На початку карантину в Україні створили спеціальний фонд боротьби з COVID-19. В нього заклали майже 66 млрд гривень, які мають іти на медицину, соціальну допомогу та підтримку економіки. Про те, на що в підсумку витрачають десятки мільярдів, призначених для боротьби з епідемією – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада і Кабінет міністрів через місяць після початку карантину створили спеціальний фонд для боротьби з епідемією COVID-19 та її наслідками. Ліміт коштів з цього фонду склав майже 66 млрд гривень. Щоби знайти гроші, депутатам довелося перекроїти держбюджет на 2020 рік, збільшивши дефіцит скарбниці та урізавши витрати.
За рахунок спецфонду планували забезпечити всім необхідним лікарні і згладити економічний збиток від карантину. При цьому понад половину всіх коштів з "антиковідного" фонду направили на інфраструктуру. Багато експертів та опозиційні фракції критикують владу за неефективний розподіл і витрачання цих коштів.
Усі гроші з фонду вже поділили між міністерствами та відомствами. За яким принципом це робили? Спочатку суму і те, на що вона піде, має погодити Кабмін, а далі – бюджетний комітет Ради. Заступник голови цього комітету Олександр Трухін ("Слуга народу") каже, що "це досить формальна функція".
“Якщо прем'єр-міністр і міністри ухвалили рішення, що для порятунку економіки, для балансу бюджету необхідні ці витрати, ми слухаємо їхні аргументи, коли потрібно – отримуємо більш детальні роз'яснення. Практично всі фракції і депутатські групи всі рішення підтримували", – розповів РБК-Україна Трухін.
Гроші зі спецфонду, як зазначають у Мінфіні, витратять за 17 напрямами. Безпосередньо на потреби сфери охорони здоров'я виділили понад 14 млрд гривень. З них МОЗ поки витратив всього лише 499 млн гривень, закупивши засоби захисту для медиків та обладнання для державних лабораторій.
Виплати, передбачені зі спецфонду для інших напрямів – закупівлі апаратів ШВЛ і обладнання для приймальних відділень опорних лікарень, підвищення надбавок і доплат медикам – міністерство ще не проводило. Ці доплати за словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, почнуть видавати з вересня.
Великі суми підуть також на потреби Мінекономіки, а саме – на Фонд з безробіття – майже 7 млрд гривень. З них відомство вже використало приблизно 94%. Ще 3,62 млрд гривень виділили для Мінсоцполітики на Фонд соцстрахування (лікарняні і соцдопомогу працівникам), а також на допомогу для дітей "ФОПів".
Ми звернулися із запитами до Мінфіну, МОЗу та Мінсоцполітики про те, куди саме і як витрачаються гроші зі спецфонду, і чи вистачить їм цих коштів. Але на момент публікації відповіді не отримали.
Трохи менше – 2,5 млрд гривень – направлять Міністерству внутрішніх справ на доплати нацгвардійцям, прикордонникам і поліцейським. З цієї суми МВС витратило майже 95%. Крім того, відомство використало орієнтовно 64% з 171 млн гривень, призначених для доплат медикам, які працюють у лікувальних закладах МВС.
Поки на всі 100% профінансовано лише дві програми. У повному обсязі Міністерство освіти і науки повернуло абітурієнтам виділені 52,5 млн гривень за скасування пробного ЗНО. Крім того, Міністерство розвитку громад і територій витратило всі виділені йому 1,6 млрд гривень на будівництво і ремонт приймальних відділень опорних лікарень.
Щоби запобігти поширенню COVID-19 у в'язницях і СІЗО, Мін'юст отримає 23,7 млн гривень. Поки відомство витратило трохи більше половини з цієї суми.
Державному управлінню справами на закупівлю обладнання та засобів захисту спрямують зі спецфонду 41,2 млн гривень. З них ДУС використало тільки 10 млн гривень.
Є відомства, які поки ще не витрачали направлені їм кошти. Це Міністерство культури і інформполітики, Мінмолоді та спорту, а також Фонд держмайна. Для Мінкульту в спецфонді передбачений 1 млрд гривень на підтримку культури, туризму і креативних індустрій. Міністерству молоді вирішили повернути частину коштів на планові видатки, які раніше забрали для наповнення спецфонду – 476 млн гривень. Для часткового поновлення витрат з приватизації ФДМ отримав 48,4 млн гривень.
Найбільше з "антиковідного" фонду отримає Міністерство інфраструктури. У червні парламент дозволив використовувати кошти зі спецфонду на будівництво і ремонт доріг. На ці роботи Кабмін направив 35 млрд гривень. За даними Мінфіну, на 11 вересня на дорожні роботи витрачено майже чверть з виділеної суми – 9,1 млрд гривень.
В уряді стверджують, що інвестиції в інфраструктуру мають створити нові робочі місця і перезапустити економіку. За словами Володимира Зеленського, багато грошей йде на дороги до опорних лікарень, приймальних відділень і шкіл.
Після "Великої депресії" в США Франклін Рузвельт також вирішив боротися з кризою, залучаючи людей до будівництва доріг. Чи можна застосувати цей підхід майже століття потому – велике питання. До того ж величезні витрати на інфраструктуру, не розуміючи, що буде далі з епідемією, в результаті можуть виявитися поспішними.
