У 2005 р. Міністерством вугільної промисловості було освоєно 3 млрд 336 млн 336 тис. грн., що складає 94,2% від передбаченого в бюджеті (3 млрд 543 млн 304 тис. грн.). Про це повідомив сьогодні заступник міністра вугільної промисловості Олександр Францишко. Із загальної суми на переоснащення шахт було витрачено 172 млн 30 тис. грн., а на реструктуризацію підприємств - 32 млн 887 тис. грн., на охорону праці - 60 млн 605 тис.
Питання виплати заробітної плати шахтарям фактично вичерпане, заявив О.Францишко. Він повідомив, що заборгованість по зарплаті на 1 квітня 2006 р. склала 15 млн грн., а це всього 3% від місячного фонду заробітної плати. Так, в 2001 р. заборгованість по зарплаті шахтарям складала 1 млрд 211 млн грн., а в 2005-2006 рр. - трохи більше 47 млн грн. За словами заступника голови Мінвуглепрому, протягом декількох місяців вуглепромисловим підприємствам все виплатять. Цього року Мінвуглепром встановив рівень зарплати у розмірі 420 грн., що на 70 грн. вище мінімального рівня.
Також, по словах А.Францишко, Мінвуглепром прогнозує завершення розробки енергетичного балансу до липня ц.р. Нагадаємо, що 1 березня ц.р. Кабмін створив міжвідомчу координаційну раду з питань розробки енергетичного балансу держави. Основне завдання ради - узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій по нормативно-правовому регулюванню, фінансовому і організаційно-методичному забезпеченню розробки енергетичного балансу держави, а також проведення моніторингу його показників. Робота ради ведеться в рамках "Енергетичної стратегії України до 2030 р.".
Нагадаємо, що 23 березня ц.р. Мінпаливенерго і Інститут енергетики Національної академії наук України у присутності президента Віктора Ющенка презентували проект "Енергетична стратегія України до 2030 р.".
Проект енергостратегії був прийнятий урядом 15 березня. Його мета - забезпечити надійні постачання енергії. Ключові положення стратегії - зниження енергоємності підприємств, максимальне використання власних ресурсів (перш за все, за рахунок АЕС і ТЕС, що працюють на власному вугіллі і ядерному паливі) і інтеграція української енергосистеми в європейську. За словами міністра палива і енергетики Івана Плачкова, стратегія передбачає продовження терміну експлуатації АЕС, що діють, на 12-15 років, а починаючи з 2014 р. - будівництво нових потужностей. Крім того, стратегія припускає збільшення видобутку вугілля для забезпечення потреб енергетики і значне скорочення до 2030 р. імпорту вугілля. Крім того документом передбачено зниження об'єму споживання газу до 2030 р. з 76 млрд. куб. м до 50 млрд. куб. м в рік і збільшення його видобутку з 20 до 30 млрд. куб. м.
Також сказано про те, що реалізація програми реконструкції, технічного переоснащення і розширення газотранспортної системи (ГТС) України вимагає інвестування на період до 2030 р. в сумі 18344,3 млн дол. Стратегія розвитку української ГТС базується на умові повного відновлення до 2030 р. всієї існуючої на даний час її активної частини: газопроводів, газоперекачуючих агрегатів компресорних станцій і підземних сховищ газу, включаючи інше основне виробниче устаткування. Зокрема, до 2015 р. планується заміна всіх газоперекачуючих агрегатів. Експертна оцінка загальних об'ємів капіталовкладень на нове будівництво по ГТС України на період до 2030 р. складає 9289,5 млн дол.
В той же час екологічні громадські організації розкритикували Енергетичну стратегію. Альтернативний сценарій, підготовлений енергетиками за замовленням громадських організацій, виключає будівництво нових АЕС і продовження термінів експлуатації діючих- натомість пропонується понизити попит на електроенергію, упроваджувати енергозберігаючі технології, розвивати поновлювані і нетрадиційні джерела енергії. Експерт Національної комісії радіаційного захисту України Володимир Усатенко відзначив, що розрахунки, представлені екологами, ламають стереотип того, що найдешевшим джерелом енергії є атомна промисловість. За його словами, вартість обох сценаріїв майже однакова, проте в бюджеті атомного сценарію дуже багато "білих плям" - це стосується, в першу чергу, утилізації ядерних відходів, реконструкції мереж, виведення станцій з експлуатації і т.ін.