"Ми страждали достатньо". Як хасиди в Умані відзначають Рош ха-Шана під час пандемії

Тисячі паломників щороку приїжджають в Україну на святкування єврейського Нового року (Рош ха-Шана). Кінцева мета подорожі – місто Умань. Тут похований цадик Нахман – засновник брацлавського хасидизму. Його послідовники вважають, що для того, хто проведе свято поруч з могилою Раббі, наступний рік буде особливо вдалим.

Багатовікова традиція була порушена в 2020 році через пандемію коронавірусу. 28 серпня Україна на місяць закрила кордони для більшості іноземців. Як раз в цей час в країну повинна була прибути основна частина хасидів. Не допустити паломників також просив МОЗ Ізраїлю і міська влада Умані, мотивуючи це тим, що масове святкування може призвести до нового спалаху захворювання.

При цьому деякі до останнього намагалися потрапити в Україну. До ранку п'ятниці біля кордону з Білоруссю перебували сотні паломників, сподіваючись, що їх все ж таки пропустять, але, зневірившись, роз'їхалися зустрічати Рош ха-Шана в довколишні міста. У підсумку до Раббі Нахмана в Умань змогли дістатися лише кілька тисяч хасидів – в десятки разів менше, ніж у минулі роки.

У цьому році святкування Рош ха-Шана проходить з 18 по 20 вересня. Вранці п'ятниці у центрі Умані ніщо не видає наближення єврейського Нового року. Хоча дорогу до "Маленькому Єрусалиму", так тут називають мікрорайон навколо могили цадика Нахмана, де живуть переважно хасиди, може показати мало не кожен зустрічний.

– Вони у себе там в містечку, моляться, свято у них сьогодні починається. Але взагалі мало їх, не пустили на кордоні з Білоруссю, – розповідають дві балакучі бабусі.

– Кажуть, що Умань добре заробляє в ці дні на паломниках. Виходить, що в цьому році залишитеся без грошей? – запитуємо співрозмовниць.

– Та навіщо потрібен такий заробіток, синку, коли навколо таке відбувається. Коронавірус же, карантин. Вже десять хасидів тут у лікарні лежать з "ковідом".

В останній місяць згадування слів "коронавірус", "хасиди" і "Умань" в новинах досягло критичної позначки. Мер міста Олександр Цебрій навіть ночував під Офісом президента, закликаючи центральну владу обмежити приїзд паломників в Україну. Думки місцевих з цього приводу розділилися: одні вважають, що загроза нового спалаху COVID-19 через святкування Рош ха-Шана істотна, інші кивають на наближення виборів.

Правда, перебуваючи в Умані, складно сказати, що її жителі сильно стурбовані особистою безпекою в контексті епідемії. Повз проїжджає заповнена маршрутка, в масках буквально пару чоловік. Пасажири байдуже розглядають звичні пейзажі. Погляди на мить застигають на групі людей біля пари бетонних блоків.

Перед поворотом на вулицю Пушкіна встановлений блокпост. Пара автоматників, з десяток бійців Нацгвардії і співробітники ДСНС. Кожна машина проходить дезінфекцію. Чоловік в костюмі хімзахисту обприскує колеса і дверні ручки. Попередньо просить водіїв закрити вікна. Один не встигає зорієнтуватися і отримує в обличчя струмінь з дезінфектора.

– Ой, вибачте, будь ласка. Та ви не хвилюйтеся, там вода. Розчин на основі води, – посміхається через захисний щиток рятувальник.

Наступний блокпост вже безпосередньо перед хасидськими кварталами. Тут утворилася невелика черга, силовики проводять виховну бесіду з молодим хасидом в традиційному одязі на мопеді. У нього права категорії B – на водіння автомобіля.

– Так в Ізраїлі ж можна, – обурюється хлопець.

– Вибачте, у нас тут інші правила. Далі доведеться котити в руках, – суворо відповідає співробітник поліції особливого призначення.