Впродовж останніх місяців опозиційні політики все більше говорять про те, що активним будівництвом доріг напередодні місцевих виборів, хай і за рахунок спецфонду, влада хоче "задобрити" виборців. Але "Слуги народу" з цим категорично не згодні.
"Будівництво доріг – це не тільки комфорт переміщення людей. Це не тільки можливість доставити хворого вчасно в лікарню. Це не тільки сполучення між населеними пунктами. Це ще й робочі місця. Якщо людина втрачає роботу або тимчасово не отримує зарплату, можна давати йому рибу. А можна дати вудку, щоби він сам зловив цю рибу", – пояснив заступник голови бюджетного комітету Трухін.
На його думку, стимулювати економіку в кризу через держзамовлення – правильний інструмент. Як уточнив Трухін, завдяки масштабному будівництву доріг вдалося забезпечити роботою і доходом майже сто тисяч чоловік.
Голова Рахункової палати Валерій Пацкан підтверджує, що перенаправлення 54% коштів спецфонду на дороги дійсно викликало дискусії.
"Безумовно, хороші дороги – "обличчя" держави. Однак є чимало інших інфраструктурних проектів, які також потребують невідкладного фінансування, особливо під час пандемії. Це зокрема будівництво лікарень і їх оснащення сучасним обладнанням", – сказав РБК-Україна чиновник.
Крім того, лікувальні заклади вже давно відчувають "кадровий голод" через низькі зарплати, зазначив Пацкан. Тому ключові витрати мають іти на поліпшення матеріального забезпечення працівників сфери охорони здоров'я, вважає він.
Тим більше, що вже зараз, за даними Рахункової палати, у фонді COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм. Мова йде про доплати поліцейським, допомогу з часткового безробіття та виплати допомоги на дітей фізосіб-підприємців.
Втім, за словами заступника голови бюджетного комітету, якогось браку коштів у спецфонді бути не має. Навпаки – гроші можуть навіть залишитися, припустив Трухін.
"На сьогодні всі програми, на які планувалися гроші, забезпечені. Причому це стосується не тільки "антиковідного" фонду, а всіх програм у держбюджеті", – запевняє парламентарій.
Видатки на дороги в розпал епідемії – далеко не єдина проблема, яку закидають владі. За п'ять місяців, станом на 11 вересня, з фонду COVID-19 встигли витратити лише приблизно третину коштів – 34,7% або приблизно 23 млрд гривень.
Перший заступник голови комітету Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослав Железняк (заступник голови фракції "Голос") звернув увагу на те, що частина коштів зі спецфонду або "зависли" в Держказначействі, або відомства просто не можуть їх освоїти.
"Зараз приблизно 12 млрд гривень заблоковані в Держказначействі. З них 6 млрд гривень – на доплати медикам, 5,3 млрд – на придбання обладнання для госпітальних округів. І ще 1 млрд – на підтримку культуру. Є велика проблема, що у нас неефективно і витрачаються, і освоюються ці кошти", – сказав РБК-Україна заступник голови фінансового комітету Ради.
Є й інша проблема, пов'язана з плануванням. Іноді міністерства розраховують одну суму потреб, а фактичні витрати виявляються меншими. Через прорахунки під час планування доводиться перерозподіляти виділені з фонду кошти, каже Валерій Пацкан. Це якраз одна з причин, чому Кабмін так повільно витрачає "антиковідні" гроші.
Більш того, ці гроші розподіляються в обхід системи ProZorro, а тому є ризик, що тендери на закупівлю товарів та послуг проходять за завищеними цінами та з серйозними зловживаннями.
"Деякі мажоритарники вже самі запропонували зміни в закон, щоби всі закупівлі проходили через ProZorro, тому що бачать, як влада на місцях витрачає ці кошти, за завищеними цінами. У цьому є і дуже багато корупційних ризиків, і по факту – корупції", – пояснив Железняк.
На початку карантину уряд спростив процедури закупівель, необхідних для протиепідемічних заходів. І в той час це було виправданим, але неконкурентні закупівлі не можуть гарантувати якісних поставок, каже Пацкан.
"Один приклад – закупівля респіраторів. Чомусь одні купують за 18 гривень за штуку, інші – за 160 гривень, причому рівень захисту однаковий. Така ж ситуація з масками, захисними костюмами тощо. І ці питання потребують детального вивчення. А порядок здійснення закупівель за рахунок виділених із фонду коштів потребує перегляду", – сказав виданню глава Рахункової палати.
Централізація великого обсягу коштів за однією бюджетною програмою посилює корупційні ризики при розподілі коштів, зазначив Пацкан.
"При бажанні до наслідків пандемії можна прив'язати що завгодно. Тому урядові рішення про виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 мають ґрунтуватися на детальних і якісних розрахунках, містити чіткі умови використання коштів", – уточнив чиновник.
За словами Пацкана, Рахункова палата планує перевірити ефективність витрачання коштів Фонду боротьби з COVID-19. Найімовірніше, цю оцінку проведуть вже у 2021 році.
Побоювання з приводу прозорості цих витрат були і у МВФ. Домовляючись про нову програму, Кабмін пообіцяв кредитору, що витрати зі спецфонду проконтролює Державна аудиторська служба. У понеділок уряд вже доручив відомству провести цю перевірку.