І в президентській фракції, і в АП прогнозують, що навряд чи депутати ухвалять документ в цілому у схваленій комітетом версії. У такій ситуації Рада почне розгляд окремо усіх понад 600 поправок. А це може затягнутися надовго.
Верховна Рада ухвалила законопроект про реінтеграцію Донбасу в першому читанні ще 6 жовтня. Тоді не обійшлося без конфліктів і бійок між депутатами. До другого читання законопроекту надійшло понад 600 поправок, які повинен був розглянути комітет з питань нацбезпеки та оборони. В результаті, на поточному тижні відбулося два непростих засідання профільного комітету, на останньому документ таки був схвалений. Що ж стало каменем спотикання на шляху узгодження документа членами комітету і які шанси його прийняття парламентом – розбиралося РБК-Україна.
6 жовтня Верховна Рада з великими труднощами, але таки ухвалила в першому читанні президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу. Тоді велику дискусію викликало згадування Мінських угод, які депутати не хотіли закріплювати на законодавчому рівні. У результаті норма про Мінські угоди була вилучена. Крім того, була досягнута домовленість до другого читання додати до законопроекту положення про окупацію Росією Криму. Після першого читання до документу надійшла 661 поправка, які розглянула створена раніше робоча група. 238 з них були підтримані в цілому або частково. І всі ці пропозиції розглянув комітет парламенту з нацбезпеки і оборони, який після кількох невдалих спроб таки зібрався на засідання 15 листопада.
На комітеті були озвучені схвалені робочою групою поправки. Зокрема, у преамбулі законопроекту закріплюється дата окупації Росією території України – це 20 лютого 2014 року. Крім того, були "вичищені" всі норми, які прямо або опосередковано могли тлумачитися, як частина Мінських угод. А ось згадку окупації Криму робоча група запропонувала включити в законопроект, чого не було в проголосованій в першому читанні версії. Також законопроектом запропоновано зобов'язати окупанта повністю відповідати за утримання окупованих територій, уточнити повноваження Генерального штабу, а у прикінцевих положеннях пропонується визнати припинення дії закону України про створення вільної економічної зони Крим та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України
Вже усталене поняття "антитерористична операція" пропонується замінити на "заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях". А ось як називати учасників таких подій – депутати поки не визначилися. У зв'язку з цим було домовлено подумати над тим, яким формулюванням після ухвалення закону замінити статус "учасник АТО".
Гучна поправка про розрив дипломатичних відносин з РФ була відхилена. Але найбільшу дискусію викликало зміну тексту статті 10 законопроекту, чим сильно обурилися депутати від БПП. Мова йде про поправку 445 авторства голови комітету, нардепа від "Народного фронту" Сергія Пашинського та депутата від БПП Івана Винника, в якій йдеться про повноваження силовиків на території, де проводяться заходи із забезпечення національної безпеки і оборони. Зокрема, пропонується дозволити їм в Донецькій і Луганській областях застосовувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби, перевіряти у громадян документи, а у разі їхньої відсутності – затримувати для встановлення особи, здійснювати особистий огляд і огляд речей, транспортних засобів. Крім того, пропонується надати право силовикам не допускати транспорт дипломатичних представництв і консульських установ, проникати в житло і земельні ділянки громадян, а також використовувати автомобілі, житлові та нежитлові приміщення громадян.
Сам Пашинський не підбирав слів після того, як відповідна поправка була провалена. "Якщо немає підтримки на комітеті, якщо найбільша фракція парламенту це не підтримує, я не бачу далі сенсу розглядати це на комітеті. Суть цього законопроекту – це застосування Збройних сил для деокупації Донецької і Луганської областей. Все інше – це дешевий піар, демагогія і популізм", - сказав Пашинський. При цьому він згадав бажання деяких сил затягнути процес ухвалення цього законопроекту, що грає на руку Кремлю. "У мене немає жодних сумнівів, що Путін і його агенти впливу в нашій державі і в нашому парламенті, будуть робити все, щоб провалити ці закони", - твердив Пашинський.
В результаті він поставив на голосування питання проведення додаткових консультацій з цього спірного питання для того, щоб виробити умови, строки і район застосування заходів, які передбачає ця стаття. Комітет підтримав пропозицію.
