Наталія Королевська: "В глибинці соціальна активність вище, ніж у Києві"

РБК-Україна: Завершився перший етап всеукраїнської акції «Вперед». Як Ви оцінюєте його результати?
Наталія Королевська: Перший етап не завершився, він тільки розпочався. Рішення про проведення Всеукраїнського маршу протесту 19 травня ухвалили рішення ще 13 квітня на Народній колегії акції «Вперед». Незважаючи на те, що з боку влади були спроби зупинити протести, в тому числі, Кабмін у терміновому порядку подав до парламенту свій законопроект за спрощеною системою, щоб зменшити «соціальний градус», з активістами на всіх рівнях «велася робота», нам вдалося успішно провести акцію. Ми у своїх діях послідовні: сказали - зробили.
РБК-Україна: Яким чином на активістів чинився тиск?
Н.К.: Активістів «Вперед» викликали в усі можливі силові органи і служби, казали їм, що в даній акції небезпечно брати участь. Автоперевізникам перекрили дорогу на Київ, заборонили перевозити людей у столицю, попередили, що анулюють ліцензії. Планувався приїзд до Києва понад 300 автомобілів, але через те, що багатьом не дали виїхати за межі областей, до столиці дісталися тільки найсміливіші.
Тим не менше, під стінами парламенту зібралося до п'яти тисяч чоловік. Учасники акції чітко дали зрозуміти владі, що ніякі перестановки коми в Податковому кодексі, виправлення помилок у законах не є самоціллю. Ми розуміємо, що нинішня економічна модель, побудована на тіньовій економіці і корупції, спрямована проти ініціативних людей, здатних гідно жити в цій країні, проти формування цивілізованого середнього класу, що базується на власній підприємливості, розумі і організаторських здібностях.
РБК-Україна: Тобто, проти середнього класу?
Н.К.: У всьому світі середній клас контролює владу, яку він обирає. А наш, український середній клас - гібридний. У його основі лежить чиновництво, яке використовує корупційні схеми збагачення і демонстративне споживання, що ми бачимо з їх реальних витрат. Такий середній клас залежний від влади, а тому - вигідний їй. Не дивно, що кількість чиновників постійно зростає, розростаються і корупційні схеми.
У той же час, в країні формується спільність самозайнятих людей, які з часом стануть справжнім середнім класом. Сьогодні - це дрібні підприємці, які самостійно створили собі робочі місця. Їх важко назвати середнім класом в європейському розумінні, тому що вони не живуть, а виживають.
При цьому, за півроку дії Податкового кодексу ініціативні самозайняті люди цілеспрямовано знищуються. Чиновники мстять людям за «Податковий майдан», за «АвтоМайдан», за те, що їх змусили вносити зміни до Податкового кодексу. Фактично, активістам руху «Вперед» мстяться за те, що вони насмілилися відстоювати своє право контролювати владу.
РБК-Україна: Ви справді вірите в те, що людям вдасться поставити владу під контроль суспільства?
Н.К.: Знаєте, що цікаво? Незважаючи на запеклий опір силових органів, в країні розвивається громадянське суспільство, виявляються нові громадські лідери. Об'єднання тисяч людей заради досягнення загальних цілей свідчить про те, що в суспільстві все більше зріє розуміння необхідності системних змін в країні.
У Конституції записано, що влада належить народу, але ніде в світі чиновники добровільно не відмовлялися від повноважень. Вузький бюрократична прошарок, що 20 років правив країною, просто так владу не віддасть. Чиновник може ділитися тільки обов'язками, але не повноваженнями.
Щоб народ реально отримав владу, потрібна висока самоорганізація, активна громадянська позиція. І те, що народ переходить до реальних дій - це старт революції свідомості, розуміння необхідності термінових дій. В іншому випадку, швидкість, з якою владний ешелон обростає повноваженнями, призведе до такого ступеня узурпації влади, що нинішній час ми будемо згадувати як розквіт демократії.
РБК-Україна: Дія - це добре, але чи є у вас конструктивні пропозиції? Альтернативна модель економічного розвитку?
