З миру по нитці: "Укрзалізниця" лобіює підвищення тарифів на перевезення вантажів

Міністерство інфраструктури підготувало бізнесу "подарунок" на Новий рік. З січня тарифи на залізничні перевезення збільшаться на 15%, а з другої половини наступного року - ще на 5-25%. Реакція бізнесу була бурхливою - з обіцянками мало не масового закриття підприємств. "Укрзалізниця" виправдовується - понад 90% парку вагонів зношене, тому потрібні гроші на модернізацію.

Тарифи і плани

Міністерство інфраструктури ініціює масштабне дворазове підвищення тарифів на залізничні перевезення вантажів. Якщо відповідний проект наказу Мінінфраструктури буде прийнятий, то вже з наступного року на 15% будуть збільшені всі залізничні тарифи. Виняток зроблено для вугілля (з 1 січня тариф буде збільшено на 5%, а потім, з 1 квітня - ще на 9,5%).

Документом передбачено поетапне збільшення: з 1 липня тарифи на перевезення будуть підвищені ще раз. Зокрема, на 5% на перевезення вантажів третього класу (чорні метали, світлі нафтопродукти, брухт чорних металів), на 10% - другого класу (зерно, кокс, глинозем, шрот, лузга, лісоматеріали, сира нафта), на 20% - першого класу (залізна руда, вугілля, окатиші, марганцовая руда, вапно, глина, цемент), на 25% - позакласні (щебінь, гранвідсів, шлаки, сіль), а також на 15% - для порожнього пробігу вагонів

У Мінінфраструктури очікують, що після підвищення тарифів у 2016 році доходи "Укрзалізниці" від вантажних перевезень збільшаться на 11,1 млрд гривень. Крім того, в проекті наказу Мінінфраструктури зазначено, що УЗ вийде в наступному році на позитивну рентабельність - 0,1%. За підсумками 2015 року очікується негативна рентабельність 1,8%.

В "Укрзалізниці" аргументують необхідність підвищення тарифів зростанням цін на продукцію, що закуповується для потреб залізничної галузі. В кінці січня 2015 року рейки подорожчали в 2,1 рази, інша продукція для залізниці (наприклад, сталь, рамні рейки, стрілочні переводи і т. д.) подорожчала на 50-80%, а деякі позиції - майже на 100%. Зросла і вартість електроенергії - на 17%.

Ще однією проблемою в "Укрзалізниці" називають збитковість пасажирських перевезень. Згідно з фінпланом УЗ, заплановано, що у 2015 році на перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних буде направлено близько 8,5 млрд гривень, а в наступному на ці потреби пропонується витратити близько 10,9 млрд гривень.

Крім того, вартість залізничних вантажних перевезень в Україні є найнижчою в Європі, відзначають в УЗ. Зокрема, в Україні середня ставка для перевезення вантажу на 500 км у 2014 році становила 1 цент/тонна-кілометр. У той же час в Білорусі та Казахстані вона становить 2,6 центів, Росії - 2,7, Румунії - 8 центів, Словаччини - 9,5 центів, Польщі - 11,2 центів, Угорщини - 12,4 центів.

В "Укрзалізниці" обіцяють, що додаткові доходи, отримані від підвищення тарифів будуть спрямовані на модернізацію. Як заявляв на цьому тижні на круглому столі член правління ПАТ "Укрзалізниця" Євген Кравцов, в наступному році УЗ планує спрямувати на оновлення рухомого складу понад 7 млрд гривень, а на капітальне будівництво - понад 6 млрд гривень.

За даними підприємства, за підсумками минулого року довжина колій, які вимагають капітельного ремонту, становила 5,6 тис. км. При цьому такий ремонт був зроблений тільки на приблизно 300 кілометрів залізничного полотна.

Крім того, істотно застарів локомотивний парк - середній вік електровозів становить близько 40 років, магістральних тепловозів - близько 30 років. В результаті їх зношування вже перевищує 90%.

"Критичний рівень зношеності рухомого складу при недостатньому рівні фінансування його ремонту та оновлення ставить під загрозу питання забезпечення безпеки руху поїздів", - зазначено в пояснювальній записці в проекті наказу Мінінфраструктури.

Крім того, в "Укрзалізниці" хочуть продовжити електрифікацію. Наприклад, в компанії мають намір у наступному році електрифікувати лінію Долинська-Миколаїв (148 км).

Відомча підтримка

Примітно, що в інших міністерствах підтримують необхідність підвищення тарифів.

"Звичайно, необхідно підвищувати тарифи. Це вимушений крок", - зазначив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Руслан Корж. За його підрахунками, в 2016 році підвищення додасть до індексу промислових цін 0,23%.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин вважає, що через застарілі локомотиви відомство стикається з труднощами при вивезенні вугілля із зони АТО.

"Ми зараз намагаємося максимально вивезти вугілля із зони, але не завжди вистачає локомотивів, оскільки вони на 90% вже оброблені, амортизовані, відпрацювали і морально, і фізично", - підкреслив він.

"Мені важливіше, щоб локомотиви були, а йому (міністру інфраструктури Андрію Пивоварскому, - ред.), щоб придбати необхідні гроші. Давайте дамо йому шанс, щоб він міг витратити гроші і всіх інших забезпечити рухомим складом. Вчасно, якісно і в повній мірі", - заявив Володимир Демчишин.

Міністр енергетики вказав на невеликі витрати, які понесуть користувачів послуг "Укрзалізниці".