По завершенню засідання депутати оптимістично розповідали про те, що дана стаття буде підготовлена вже протягом декількох днів і комітет одразу ж збереться, щоб підготувати законопроект до другого читання. "Я думаю, що протягом наступних двох днів ми доопрацюємо одне єдине дискусійне повноваження, яке фактично буде одним абзацом викладено і імплементовано в цьому законопроекті. А на наступному пленарному тижні у грудні місяці, я думаю, що ми можемо вийти з проектом, який буде підтриманий п'ятьма фракціями парламенту", - оптимістично міркував депутат Винник після засідання Комітету.
Голова фракції БПП Артур Герасимов теж озвучив оптимістичні терміни ухвалення цього законопроекту комітетом. "Ми повністю підтримуємо логіку цієї статті, ми повністю підтримуємо ідеологію цієї статті, але деталі мають бути виписані. І тепер ми проголосували, щоб ця стаття була допрацьована, відразу зберемося і у нас роботи, я думаю, на 10-15 хвилин", - сказав він журналістам після засідання в середу.
Справді, комітету таки вдалося швидко відкоригувати статтю 10 і повторно зібратися на засідання в п'ятницю, 17 листопада. Як домовлялися попередньо члени комітету, до статті 10 були внесені уточнення щодо умов і територій застосувань норм цієї статті. Зокрема, згідно з пропозиціями, відповідну територію, де силовики можуть здійснювати вищеописані дії, визначає керівник Генерального штабу за поданням командувача Об'єднаних сил. А порядок в'їзду-виїзду громадян та переміщення товарів через лінію розмежування визначає Кабінет міністрів. Оновлену версію статті підтримали 9 з 10 членів комітету. Утрималася депутат від БПП Ірина Фриз, яка на попередньому засіданні критикувала відповідну статтю за те, що вона фактично відповідає військовому стану.
В результаті законопроект був підтриманий на комітеті і буде винесений на розгляд Верховної Ради на наступному пленарному тижні. Але от чи буде він підтриманий депутатами в сесійній залі – ще питання.
Непублічно депутати як від БПП, так і НФ говорять про те, що не все так райдужно в цьому процесі. У президентській фракції обурені тим, що нинішня редакція законопроекту дуже спотворена. "Ви подивіться на статті 7, 8, 9 і 10. Це неприпустимо, що вони намагаються зробити. НФ так спотворив законопроект, що це тепер не законопроект президента", - обурюється у розмові з РБК-Україна один з депутатів БПП. За його словами, НФ штучно створює конфлікт, переписуючи норми законопроекту, щоб "пропіаритися" і показати людям, що нібито БПП не хоче голосувати за визнання Росії агресором.
Так, крім згаданої вище статті 10, комітет пропонує у статті 7 додати положення про те, що факт виведення та відсутності збройних формувань РФ встановлюють міністр оборони і міністр внутрішніх справ, які подають спільне подання президенту. У статті 8 з'явилося доповнення, що у зоні здійснення заходів щодо забезпечення нацбезпеки і оборони у Донецькій і Луганській областях діє особливий порядок, що передбачає надання силовикам спеціальних повноважень. У 9 статті додаються абзаци про повноваження командувача об'єднаним Оперативним штабом. Комітет пропонує встановити, що ця посада призначається президентом за поданням начальника Генштабу. Командувач Об'єднаними силами здійснює керівництво силами та засобами ЗСУ, МВС, інших військових формувань та правоохоронних органів і втручання в роботу цього штабу, незалежно від посади, не допускається.
В Адміністрації президента теж підкреслюють невдоволення тим, що НФ істотно змінив текст законопроекту. Тому, там не виключають, що питання його ухвалення може затягнутися надовго. "Якщо цей законопроект сильно змінений від тексту, який подав президент, то шанси на його ухвалення суттєво зменшаться", - кажуть у президентській адміністрації.
У цій ситуації і в президентській фракції, і в АП прогнозують, що навряд чи депутати ухвалять документ в цілому у схваленій комітетом версії. У такій ситуації Рада почне розгляд окремо усіх понад 600 поправок. А це може затягнутися надовго.
В НФ ж сподіваються на якнайшвидше затвердження парламентом даного законопроекту і не бачать на цьому шляху особливих перешкод. "Ми очікуємо, що через два тижні у вівторок законопроект буде ухвалений у сесійній залі, де ми його проголосуємо", - сказав РБК-Україна депутат від НФ Андрій Тетерук.
Нинішній пленарний тиждень Верховної Ради закінчився, депутати зберуться вже в грудні. І почати новий пленарний тиждень планують саме з цього законопроекту.