому формування бюджету на наступний рік розпочався без розгляду податкових ініціатив. 

 

Цього тижня проект отримав схвалення президента. Більш того, у ньому з'явився пункт про необхідність розробки і внесення до парламенту до 1 липня 2017 року законопроекту про введення податку на виведений капітал (ПнВК). Це було однією з ключових вимог глави профільного парламентського комітету Ніни Южаниной (БПП) і експертів, які працювали над новою моделлю оподаткування. Цим податком планується замінити діючий нині податок на прибуток. Суть нововведення проста - обкладається податком (ставка - 20%) тільки капітал, який виводиться за кордон. Всі кошти, які залишаються в країні на модернізацію та розвиток виробництва, податком обкладатися не будуть.

 

В уряді до цієї моделі ставляться обережно. Міністр фінансів - Олександр Данилюк - зазначає, що вона може спричинити за собою бюджетні ризики. Якщо ввести ПнВК у повному обсязі у 2017 році, то казна отримає "діру" і не дорахується 38 мільярдів гривень. Крім того, за його словами, поки Державна фіскальна служба не буде реформована і в повному обсязі, не запрацює трансфертне ціноутворення, перехід на новий податок буде мати ще й корупційні ризики.

 

Співрозмовник РБК-Україна у Мінфіні додає, що, крім цього, зберігається можливість ухилення від оподаткування. "Ми побачили близько 10 "дірок", які дають можливість виводити гроші в обхід закону, - каже чиновник, але не уточнює, про які лазівки йде мова. - Редакція комітету більше спрямована на міжнародний бізнес, і він виступає проти".

 

За словами виконавчого директора Європейської бізнес асоціації Анни Дерев'янко, зараз у членів асоціації немає чіткої позиції з приводу цієї пропозиції. Якщо раніше бізнес вказував на зниження доходів бюджету, то тепер вже готовий дискутувати над механізмами роботи ПнВК. "Зараз більше шансів, що податок може заробити, але тоді з боку ДФС повинен бути посилений контроль за доходами бізнесу", - додає Дерев'янко. У свою чергу, глава ДФС - Роман Насіров - заявив РБК-Україна, що в частині адміністрування його відомство готове надавати пропозиції та обговорювати їх. Однак доцільність введення ПнВК повинен визначити Кабмін.

 

Член комітету з питань податкової та митної політики - Тетяна Острікова ("Самопоміч") - здивована розрахунками Мінфіну за обсягом ризиків. За її даними, експерти, що працювали над ПнВК спільно з ДФС, прораховували бюджетні втрати, і вони не перевищують 20 мільярдів гривень. "Але ж і дохід від податку на прибуток у розмірі 63,5 мільярдів гривень, закладений у проект бюджету, теж нереалістичний", - говорить Острікова. 

 

Наприклад, цього року план по збору прибутку в бюджет перевищує 48 мільярдів гривень. За даними Рахункової палати, яка аналізувала виконання бюджету за три квартали 201 року, бюджетний розклад по податку на прибуток зірвано - план не виконаний на 4,7 мільярда гривень.

В цілому в доопрацьованій версії змін до Податкового кодексу зберігся принцип скорочення повноважень контролюючих органів. Бази платників для їх подальшого адміністрування повинні бути передані до Мінфіну до 1 березня. Однак процес передачі в документі не прописаний - він буде регулюватися нормативними актами Кабміну. У Мінфіні не виключають, що при узгодженні цих процедур з ДФС, тут зроблять все можливе, щоб заблокувати процес. 

Як відомо, Роман Насіров неодноразово висловлювався проти подібних пропозицій, посилаючись на МВФ, Конвенцію про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та національне законодавство щодо захисту даних. Крім того, головний податківець країни вказував на те, що в проекті кодексу не прописана відповідальність за порушення порядку ведення баз даних. 

 

 

Реєстр на відшкодування ПДВ знову буде один. Проте, тимчасово буде діяти ще один, куди потраплять заявки бізнесу, подані до 1 січня 2016 року, але не відшкодовані до 1 січня 2017 року. Як уточнили РБК-Україна у Мінфіні, тимчасовий реєстр буде діяти до тих пір, поки борги не будуть погашені. На даний момент, їх обсяг перевищує 16 мільярдів гривень. "У базах та реєстрах, по суті, нічого не змінитися, - категорична Тетяна Острікова. - Вони будуть наповнюватися ДФС, а у Мінфіну залишиться тільки контроль, без реального інструментарію. Це половинчасте рішення, яке дискредитує саму ідею відсторонення ДФС від управління інформаційними системами". 

У проекті закладено подальше реформування ДФС. Місцеві інспекції стануть сервісними центрами, керувати ними буде уповноважені контролюючого органу. Право підпису буде тільки у глави центрального апарату.

 

Податкова реформа передбачає перегляд правил трансфертного ціноутворення, ведення бізнесу в АТО. Тут посилюється процедура отримання свідоцтва платника ПДВ, переглянуті норми ліквідації цього документу. Але при цьому вводяться відстрочка по сплаті податків для бізнесу, який працює на цій території. Не відмовився Мінфін і від ідеї ліквідації податкової міліції. Однак конкретні терміни цього в законопроекті не вказані.

 

Петро Порошенко впевнений, що якщо всі ці ідеї імплементувати, то бізнес нарешті зможе зітхнути спокійно, а Україна в міжнародних рейтингах по позиціях легкості ведення бізнесу підніметься на кілька сходинок вгору. 

 

Проект податкової реформи до цих пір іще не переданий до парламенту. Технічні правки ще вносить секретаріат Кабміну. Ніна Южаніна із нетерпінням чекає документ, і на 2 листопада планує засідання комітету. Вона не бачить причин для його блокування у Верховній Раді, оскільки комітет Ради і Мінфін працювали у зв'язці, та спірні моменти знімалися, не потрапляючи до підсумкового варіанту законопроекту. Тому, перше читання в парламенті Южаніна чекає в середині листопада, а в середині грудня - в цілому. "Головне, щоб текст правильно зрозуміли депутати, і не додали норм, які потім важко буде реалізувати", - побоюється Ніна Южаніна.

 

У той же час Тетяна Острікова очікує проблем з проходженням кодексу: "Почнуть крикуни кричати: "Не чіпайте податкову міліцію! Не чіпайте ДФС, як їм працювати? ". Інші будуть кричати, що недостатньо ліберальних норм, типу повного розвалу перевірочної роботи, який було закладено в первинну редакцію змін". 

 

Особисто вона виступає проти введення податкових канікул на п'ять років для новостворених підприємств та бізнесу з оборотом до 3 мільйонів гривень. Мінфін оцінює втрати бюджету від цієї норми не більш 100 мільйонів гривень. Але депутат упевнена, що "дірка" буде більше: "Вони податок на прибуток платити не будуть, ще й дивіденди для них за ставкою 5%. Це вже хамство. Єдинники дивіденди платять по 18%".

 

Проаналізувавши зміни до Податкового кодексу, РБК-Україна виділило топ-10 ініціатив, які заслуговують особливої уваги.