"У мене середній тариф по держпідприємствам генерації, які правильно оптимізують свої логістичні завдання, - до 100 грн за транспортування однієї тонни вугілля. Тонну закуповуємо по 1100-1200 і більше гривень. Тобто, вартість тарифу (в структурі ціни вугілля, - ред.) менше 10%. Якщо піднімуть тарифи на 5%, 10% або 15%, це багато грошей для них ("Укрзалізниці" - ред.), а для нас це, наприклад, 15-20 грн. Це зростання ціни на 2%", - пояснив Демчишин.

Бізнесу не догодили

Менеджер зі зв'язків з державними органами компанії ADM (зернотрейдер) Рубен Бєляєв зазначив, що для зернотрейдерів підвищення тарифів з 1 січня вкрай незручно, тому що вони повинні будуть заплатити підвищені тарифи зі свого прибутку.

"Наш бізнес побудований таким чином, що ми закуповуємо і накопичуємо зернові, починаючи з весни і до кінця осені, а потім вони поступово відвантажуються в порти. Формула ціни на момент покупки зерна включає ті тарифи, які були на той момент. Зараз ми не можемо підвищені тарифи ніяк абсорбувати. Для нас ідеально було б, якби ці тарифи змінювалися з 1 липня або 1 червня, по суті, коли починається новий маркетинговий рік. І індустрія сприйме це абсолютно спокійно", - пояснив він.

У свою чергу представники металургійної та енергичної промисловості категорично проти підвищення тарифів. Голова ради Федерації металургів України Сергій Біленький повідомив РБК-Україна, що якщо зараз підвищити тарифи на залізничні перевезення, то підприємства галузі почнуть зупинятися і звільняти співробітників.

"Припустимо, візьмемо експорт залізорудної сировини. На сьогодні ціни в Китаї (основний споживач української продукції в світі, - ред.) менше 40 доларів за тонну. Приблизно 13 доларів за тонну займає ж/д тариф від українського підприємства до морського порту, наприклад, "Південного". 13 доларів за тонну варто фрахт судна, тобто доставити сировину в Китай. Тобто підприємству необхідно 26 доларів заплатити тільки транспортних витрат", - підкреслив Біленький.

За його словами, залишилася різниця не покриває собівартість сировини.

"Тому експорт у Китай стає точно нерентабельним. Як мінімум, криворізькі Гзк, Полтавський ГЗК, Ерестовский ГЗК будуть змушені скоротити виробництво. Будуть працювати в кращому випадку на половину своїх потужностей", - припустив голова Федерації металургів.

Проти підвищення тарифів виступають і енергетики. Директор по логістиці компанії "ДТЕК Енерго" Орест Логунов вважає, що запропонована схема зростання перевищує можливості енергетичної галузі, яка перебуває в стані глибокої кризи. За його словами, для вугілля немає альтернатив, крім залізничних перевезень.

"Тому запропонований зростання тарифу є критичним не тільки для ДТЕК, але і для всього ланцюжка теплової генерації, яка переживає глибоку кризу", - зазначив він.

У ДТЕК підкреслюють, що українські ТЕС вже працюють з негативною рентабельністю - за 9 місяців поточного року -10,2%.

"При зростанні залізничного тарифу збитки ТЕС зростуть, посилиться дефіцит оборотних коштів - а це проблеми з операційною діяльністю, обслуговуємо обладнання, зарплатами, ремонтами. Погіршення фінансової ситуації теплової генерації негативно позначиться на вугільній галузі. Зі зростанням збитків ТЕС борг генерації перед шахтарями збільшиться, що може негативно позначитися на працездатності шахт", - заявив Логунов.

За підрахунками "ДТЕК Енерго", зростання залізничного тарифу призведе до збільшення вартості перевезення 1 тонни вугілля на 30 грн.

Разом з тим, в Мінінфраструктури з доводами промисловості та енергетиків категорично не згодні.

"Коли кажуть, що через підвищення тарифів теплогенерація буде збитковою, зупиняться шахти і зупиняться рудники, це просто провокаційна брехня. Це неправда", - заявив в ході круглого столу 22 грудня міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

наприклад, за підрахунками Євгена Кравцова, частка транспортної складової у собівартості залізорудних окатишів після дворазового підвищення тарифів складе близько 8%. Зараз, за його даними, вона перебуває на рівні 6,5%.

У той же час бізнес не вірить, що "Укрзалізниця" направить додаткові доходи на модернізацію та оновлення своєї інфраструктури. Орест Логунов нагадав, що з 2013 по 2015 рік тариф на залізничні вантажоперевезення підвищувався тричі.

"При цьому в 2015 році не було реалізовано жодної великої інвестиційної програми за рахунок коштів "Укрзалізниці". Немає впевненості, що чергове відчутне підвищення тарифів на залізничні перевезення гарантує вирішення першочергових завдань щодо забезпечення безперебійних залізничних поставок", - заявив він.

З ним погодився і Сергій Біленький. "З 1 лютого УЗ вже підвищила тариф на 30%. Впевнений, що істотних інвестпрограм, які були реалізовані за період з лютого по сьогодні, ви не знайдете. Там можуть бути якісь поодинокі випадки по вагонах і все. Тобто вони отримали додатково 9 млрд гривень доходу і благополучно їх проїли. Зараз збільшать ще раз. Нічого кардинально не зміниться, якість послуг не покращиться, стан основних засобів теж не покращиться. Просто у них буде більше доходу", - заявив він.

Орест Логунов вважає, що не можна вирішувати питання підвищення прибутковості УЗ виключно за рахунок підвищення тарифів, тим більше в нинішній ситуації.

"В іншому випадку, це збільшує навантаження на бізнес і вкрай негативно позначиться на економіці країни", - прогнозує він.