Україна займає перше місце в Європі за площею внутрішніх водойм та має хороші перспективи розвитку рибної галузі, які здатні покрити більшу частину внутрішнього споживання риби. В той же час, в Держрибагенстві заявляють, що 60-80% промислового вилову риби знаходяться в тіні. А органи рибної охорони замість того аби боротися с браконьєрами стали частиною схеми незаконного вилову риби.
Україна займає перше місце в Європі за площею внутрішніх водойм та має хороші перспективи розвитку рибної галузі, які здатні покрити більшу частину внутрішнього споживання риби. В той же час, в Держрибагенстві заявляють, що 60-80% промислового вилову риби знаходяться в тіні. А органи рибної охорони замість того, аби боротися с браконьєрами, стали частиною схеми незаконного вилову риби.
У серпні ГО Аgro.Reforms.UA розпочала серію круглих столів в областях в рамках проекту "Дерегуляція проти корупції" за участі представників державної влади та підприємців агропрому. 19 серпня в Одесі відбувся круглий стіл на тему дерегуляція в рибній галузі.
Рибалки Одеської області були дуже обурені законопроектом про мораторій на промисловий вилов риби. Вони вважають, що така ініціатива загубить і без того проблемну галузь. Питання мораторію виявилося настільки дискусійним, що підштовхнуло Аgro.Reforms.UA окремо проаналізувати законопроект.
Законопроект №2454-а "Про введення заборони (мораторію) на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України". Передбачає введення з 2016 року заборони на здійснення промислового рибальства на водних об'єктах басейну Дніпра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця за межами спеціальних промислових зон в акваторіях водосховищ Дніпровського каскаду, які не можуть перевищувати 40% акваторії водного об'єкту та мають бути розташовані не ближче 200 метрів від урізу води. Критерії розрахунку спеціальних промислових зон в законопроекті не зазначені. Профільний галузевий орган - Держрибагентство - не було задіяно в розробці проекту.
Наразі існує велика кількість дозвільних документів та процедур, не передбачених в законодавстві ЄС, які, до того ж, втратили свою актуальність та перешкоджають нормальному провадженню господарської діяльності.
Це стосується дозвільних документів на використання водних біоресурсів та ліцензії на морський промисел, зміна та спрощення порядку отримання квоти (частки) на вилов, оптимізація та уніфікація правил мореплавства та дерегуляція інших документів на право зайняття рибним промислом та аквакультурою, а також удосконалення процедури підтвердження якості виловленої рибної продукції.
За попередніми офіційними підрахунками, у рибній галузі працює близько 30 тис людей. Заборона промислового вилову призведе до масового звільнення.
Також мораторій, направлений на збереження природних запасів риби, може погіршити ситуацію. Не виключено, що частина рибалок просто почне працювати у тіні та займатися браконьєрство.
За словами голови ГО Agro.Reforms.UA Олега Проценко, законодавчі зміни та програми розвитку рибної галузі повинні бути спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника, створювати робочі місця. Також вони мають забезпечувати вже існуючі виробничі потужності рибопереробки постійною сировиною і надавати можливість розвиватись малому та середньому бізнесу.
Держрибінспекція давно перестала виконувати свої безпосередні функції, ставши на бік тіньового ринку. Вона є покровителем незаконного рибного промислу в Україні. А це 1700 працівників, які живуть на податки українців і не виконують своїх прямих функцій.
Втім, аналогічні претензії можна закинути і на адресу прикордонників, Держеконіспеції та інших контролюючих органів. Наприклад, минулого місяця Одеська воєнна прокуратура затримала на хабарі в 60 тис. грн групу чиновників - прикордонника, екоінспектора та очільника Кримської рибоохорони.
Але реформи в Мінекології та Держрибагентстві вже анонсовано. Важливо, щоб ці ініціативи почали працювати та не протиречили одна одній.
Так, законопроект про мораторій на промисловий вилов риби передбачає передачу функцій контролю екоінспекції. З одного боку, нарешті, функція контролю над виловом водниз біоресурсів запрацює.
Проте, передача функцій із контролю Держеконіспекції протирічить базовим принципам Угоди про Асоціацію з ЄС, і не дозволить гармонізувати національні акти з міжнародними, наприклад, acquis communautaire. Також, таке рішення йде врозріз із політикою дерегуляції.
В ЄС функції регулювання господарської діяльності та функції охорони водних біоресурсів виконують одні й ті ж самі органи, незалежні від екоінспекції. Наприклад, у Єврокомісії - Європейська агенція з контролю за рибальством (European Fisheries Control Agency - EFCA), аналогом якої в Україні є Держрибагентство, а також Європейська агенція з довкілля (European Environment Agency - EEA).
EFCA здійснює контроль за виловом та регулює господарську діяльність риболовних підприємств. EEA займається природоохоронними питаннями.
Зони для промислового вилову риби в Європі визначаються не універсальним законом. По кожній окремій водоймі вони проводять відповідні дослідження - вимірюють ізобати глибин, визначають кормові критерії прибережних ділянок та ще з десяток інших маркерів.
Практика накладання мораторію в ЄС відсутня. Неможливо накласти універсальну заборону на природний ресурс, кожна складова якого є унікальною і потребує індивідуальної оцінки.
Очевидно, що доцільно включити напрацювання з екологічної політики в рибній галузі до комплексної програми змін, яка наразі розробляються Держрибагентством. Співпраця народних депутатів з профільним відомством на даному етапі допоможе з'ясувати, які ж саме законопроекти зараз потрібні для розвитку галузі та як прискорити весь законотворчий процес та реформування галузі.