Тим часом його колега перевіряє документи у кореспондентів РБК-Україна і приставляє до нас супроводжуючих. В минулі роки з журналістами тут траплялися конфлікти, не всі прочани задоволені тим, що медіа висвітлюють їх ритуали. Цього разу поки що обійшлося без сутичок. Більшість хасидів камери ігнорують, спілкуватися з пресою погоджуються одиниці.

Зазвичай в цей час вулиця Пушкіна забита людьми вщерть. Паломники співають і танцюють, створюючи атмосферу фестивалю напередодні Рош ха-Шана, адже жити в радості наказав їх духовний лідер – Раббі Нахман. В цьому році все інакше: на вулиці практично порожньо, хасиди поодинці або невеликими групами ходять по своїх справах, зрідка хтось пускається в танок, але веселощі швидко згасають.

– Ми сумні, у нас важке свято, тому що наші брати, наші друзі не змогли пройти кордон, їх не пустили. Знаєте, коли у людини трапилася біда чи горе, то вона просить залишити її в спокої. Наша громада просить усіх: дайте нам святкувати тихо і спокійно, залиште нас у спокої. Ми страждали достатньо, – каже Хаїм Хазін з громади брацлавських хасидів в Умані.

За різними даними, в місто змогли потрапити дві-три тисячі паломників, але на око в усьому мікрорайоні ледь набереться кілька сотень людей. Місцеві вважають, що частина з них намагається не потрапляти на очі правоохоронцям через проблеми з документами. Мовляв, деякі знаходяться тут напівлегально.

Незважаючи на заборону іноземці все ж можуть потрапити в Україну до родини, для лікування, за запрошеннями і транзитом на дві доби. Силовики підозрюють, що окремі паломники могли підробити ці папери. Кількох уже знайшли і видворили з країни.

– Для них найстрашніше слово – це "депортація". За їх традицією кілька разів в житті ти повинен приїхати в Умань. 90% приїжджих тут бідні люди, їх поїздку оплачують єврейські громади. Депортація означає, що їх ніколи сюди більше не відправлять, – пояснює супроводжуючий нас поліцейський.

Більшість хасидів на спробу зав'язати розмову відповідають, що не володіють англійською. Поговорити погоджується паломник середніх років у білому халаті. Доктор Біньямін Німан приїхав з Нью-Йорка. На питання про те, як йому вдалося потрапити в Україну, спочатку віджартовується:

– Я приїхав після закриття кордонів. Контрабандою.

– ...

– Гаразд, п'ять тисяч доларів хабара.

– ...

– Жартую. Все набагато простіше, у моєї дружини українське громадянство, згідно із законом, я можу вільно заїхати в країну, – сміється.

У доктора Німана тут особлива функція. Він один із співробітників клініки для хасидів, яка може приймати і хворих коронавірусом. Каже, що на цей випадок підготовлені окремі кімнати з необхідним рівнем захисту. Доктор особисто привіз медикаменти для лікування COVID-19:

– У нас є і тести для визначення коронавірусу. Але ми нікого не тестували, тому що ніхто не приходив до нас з симптомами.

Про десять хворих хасидів в Умані він теж чув. Але уточнив, що вони приїхали раніше і потрапили в міську лікарню. Шестеро вже нібито одужали. Доктор Німан стверджує, що і сам був інфікований коронавірусом ще півроку тому, але хвороба пройшла легко і всі подальші тести показали негативний результат. У тому числі і при перетині кордону.

– Як на мене, то люди можуть відчувати себе в безпеці, якщо миють руки, носять маски і так далі. Так що обмеження, прийняті під егідою боротьби з коронавірусом, більше політичні. Особливо я злий на Ізраїль за їхнє прохання закрити кордон. Я громадянин США, як ви смієте намагатися вплинути на моє право приїхати сюди? – обурюється він.

З ізраїльською владою у хасидів особливі відносини. І це видно навіть в Умані. Порядок на Рош ха-Шана тут забезпечують понад 500 силовиків, шестеро з них приїхали з Ізраїлю. Один з них зробив зауваження паломникам, які виходили з меморіалу цадика Нахмана після молитви. Всередині вони не дотримувалися соціальної дистанцію, зняли огорожі і більшість була без масок. Почалася суперечка, але до силового конфлікту не дійшло.