Н.К.:. Так, ми розробили програму «Конкурентна Україна», яка зараз обговорюється і допрацьовується в спеціалізованих інститутах та Академії Наук. Конкурентні переваги Україна - це аграрний сектор, малий і середній бізнес, інноваційний сегмент. Нам потрібно в найближчі роки здійснити перехід від економіки, орієнтованої на важку промисловість, до «розумної» економіки, навчитися використовувати свій транзитний потенціал.
У всьому світі саме малий і середній бізнес є джерелом інновацій, локомотивом зростання економіки 21 століття. Необхідно максимально сприяти розвитку наукоємних галузей виробництва, які не вимагають величезної кількості сировинних ресурсів. Але розвиток цих переваг ніяк не сумісно з нинішньою економічною політикою, орієнтованої на збереження застарілої індустріальної моделі.
Свідоцтво тому - Податковий кодекс, в якому чорним по білому написано «великому бізнесу допоможемо, а малий - знищимо». На щастя, за півроку всіх підприємців знищити не вдалося. Тому на площу перед Верховною Радою 19 травня вийшли ті, кому вже нічого втрачати! Це і є народження нового суспільства, яке бореться не за додаткові 100 грн, а за розумну економічну політику.
Зауважте, під час акції «Вперед» під Верховною Радою не було голослівних криків «Геть!». Замість цього ми запропонували конкретні шляхи вирішення завдань - пакет законопроектів «Народна реформа». Спільно з представниками громадських організацій та профспілок, підприємцями-практиками ми протягом кількох місяців розглядали різні варіанти створення економічної моделі, яка дозволить розвиватися країні. «Народні реформи» - це результат активної позиції громадянського суспільства.
РБК-Україна: Поясніть. Всі розуміють, що жадібність - мати бідності. І жадібність диктує багато вчинків можновладців у нашій державі. Але невже ці люди настільки дурні й байдужі до своєї країни, що не розуміють, куди заведе та крива, по якій вони ведуть і держава, і народ?
Н.К.: Ідеологія нинішнього уряду побудована на економічних моделях минулого століття. У наших чиновників ще міцна пам'ять про 90-х роках, коли було що «розкуркулювати» і ділити. Але ми вже вичерпали запас міцності, який дістався нам у спадок від СРСР. Адже не секрет, що наповнення бюджету залежить вже не тільки від великих підприємств, які найбільш уразливі при економічних кризах, а й від мільйонів невеликих компаній, які набагато гнучкіша реагують на стрімко мінливу кон'юнктуру ринку.
РБК-Україна: Але ж нам постійно твердять про те, що в бюджеті немає грошей.
Н.К.: Грошей уряду не вистачає не тому, що мало збирається податків, а тому що кошти з бюджету витрачаються не за призначенням. Проблема ж не в тому, що у нас маленький бюджет, а в тому, що він невірно складений, орієнтований на потреби чиновників і олігархів, а не людей.
Коштів бюджету, який сьогодні сформований, достатньо для забезпечення і пенсіонерів, і лікарів, і вчителів. Потрібно тільки правильно розподілити доходи і витрати. Це ж не секрет, що у нас роздуті витрати на утримання держапарату і силові органи, при цьому мінімальний споживчий кошик не переглядався десять років!
При цьому бюджет абсолютно не стимулює розвиток економіки, створення нових робочих місць, залучення інвестицій.
Нинішня влада дуже комфортно почуває себе в цих умовах. Чиновників цілком влаштовує, що через невірно вибудованої системи соціального забезпечення, велика частина країни варто до них у черзі з простягнутою рукою. Вони зовсім не зацікавлені в тому, щоб запрацювала сучасна економічна модель, за якої люди справи самі створюють робочі місця і заробляють собі на хліб.
РБК-Україна: З приводу «Народної реформи». Чому був обраний саме такий формат законодавчої діяльності?
Н.К.: Наша мета, як частини громадянського суспільства, - вибудувати і показати системну альтернативу. І для досягнення цієї мети ми будемо діяти всіма законними методами. Тому ми внесли абсолютно чіткі, продумані пропозиції, оформлені у вигляді законопроектів. Запросили чиновників до спільного обговорення. Адже ми ж зробили за них їхню роботу - написали закони, які вони обіцяли ще на Податковому майдані!
