У парламенті заговорили про відстрочення переходу російськомовних шкіл на українську мову навчання. Верховна Рада розгляне законопроект народного депутата фракції "Слуга народу" Максима Бужанського в п'ятницю. Ініціатива передбачає перенесення цього переходу на 2023 рік. В монобільшості стверджують, що спекуляції на тему мови не пов'язані з майбутньою виборчою кампанією, а опозиція збирає мітинг під Радою. РБК-Україна розбиралася, чи готовий парламент змінити мовну політику в школах.
У 2017 році був прийнятий закон 2145-VIII, який передбачає повний перехід на українську мову навчання для учнів 5-11 класів російськомовних шкіл у 2020 році, а для шкіл, де викладають мовами країн ЄС – у 2023 році. Згідно із законом, обсяг предметів з українською мовою викладання має становити не менше 80% навчальної програми.
Такий підхід викликав багато критики, як всередині країни, так і за її межами. Особливо в Угорщині і Румунії, оскільки нацменшин саме цих країн закон торкнеться найбільшою мірою.
Очікується, що вже в наступному навчальному році школи з російською мовою викладання першими перейдуть на українську мову.
У жовтні 2019 у парламенті з'явився альтернативний документ авторства народного депутата фракції "Слуга народу" Максима Бужанського. Він запропонував об'єднати перехід для всіх шкіл і відстрочити його до вересня 2023 року.
"Це не закон про скорочення української в школах, це про те, що всі будуть вчити його однаково... Жоден школяр не стане вчити українську менше. Жоден школяр не стане навчатися українською менше. Чим вся решта українських школярів", – написав сам Бужанський в Telegram.
Профільний комітет Ради рекомендував відхилити законопроект, але голова Верховної Ради Дмитро Разумов все ж включив ініціативу в список питань, які нардепи розглянуть перед тим, як піти на канікули.
Заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук пояснила РБК-Україна, що законопроект прирівнює перехід на українську мову російських шкіл і тих шкіл, де викладають угорською і румунською — на мовах Євросоюзу. За її словами, мова йде не про скасування викладання, а лише про відстрочку.
"Рішення комітету, а я член цього комітету, – негативне. Комітет прийняв рішення, і саме це рішення буде ставитися на голосування, якщо ще до цього законопроекту дійде, але у нас у фракції не було єдиної позиції. Більшість виступила за те, щоби його відхилити, але були депутати, які готові підтримати цей законопроект. У нас буде вільне голосування", – уточнила вона.
Водночас, "Європейська солідарність" та інші організації анонсували акцію протесту з цього приводу біля стін парламенту на четвер.
"Тому що це річниця вступу в дію закону про функціонування української як державної. Ми збираємося, щоб депутати зрозуміли, чому не варто рухати закон 17 липня, ані в будь-який інший день", – написав у Facebook нардеп від "ЄС" Володимир В'ятрович.
В експертному середовищі вважають, що ініціатива пов'язана з передвиборчою кампанією, що наближається. А сам законопроект – це спроба використати мовне питання для мобілізації виборців, сказав РБК-Україна директор Інституту мовознавства імені О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк.
"Це політичний хід тому, що Конституційний суд вже розглядав положення чинного закону і суд виніс вердикт про конституційність цього положення. Це чергові політичні амбіції. Законодавство успішно регулює цю сферу і, загалом, ситуація з мовою в суспільстві вирівнюється і законодавство цьому сприяє. Однак, мовне питання завжди використовувалося, і в цьому випадку теж", – додав він.
Кравчук, в свою чергу, пояснила, що розгляд законопроекту актуальний саме зараз, оскільки вже восени розпочнеться навчальний процес і щось змінювати буде пізно.
"Винесення законопроекту на осінню сесію не має сенсу, тому що почнеться освітній процес. І з цим пов'язано багато маніпуляцій", – вважає Кравчук. Разом з тим вона додала, що в залі навряд чи набереться достатньо голосів за цей документ.
Як пояснив інший співрозмовник РБК-Україна в керівництві "Слуги народу", головна причина того, що законопроект №2362 планують винести на розгляд Ради цього тижня – потрібно внести визначеність з мовою навчання в школах до початку нового навчального року.
При цьому особливих шансів на його прийняття навіть у першому читанні немає. Окрім автора законопроекту, депутата від СН Максима Бужанського, "за" проголосують лише окремі його колеги по фракції і, ймовірно, нардепи з ОПЗЖ, вважає джерело. "Нам потрібно просто закрити це питання", – сказав співрозмовник.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також виступив проти законопроекту Бужанського.
"Звертаюся до народних депутатів України із закликом не підтримувати та зняти з розгляду проект закону... Цей законопроект передбачає суттєві зміни в освітнє і мовне законодавство, спрямовані на звуження сфери застосування української мови в освітньому процесі", – написав Кремінь на своїй сторінці в Facebook.
У Міністерстві освіти оперативно коментувати нову мовну ініціативу не стали і порекомендували надіслати запит у прес-службу.
В сухому залишку, тема мови заграла новими фарбами перед місцевими виборами, навіть у разі провального голосування. Всупереч специфіці питань, які характерні для місцевих виборів, а це швидше, проблеми локального значення – політикам вдалося втягнути в гру тему національного масштабу, а значить і створити підґрунтя для потенційних маніпуляцій і "високих" обіцянок.