Проти карантинних обмежень демонстративно виступають переважно молоді хасиди, вони кажуть, що "не вірять у коронавірус". Кореспондент РБК-Україна став свідком сцени, коли український поліцейський попросив групу підлітків надягти маски в людному місці. У відповідь отримав порцію нецензурної лайки на суміші російської, англійської та ідишу. Хоча інший паломник у віці трохи пізніше дякував "копам" за турботу, вигукуючи "Viva Ukraine!".

– Хасиди нас навіть люблять, тому що їхні поліцейські з ними взагалі не церемоняться. В один з минулих років тут була бійка, вони всіх розкидали, а ті побігли до наших за захистом, – каже супроводжуючий нас поліцейський. – Але зараз все спокійно, зазвичай ближче до ночі бувають сутички з місцевими, іноді з поножовщиною.

Уманчани і самі хасиди, у свою чергу, переконують, що конфлікти між ними це рідкість. Паломники практично не залишають околиці могили Раббі, а городяни в добрі часи тут непогано заробляють.

Сувенірна лавка на колесах зовсім поруч з могилою цадика за пару днів торгівлі приносила Віктору дохід, за який його сім'я жила півроку. Зараз же паломників майже немає, відповідно і заробітку. З одного боку він радий, що в країну не пропустили тих, хто зібрався на кордоні з Білоруссю. За його словами, там зібрався контингент, який зазвичай створює у місті найбільше проблем.

– Але Зеленський дуже неправильно зробив, що не пустив американських євреїв. Вони культурні і привозять дуже багато грошей. Хоча якби одних пустили, а інших – ні, то була б дискримінація, – каже Віктор.

Представники місцевої єврейської громади називають цифру в 60 мільйонів доларів, нібито стільки приїжджі в середньому витрачають на поїздку на Рош ха-Шана в Умані. За рахунок грошей від туристів живуть і місцеві хасиди – близько 500 осіб – вони допомагають з розселенням, кошерною їжею і перекладом.

Збитків зазнають і інвестори, що вклалися в купівлю та будівництво житла в "Маленькому Єрусалимі". Хаїм Хазін оцінює ринок нерухомості тут в "мільярди". Вартість двокімнатної квартири на першому поверсі радянського будинку біля могили цадика Нахмана може досягати 250 тисяч доларів.

Більшість нерухомості викупили заможні хасиди, по суті, заради трьох днів у році, щоб спокійно відсвяткувати Рош-ха-Шана в своєму житлі. Частину квартир потім здають в оренду, що приносить хороший і "вічний" дохід. Середня ціна на поселення однієї людини в святковий період – 500 доларів за кілька днів.

Через коронакризу ціни падають, але будівництво навколо не зупиняється. Будинки і готелі тут буквально виростають один на одному. Зі свіжих будівель – бетонний каркас багатоповерхівки з двома вертолітними майданчиками. Але є один нюанс: більшість нових будинків на вулиці Пушкіна і в околицях незаконні.

– Місто говорить, що нічого не може з цим зробити, але хтось же дав добро на будівництво? Той, хто потім заробляє на штрафах. Корупція на цій вулиці найвища в Україні. Незаконний будинок не пройшов перевірку, тобто він може впасти. Якщо в цей момент тут будуть тисячі паломників, то може статися велика катастрофа, – каже Хазін.

Будівництво в хасидських кварталах вщухає хіба що на кілька святкових днів. Робітники з-поміж місцевих жителів у цей час допомагають приїжджим: рубають для них дрова, роблять дрібний ремонт, прибирають і намагаються відволікти від сумних думок. Як можуть.

– Повторюй за мною. Рабі Нахман добре, Рабі Нахман добре, Путін – ху*ло! – підбиває хасида середніх років такого ж віку майстровий.

Паломник посміхається знайомим словами, починає ритмічно розгойдуватися і наспівувати тужливу мелодію. В Рош ха-Шана для обох на задній план відійдуть коронавірус, закриті кордони, вибори та інші проблеми. А з понеділка Умань знову заживе звичним життям, як і "Маленький Єрусалим".