При цьому кожен законодавчий акт, який потрапив у пакет «Народна реформа», пройшов реальне обговорення з людьми по всій Україні. Я особисто побувала в більшості регіонів, де на мітингах і круглих столах в законопроекти вносили поправки і доповнення не чиновники, а реально працюють підприємці, тобто ті, кому за цими законами жити. Таким чином, ми зібрали думки та пропозиції дуже широкої соціальної групи. Причому в зареєстровані законопроекти потрапили тільки ті ідеї, які ні в кого з учасників не викликали заперечень. Це і було реальне всенародне обговорення поправок до Податкового кодексу.
РБК-Україна: Які шанси, що хоча б частина пропозицій, внесених Вами, як головою профільного комітету Верховної Ради, знайде підтримку більшості серед народних депутатів?
Н.К.: Шанси досить високі. Адже уряд, злякавшись масштабів народних протестів, вніс до парламенту свій законопроект за спрощеною системою оподаткування, який на 70% містить положення нашого законопроекту. Непогано, що влада переписує підготовлені людьми закони - головне, щоб їх приймали.
Мене турбує інше. Прийняти закон - це тільки півсправи. У нашій країні у чиновника середньої руки немає мотивації втілювати закони в життя. Поки бюрократи не будуть нести персональну відповідальність за свої дії або бездіяльність - навіть найпрогресивніші закони залишаться лише на папері. А нам потрібні діючі закони, які дозволять створити в країні сприятливий діловий клімат, стимулювати економічне зростання, сприяти залученню інвестицій і виведенню економіки з тіні.
РБК-Україна: Це чудово. Але подібні системні дії неможливі без постійної рутинної роботи на місцях. Так, закони є, але не виконуються. І не будуть виконуватися, якщо лікар, вчитель, підприємець не почнуть вимагати від чиновника дотримання їх прав, більшість же наших співгромадян не дуже схильні до самоорганізації. Навіть у Києві зовсім недавно зрозуміли сенс і суть, наприклад, юридичного супроводу дій малого бізнесу. У глибинці ситуація ще гірша.
Н.К.: У «глибинці» активність вище, ніж у Києві. У провінції самоорганізація має більш яскраво виражений характер. Наприклад, в Дрогобичі (Львівська область) підприємці вирішили збирати внески по одній гривні в день на організацію юридичної швидкої допомоги. Назвали ці внески символічно - «податок на свободу». І тепер вони знають куди звертатися, якщо виникають проблеми з контролюючими органами. Коли до них приїхали інспектори з незаконною перевіркою, то отримали кваліфікований відсіч, і поїхали, зрозумівши, що їм тут робити нічого. Ось вам реальний приклад самоорганізації людей, які вже не вірять у те, що їх захистить держава.
Ми готуємо рекомендації на основі даної ініціативи, щоб ознайомити всіх активних людей з таким інструментом дії. Це серйозна, абсолютно законна і системна робота, цей досвід треба розширювати на всю Україну.
РБК-Україна: До речі, скільки Ви витратили грошей на акцію «Вперед»? А то чутки різні ходять.
Н.К.: Я пишаюся тим, що у нас не було проплачених мітингів. Підприємці, профспілкові активісти, лідери громадських організацій самі організовувалися, самі оплатили собі проїзд до столиці. Ті, хто закидає нам те, що на площі перед Верховною Радою зібралося «всього 3000 чоловік», роблять вигляд, що не знають, що кожен мітингувальник представляв колективи, що налічують сотні активістів. Тому один Марш протесту, який ми провели 19 травня, вартий десятків інших!
РБК-Україна: Які ще будуть протестні акції найближчим часом?
Н.К.: Літо ми присвятимо максимальної самоорганізації людей, а восени збираємося провести форум ділових людей України, де представимо вже обговорену та узагальнену програму «Конкурентна Україна». Ми вміємо не тільки протестувати, а й пропонувати альтернативні рішення для розвитку країни.